Вирок № 129846522, 01.09.2025, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2089/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження №62025170040004431 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Краснопілля Сумської області, одруженого, маючого 2 неповнолітніх дітей 2008 та 2013 року народження, з середньою освітою, працездатного, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за місцем фактичного проживання за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 21.10.2024 № 1222-ОС (про особовий склад) солдата ОСОБА_5 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії - номером обслуги протитанкової групи відділення вогневої підтримки сьомої прикордонної застави другої прикордонної комендатури НОМЕР_2 прикордонного загону ДПСУ.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 10.12.2022 за № 934-ОС капітана ОСОБА_6 призначено на посаду начальника сьомої прикордонної застави другої прикордонної комендатури НОМЕР_2 прикордонного загону ДПСУ.

Згідно положень ст. ст. 29 - 33 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, начальник сьомої прикордонної застави другої прикордонної комендатури НОМЕР_2 прикордонного загону ДПСУ капітан ОСОБА_6 за своїм службовим становищем та військовим званням є безпосереднім начальником для солдата ОСОБА_5 .

Під час проходження військової служби під час мобілізації солдат ОСОБА_5 відповідно положень Військової присяги та вимог ст. ст. 11, 16, 125, 126, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, беззастережно виконувати накази командирів (начальників).

Єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця, наданні командирові начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази, забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь», і далі виконує його. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Однак, солдат ОСОБА_5 , являючись військовослужбовцем військової служби під час мобілізації, проходячи її в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Військової присяги, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, близько 11 год. 38 хв. 11.03.2025, перебуваючи у с. Писарівка Сумського району Сумської області, у присутності військовослужбовців НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 відмовився виконати наказ у формі бойового розпорядження начальника сьомої прикордонної застави другої прикордонної комендатури НОМЕР_2 прикордонного загону ДПСУ капітана ОСОБА_6 №7476 (гриф) від 11.03.2025 про переміщення в район виконання бойового завдання для виконання службових обов`язків, посилаючись на незадовільний стан здоров`я та низький морально-психологічний стан, що спростовується довідкою військово-лікарської комісії №1192 від 07.03.2025 та оглядом медичного працівника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПСУ під час оголошення бойового розпорядження, відповідно до яких у ОСОБА_5 обмежень чи інших протипоказань щодовиконання посадових обов`язків та бойових завдань на момент огляду не виявлено.

Відмова солдата ОСОБА_5 , виконати письмовий наказ - бойове розпорядження начальника сьомої прикордонної застави другої прикордонної комендатури НОМЕР_2 прикордонного загону ДПСУ капітана ОСОБА_6 №7476 (гриф від 11.03.2025, потягло за собою підрив дисципліни підрозділу, зниження рівня бойової готовності, невиконання завдань за призначенням.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав в повному обсязі і пояснив, що в 2022 році був мобілізований, проходив службу в 2023 році звільнився у зв`язку з доглядом за тестем, інвалідом 1 групи; потім знов в 2024 році мобілізували, після чого постійно проходив службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні в/ч НОМЕР_1 . Обвинувачений пояснив, що він не хотів ризикувати життям, бо до цього були втрати в підрозділі, до того ж був контужений - в м. Бахмуті було 2 контузії, хоча і не зафіксовані документально, третя зафіксована контузія була отримана біля с. Журавки Сумського району, внаслідок чого погано чує на праве вухо, тому він відмовився виконувати бойове розпорядження. Свою вину визнав, розкаявся у скоєному, після роз`яснення положень ст. 349 КПК України вважав недоцільним дослідження інших доказів по справі, погодився з кваліфікацією скоєного.

Учасникам судового провадження, в тому числі і обвинуваченому, роз`яснено, що суд має право, якщо проти цього не заперечує жоден з учасників судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд має з`ясувати, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Після роз`яснення положень статті 349 КПК України обвинувачений, повністю визнавши свою вину, погодився з кваліфікацією вчиненого кримінального правопорушення, розкаявся у скоєному, вважав недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Інші учасники судового провадження також вважали недоцільним дослідження інших доказів по справі, враховуючи позицію самого обвинуваченого, який повністю визнає свою вину, правильно розуміє суть обвинувачення, не оспорює обставин вчинення кримінального правопорушення, які підлягають доказуванню, сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого немає.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого в судовому засіданні встановлена в повному обсязі.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 4 ст. 402 КК України, оскільки він вчинив дії, які виразилися в непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненої в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

В Постанові № 7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" із подальшими змінами Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, слід суворо додержуватися вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку необхідно дотримуватися вимог кримінального закону й враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини справи, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, який в цілому позитивно характеризується, пом`якшуючі відповідальність обвинуваченого обставини - раніше не судимий, свою вину визнав в повному обсязі і щиро розкаявся у скоєному, своїми правдивими показаннями як в ході досудового слідства так і в судовому засіданні сприяв розкриттю злочину та встановленню істини по справі, матеріальна шкода злочином не завдана, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, є учасником бойових дій, продовжує службу у ЗСУ, має вади здоров`я внаслідок травм, отриманих під час проходження військової служби.

Обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.

З врахуванням зазначених пом`якшуючих відповідальність обставин суд вважає за необхідне призначити покарання з застосуванням ст. 69 КК України, застосувавши положення статті 58 КК України, у відповідності з якою покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк.

На підставі ст. 72 КК України у строк призначеного обвинуваченому покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення з 11 березня 2025 року по 13 березня 2025 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за три дні службового обмеження для військовослужбовців.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з положеннями ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винним за ч. 4 ст. 402 КК України і призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 58 КК України замість позбавлення волі призначити ОСОБА_5 покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на той самий строк, тобто на 2 (два) роки із відрахуванням в доход держави 10 (десяти) відсотків грошового забезпечення (Отримувач платежу: ГУК Сум.обл/Сумський р/21081100 Код отримувача: 37970404 Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат) Рахунок отримувача: UA228999980313080106000018355 Найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції).

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк призначеного обвинуваченому покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення з 11 березня 2025 року по 13 березня 2025 року включно з розрахунку відповідності одному дню попереднього ув`язнення трьом дням службового обмеження для військовослужбовців.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що під час відбування покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня приведення вироку до виконання.

Речові докази: флеш-накопичувач «Patriot 16 Gb» зберігати в кримінальному провадженні.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1