Ухвала суду № 129827391, 29.08.2025, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/2491/24

Провадження № 2-п/288/2/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2025 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Зайченко Є. О.,

за участю секретаря судових засідань Корнієнко Т.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 11 березня 2025 року по справі № 288/2491/24,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області перебувала цивільна справа № 288/2491/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та 11 березня 2025 року в даній справі ухвалено заочне рішення.

Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява в якій просить переглянути заочне рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 11 березня 2025 року.

Як на підставу для звернення до суду з даною заявою посилається на те, що ознайомившись з матеріалами цивільної справи, вона дізналася що 11.03.2025 судом проводилося судове засідання, в рішенні якого зазначено, що відповідач в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

В матеріалах справи знаходиться поштова кореспонденція про відправлення судової повістки, яка повернулася в суд в зв`язку з не проживанням відповідача за місцем реєстрації.

Проте, вказані обставини не відповідають дійсності, оскільки вона проживає за адресою яка вказана в позовній заяві, але будь яка поштова кореспонденція від суду їй не надходила.

Відповідач працює продавцем в магазині в с. Кошляки Попільнянського р-ну вже тривалий період, село не дуже велике і односельчани знають один одного, а також її листоноша знає особисто, проте ніхто повідомляв її про надходження їй судової повістки.

Також, щодо розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет повідомлення про судові засідання, то в зв`язку з нестабільною роботою мережі Інтернету в с. Кошляки Попільнянського р-ну Житомирської області, не було можливості бачити судові виклики.

Приймаючи рішення про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 496464-КС-001 про надання кредиту від 18.04.24р. в розмірі 175 195 грн. 08 коп., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 57 222 грн. 82 коп. та сум прострочених платежів по процентах - 117 972 грн. 26 коп., суд не врахував що згідно зі ст.ст. 11, 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» встановлений обов`язок кредитора щодо неухильного дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно з умовами Кредитного договору, факт укладення якого вона не заперечує, реальна річна номінальна та пільгова відсоткова ставка за користування кредитом становить 409, 60718132% річних (1,15058197% за день х 365 днів року), що є непомірним тягарем для споживача фінансових послуг.

Позивач просить суд стягнути відсотки у розмірі, що значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту, а отже змістовне навантаження встановлення таких відсотків полягає не в компенсаційний, а в каральній, штрафній функції, при цьому, сума нарахованих в такому порядку відсотків є очевидно непропорційною до суми зобов`язання, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права і принципам, встановленим у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

В той же час, при ухваленні рішення, судом а не встановлено строк кредитування та нарахування процентів за кредитом в тому числі після сплину строку кредитування.

Таким чином, викладені в рішенні Попільнянського районного суду Житомирської області від 11.03.2025 твердження не відповідають фактичним обставинам та розгляд справи проведено не в повному обсязі.

Вважає, що позивач в позові не виклав обставини, яким обґрунтовує свої позовні вимоги та не зазначив докази, що підтверджують кожну обставину.

ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні вимоги заяви підтримали, просили їх задовольнити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Суд, дослідивши заяву та матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно частини першої статті 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заочним рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 11 березня 2025 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, Код ЄДРПОУ: 41084239) заборгованість за Договором № 496464-КС-001 про надання кредиту від 18 квітня 2024 року в розмірі 175195 гривень 08 копійок, яка складається з: -суми прострочених платежів по тілу кредиту - 57222 гривень 82 копійки, -суми прострочених платежів по процентах - 117972 гривень 26 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, Код ЄДРПОУ: 41084239) сплачений судовий збір у розмірі 2422 гривень 40 копійок.

Відповідно до вимог частини 1 статті 284ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно частини 3 статті 284ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Частиною 7 статті 285ЦПК України визначено, що до заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.

Згідно частини 1 статті 288ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив причин неявки, а також не подав відзив на позову заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Лише за сукупності цих двох умов можна стверджувати про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Доказами, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, слід вважати такі фактичні дані, на підставі яких суд може встановити обставини, що обґрунтовують заперечення проти позову, а також інші обставини, які б вплинули на зміст ухваленого за результатами заочного розгляду справи рішення суду.

Як передбачено пункту 3, 4 частини другої статті 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це та посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, згідно норм пункту 2 частини 7 стаття 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно Судових викликів № 288/2191/24/400/25 від 09 січня 2025 року, № 288/2491/24/2533/25 від 18 лютого 2025 року розміщеного на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, відповідач ОСОБА_1 повідомлена просудові засідання.

Частиною 11 статті 128 ЦПК України, визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином, суд приймає до уваги, що відповідачу було достовірно відомо про те, що між сторонами існує спір і те, що справа перебуває на розгляді в суді, проте правом на подання заперечення на позовну заяву відповідач не скористалася.

Відповідно до листа Верховного Суду України «Про практику ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Резолюції №R (84)5 Комітету Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи через забезпечення доступу сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захисту їх від зловживань та затримок, надавши суду повноваження здійснювати судочинство більш ефективно.

Відповідно до частини 1статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

У відповідність до частини 4статті 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Відповідно чинного законодавства, заочне рішення суду може бути скасоване лише при обов`язковій сукупності таких умов: поважності причин неявки у судове засідання та неподання відзиву на позовну заяву; та встановлення судом, що докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильно вирішення справи.

Відсутність однієї з умов виключає можливість скасування заочного рішення.

При цьому згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що проценти за користування кредитом за відсотковою ставкою в розмірі 1,15138637% нараховані позивачем (перші 7 днів) та за стандартною процентною ставкою 2,00000000% в період з 18.04.2024 по 03.10.2024. Загальна сума нарахованих відсотків становить 117972.26 гривень, і зазначена сума після закінчення строку дії договору (по 03.10.2024) не змінювалася.

Отже, нарахування відсотків позивачем правомірно здійснювалось відповідно до п.2 договору, за змістом якого плата за користування кредитом за цим договором є фіксованою та становить 1,15138637% (перші 7 днів) та 2,00000000% за кожен день користування кредитом. Протягом строку кредитування, визначеного в цьому договорі, плата за користування кредитом нараховувалась на залишок заборгованості по кредиту, розмір якої був більшим, ніж зазначено у графіку платежів, з огляду на неналежне виконання зобов`язань відповідачем.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справине містятьта відповідачемне наданодоказів щодоспростування презумпціїправомірності договорупро наданнякредиту № 496464-КС-001 від 18.04.2024 року. Зазначений договір недійсним не визнано.

Доводів, які б впливали на правильність ухваленого судом заочного рішення від 11 березня 2025 року заява про перегляд заочного рішення не містить.

Таким чином, суд вважає, що докази, на які посилається заявник у заяві про перегляд заочного рішення, не мають істотного значення для вирішення даної справи, оскільки вони не спростовують встановлені судом обставини у справі.

Разом з тим, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосуванняКонвенції про захист прав людини і основоположних свободнаголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах державучасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Виходячи з наведеного, суд вважає, що на момент ухвалення заочного рішення відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, без поважних причин не з`явилася в судове засідання та не повідомила про причини неявки, до того ж відповідач не посилається на додаткові докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, і які не були досліджені судом, суд ухвалив рішення відповідно до вимог ЦПК України, на підставі наявних в ній доказів, а тому, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для перегляду заочного рішення.

У відповідності до пункту 1 частини 3статті 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Відповідно до частини 4 статті 287ЦПКУкраїни у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись статтями 27, 128, 130-131, 258-260, 284-288, 351,353,354ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 проперегляд заочногорішення Попільнянськогорайонного судуЖитомирської областівід 11березня 2025року посправі №288/2491/24- залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко