Рішення № 129823941, 25.07.2025, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/362/25

Провадження №2/751/672/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2025 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.

при секретарі Курач В.С.

за участю позивача - відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , його представника адвоката Кушнеренка Є.Ю., відповідача - позивача за зутрічним позовом ОСОБА_2 та її представника адвоката Підмогильної Я.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю,

В С Т А Н О В И В:

09.01.2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кушнеренко Є.Ю. звернувся до Новозаводського районного суду міста Чернігова з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, в якому просить: визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою місця проживання батька, ОСОБА_1 ; припинити стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить стягнути понесені судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітню дитину сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини у сторін не склалися, а тому рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 16.02.2021 року шлюб між ними розірвано. Після припинення шлюбних відносин дитина залишилася проживати з матір`ю. Вказує, що у сторін часто виникав конфлікт, оскільки відповідач не давала дитині бачитись із батьком, тому сторонами було встановлено графік відвідування дитини з батьком. Однак не зважаючи на погоджений графік побачень з дитиною, відповідач не завжди давала бачитись з дитиною, що ставало підставою для неодноразових звернень позивача до поліції та Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради з цього приводу. Звертає увагу, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною із інвалідністю і 07.12.2022 року його було зараховано до відділення ранньої реабілітації (абілітації) обласного центру «Відродження» для отримання комплексу реабілітаційних послуг. На даний час ОСОБА_4 отримує комплекс реабілітаційних послуг у відділенні ранньої реабілітації (абілітації) Комунальної установи «Обласний центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю «Відродження», куди був зарахований 23.07.2024 року. Проте, позивачу стало відомо, що дитина пропускає заняття, які є надважливими для розвитку дитини, а саме у період з 23.07.2024 року по 26.08.2024 року ОСОБА_4 був присутній на заняттях 5 разів, останнє відвідування 09.08.2024 року. Позивач вважає, що дитина пропускає заняття, оскільки, як йому стало відомо, що відповідач почала зловживати алкогольними напоями. Зазначає, що дитина разом із матір`ю проживають у гуртожитку у маленькій кімнаті, кухня є спільною на увесь блок, а тому такі умови проживання дитини є некомфортними, оскільки ОСОБА_4 є дитиною з інвалідністю та потребує особливих та покращених умов проживання. Звертає увагу, що позивач проживає у приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , разом з маті`ю, бабусею ОСОБА_3 , який належить на праві власності матері позивача ОСОБА_5 . У будинку є окрема кімната, яку позивач облаштував під дитячу. Позивач має постійний дохід, працює на підприємстві, яке визнано критично важливим для інфраструктури, має відстрочку від призову, що дає можливість проживати та здійснювати догляд за дитиною на постійній основі. Має власний автомобіль, на якому буде комфортно відвозити дитину до лікарні та реабілітаційного центру, спиртними напоями не зловживає, наркотичні засоби не вживає. Постійно підтримує фінансово дитину та завжди надає грошові кошти для утримання та найкращого розвитку дитини. Відповідач не працює, доходу не має, також не має змоги перекривати мінімальні потреби дитини відповідного віку. Звертає увагу, що наразі у сторін виник спір та не можуть дійти згоди про місце проживання малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а враховуючи, що позивач піклується про дитину, фінансово забезпечує, має всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку, із урахуванням віку дитини, вважає, що на даний час проживання малолітнього сина з батьком буде відповідати інтересам дитини. Зазначає, що на даний час позивач на підставі рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 19.02.2021 року сплачує позивачу аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини заробітку платника аліментів, а оскільки предмет спору стосується місця проживання дитини, то стягнення аліментів з особи з якою проживає дитина суперечить статті 181 СК України.

13.02.2025 року ухвалою судді позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

26.02.2025 року підготовче судове засідання було відкладене, в зв`язку із заявою представника відповідача ОСОБА_7 адвоката Підмогильної Я.Я.

04.03.2025 року представником позивача адвокатом Кушнеренком Є.Ю. подано клопотання про доручення доказів, а саме: довідки доходів ОСОБА_1 ; копію витягу з ВОД «Резерв+» Кучерова В.І. (а.с.150-158)

13.03.2025 року представником відповідача ОСОБА_7 адвокатом Підмогильною Я.Я. було подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю. (а.с.70-86)

Вимоги зустрічної позовної заяви обгрунтовані тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що фактично після розірвання шлюбу із початку 2021 року дитина проживає з відповідачем, позивач ніколи не був проти цього та не мав наміру визначати місце проживання дитини із собою. Вказує, що позивач штучно створюючи умови перешкоджання відповідачем у спілкуванні із дитиною, у червні 2024 року звернувся до управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради саме для встановлення графіку спілкування із дитиною, хоча відповідач ніколи не перешкоджала і не мала наміру у подальшому перешкоджати спілкуванню батька з дитиною. Питання зміни місця проживання дитини у позивача не виникало. Звертає увагу, що після встановлення графіку спілкування батька з дитиною, саме з боку відповідача були встановлені неодноразові факти порушення встановлено графіку: постійно переїжджав змінюючи місце роботи, не забирав дитину у встановлений час, що свідчить про його легковажне відношення до виконання своїх батьківських обов`язків. Позивач приймає участь у вихованні та спілкуванні із дитиною лише за його «зручним графіком», залишаючи поза увагою той факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною з інвалідністю, якій необхідно постійна підтримка та турбота. Вказує, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною з інвалідністю, підгрупи «А», якій постійно потрібна допомога, підтримка, корекція, лікування та відвідування закладів, які потребують багато часу, а тому ОСОБА_2 перебуває у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною з 21.05.2024 року по 13.05.2025 року включно. Відповідач отримує допомогу на дитину з інвалідністю підгрупи «А» в розмірі 6 778,710 грн та допомогу для малозабезпеченим сім`ям, а також матеріально та фізично останній допомагає її мати ОСОБА_8 . Зазначене свідчить, що відповідач отримує достатній рівень грошових надходжень та має змогу забезпечити дитину всім необхідним. Звертає увагу, що твердження позивача, що відповідачка зловживає спиртними напоями не містить доказів на підтвердження. При цьому, згідно довідок КНП «ЧОПНЛ» Чернігівської міської ради від 24.02.2025 року за №№90, 612, ОСОБА_2 на обліку в наркологічному відділенні та психіатричному диспансерному відділенні не перебуває. Посилається, що в період часу з липня 2020 року по лютий 2025 року, в Чернігівському РУП ГУНП в Чернігівській області за неодноразовими зверненнями відповідачки проводились перевірки, щодо вчинення позивачем адміністративних правопорушень, а саме вчиняв конфлікти, скарки, погрози щодо ОСОБА_2 в тому числі в присутності малолітньої дитини. Вказує, що станом на момент звернення із зустрічною позовною заявою в провадженні Новозаводського районного суду міста Чернігова перебувають матеріали адміністративних справ, щодо вчинення позивачем домашнього насильства по відношенню до відповідачки та їх спільної дитини. Зазначені обставини свідчать про агресивну поведінку позивача, який провокує конфліктні ситуації та є активним учасником вчинення правопорушень відносно матері свої дитини. Посилається, що відповідач в повній мірі виконує свої батьківські обов`язки по відношенню малолітнього сина, піклується про його фізичний та психічний стан, дитина відвідувала дитячий садок, ходила в інклюзивну групу, мати виконувала всі рекомендації надані педагогічними працівниками. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 неодноразово проходив курси реабілітації в Комунальній установі «Обласний центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю «Відродження», заняття відвідував у супроводі матері. Також, ОСОБА_9 отримував комплекс реабілітаційних послуг в санаторії «Дніпро-Бескид» в м.Трускавець та Закарпатському обласному дитячому санаторії «Малятко». На даний час дитина отримує комплекс реабілітаційних послуг у відділенні ранньої реабілітації (абілітації) Комунальної установи «Обласний центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю «Відродження», куди був зарахований 05.11.2024 року на підставі направлення на реабілітацію від департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради №11-09/13904 від 30.09.2024 року. Дитина відвідувала заняття 10 разів у листопаді та грудні 2024 і 1 раз в лютому 2025 року під супроводом матері, решту днів хлопчик не відвідував заняття в центрі з причин хвороби. Звертає увагу, що в декларації на медичне обслуговування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в КНП «Сімейна поліклініка» ЧМР законним представником є відповідачка, мати супроводжує дитину до закладу, що свідчать записи в медичній документації, виконує всі рекомендації лікаря. На візитах у лікаря батько був присутній 2-3 рази останній раз цікавився обстеженням дитини восени 2024 року в телефонному режимі. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має інвалідність з 2022 року, у нього відсутнє активне мовлення, має слабко сформовані навички взаємодії, він майже не вступає в контакт та не підтримує взаємодію, лише за ініціативи дорослого вибірково може відреагувати та проявити цікавість до пропонованих форм взаємодії. Хлопчик часто хворіє, тому постійно потребує нагляду та супроводу мами. Таким чином, мама відіграє основну та ключову роль в житті та розвитку дитини. Під час спостереження хлопчик проявляв цікавість та інтерес лише до мами, ОСОБА_4 емоційно відгукується на зв`язок з мамою та потребує участі мами постійно. Стверджує, що за результатами спостереження, бесіди, та з урахуванням вікових особливостей, індивідуально-психологічних особливостей дитини можна зробити висновок, що розлука дитини з матір`ю або зміна умов проживання дитини може вплинути негативно на психологічний стан дитини і призвести до надмірного стресу. Відповідач разом із сином проживають без реєстрації в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить їй на праві приватної власності. В квартирі створені найкращі умови для дитини, в неї є свій куточок, де вона грається, є спальне місце, дитина забезпечена іграшками та іншими речами для розвитку. Вважає, що виходячи із інтересів дитини за доцільне залишити ОСОБА_6 на утриманні та вихованні матері, а тому просить визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю, а в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю та стягнути з нього понесені судові витрати.

01.04.2025 року ухвалою суду прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю, присвоєно справі єдиний унікальний номер 751/362/25, провадження 2/751/672/25; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті; зобов`язано Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради надати в судове засідання висновок щодо розв`язання спору з приводу визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

11.04.2025 року представник відповідача-позивача за зустрічним позовом -адвокат Підмогильна Я.Я. подала клопотання про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат, а саме: судовий збір у розмірі 1 211,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. (а.с.168-172)

20.05.2025 року, від представника третьої особи - Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради (як орган опіки та піклування) заступника начальника управління Івана Поповича, надійшла заява (з додатками) в якій просять розгляд справи проводити без участі їх представника, прийняти рішення з урахуванням інтересів дитини. До заяви додано висновок щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_2

27.05.2025 року представником позивача-відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_10 подано клопотання про долучення до матеріалів справи у якості доказів документів, а саме: повідомлення ЧРУП ГУНП в Чернігівській області від 02.02.2025 року; консультативний висновок від 30.04.2025 року; виписки від 06.05.2025 року; довідки №28/03-25 від 28.03.2025 рок; копію витягу із рішення №671 від 03.11.2021 року.

07.07.2025 року та 14.07.2025 року представником відповідача-позивача за зустрічним позовом ОСОБА_11 подано заяви (з додатками) про долучення до матеріалів справи в якості доказів: постанови Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26.02.2025 року у справі №751/1300/25; постанови Чернігівського апеляційного суду від 22.04.2025 року у справі №751/1300/25; психологічної характеристики ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_1 ; довідки про огляд лікаря; довідки про надання реабілітаційні послуги та результати комплексної реабілітації (абілітації).

В судовому засіданні позивач-відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_10 позовні вимоги підтримали, просили задовольнити, при викладені пояснень посилалися на обставини зазначені в позові. Представник ОСОБА_10 зазначив, що умови проживання та матеріальний стан батька кращі ніж у матері, а тому за доцільне визначити місце проживання дитини з батьком. В задоволенні зустрічного позову просили відмовити повністю.

Відповідач-позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 та її представник адвокат Підмогильна Я.Я., в судовому засіданні зустрічну позовну заяву підтримали, при викладені пояснень посилались на обставини зазначені в зустрічному позові. В задоволенні первісного позову просили відмовити в повному обсязі.

Враховуючи заяву третьої особи - Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради (як орган опіки та піклування), суд визнав можливим проводити розгляд справи без участі їх представника.

Вислухавши учасників справи, що з`явились, дослідивши матеріали справи, подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний позов та зустрічний позов, об`єктивно розцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 21.07.2018 року по 16.02.2018 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 16.02.2021 року у справі №751/8433/20. (а.с.21-22, 92-93, 95)

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.07.2019 року, батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (а.с.13, 91)

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною з інвалідністю підгрупи «А», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , з 13.10.2022 року отримує державну соціальну допомогу. (а.с.106)

Дитина зареєстрована за місце проживання та реєстрації батька ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , (а.с.90), але проживає без реєстрації з матір`ю ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , підтверджується Актом про не проживання особи без реєстрації від 26.02.2025 року (а.с.94).

Квартира в якій проживає ОСОБА_2 разом із сином, належить їй на праві власності на підставі Договору дарування квартири від 18.10.2017 року, зареєстровано в реєстрі за №3-2480. (а.с.96-99,100)

ОСОБА_2 перебуває у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною з 21.05.2024 року (наказ №2916/04 від 16.05.2024) і отримує державну допомогу на дитину з інвалідністю підгрупи «А» та державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям (а.с.105).

Батько дитини ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13), яка належить на праві приватної власності його матері ОСОБА_5 , що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №107438320. (а.с.14)

ОСОБА_1 , з грудня 2024 року працює в ТОВ «НВК «ТЕХАВІАКОРМ» на посаді програміста налагоджувальника верстатів з програмним керуванням, у відділі головного технолога та отримує стабільну заробітну плату. За місцем роботи характеризується позитивно, що підтверджується наданою з місця роботи характеристикою вих.250722/03-ч від 22.07.2025 року, має у власності автомобіль марки «MAZDA 3», 2009 р, номерний знак НОМЕР_3 . (а.с.35, 153)

З 08.02.2021 року ОСОБА_1 , на підставі судового наказу виданого Новозаводським районним судом міста Чернігова від 19.02.2021 року у справі № №751/938/21 сплачує на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів (а.с.23, 24-28), станом на 11.07.2025 року наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 9 386,12 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів наданим Новозаводським ВДВС у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.07.2025 року.

З наданих сторонами доказів вбачається, що батьки після розірвання шлюбу не можуть дійти компромісу щодо часу проведення спільно з дитиною, в період з 2021-2024 роки мали місце неодноразові звернення зі сторони як батька, так і матері до ЧРУП ГУНП в Чернігівській області та Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради, за якими проводилися перевірки, профілактичні роботи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 попереджались про відповідальність згідно закону, щодо порушень неналежного виконання батьківських обов`язків. Про проведення перевірок свідчать надані сторонами письмові докази, зокрема: відповіді на адвокатські запити від 30.08.2024 року №172аз/41/22/03-24, від 27.02.2025 року №66аз/124/48/11/2025 (а.с.15-16, 124-126); Довідки про результати перевірок інформації, викладених у зверненнях за №№9904, 15210, 10430, 7463 (а.с.17-19,129,); повідомлення про розгляд звернень (а.с.127, 128, 134, 135), тощо.

26.02.2025 року постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова по справі № 751/1300/25, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі 510 гривень.

22.04.2025 року постановою Чернігівського апеляційного суду вище зазначену постанову скасовано та закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Визнано винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 340 грн.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №405 від 27.06.2024 року «Про особисті немайнові права і обов`язки батьків та дітей» визначено ОСОБА_1 способи у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено порядок спілкування із сином. (а.с.115)

З довідки Чернігівського дошкільного навчального закладу №37 «Казка» від 20.02.2025 року за №2 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідував заклад з 01.03.2023 року по 22.01.2025 року. Дитина відвідувала інклюзивну групу тому що згідно свого діагнозу потребувала додаткового та постійного догляду. Мати дитини приділяла достатньо уваги для вихованні сина, сумлінно виконувала свої батьківські обов`язки, цікавилась поведінкою сина та його емоційним станом, виконувала всі рекомендації надані педагогічними працівниками. (а.с.112)

Згідно довідки Чернігівського дошкільного навчального закладу №57 від 19.02.2025 року за №01/05, малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 27.01.2025 року по теперішній час систематично відвідує заняття згідно індивідуальної програми розвитку та за розкладом групи. Мати дитини ОСОБА_2 бере активну участь у вихованні та розвитку дитини. Постійно приводить та забирає дитину з садочка, цікавиться життям групи сина, надає посильну допомогу, активно взаємодіє з педагогічним колективом групи та ДНЗ. Батько дитини ОСОБА_1 , в садочку з`являвся один раз, не за розкладом дозволеним рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 27.06.2024 року за №405. (а.с.108)

Відповідно до інформації наданої КНП «Сімейна поліклініка» Чернігівської міської ради, декларація на медичне обслуговування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована від 02.09.2021 року, законним представником дитини є мати дитини ОСОБА_2 , яка супроводжує дитину до закладу, цікавиться станом здоров`я дитини та виконує всі рекомендації лікарів. Батько ОСОБА_1 , дитину до лікаря не супроводжує. (а.с.118, 119)

З довідки комунальної установи «Обласний центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю «Відродження» від 07.03.2025 року за №01-04/126 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 27.10.2022 року неодноразово проходив курси реабілітації в обласному центрі «Відродження», у відділенні ранньої реабілітацї (абілітації), заняття відвідував у супроводі матері. З центру відраховувався в на підставі заяви матері, ОСОБА_2 для проходженя комплексу реабілітаційних послуг в санаторії «Дніпро-Бескид» в м.Трускавець та Закарпатському обласному дитячому санаторії «Малятко». На даний час ОСОБА_9 отримує комплекс реабілітаційних послуг у відділенні ранньої реабілітації (абілітації) комунальної установи «Обласний центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю «Відродження», куди був зарахований 05.11.2024 року на підставі направлення на реабілітацію від департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради №11-09/13904 від 30.09.2024 року. Дитина відвідувала заняття 10 разів у листопаді та грудні 2024 і 1 раз в лютому 2025 року під супроводом матері, решту днів хлопчик не відвідував заняття в центрі з причин хвороби. (а.с.116-117)

Також, як вбачається з консультативних висновків спеціалістів/медичних довідок (а.с.120-124), станом здоров`я дитини, рекомендованими обстеженнями у лікарів-спеціалістів займається виключно його мати ОСОБА_2 .

На запит матері дитини, практичним психологом комунальної установи «Інклюзивно-ресурсного центру №1» Чернігівської міської ради ОСОБА_12 було проведено обстеження, за результатами якого складено психологічну характеристику малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.142-143), яка містить наступну інформацію, зокрема: ОСОБА_13 відіграє основну та ключову роль в житті та розвитку дитини. Під час спостереження хлопчик проявляв зацікавленість та інтерес лише до мами, ОСОБА_4 емоційно відгукується на зв`язок з мамою та потребує участі мами постійно. За результатами спостереження, бесіди, та з урахуванням вікових особливостей, індивідуально-психологічних особливостей дитини можна зробити висновок, що розлука дитини з матір`ю або зміна умов проживання дитини може вплинути негативно на психологічний стан дитини і призвести до надмірного стресу або формування психологічної депривації.

Із висновку управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № №254 від 14.05.2025, убачається за доцільне визначити місце проживання дитини малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з матір`ю, ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до положень частини другої статті 141 Сімейного кодексу України (далі за текстом - СК України) розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За приписами статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до частин першої-другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті (частина перша статті 157 СК України).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Відповідно до роз`яснень, наданих Верховним Судом України в п.18 Постанови Пленуму № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Судам слід враховувати також положення ст. 160 СК України, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зазначено, що «тлумачення ч. 1ст. 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Статтею 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.

При цьому, незважаючи на принцип 6 Декларації прав дитини, яким передбачено, що малолітня дитина може бути розлучена з матір`ю лише за виняткових обставин, суд при прийнятті рішення надає перевагу частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 та керується цією нормою, яка передбачає, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11.07.2017 (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі необхідно брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16.07.2015 у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

Відповідно до ст. 141 СК України та зазначеної Конвенції з прав дитини, батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо дитини, не залежно від того чи перебувають вони у шлюбі між собою, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів своєї дитини.

Позивачем-відповідачем за зустрічним позовом не надані суду докази, які свідчать про те, що зміна місця проживання дитини буде відповідати як найкращим інтересам дитини, а аргументи ОСОБА_14 і його представника про кращі умови для проживання батька та його стабільний дохід, в сукупності з іншими дослідженими судом доказами не можуть бути підставою для визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком.

Натомість, матеріалами справи підтверджується, що відповідач-позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 проживає разом із сином та матір`ю (бабусею дитини) в квартирі, яка належить їй на праві приватної власності, в якій створені всі необхідні умови для комфортного життя та необхідного розвитку дитини, піклується про сина, бере активну участь у його вихованні, духовному та фізичному розвиткові, забезпечує його матеріально, враховуючи індивідуально-психологічні особливості дитини виконує всі необхідні реабілітаційні заходи рекомендовані лікарями та спеціалістами.

Суд враховує, що мама відіграє ключову роль в житті та розвитку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має інвалідність підгрупи «А», потребує супроводу і допомоги у здійсненні життєво важливих потреб (годуванні, відвідуванні кімнати гігієни, навичок одягатися), а з урахуванням вікових особливостей, індивідуально-психологічних особливостей розлука дитини з матір`ю або зміна умов проживання дитини може вплинути негативно на психологічний стан дитини і призвести до надмірного стресу або формування психологічної депривації.

Отже, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні встановлено та підтверджено письмовими доказами, про відсутність підстав для задоволення первісного позову батька та наявність підстав для задоволення зустрічного позову матері, яка створила всі умови для проживання дитини, здійснює опіку над нею, доглядає та піклується про стан її здоров`я.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про припинення та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд зазначає, що дані вимоги є похідними від вимоги про визначення місця проживання дитини з батьком, а тому в зв`язку з відмовою в позові ОСОБА_1 в цій частині, вимоги про припинення та стягнення аліментів на користь задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

При розгляді даної справи, суд приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Таким чином, враховуючи наведене, встановлені судом обставини, які мають істотне значення для визначення місця проживання дитини, враховуючи вік дитини, висновок органу опіки та піклування про доцільність визначення місця проживання дитини з матір`ю, разом з іншими доказами, суд вважає за доцільне визначити місце проживання дитини з матір`ю, яка фактично проживає з нею, що буде відповідати саме інтересам дитини, позитивно сприятиме її розвитку як психологічному так і фізичному.

Суд зауважує, що вирішення справи на користь ОСОБА_3 не впливає на право батька малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спілкуватися з ним та приймати участь у його вихованні.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову у задоволенні первісного позову, вимоги в частині стягнення понесених позивачем за первісним позовом судових витрат задоволенню не підлягають.

Позивачем за зустрічним позовом понесені документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211,20 грн, за подачу зустрічного позову (а.с.149), які відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем за зустрічним позовом надано до суду Договір №21/02/25 про надання правничої допомоги від 21.02.2025 року (а.с.53-54), розрахунок суми витрат по судовій справі в рамках Договору №21/02/25, за яким загальна вартість послуг адвоката Підмогильної Я.Я. складає 15 000,00 грн (а.с.145), рахунок №24-02-25 від 24.02.2025 року (а.с.146), платіжну інструкцію 2.98058267.1 від 21.02.2025 року про оплату ОСОБА_2 гонорара адвокату в сумі 15 000 грн. 00 коп. (а.с.147)

Суд, з урахуванням складності справи, розміру заявлених вимог, порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, а тому підлягають стягненню з позивача за первісним позовом.

Загальна сума понесених позивачем за зустрічним позовом судових витрат становить 16 211, 20 грн (15 000, грн+1 211,20 грн).

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263-265, 263, 264, 265, 268, 351, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю - задовольнити.

Визначити місце проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою місця реєстрації матері: АДРЕСА_2 .

Стягути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 1211,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн, що разом становить 16 211 (шістнадцять тисяч двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач-відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач-позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради (14017, місто Чернігів, вул.Івана Мазепи, буд.19, ІКЮО 43649710).

Повний текст рішення суду буде виготовлений 01.08.2025 року.

Головуючий - суддя О. Г. Деркач