Ухвала суду № 129825746, 26.08.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/26749/25

Провадження № 1-кс/947/12515/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , проарешт майна укримінальному провадженні№ 12025160000000781 від 15.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , проарешт майна укримінальному провадженні№ 12025160000000781 від 15.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

У клопотанні сторона обвинувачення, з метою збереженняречового доказу,просить накластиарешт іззабороною відчуження,розпорядження такористування земельноюділянкою зкадастровим номером 5123981400:01:001:0355, яка належить Дачненській сільській раді Одеського району Одеської області код ЄДРПОУ 04377724 та перебуває в оренді в СТОВ «ІВА» код ЄДРПОУ 03767819, а також заборонити проведення будь-який робіт в тому числі сільськогосподарських робіт.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що вищевказаний об`єкт нерухомого майна відповідно до положень ст. 98 КПК України, визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Вказане стало підставою для звернення прокурора до слідчого суді із клопотанням про арешт майна.

Прокурор ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, проте надав до суду заяву про розгляд вказаного клопотання за його відсутності. Крім того, сторона обвинувачення просила розглянути клопотання та без повідомлення власника майна .

За ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя дійшов висновку, що наявні обґрунтовані підстави вважати про існування можливості у власника майна вжити заходів, що унеможливлять накладення арешту на нього, а за такого, з метою забезпечення арешту майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України розгляд клопотання слід проводити без повідомлення власника такого майна, його представників

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

В ході судового розгляду встановлено, що слідчим управлянням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 15.07.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025160000000781 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Відповідно ч. 1 статті 4 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Відповідно ч. 4 статті 4 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» у районі, області військові адміністрації утворюються у разі нескликання сесії відповідно районної, обласної ради у встановленіЗаконом України «Про місцеве самоврядування в Україні» строки або припинення їх повноважень згідно із законом, або для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку. У разі прийняття рішення про утворення районних, обласних військових адміністрацій їх статусу набувають відповідно районні, обласні державні адміністрації, а голови районних, обласних державних адміністрацій набувають статусу начальників відповідних військових адміністрацій.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їмКонституцією України, цим та іншими законами України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи Роздільнянської районної військової адміністрації та Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області, з метою одержання неправомірної вигоди, зловживаючи своїм службовим становищем, передали в оренду земельну ділянку, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави.

21.12.2004 розпорядженням Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області надано дозвіл СТОВ «ІВА» на укладення довгострокового договору оренди терміном на 25 років на земельну ділянку загальною площею 257,02 га, в тому числі 233,68 га під водою, 0,36 га під гідротехнічними спорудами (гребля), 11,85 га пасовищ, 11,13 боліт (захисна смуга) для рибогосподарських потреб із земельного фонду, які перебувають в запасі Єгорівської сільської ради.

25.02.2005 укладено договір оренди землі №42 між Роздільнянською районною державною адміністрацією та СТОВ «ІВА» терміном на 25 років.

24.05.2024 Дачненською сільською радою Одеського району Одеської області прийнято рішення №1306-VIII про внесення змін до оренди землі, укладеного між Роздільнянською районною державною адміністрацією Одеської області та СТОВ «ІВА» щодо земельної ділянки для іншого сільськогосподарського призначення (несільськогосподарські угіддя площею 257,02 га, в тому числі 233,68 га під водою, 0,36 га під гідротехнічними спорудами, 11,85 га пасовищ, 11,13 боліт (захисна смуга), кадастровий номер 5123981400:01:001:0355, розташовану на території Дачненської територіальної громади за адресою: с. Єгорівка Одеського району Одеської області (за межами населеного пункту) та визначено орендодавцем Дачненську сільську раду Одеського району Одеської області.

03.07.2024 укладено додаткову угоду про внесення змін до договору земельної ділянки від 25.02.2005 між Дачненською сільською радою Одеського району Одеської області та СТОВ «ІВА», в якій відповідно п. 2 «Орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку: 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення (несільськогосподарські угіддя площею 257,02 га, в тому числі 11,85 га пасовищ, 11,13 боліт (захисна смуга), 233,68 га під водою, 0,36 га під гідротехнічними спорудами, кадастровий номер 5123981400:01:001:0355, яка розташована на території Дачненської територіальної громади в селі Єгорівка Одеського району (за межами населеного пункту), розпорядження Роздільнянської районної державної адміністрації від 21 грудня 2004 р. №758/А-04)».

Згідно інформаційної довідки з Державного земельного кадастру про земельну ділянку встановлено, що земельної ділянки площею 257,0200 га кадастровий номер 5123981400:01:001:0355, що розташована за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, відноситься до земель водного фонду та цільове призначення: 10.07 Для рибогосподарських потреб.

16.07.2025 в якості свідка допитано ОСОБА_5 , з показів якого встановлено, що директор СТОВ «ІВА» ОСОБА_6 на території орендованої земельної ділянки, яка повинна використовуватися як ставок, вирощує зернові культури.

Під час огляду земельної ділянки з кадастровим номером 5123981400:01:001:0355, яка розташована на території Дачненської територіальної громади в селі Єгорівка Одеського району Одеської області (за межами населеного пункту) встановлено, що територія вказаної земельної ділянки засіяна культурою соняшника загальною площею приблизно 202 га.

Крім того, відповідно наданої інформації Державного космічного агентства України встановлено, що з 2016 року на земельній ділянці з кадастровим номером 5123981400:01:001:0355 водойма відсутня, а на її здійснюється сільськогосподарське виробництво.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і внутрішнього водного транспорту в порядку, встановленому законом.

Згідно з ст. 51 Водного кодексу України У користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Порушуючи ст. 51 Водного кодексу України та ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України посадові особи Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області безпідставно прийняли Рішення №1306-VIII від 24.05.2024, а також уклало Додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.02.2005.

Ведення сільськогосподарського виробництва на земельній ділянці з кадастровим номером 5123981400:01:001:0355 грубо суперечить вимогам водного та земельного законодавства України.

Відповідно доінформації зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодооб`єкта нерухомогомайна встановлено,що земельнаділянка зкадастровим номером 5123981400:01:001:0355, перебуває у власності Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області код ЄДРПОУ 04377724 та перебуває в оренді в СТОВ «ІВА» код ЄДРПОУ 03767819.

Постановою слідчоговід 15.08.2025земельну ділянкуз кадастровимномером 5123981400:01:001:0355, яка належить Дачненській сільській раді Одеського району Одеської області код ЄДРПОУ 04377724 та перебуває в оренді в СТОВ «ІВА» код ЄДРПОУ 03767819, відповідно до положень ст. 98 КПК України, визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до абз. 1 ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи зазначені вище обставини, на переконання слідчого судді, наразі наявні підстави для накладення арешту на вищевказаний об`єкт нерухомості з метою збереження речових доказів, оскільки вказаний об`єкт нерухомості є предметом вчинення кримінального правопорушення таможуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а їх реєстрація підлягає ретельній перевірці під час досудового розслідування

На підставі наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено, що зазначене нерухоме майно, відповідно до положень ст. 170 КПК України відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, постановою слідчого від 15.08.2025 визнано речовим доказом,маєсуттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскількиє предметом вчинення кримінального правопорушення таможе бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування кримінального провадження № 12025160000000781 від 15.07.2025.

При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.

За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів (в даному випадку земельної ділянки), яка можливо є предметом вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

Так,приймаючи доуваги викладенета враховуючиправову кваліфікаціюкримінального правопорушення(ч.2 ст. 364 КК України), за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні на початковій стадії досудового розслідування.

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).

На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, враховуючи високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, його специфіку і тяжкість. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.

Також слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації правомочностей щодо таких прав, такий захід є тимчасовим.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що обмеження, яких зазнає власник майна, на даному етапі виправдовують такий ступінь втручання у його право власності.

Крім того, з урахуванням характеру кримінального правопорушення, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, такий захід забезпечення кримінального провадження є пропорційним втручанню у володіння майном. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає. У цьому випадку арешт майна необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження та негативних наслідків для володільців майна не створює.

На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,

Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.

У порядку встановленому КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.

Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.

Додатково слідчий суддя акцентує, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального правопорушення майно, на яке накладено арешт , буде оглянуто та встановлено, що відпала необхідність в його подальшому арешті, власник такого майна має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, у відповідності до ст.. 174 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , проарешт майна укримінальному провадженні№ 12025160000000781 від 15.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України - задовольнити.

Накласти арештіз забороноювідчуження,розпорядження такористування земельноюділянкою зкадастровим номером 5123981400:01:001:0355, яка належить Дачненській сільській раді Одеського району Одеської області код ЄДРПОУ 04377724 та перебуває в оренді в СТОВ «ІВА» код ЄДРПОУ 03767819, а також заборонити проведення будь-який робіт в тому числі сільськогосподарських робіт.

Заборонити особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень) стосовно зазначеної земельної ділянки.

Виконання ухвалипокласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1