Ухвала суду № 129838448, 22.08.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2943/25

Провадження № 2-др/761/198/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Савчук Ю.Н., за участю секретаря судового засідання Габунії Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» Скребець О.С. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 квітня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за кредитним договором - відмовлено повністю.

17 квітня 2025 року представником відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» Скребець О.С . подано заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій він просила стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» понесені витрати на професійну правничу допомогу з урахуванням ч.1 ст. 141 ЦПК України у розмірі 20 000 грн.

В обґрунтування заяви посилався на те, що судові витрати відповідача стягуються на його користь, оскільки у задоволенні позову судом відмовлено, а ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» проти позову заперечувало з наданням відзиву на позовну заяву.

В судове засідання учасники по справі не з`явилися, що відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України не є перешкодою для проведення судового засідання з розгляду даної заяви.

Представник позивача Саченко Л.В. надіслала письмові заперечення на заяву, в якій заперечила проти задоволення заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», зазначивши, що вона подана з пропуском процесуального строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України, а саме після спливу п`ятиденного строку з дня ухвалення рішення у справі. Крім того, заявлені судові витрати документально не підтверджені належними доказами фактичної їх оплати та є неспівмірними зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт і витраченим часом, у зв`язку з чим прохала залишити заяву без розгляду, а у випадку відмови - відмовити у її задоволенні.

Суд, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, а також матеріали цивільної справи, вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 квітня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за кредитним договором - відмовлено повністю.

З посиланням на ст. 141 ч.8 ЦПК України представник відповідача просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 гривень.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В відзиві (пояснення) на позовну заяву про визнання договору недійсним на виконання вимог ч.1 ст. 134, ч.1 ст.137 ЦПК України, ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було зазначено (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, який складає 20 000,00 грн. А також зазначено, що докази понесених витрат будуть надані у відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України. Отже заявником було зазначено про понесені витрати і про те що такі докази будуть в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України.

Судом встановлено, що представник позивача Савченко Л.В. заперечила проти задоволення заяви, зокрема, посилаючись на те, що вона подана з пропуском строку, визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Вона вказує, що оскільки рішення суду ухвалено 08.04.2025 р., то останні днем на подання такої заяви є 14.04.2025 р., у зв`язку з тим, що 13.04.2025 р. є вихідним.

Водночас із довідки про доставку електронного документу вбачається, що заявник отримав повний текст рішення суду через підсистему «Електронний суд» 15.04.2025 0 23:04:35, а заяву про стягнення судових витрат подав 17.04.2025, тобто у межах п`ятиденного строку з дня отримання судового рішення. У відзиві на позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у розмірі 20 000 грн., а відтак можна вважати, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (рішення було ухвалено за відсутності сторін, а відтак судові дебати не проводилися)

З врахуванням наведеного, суд вважає, що заява про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу подана до суду в межах строків, передбачених ч. 8 ст.141 ЦПК України.

За таких обставин наведені доводи представника позивача щодо пропуску строку є безпідставними та судом відхиляються.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. (Постанова ВП ВС від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16).

На підтвердження розміру понесених витрат заявником подано Договір про надання правничої допомоги № 02/01-24 від 02.01.2024 року, Додаток № 1 від 02.01.2024 року до цього Договору та Акт про надання правової допомоги № 19 від 16.04.2025 року, які містять перелік та вартість наданих послуг: ознайомлення з матеріалами справи за наданими клієнтом документами, аналіз наданих документів, ознайомлення з судовою практикою та визначення перспектив справи (4 години) -6 000 грн; складання відзиву на позовну заяву (3 години)- 4000 грн, гонорар на користь клієнта в справах по ЦПК 10 000 грн.

Як вбачається зі змісту п.3.1 Договору про надання правничої допомоги № 01/01-24 від 02.01.2024 року, вартість надання юридичних послуг Бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення, відповідно до тарифів, вказаних в Додатку № 1 до договору та виставляє клієнту відповідний рахунок.

Відповідно до п.3.2 цього Договору оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку від Бюро. Такий рахунок за вибором адвоката може бути надіслано поштовою кореспонденцією та /або електронним листом.

За змістом за результатами надання юридичної допомоги співробітником Бюро складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін.

Оскільки форма розрахунків (готівковий чи безготівковий) Договором не встановлена, доказами оплати за Договором про надання правничої допомоги № 02/01-24 від 02.01.2024 року могли б слугувати як платіжні інструкції, так і квитанції до видаткових касових ордерів ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» або ж інші розрахункові документи.

На підтвердження оплати наданих послуг ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» не надало жодних документів.

Долучений до матеріалів заяви Акт про надання правової допомоги № 19 від 16.04.2025 року відповідно до умов Договору підтверджує лише факт надання юридичної допомоги та вартість юридичних послуг.

Із тексту Договору не випливає, що Акт про надання правової допомоги є доказом проведення розрахунку між його сторонами.

Зі змісту статей 133, 137, 141 ЦПК України випливає, що при винесенні судом рішення стягненню та, відповідно, розподілу, залежно від результатів вирішення спору, підлягають лише документально підтверджені судові витрати.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлені витрати документально не підтверджені у спосіб, передбачений процесуальним законом. ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» не надало жодного належного та допустимого доказу фактичної оплати правничої допомоги. У матеріалах відсутні квитанції чи інші документи, що підтверджують перерахування грошових коштів. Крім того, сам факт участі адвоката в судовому засіданні або надання Договору про надання професійної правничої допомоги не свідчить автоматично про понесення витрат. Суд повинен мати змогу переконатися не лише у факті залучення представника, а і в дійсному понесенні грошових витрат та їх відповідності розумним межам.

Керуючись ст. ст. 137,141, 270, 352, 354, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» Скребець О.С. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за кредитним договором- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: