Ухвала суду № 129847175, 01.09.2025, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/8385/25

Провадження №1-кс/523/5422/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2025 року

Пересипський районний суд міста Одеси в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

секретаря - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

перекладача - ОСОБА_5

підозрюваного - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі клопотання слідчого СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 22024160000000004 від 03.01.2024 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у відношенні

ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бендери, Республіка Молдова, громадянина Республіка Молдова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263; ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 333 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_7 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024160000000004 від 03.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263; ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 333 КК України, звернувся до Пересипського районного суду міста Одеси з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у відношенні ОСОБА_6 .

Відповідно до даного клопотання, знаходячись у Приморському районі м. Одеси (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порушення вимог Постанови Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна», «Положення про дозвільну систему», затверджену постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України №662 від 21.08.1998, 13.03.2025 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) виник злочинний умисел, направлений на незаконне поводження з бойовими припасами, а саме на придбання, носіння та зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

Так, 13.03.2025 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у Приморському районі м. Одеси (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено), діючи умисно, маючи умисел на незаконне придбання бойових припасів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, без передбаченого законом дозволу, придбав, шляхом привласнення знайденого, споряджену оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, яку в подальшому, діючи умисно та продовжуючи свою протиправну діяльність, власноручно переніс та зберігав у автомобілі марки «Тоуоtа Sequoia», номерний знак НОМЕР_1 до її виявлення та вилучення співробітниками Управління СБ України в Одеській області під час проведення 13.03.2025 обшуку автомобіля марки «Тоуоtа Sequoia», номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 .

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин Республіки Молдова ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету виконання поставленого заступником міністра оборони - начальником Управління тилу Міністерства оборони ПМР ОСОБА_12 , завдання на поставку до органів військового управління невизнаної ПМР броньованого та захисного обладнання, почав підшукувати та пристосовувати відповідні засоби та знаряддя, підшукувати нових співучасників з метою подальшої змови з останніми на вчинення кримінального правопорушення, усувати перешкоди та створювати умови для вчинення кримінального правопорушення.

Так, у ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порушення вимог Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02.2003, Постанови Кабінету Міністрів України № 1807 від 20.11.2003 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення», виник злочинний умисел направлений на порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Надалі, ОСОБА_10 , керуючись корисливим мотивом, перебуваючи на території невизнаної ПМР знайшов на онлайн-ритейлері «ROZETKA» оголошення ТОВ «Смарт Спейс Інтеріорс», код ЄДРПОУ 43507396 (Київська область, Бориспільський район, м. Бориспіль, вул. Бежівка, буд. 125В) з продажу захисних елементів: бронепластин та плитосок тактичних.

Після вивчення їх технічних характеристик та після погодження придбання вказаного броньованого та захисного обладнання від ОСОБА_12 , ОСОБА_10 залучив до своєї протиправної діяльності ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якого органом досудового розслідування залучено до конфіденційного співробітництва, який на виконання вказівки ОСОБА_10 придбав у ТОВ «Смарт Спейс Інтеріорс», код ЄДРПОУ 43507396, в особі ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (яка не була обізнаною про дійсні злочинні наміри ОСОБА_10 ) партіями: 472 бронеплити (бронеплатини) на частині яких присутнє маркуванням «Пластина металева захисна Miilux Ptotection 500 6,5 мм 4 клас захисту» та 259 плитоносок (спорядження для кріплення та носіння бронеплит) з тканини кольору хакі (темно зелений камуфляж), які останній перевіз з м. Бориспіль, Київської області до складського приміщення визначеного ОСОБА_10 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (в межах координат: А. (НОМЕР_10), Б. (НОМЕР_9; НОМЕР_3 ), В. ( НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ), Г. ( НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ), які заздалегідь були орендовані ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В подальшому, ОСОБА_10 , розуміючи, що придбані ним товари є товарами військового призначення, підлягають державному експортному контролю та їх вивезення з території України потребує відповідного дозволу, з метою переміщення придбаних бронепластин та плитоносок з території України до невизнаної ПМР, почав підшукувати варіанти безперешкодного проїзду через державний кордон України його транспортних засобів із товарами військового призначення та в той час до своєї протиправної діяльності залучив громадянина Республіка Молдова ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обізнаний про порядок переміщення товарів через митний кордон України, в тому числі і товарів військового призначення, що підлягають державному експортному контролю та якому повідомив про свої дійсні злочинні наміри пов`язані із переміщенням товарів військового призначення - бронепластин та плитоносок, що підлягають державному експортному контролю з території України до невизнаної ПМР, у зв`язку з чим вступив з останнім у злочинну змову.

Після цього, ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи обізнаним про дійсні наміри ОСОБА_10 , керуючись корисливим мотивом, діючи за попередньою змовою з останнім, переслідуючи спільний злочинний умисел направлений на порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, діючи в порушення вимог Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02.2003, Постанови Кабінету Міністрів України № 1807 від 20.11.2003 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення», на автомобілі марки «Тоуоtа Sequoia», номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 мав приховати вищевказані бронеплити та плитоноски серед придбаних ним господарських товарах та особистих речей і невеликими партіями мав вивозити їх до території МПР.

Однак, здійснити всі дії, необхідні для доведення до кінця свого злочинного умислу, направленого на порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю ОСОБА_10 не зміг по незалежним від його волі обставинам, так як 13.03.2025 був затриманий співробітниками Управління СБ України в Одеській області.

Крім того, 13.03.2025 в ході проведення обшуку, за адресою: АДРЕСА_2 , складського приміщення в межах координат: А. (НОМЕР_10), Б. (НОМЕР_9; НОМЕР_3 ), В. ( НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ), Г. (46,4352037; НОМЕР_8 ) виявлено та вилучено: 472 бронеплити (бронеплатини) на частині яких присутнє маркуванням «Пластина металева захисна Miilux Ptotection 500 6,5 мм 4 клас захисту» та 259 плитоносок (спорядження для кріплення та носіння бронеплит) з тканини кольору хакі (темно зелений камуфляж), які відповідно до висновку експерта КНДІСЕ МЮ України № 2928/25-54 від 31.03.2025 - 472 бронеплити (бронеплатини) на частині яких присутнє маркуванням «Пластина металева захисна Miilux Ptotection 500 6,5 мм 4 клас захисту» та 259 плитоносок (спорядження для кріплення та носіння бронеплит) з тканини кольору хакі (темно зелений камуфляж) використовуються у військовій галузі, є виробами, які мають військове призначення та відповідають найменуванню товару за позицією ML13 Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, затвердженого постановою КМУ № 1807 від 20 листопада 2003 року; 472 бронеплити (бронеплатини) на частині яких присутнє маркуванням «Пластина металева захисна Miilux Ptotection 500 6,5 мм 4 клас захисту» відповідають найменуванню товару за позицією ML13.a Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, затвердженого постановою КМУ № 1807 від 20 листопада 2003 року; 259 плитоносок (спорядження для кріплення та носіння бронеплит) з тканини кольору хакі (темно зелений камуфляж) відповідають найменуванню товару за позицією ML13.d Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, затвердженого постановою КМУ № 1807 від 20 листопада 2003 року.

Згідно повідомлення Державної служби експортного контролю України № 2973/34-25 від 14.05.2025 - ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 не зареєстровані в Держекспортконтролі як суб`єкти здійснення міжнародних передач товарів та дозвільні документи на здійснення міжнародних передач їм товарів не видавались.

13.03.2025 о 16 год 00 хв. ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України, затримано посадовою особою слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області та 14.03.2025 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_17 від 14.03.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, до 12.05.2025 та визначено розмір застави у розмірі 1 514 000 грн.

Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_18 від 09.05.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, до 07.07.2025 та визначено розмір застави у розмірі 1 514 000 грн.

Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_18 від 05.07.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, до 01.09.2025 та визначено розмір застави у розмірі 1 514 000 грн.

Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_18 від 09.05.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному 03.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024160000000004, за підозрою громадянина Республіки Молдова ОСОБА_19 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114, ч. 1 ст. 263 КК України, за підозрою громадянина Республіки Молдова ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за підозрою громадянина Республіки Молдова ОСОБА_20 ( ОСОБА_21 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, продовжено до 6 місяців, тобто до 14.09.2025.

Закінчити досудове розслідування, у передбачений ч. 3, п. 4 ст. 219 КПК України строк, протягом 4 місяців з дня повідомлення ОСОБА_22 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про підозру, не представляється можливим, оскільки для прийняття законного та обґрунтованого рішення за вказаними матеріалами досудового розслідування необхідно виконати наступне:

виконати вимоги ст. 290 КПК України;

виконати вимоги, передбачені ст. 291 КПК України, а саме скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.

Відомості, які будуть отримані в результаті перелічених слідчих дій будуть мати значення доказів у кримінальному провадженні, оскільки підтвердять або спростують причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення за обставинами кримінального провадження та можливо інших кримінальних правопорушень, про підозру у вчиненні яких йому не повідомлялось, однак буде повідомлено у разі наявності достатніх підстав.

Крім того, дотримання положень ст. ст. 290-291 КПК України є обов`язковим і надасть суду право для допущення відомостей, що містяться у них, як доказів.

Обставинами, що перешкодили здійснити ці процесуальні дії раніше є об`єктивні причини, які викликані тривалим проведенням призначених експертиз.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема:

повідомленням ГВ ЗНД Управління СБ України в Одеській області про вчинення кримінального правопорушення;

протоколом затримання;

повідомленням про підозру;

протоколами обшуку від 13.03.2025;

іншими матеріалами кримінального провадження.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, зазначивши при цьому, що ОСОБА_23 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки є громадянином іноземної держави; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, у зв`язку з чим, просив задовольнити клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою.

Захисник та підозрюваний заперечували проти клопотання, оскільки ризики не доведені. Крім того, зазначили про непомірну заставу та просили її зменшити.

Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню на підставі наступного.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує ризики передбачені ст.177 КПК України, обставини передбачені ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання (за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263; ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 333 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі), той факт, що підозрюваний раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Фокс Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 (п. 32 справи), а також рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011, Суд зазначив (п. 175 справи), що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Таким чином, підстави обрання виключного запобіжного заходу підозрюваному є цілком обґрунтованими, а застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належного виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій.

При цьому, КПК України, не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з`ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі понад п`ять років, що, згідно ст. 183 ч. 2 п. 4 КПК України, дозволяє обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_24 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, санкція даної статті передбачає можливість призначити покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років, що відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, що згідно п. 4, 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, дозволяє продовжити ОСОБА_22 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Побоюючись виду та розміру міри покарання, яке загрожує ОСОБА_22 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 в разі засудження, він може вжити заходів для знищення доказів своєї вини, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду (що обґрунтовується тим, що ОСОБА_24 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також, що підозрюваний, знаючи про те, що на даний час частина території України знаходиться під тимчасовою окупацією країни-агресора та не знаходиться під контролем правоохоронних органів України, що унеможливить його розшук, створює ризик переховування від органу досудового розслідування останнього на цих територіях, а також тим, що він проживає на території невизнаної Придністровської Молдавської Республіки, що унеможливлює його подальший міжнародний розшук та екстрадицію. Тяжкість злочину свідчить про ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння цією особою, дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, що у сукупності свідчить про наявність реального ризику, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні. Подібна орієнтація законодавців та правозастосувачів зустрічається й у міжнародному праві. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, вчинений обвинуваченим. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо неї; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (що обґрунтовується тим, що підозрюваний, ретельно приховувала свою злочинну діяльність, вчинив тяжкий злочин з прямим умислом, усвідомлював суспільну небезпеку вчиненого діяння та не бажав свого викриття правоохоронними органами, перебуваючи на свободі може знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також тим, що у вчиненні вказаного злочину можуть приймати участь і інші невстановлені досудовим розслідуванням на даний час особи. Тому перебуваючи на волі може вчиняти незаконні дії направлені на знищення доказів, які матимуть доказове значення в даному провадженні та притягнення винних до кримінальної відповідальності, а також вчиняти дії направлені на приховування інших причетних осіб, з метою уникнення останніх кримінальної відповідальності), незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (що обґрунтовується тим, що в ході проведення слідчих дій були залучені поняті та підозрюваному надано копії відповідних процесуальних документів із зазначенням їх анкетних даних та даних спеціалістів та будучи обізнаним про експертну установу експертам якої доручено проведення відповідних експертиз може незаконно впливати на зазначених експертів з метою дачі ними завідомо неправдивих висновків, іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні є його батько ОСОБА_25 ( ОСОБА_21 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 та знайомий мешканець Придністровської Молдавської Республіки ОСОБА_26 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а також перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином (оскільки підозрюваний перебуваючи на свободі може перешкоджати органу досудового розслідування встановлювати інших можливих співучасників) та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (оскільки свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчинення ним вказаного злочину та вчинив інше кримінальне правопорушення передбачене ст. 333 КК України про підозру в якому йому ще не повідомлялось), що може зашкодити виконанню покладених на нього процесуальних обов`язків.

Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід врахувати такі обставини:

Запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, неможливо через наявність у підозрюваного можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Вказані обставини є підставами вважати, що до підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків має бути застосований запобіжний захід - тримання під вартою.

Все вищевикладене в сукупності свідчить, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного та обмеження його конституційних прав, у даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

Зазначені обставини є ризиками і підставою для продовження підозрюваному дії запобіжного заходу у вигляді саме тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Кожен з вищезазначених ризиків, знаходить своє підтвердження у зібраних матеріалах, які додані до клопотання та обґрунтовують доводи органів досудового розслідування та прокуратури.

Наявність же ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити одну чи кілька із наведених дій як другу складову підстави обрання запобіжного заходу, означає наявність даних, які свідчать про обґрунтовану ймовірність вчинення ним таких дій.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Вказані дані, у своїй сукупності, свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає, що на даний час більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального злочину під час воєнного стану, що становить підвищену суспільну небезпеку, а також високий ступінь встановлених ризиків, слідчий суддя приходить до висновку про можливість її зменшення, та що лише застава в розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов`язків передбачених КПК.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 181, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у відношенні ОСОБА_6 - задовольнити.

Застосувати у відношенні ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263; ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 333 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 14.09.2025 року включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі - 500 (п`ятисот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на 01.01.2025 року - 1 514 000 (один мільйон п`ятсот чотирнадцять тисяч) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками;

-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ст.182 ч.8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 14.09.2025 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя