Рішення № 129820296, 26.08.2025, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/643/25 Провадження № 2/358/560/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2025 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.,

за участю секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

22 квітня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» звернулося до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 99216 від 17.12.2019 року, в сумі 8 640 (вісім тисяч шістсот сорок) гривень 00 копійок та судові витрати по справі.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Займер», уклавши 17.12.2019 з ОСОБА_1 кредитний договір №99216, надало їй кредитні кошти, а ОСОБА_1 отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, порушила свої договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості.

28.10.2021 року між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021 відповідно до умов якого ТОВ «Займер» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2021 року до договору факторингу №01-28/10/2021, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2025, головуючим суддею у справі визначено суддю Тітову М.Б.

Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Тітова М.Б. від 20.05.2025 відкрито провадження у даній цивільній справі та ухвалено здійснювати судовий розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте в позовній заяві просив суд розглядати справу у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі, заява про розгляд справи у її відсутність до суду не надходила.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 128 ЦПК України судову повістку відповідачці було надіслано за адресою її місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку.

Згідно відповіді Медвинської сільської ради від 01.05.2025 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 26).

Із рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення вбачається, що адресована відповідачці повістка про виклик до суду на 18.06.2025 повернута до суду з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою», повістка про виклик до суду на 26.08.2025, повернута до суду з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Тобто відповідачка, будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце судового засідання згідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явилася, не повідомилап суд про причини неявки та у встановлений судом строк не надіслала відзив на позовну заяву.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Беручи до уваги те, що явка до суду є правом, а не обов`язком сторони у справі, суд враховуючи положення ч. 4 ст. 223 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Оцінюючи наведені у справі аргументи, ґрунтуючись на засадах верховенства права, на повно і всебічно з`ясованих обставин, об`єктивно та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

17 грудня 2019 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 кредитний договір № 99216, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «ЗАЙМЕР» надало кредит у сумі 2000 гривень, з процентною ставкою 2,0% в день або 730 % річних, зі строком кредиту 30 днів та датою повернення кредиту 15.01.2020. Свої підписом відповідачка підтвердила, що ознайомилася з усіма умовами та повністю погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватись.

Факт отримання коштів позичальником підтверджується випискою з особового рахунку боржника ОСОБА_1

28.10.2021 року між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021 відповідно до умов якого ТОВ «Займер» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2021 року до договору факторингу №01-28/10/2021, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

З копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу №01-28/10/2021 від 28.10.2021 року вбачається що у ОСОБА_1 існує заборгованість в розмірі 8640 грн.

13 січня 2025 року ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» звернулось до ОСОБА_1 з вимогою про виконання зобов`язань за кредитним договором, в якій повідомило, що за нею рахується заборгованість, яку необхідно погасити, а у разі невиконання вимоги кредитор буде вимушений вживати заходів для захисту своїх прав та інтересів в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 13.01.2025 загальний розмір заборгованості за Кредитним договором № 99216 становить 8640 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту складає 2000,00 грн. та прострочена заборгованість за процентами складає 6640 грн.

Судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором № 99216 від 17.12.2019, укладеним між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ».

Спірні правовідносини виникли між сторонами, у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 17.12.2019 року укладено кредитний договір за № 99216. ТОВ «ЗАЙМЕР» умови кредитного договору виконало належним чином, надавши відповідачці кредит в розмірі 2000 гривень, однак, відповідачка ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання не виконала, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснила, внаслідок чого у неї перед позивачем склалась заборгованість у розмірі 8640 гривень.

28.10.2021 між ТОВ «ЗАЙМЕР», як клієнтом та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», як фактором укладено договір факторингу №01-28/10/2021, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором № 99216.

Відтак, суд погоджується з доводами позовної заяви щодо переходу до ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», як до нового кредитора, прав вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики №99216 від 17.12.2019.

Враховуючи, що відповідачка взятих на себе кредитних зобов`язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконала, суд знаходить позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за договором кредиту такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню понесені та документально підтверджені вимоги позивача про стягнення судових витрат в розмірі 2 422 грн 40 коп.

При вирішенні питання про відшкодування позивачеві понесених витрат на правову допомогу в сумі 10 500,00 грн., суд виходить з такого.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу та їх відшкодування позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги від 29.12.2023, додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 29.12.2023, акт про отримання правової допомоги від 16.06.2025.

При цьому, суд зауважує, що представник позивача участі в розгляді справи не брав, обмежившись надсиланням заяви через систему "Електронний суд", а саме заяви про розподіл судових витрат, яка за своєю формою та змістом не є складною, із цього питання існує стала та узгоджена судова практика та виготовлення такої заяви не потребує значного часу на підготовку.

Таким чином, з метою дотримання принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною з огляду на складність та фактичний розгляд справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у сумі 10 500,00 грн. є не співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом Пархомчуком С.В. обсягом та часом послуг у суді (розгляд даної справи здійснювався за відсутності представника позивача), не відповідають критерію розумності їхнього розміру, співмірності та справедливості. Суд дійшов висновку про зменшення розміру таких витрат від попередньо заявленої суми та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень.

Керуючись ст. 526-530, 610, 626, 629, 1054 ЦК України, ст. 77, 80, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», заборгованість за кредитним договором № 99216 від 17.12.2019 в розмірі 8640 (вісім тисяч шістсот сорок ) гривень і судові витрати по справі на сплату судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Київського апеляційного суду в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов