Вирок № 129806350, 22.05.2025, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/1872/24

провадження №1-кп/457/29/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Трускавці матеріали кримінального провадження № 12024141140000143 від 03 червня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Трускавець Львівської обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю: прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_7 ,

потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,-

в с т а н о в и в :

Згідно обвинувального акта у ОСОБА_4 в період часу з 23:00 год. 02.06.2024 по 01:00 год. 03.06.2024, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, за місцем свого фактичного проживання АДРЕСА_2 , утворився словесний конфлікт із ОСОБА_10 , під час якого у нього виник умисел на заподіяння смерті ОСОБА_10 . Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_4 переслідуючи мотив, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді настання смерті людини, діючи умисно, наніс ОСОБА_10 численні удари кулаками рук та ногами в різні анатомічні ділянки тіла, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа; поверхневої забійної рани в ділянці правої брови; синці в ділянках обох очниць, на лівій щоці, на спинці носа, на передній поверхні шиї справа в проекції щитоподібного хряща, на лівій боковій поверхні шиї, на слизових оболонках верхньої губи по середній лінії та нижньої губи справа, на передній поверхні грудної клітки в лівій підключичній ділянці із переходом на ділянку плечового суглобу, в ділянці третього ребра справа, п`ятого ребра зліва, в ділянці реберної дуги; в ділянках обох плечей, правого плечового суглобу, в правій здухвинній ділянці, в ділянках правого колінного суглобу, правої китиці; садна в ділянках обох колінних суглобів; синець з поверхневим осадненням в лівій завушній ділянці - мають ознаки легкого ступеня; закритої травми грудної клітки у вигляді множинних переломів другого-десятого ребра справа, третього-десятого ребра зліва з ушкодженням пристінкової плеври, крововиливами в тканину обох легень, крововиливу в лівий купол діафрагми, з накопиченням крові в обох плевральних порожнинах; закритої травми органів шиї з ушкодженням верхніх ріжків щитоподібного хряща та лівого ріжка під`язикової кістки, з крововиливами в навколишні тканини - мають ознаки тяжкого ступеня, які призвели до розвитку важкого травматичного шоку та смерті ОСОБА_10 .

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 було пред`явлено обвинувачення за ч. 1ст. 115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 02 червня 2024 року біля 22:00 перебував у своєму помешканні у квартирі АДРЕСА_3 , був повністю тверезий, готував їсти своїй собаці. Квартира розташована на першому поверсі будинку. Вхідні двері в квартиру не були зачинені. В цей час до квартири зайшов його знайомий ОСОБА_11 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння. З ОСОБА_10 підтримували нормальні відносини. Потерпілий перебуваючи у квартирі почав ображати нецензурними словами, висловлювати претензії, без запрошення зайшов в кімнату та почав вживати алкогольний напій, який сам приніс, почав провокувати на бійку, погрожував вбивством та казав, що йому за це нічого не буде, хапав пляшку в руку та намагався завдати удар, брав в руку кухонний ніж, яким також замахувався в нього. Не бажаючи конфлікту з ОСОБА_10 , він зі свого мобільного телефону телефонував його дружині ОСОБА_12 , телефонував рідному брату ОСОБА_13 з проханням забрати ОСОБА_14 додому. Також від телефонував до свого знайомого ОСОБА_15 , прийти і забрати ОСОБА_16 додому. З наближенням комендантської години, ніхто прийти і забрати ОСОБА_16 не прибув і ОСОБА_11 продовжував свої агресивні дії по відношенню до нього, погрожував що його вб`є, за це отримає 5 років а через 2 роки вийде з в`язниці по УДО. Весь цей час ОСОБА_17 продовжував вживати горілку. Далі ОСОБА_11 зняв зі своїх шортів ремінь та накрутив собі на руку та завдав удар пряжкою в коліно та неодноразово стукав по столі намагаючись розколоти стіл. Згодом коли він повернувся спиною до ОСОБА_18 , той накинув ремінь на шию та почав душити його. У такому положенні не втримавшись, ОСОБА_11 впав на підлогу і він впав на нього. Можливо ним було завдано декілька ударів ОСОБА_19 в область голови, однак не пригадує точно, оскільки перебував в шоковому стані, захищав своє життя та оборонявся від ОСОБА_16 . Вирвавшись від ОСОБА_20 , схопив його за шию та штовхнув на двері, від чого ОСОБА_17 впав та перебував на підлозі. Після чого він хотів викликати бригаду швидкої допомоги для ОСОБА_16 , здійснював телефонні дзвінки на номер 103, діяв виключно захищаючи своє здоров`я та життя, захищався від агресивних дій ОСОБА_20 і ніякого умислу вбивства ОСОБА_16 він не планував. Також він не передбачав таких наслідків, що ОСОБА_11 може померти. Не згідний із статтею за якою його притягують до кримінальної відповідальності. Всі обставини зазначені ним, підтверджують ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та матеріали справи. Також дзвінки з мобільного телефону підтверджують його виклики ОСОБА_23 та на лінію 103. Обвинувачення його в умисному вбивстві ОСОБА_20 є необгрунтованими.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 зазначив, що ОСОБА_4 особисто звернувся до поліції щодо виявлення у його квартирі знаходиться ОСОБА_10 на тілі якого є тілесні ушкодження. Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст. 115 КК України. Вважає таку кваліфікацію неправильною, оскільки не бажав смерті потерпілого ОСОБА_10 , що вказує на те, що він не мав прямого умислу на його вбивство та вважає його дії мають кваліфікуватись за ст. 119 КК України, з підстав що викладені у його письмових поясненнях до судових дебатів.

Прокурор ОСОБА_5 вважає вину ОСОБА_4 в інкримінованому йому діянні передбаченого ч.1 ст. 115 КК України доведена повністю, не зважаючи не визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, така доведена допустимими та належними доказами, про що зазначено в обвинувальній промові, яка долучена у письмовій формі.

Допитана в судовому засіданніпотерпіла ОСОБА_8 яка є дружиною ОСОБА_10 , повідомила, що з ОСОБА_4 перебуває у дружніх відносинах. Не була учасником події, але оскільки 31 числа від її покійного чоловіка надійшла погроза стосовно того що він хоче вбити ОСОБА_4 , то вважає що чоловік хотів здійснити такі неправомірні дії щодо ОСОБА_24 і вбити його. І діти також чули ці погрози. Вважає, що ОСОБА_25 не мав жодного умислу вбивати її чоловіка, оскільки не було жодних мотивів. ОСОБА_4 просто захищав своє життя і здоров`я, бо знаючи чоловіка він був провокатор бій та скандалів через вживання наркотичних засобів та алкоголю. Тому вважає, що чоловік цілеспрямовано йшов вбити ОСОБА_4 . З чоловіком близько півтора роки не жили разом, оскільки він мав встановлений тимчасовий заборонений припис по домашньому насильству, тому проживав у своєї матері але періодично приходив з погрозами до неї та до їх дітей в неадекватному стані. Розлучення не давав, здійснював фізичне і психологічне насилля як до неї так і до дітей. До медичної установи не звертались. Після встановлення ОСОБА_10 тимчасового забороненого припису, він притягався до відповідальності за вчинення домашнього насильства та платив штраф. ОСОБА_4 будучи реабілітологом, робив їй масаж оскільки мала проблеми зі спиною через побиття чоловіком. Чоловік ревнував до всіх осіб чоловічої статі включно і до ОСОБА_4 . До події, ОСОБА_18 довгий час вживав алкогольні напої та збільшив дози наркотичних речовин. Раніше Синютка неодноразово був у помешканні ОСОБА_4 , так як ОСОБА_25 возив на автомобілі чоловіка маму ОСОБА_26 додому, оскільки ОСОБА_18 був позбавлений права керування автомобілем за водіння в стані сп`яніння. В ніч події, зателефонував ОСОБА_27 і просив забрати ОСОБА_18 бо він перебуває в агресивному стані, також повідомив що телефонує ОСОБА_28 кілька раз але він не відповідає. Зі слів ОСОБА_24 , ОСОБА_18 погрожував йому, замахувався пляшкою на нього, хапається за ніж, тобто були спроби замаху на життя. Після чого, ОСОБА_25 ще раз зателефонував і повідомив що конфлікт продовжується і ОСОБА_18 впав, бо накидував на ОСОБА_4 ремінь і тоді вони обидва невтримались і впали. Порекомендувала ОСОБА_4 зателефонувати до швидкої медичної допомоги. До чоловіка в цей час не телефонувала оскільки він знаходився в стані алкогольного сп`яніння, а можливо і в наркотичному. ОСОБА_4 за час знайомства не проявляв жодної агресії, а навпаки допомагав і мав хороші стосунки з мамою Синютки та з дітьми. Синютку неодноразово судом було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, зокрема за водіння транспортних засобів у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння. Вважає, що ініціатором конфлікту був її чоловік - ОСОБА_29 , оскільки він завжди був ініціатором конфліктних ситуацій, і він сам прийшов до місця проживання ОСОБА_4 не будучи запрошеним.

Допитана в судовому засіданніпотерпіла ОСОБА_9 яка є донькою ОСОБА_30 , підтвердила свої письмові покази від 24 лютого 2025 року подані до суду, та зазначила, що ОСОБА_4 товаришував з початку2024року з її батьком та їх родиною. Допомагав батькові у вирішенні його питань та возив його та бабусю по справах, в лікарню, так як батько був позбавлений водійських прав через керування транспортом в алкогольному та наркотичному сп?янінні. Батько з ними не проживав довший час, тому що на нього були складені протоколи за домашнє насилля, часто проявляв агресію до всіх членів родини, неодноразово лунали погрози, це все було спричинено систематичним вживанням наркотичних речовин і алкоголю. Вночі 02.06.2024 вона з сестрою чули, як ОСОБА_4 зателефонував до її мами з проханням забрати батька та заспокоїти його, адже батько поводив себе агресивно. Але вже було пізно і ми з сестрою наполягли на тому, щоб мама не йшла, адже була комендантська година, до того ж це було досить небезпечно, батько був в тривалому запої за день до того переслідував маму в місті з образами і погрозами, а незадовго до того, сказав що вижене нас на вулицю з дому. Спілкуватися з батьком в такому стані було б нереально. Незадовго до трагедії, її батько погрожував ОСОБА_4 розправою, а саме сказав мамі, що вб?є його і сяде за це в тюрму, що йому немає що втрачати. В неї немає сумніву, що саме батько спровокував ситуацію, яка спричинила трагедію і ОСОБА_4 був змушений захищати своє життя. ОСОБА_4 неодноразово намагався викликати швидку допомогу, яка так і не приїхала з невідомих причин, телефонував родичам, щоб забрали батька, потім сам добровільно пішов до відділку поліції повідомити про трагедію, це все свідчить про те, що ніякого спланованого умисного вбивства, яке інкримінують йому не було, це був самозахист. Тому вона, як потерпіла не згідна з кваліфікацією злочину частини 1 статті 115 і просить суд змінити кваліфікацію, жодних матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_4 немає, цивільний позов заявляти не буде, просить не засуджувати до позбавлення волі. Повідомила що 02 червня вона з батьком бачилась але не спілкувалась, ОСОБА_4 не бачила і не спілкувалась. Чула що був дзвінок до мами від ОСОБА_27 , щоб вона забрала батька бо він агресивно себе поводить.

Допитана в судовому засіданніпотерпіла ОСОБА_8 , яка є донькою ОСОБА_30 , підтвердила своїписьмові показивід 24лютого 2025року поданідо суду,та зазначила,що її офіційно визнано потерпілою у справі. Знаючи добре свого покійного батька ОСОБА_10 , може сказати з впевненістю, що це саме він спровокував конфлікт і бійку, прийшовши в квартиру до ОСОБА_24 . Тим більше, що їй було відомо з голосового повідомлення, яке записала мама ОСОБА_21 , 31 травня2024, що батько був агресивно налаштований та відкрито погрожував позбавити життя ОСОБА_24 , (тобто його вбити) і сісти до в?язниці. Цей аудіозапис долучений до матеріалів справи та просить цей запис взяти до уваги, тому що це свідчить про те, що саме її батько мав намір умисного вбивства, а не ОСОБА_25 , який мирно, тверезим перебував у себе вдома і ніяк не очікував, що до нього увірветься її батько в стані сильного алкогольного сп?яніння та розпочне конфлікт і бійку. Батько роками в стані алкогольного та наркотичного сп?яніння погрожував їм, постійно безпідставно ревнував маму до всіх, розпускав руки і його неможливо було заспокоїти, то немає сумніву що ОСОБА_31 захищався від його нападу, але ніякого умисного вбивства там не відбулося. ОСОБА_32 планував вбивство і мав такий умисел, він би не телефонував її матері увечері 02.06.2024з проханням забрати батька, та заспокоїти його, а також не телефонував би брату батька - ОСОБА_23 з таким же проханням, не телефонував би і на швидку допомогу багато разів. Очевидно, що після конфлікту, ОСОБА_33 телефонував у швидку медичну допомогу на лінію «103», щоб лікарі надали її батьку допомогу. Тому повністю не згідна з кваліфікацією злочину умисне вбивство, в якому

звинувачують ОСОБА_4 . Впевнена, що це був самозахист свого здоров`я та життя. Тим більше що незадовго до того її батько був притягнений до відповідальності за домашнє насилля. ОСОБА_24 характеризує як порядну та добру людину, яка неодноразово під час дружби з їх родиною допомагав і бабусі ОСОБА_34 , і татові ОСОБА_10 , часто підвозив та передавав пакети з продуктами, жодної агресивної поведінки в сторону батька чи інших членів родини вона не помічала. Не має претензій до ОСОБА_4 , та не буде заявляти цивільний позов. Просить відпустити ОСОБА_4 , під домашній арешт, поки тривають судові засідання, а також змінити кваліфікацію злочину та не засуджувати ОСОБА_4 , до позбавлення волі. Повідомила, що останній раз бачила батька або 31 травня або 1 червня, посварилась з ним. Він спілкувався по телефону з мамою і вживав нецензурну лексику. Коли ОСОБА_27 подзвонив вночі до матері, щоб вона забрала батька, то було чути крики.

Допитаний в судовому засіданнісвідок ОСОБА_35 повідомив, що з ОСОБА_4 у хороших відносинах, дружили сім`ями. Частіше спілкувався з ОСОБА_36 , бо вона зверталась з питань налаштування техніки. Останній раз з ОСОБА_18 спілкувався приблизно 3 тижні тому, частіше спілкувався з його мамою чи дружиною. Вказав, що раніше ОСОБА_10 і до нього проявляв необґрунтовану агресію. Приїздив до нього додому на автомобілі. Погрожував застосувати бейсбольну биту, якою бив по паркану пошкодивши його. Коли подзвонив ОСОБА_4 до нього,щоб забрати ОСОБА_10 ,ніяких сторонніхзвуків чикриків нечув.Про тещо ОСОБА_18 поводив себеагресивно,чув лишезі слів ОСОБА_4 ОСОБА_27 підчас дзвінкабув усхвильованому таемоційному стані. У зв`язку з комендантською годиною, він відмовився прибути до ОСОБА_4 та забрати ОСОБА_10 . Порадив ОСОБА_4 телефонувати брату ОСОБА_10 ОСОБА_23 , який мав вплив на потерпілого.

Допитаний в судовому засіданнісвідок ОСОБА_37 повідомив, що знайомий з ОСОБА_4 з 2003 року, працювали разом. Його квартира знаходиться в другому кінці будинку, не чув звуків. Якщо б це було на вулиці то можливо він би чув щось. В нетверезому стані ОСОБА_4 не бачив, приходили до нього знайомі, але щоб розпивали алкогольні напої не бачив, не бачив сварок.

Допитана в судовому засіданнісвідок ОСОБА_38 повідомила, що проживає в квартирі АДРЕСА_4 через стінку. Був нічний час доби, і вона почула гуркіт за стіною, криків не чула. Проживає в квартирі 1982 року, ОСОБА_4 знає з часу його проживання в квартирі. ОСОБА_4 позитивно характеризується, ніхто ніколи на нього не скаржився, допомагає якщо потрібно. Цієї ночі, вуличного освітлення вже не було, його виключили і вона заснула, і прокинулась від шуму (пара глухих звуків), приблизно 10-15 хвилин. Не бачила щоб до ОСОБА_4 приїжджали коли небудь працівники поліції.

Допитана в судовому засіданнісвідок ОСОБА_39 повідомила, що проживає в квартирі АДРЕСА_5 по сусідству з ОСОБА_4 . Вночі, приблизно о 12 годині ночі, прокинулись від шуму в коридорі, про який повідомила дитина. Шум тривав не довго, нагадував бійку. Потім чути було, що ОСОБА_4 телефонував кудись і називав адресу. Раніше такого шуму не чула.

Окрім показань обвинуваченого, потерпілих, свідків, судом ретельно та безпосередньо були досліджені наступні докази надані сторонами кримінального провадження, а саме:

Оголошені у судовому засіданні письмові покази потерпілої ОСОБА_40 від 24 лютого 2025 року, згідно яких, 06 червня2024вона була визнана потерпілою у кримінальному провадженні №12024141140000143 від 03.06.2024року. Деталей та обставин конфлікту між її покійним сином ОСОБА_41 та ОСОБА_42 , що мав місце у квартирі останнього 03.06.2024, їй не відомі. До цієї трагедії, син ОСОБА_17 та ОСОБА_43 підтримували дружні відносини. Жодних неприязних відносин між ними не було, тому не вірить в те, що ОСОБА_43 міг вчинити саме умисне вбивство. Допускає факт, самооборони з боку ОСОБА_44 . Також їй відомо, що після бійки, ОСОБА_43 телефонував у швидку медичну допомогу, з метою викликати бригаду лікарів для надання невідкладної допомоги її синові, але лікарі не прибули. Крім цього, їй також відомо, що ОСОБА_43 перед цією жахливою трагедією телефонував дружині сина - ОСОБА_12 , її синові ОСОБА_23 та друзям, щоб останні прибули до нього додому та забрали звідти сина. Вказані факти, підтверджують відсутність наміру в ОСОБА_27 вчинити умисне вбивство. Їй відомо, про серйозні проблеми зі здоров?ям у ОСОБА_44 та перенесену ним важку травму голови. ОСОБА_43 є інвалідом і потребує негайного кваліфікованого лікування. Не має жодних матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_44 . Від подачі цивільного позову відмовляється. У зв?язку зі слабким станом здоров?я, судові засідання щодо розгляду справи відносно ОСОБА_44 , відвідувати не має змоги фізично (Т.3 а.с. 14-15).

Заяву ОСОБА_4 від 03 червня 2024 року до ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, щодо повідомлення ним про конфлікт з ОСОБА_10 , під час якого він наніс йому тілесні ушкодження (Т.1 а.с.176).

Витяги з ЄРДР, відповідно до яких 03 червня 2024 року зареєстровано кримінальне провадження №12024141140000143, відповідно до якого 03 червня 2024 року поступило повідомлення від ОСОБА_4 про те, що за адресою АДРЕСА_2 помер ОСОБА_10 , на тілі якого наявні тілесні ушкодження (Т.1 а.с.177-178).

Заява ОСОБА_45 від 03 червня 2024 року про надання дозволу ним на огляд квартири по адресі АДРЕСА_2 (Т.1 а.с. 179).

Протокол огляду місця події від 03 червня 2024 року з фототаблицями, щодо огляду квартири АДРЕСА_3 (Т.1 а.с. 180-212).

Постанова про визнання речовим доказом від 03 червня 2024 року у кримінальному провадженні №12024141140000143 вилучені під час проведення огляду місця події 03.06.2024 року речі (Т.1 а.с.217-219).

Протокол огляду трупа від 03 червня 2024 року з фототаблицею щодо огляду трупа ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Т.1 а.с. 223-239).

Постанова про визнання речовим доказом від 03 червня 2024 року у кримінальному провадженні №12024141140000143 вилучені під час огляду трупа ОСОБА_10 03.06.2024 року речі (Т.1 а.с.240-241).

Висновок експерта № 127 від 01 липня 2024 року, згідно якого на трупі ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження - закритий перелом кісток носа; поверхнева забійна рана в ділянці правої брови; синці в ділянках обох очниць, на лівій щоці, на спинці носа, на передній поверхні шиї справа в проекції щитоподібного хряща, на лівій боковій поверхні шиї, на слизових оболонках верхньої губи по середній лінії та нижньої губи справа, на передній поверхні грудної клітки в лівій підключичній ділянці із переходом на ділянку плечового суглобу, в ділянці третього ребра справа, п`ятого ребра зліва, в ділянці реберної дуги; в ділянках обох плечей, правого плечового суглобу, в правій здухвинній ділянці, в ділянках правого колінного суглобу, правої китиці; садна в ділянках обох колінних суглобів; синець з поверхневим осадненням в лівій завушній ділянці; закрита травма грудної клітки у вигляді множинних переломів другого-десятого ребра справа, третього-десятого ребра зліва з ушкодженням пристінкової плеври, крововиливами в тканину обох легень, крововиливу в лівий купол діафрагми, з накопиченням крові в обох плевральних порожнинах; закрита травма органів шиї з ушкодженням верхніх ріжків щитоподібного хряща та лівого ріжка під`язикової кістки, з крововиливами в навколишні тканини. Крапкові садна в ділянці правої гомілки, мають ознаки легкого ступеня тяжкості і в причинному звязку із настанням смерті не перебувають. Інші ушкодження мають ознаки тяжкого ступеня, які призвели до розвитку важкого травматичного шоку та смерті ОСОБА_10 (Т.1 а.с.245-248).

Висновок експерта № 654/2024-ім від 07 червня 2024 року, яким встановлено групову належність крові ОСОБА_10 (Т.1 а.с. 249-250).

Висновок експерта № 1444/2024-т від 13 червня 2024 року, якою при судово-токсикологічній експертизі крові з трупа ОСОБА_10 , 1977 року народження, методом газо-рідинної хроматоргафії виявлено етиловий спирт в кількості 3,78% проміле, не виявлено метилового, пропілового, бутилового і амілового спиртів (Т.1 а.с.251).

Висновок експерта №956/2024 від 18 червня 2024 року, яким проведено судово-медичну експертизу внутрішніх органів трупа ОСОБА_10 згідно якого виявлено вогнищеві крововиливи в маркованому препараті № 1 "М?які тканини з ділянки гортані" з клітинною реакцією, вогнищеві крововиливи в маркованих препаратах №

2 "М?які тканини з грудної клітки справа" та № 3 "М?які тканини з грудної клітки зліва" з клітинною реакцією та зі скупченням клітини гематопоезу. Розлитий крововилив в присланих тканинах, дрібновогнищеві геморагії в легенях. периваскулярні (діапедезні, дрібновогнищеві) геморагії в стовбурі головного мозку, набряк головного мозку.

Шунтування крові, дистрофічні зміни в нирках. Гостра осередкова емфізема в легенях.

Вогнищева фрагментаціякардіоміоцитів.Нерівномірне кровонаповненнясудин мікроциркуляторногорусла вголовному мозку,міокарді,надниркових залозах,селезінці,повнокрів?я влегенях,малокрів?я впечінці.Хронічний персистуючийгепатит.Артеріосклероз влегенях,міокарді,нирках.Гіпертрофія кардіоміоцитів (Т.1 а.с.252-253).

Висновок експерта № 94/2024-мк від 17 червня 2024 року, згідно якого виявлено повний перелом під`язикової кістки в місці його з`єднання з лівим рогом та повні переломи обох великих рогів щитоподібного хряща, які утворилися від перерозгинаннялівого рогу підязикової кістки та верхніх великих рогів щитоподібного хряща зсередини назовні, ймовірно внаслідок тиску тупого предмету на передню поверхню шиї (Т.1 а.с.254-256).

Заява ОСОБА_4 від 03 червня 2024 року про добровільне надання для долучення до матеріалів кримінального провадження мобільного телефона марки «Redmi 12C» (Т.1 а.с 257).

Протокол огляду мобільного телефона «Redmi 12C» від 03 червня 2024 року з фототаблицями (Т.1 а.с.258-261).

Постанова про визнання речовим доказом від 03 червня 2024 року у кримінальному провадженні №12024141140000143 вилучені під час огляду 03.06.2024 року речі (Т.2 а.с.1-2).

Протокол затримання ОСОБА_4 від 03 червня 2024 року з фототаблицею, яким затримано особу, підозрювану у нанесенні ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, які призвели до смерті потерпілого. Зазначений протокол підписаний ОСОБА_4 та його захисником без зауважень (Т.2 а.с.4-8).

Постанова про відібрання біологічних взірців від 03 червня 2024 року щодо відібрання у ОСОБА_4 біологічних зразків для їх використання під час проведення експертиз (Т.2 а.с.12-13).

Протоколи отримання зразків для експертизи від 03 червня 2024 року щодо відібрання у ОСОБА_4 біологічних зразків (Т.2 а.с.14-15).

Висновок експерта № 177 від 04 червня 2024 року згідно якого оглядом тіла ОСОБА_4 виявлено тілесне ушкодження у вигляді синця на передній поверхні правого колінного суглобу (Т.2 а.с.16).

Заява ОСОБА_4 від 04 червня 2024 року про надання ним дозволу на проведення слідчого експерименту в квартирі АДРЕСА_3 (Т.2 а.с.17).

Протокол проведення слідчого експерименту від 04 червня 2024 року, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника, під час якого останній повідомив про події, що відбулись між ним та ОСОБА_10 у його помешканні АДРЕСА_6 . Вказаний протокол слідчої дії підписаний підозрюваним ОСОБА_4 та його захисником без зауважень та доповнень (Т.2 а.с.19-28).

Висновок експерта № 1447/2024-т від 12 червня 2024 року, якою при судово-токсикологічній експертизі крові ОСОБА_4 , 1982 року народження, методом газо-рідинної хроматоргафії не виявлено етилового, метилового, пропілового, бутилового і амілового спиртів (Т.2 а.с.30).

Висновок експерта № 656/2024-ім від 06 червня 2024 року, якою проведено експертизу зразка крові ОСОБА_4 , 1982 року народження (Т.2 а.с.31-32).

Висновок експерта № 1447/2024-т від 12 червня 2024 року, якою при судово-токсикологічній експертизі крові ОСОБА_4 , 1982 року народження, методом газо-рідинної хроматоргафії не виявлено етилового, метилового, пропілового, бутилового і амілового спиртів (Т.2 а.с.30).

Висновок експерта № 200/2024-мг від 05 липня 2024, згідно якого із зразка крові трупа ОСОБА_10 , отримано ДНК та встановлено їх генотип (Т.2 а.с.33-34).

Висновок експерта № 199/2024-мг від 05 липня 2024, згідно якого із зразка крові ОСОБА_4 , отримано ДНК та встановлено їх генотип (Т.2 а.с.35-36).

Висновок експерта № 662/2024-ім від 08 липня 2024 року, якою здійснено судово-медичну експертизу крові ОСОБА_10 (Т.2 а.с.37-40).

Висновок експерта № 660/2024-ім від 08 липня 2024 року, якою здійснено судово-медичну експертизу крові ОСОБА_10 (Т.2 а.с.41-44).

Висновок експерта № 659/2024-ім від 08 липня 2024 року, якою здійснено судово-медичну експертизу крові ОСОБА_10 (Т.2 а.с.45-48).

Висновок експерта № 663/2024-ім від 08 липня 2024 року, якою здійснено судово-медичну експертизу крові ОСОБА_10 (Т.2 а.с.49-52).

Висновок експерта № 202/2024-мг від 09 липня 2024 року, згідно якого на спортивних штанах темно-синього кольору, вилучених в ході проведеного огляду місця події, виявлено кров людини, яка належить ОСОБА_10 (Т.2 а.с.53-55).

Висновок експерта № 203/2024-мг від 09 липня 2024 року, згідно якого на змивах із поверхні ременя чорного кольору та пряжки, вилучених під час огляду місця події, виявлено кров людини, яка належить ОСОБА_10 (Т.2 а.с.56-58).

Довідка про витрати на проведення судової дактилоскопічної експертизи від 20 червня 2024 року №СЕ-19/114-24/12898-Д (Т.2 а.с.59).

Висновок експерта № 114/2024-мк від 02 серпня 2024 року з фототаблицями, згідно якого при проведенні судово медичної експертизи одягу від трупа ОСОБА_10 будь яких ушкоджень на одязі виявлено не було (Т.2 а.с.60-64).

Висновок експерта № 882/2024-ім від 08 серпня 2024 року з таблицею, згідно якого досліджувалась кров від трупа ОСОБА_10 та кров ОСОБА_4 (Т.2 а.с.65-71).

Протокол огляду предмету від 11 вересня 2024 року, а саме мобільного телефону марки «Samsung Galaxy А34», наданого потерпілою ОСОБА_8 (Т.2 а.с.72-92).

Протокол огляду речей від 18 вересня 2024 року з фототаблицею, які були виявлені і вилучені під час проведення огляду місця події 03 червня 2024 року за адресою: АДРЕСА_2 . (Т.2 а.с.93-125).

Постанова про визнання речовим доказом від 18 вересня 2024 року у кримінальному провадженні №12024141140000143 (Т.2 а.с.126-128).

Протокол огляду предмета від 14 червня 2024 року, а саме мобільного телефону марки «Redmi 12c», вилучений в ОСОБА_4 (Т.2 а.с.129-145).

Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 08 липня 2024 року щодо ознайомлення із службовою запискою від 28 червня 2024 року щодо виклику ЕМД (Т.2 а.с.146-148).

Висновок експерта № 231 від 12 липня 2024 року, згідно якого, тілесні ушкодження які виявлені на тілі трупа ОСОБА_20 могли виникнути за механізмами, показаними підозрюваним ОСОБА_46 при проведенні 04.06.2024 слідчого експерименту за його участі. Враховуючи морфологічні ознаки синця на передній поверхні шиї, зокрема його форму та розміри, можна вважати, що воно виникло внаслідок дії предмету із довгастою діючою поверхнею; синець на лівій боковій поверхні шиї міг виникнути внаслідок стискання пальцем руки. Інші ушкодження, виявлені на тілі трупа ОСОБА_20 могли виникнути внаслідок нанесення ударів ногами, як показав ОСОБА_31 при проведенні слідчого експерименту та при падінні з ударами об виступаючі тверда предмети (Т.2 а.с.149-151).

Висновок експерта № 333 від 05 вересня 2024 року, згідно якого встановити чи міг би вижити ОСОБА_10 в разі надання йому своєчасної, невідкладної, кваліфікованої медичної допомоги відразу після отримання ним тілесних ушкоджень не може бути встановлено (Т.2 а.с.152-153).

Також, судом було оглянуто та досліджено:

Відеозапис із флеш-носія проведення слідчого експерименту з ОСОБА_4 від 04 червня 2024 року, який було оглянуто у судовому засіданні (Т.2 а.с.29).

Роздруківка-стенограма аудіо файлу від 31 травня 2024 року розмови між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 (Т.3 а.с. 87).

Речовий доказ у справі, а саме шкіряний ремінь, що належав ОСОБА_10 .

Речовий доказ у справі, а саме мобільний телефон «Redmi-12 C», що належить ОСОБА_4 . При цьому встановлено, наявність 23 вихідних телефонних дзвінків на лінію «103».

Заслухавши показання обвинуваченого, потерпілих, свідків, дослідивши та проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до наступного висновку.

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом (ст. 2 КК України).

Відповідно дост. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто незобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Європейський суд з прав людини у п. 40 рішення у справі № 34006/06 від 25 лютого 2016 року «Зякун проти України», п. 54 рішення у справі № 75520/01 від 06 грудня 2007 року «Козинець проти України» зазначив, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбаченийст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Відповідно до ч.1ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.

Суд зазначає, що для вирішення питання про притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинений злочин в обов`язковому порядку мають бути встановлені усі елементи складу злочину, зокрема, об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона, а обов`язок доведення наявності вказаних елементів покладається на сторону обвинувачення.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 були кваліфіковані за ч. 1 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Згідно із ч.3ст.337 КПКз метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Надаючи оцінку доводам сторони обвинувачення та сторони захисту, з врахуванням встановлених обставин справи в судовому засіданні, суд вважає такою, що не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1ст.115 КК України, також і з огляду на нижченаведене.

Відповідно до ч. 1ст. 115 КК Українивбивство - це умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

За нормативним визначенням умисне вбивство (стаття 115 КК) з об`єктивної сторони характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідком, а з суб`єктивної сторони умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає або свідомо припускає її настання.

Разом із тим, при кваліфікації злочинів проти життя і здоров`я особи питання про наявність чи відсутність умислу на вбивство необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного й потерпілого, що передувала події, їхні стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

У п.26 постанови №2 Пленуму Верховного суду України від 7 лютого 2003 р. «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» роз`яснено, що у випадках, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як вбивство через необережність.

На відміну від умисного вбивства, специфіка вбивства з необережності, відповідальність за вчинення якого передбаченаст. 119 КК, згідно усталеної судової практики Верховного Суду, викладеної в постановах від 9 вересня 2021 року в справі№ 361/2548/18, 16 березня 2023 року в справі № 155/486/21, полягає в його суб`єктивній стороні: воно має місце лише при необережній формі вини, яка може виступати у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості. Необережність є формою вини, для якої характерне поєднання усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії чи бездіяльності) та недбалого або самовпевненого ставлення до настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння. Необережність є кримінальною протиправною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення. Необережність є кримінальною протиправною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечує наявність у нього умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_10 ..

В обґрунтування кваліфікації вчиненого злочину за ч. 1 ст.115 КК Українисторона обвинувачення покликається на показання потерпілих та показання свідків та письмові докази. В підтвердження обставин викладених в обвинувальному акті, прокурор не навів жодних переконливих доказів, які поза розумним сумнівом, доказували б наявність у ОСОБА_4 умислу на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_10 , наявності особистих неприязних відносин обвинуваченого щодо потерпілого, та здійснення ОСОБА_4 умисного вбивства з метою позбавлення життя ОСОБА_10 .

У матеріалахкримінального провадженнявідсутні об`єктивнідокази наявності умислув ОСОБА_4 на вчиненнявбивства,тобтоумисного протиправногозаподіяння смерті ОСОБА_10 .

Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений та потерпілий раніше були знайомі. Судом встановлено, що вони 02-03 червня 2024 року до моменту вбивства та в момент вбивства конфліктували.

Водночас, як встановлено у судовому засіданні, згідно роздруківки стенограми аудіо файлу від 31 травня 2024 року, ОСОБА_10 вказував на виникле у нього бажання позбавити життя ОСОБА_4 .

Обставинами справи встановлено, що обвинувачений обмежився нанесенням лише декількох ударів. Водночас судом не встановлено вагомих обставин, які б перешкоджали обвинуваченому реалізувати умисел на вбивство. Поведінка обвинуваченого ОСОБА_4 після вчинення злочину свідчать про те, що обвинувачений не продовжив вчинення дій, спрямованих на позбавлення життя потерпілого, який в свою чергу не намагався втекти та/або просити про допомогу в оточуючих чи повідомити про це правоохоронні органи, а навпаки дії ОСОБА_4 були спрямовані на уникнення конфлікту та запобігання тяжких наслідків, про що свідчать неодноразові телефонні дзвінки ОСОБА_4 до служби екстреної медичної допомоги.

Більше того, судом враховано те, що конфліктна ситуація між обвинуваченим та потерпілим ОСОБА_10 виникла за місцем проживання обвинуваченого, куди прийшов ОСОБА_10 і самостійно вживав алкогольні напої. Що підтверджується висновком експерта № 1444/2024-т від 13 червня 2024 року, якою виявлено в крові з трупа ОСОБА_10 , етиловий спирт в кількості 3,78% проміле.

В той час, коли згідно висновку експерта № 1447/2024-т від 12 червня 2024 року, у крові ОСОБА_4 , не виявлено етилового, метилового, пропілового, бутилового і амілового спиртів.

Також потерпілими ОСОБА_8 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та показами свідка ОСОБА_47 підтверджується твердження обвинуваченого та його дії, які були спрямовані на уникнення конфліктної ситуації 03 червня 2024 року з ОСОБА_10 та небажання подальшого розвитку подій.

Потерпіла ОСОБА_8 також підтвердила, обставини взаємовідносин на які посилався обвинувачений, які були між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 та передували обставинам вчинення злочину. Також підтвердила події які мали місце 31 травня 2024 року щодо її розмови з ОСОБА_10 про його бажання позбавити життя ОСОБА_4 .

Всі зазначені докази у своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду дійти однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_4 , у вчиненні злочину зі зміненою судом правовою кваліфікацією, знайшла своє підтвердження.

Таким чином, фактичні дані встановлені судом отримано в порядку, визначеномуКПК України, вони узгоджуються між собою, були предметом дослідження під час судового розгляду і згідно зіст. 84 КПК Україниє доказами у кримінальному провадженні. Переконливих аргументів, які б свідчили про протилежне, ставили під сумнів законність збирання (формування), процесуального закріплення доказів, об`єктивність їх оцінки судом в аспектіст. 94 КПК України, не наведено.

Так, перекваліфіковуючи дії обвинуваченого суд виходить із недоведеності умислу на спричинення смерті потерпілого, поведінки обвинуваченого в момент та після вчинення злочину, способу спричинення смерті, адже форма вини як елемент суб`єктивної сторони злочину з урахуванням положеньст. 62 Конституції України, ст.17, п. 2 ч.1 ст.91 КПК Українипідлягає доведенню згідно із стандартом доказування поза розумним сумнівом.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що дії ОСОБА_4 слід перекваліфікувати з ч. 1ст. 115 КК Українина ч. 1ст. 119 КК України, як вбивство, вчинене через необережність.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує положенняст. 65 КК України, відповідно до яких, суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другоюстатті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При цьому, суд враховує положення ч.ч.1,2ст.50 КК України, згідно яких, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Визначаючи вид та розмір покарання, суд також, виходить з того, що каральна функція, тобто акт покарання від імені держави, як засіб запобігання нових правопорушень, що є уособленням негативної реакції держави на скоєне правопорушення, не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільше сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства.

Отже, покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу й об`єкту посягання, тяжкості його наслідків і потенційної суспільної небезпеки особи. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.

Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд вважає з`явлення із зізнанням.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.119 КК України, яке відповідно достатті 12 КК України,є нетяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем проживання та характеристикою релігійної організації Дрогобицько-Самбірської Єпархії, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, згідно висновку судово- психіатричного експерта №844 від 08 липня 2024 року у період інкримінованих дій та на даний час ОСОБА_4 тяжким психічним розладом не страждає і за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними, раніше згідно ст. 89 КК України не судимий.

Враховуючи тяжкістьвчиненого кримінальногоправопорушення,обставини вчиненнякримінального правопорушення,а такождані проособу обвинуваченого,наявність обставин,що пом`якшуютьта відсутністьобставин,які обтяжуютьпокарання,приймаючидо увагипозицію потерпілої ОСОБА_48 щодо мірипокарання щоне пов`язаназ позбавленнямволі тавідсутність матеріальнихта моральнихпретензій,заяв потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про обранняміри покарання ОСОБА_4 не пов`язаноїз позбавленнямволі, суд вважає, за необхідне призначити йому покарання, передбаченою санкцією ч.1ст.119 КК Україниу виді обмеження волі.

На переконаннясуду,призначена мірапокарання увиді обмеження волі є справедливою і достатньою для виправлення обвинуваченого, слугуватиме попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципам гуманності й справедливості кримінального судочинства, а також розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави згідно з вимогами частини 2статті 124 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимогстатті 100 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374, ч.15 ст.615 КПК України КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років обмеження волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 03 червня 2024 року.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід обраний ОСОБА_4 , у виді тримання під вартою - залишити без змін.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Трускавецького міського суду Львівської області від 04 червня 2024 року на шорти джинсові світло-синього кольору із плямами РБК; светр світло-сірого кольору з плямами РБК; труси сірі із плямами РБК, які було поміщено до картонної коробки та які було виявлено та вилучено 03 червня 2024 року під час проведення огляду трупа ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у приміщенні секційного залу моргу Дрогобицької міської лікарні №1 що за адресою: Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Шептицького, 9 - скасувати.

Арешт,накладений ухвалоюслідчого суддіТрускавецького міськогосуду Львівськоїобласті від04червня 2024року на майно, що вилучене 03 червня 2024 року під час проведення огляду у житлі за адресою: АДРЕСА_2 , з метою збереження речових доказів, а саме:

- футболку оранжевого кольору, на якій виявлено плями РБК на передній поверхні, яку поміщено в паперовий конверт та опечатано;

- змив РБК з поверхні дерев`яного порогу між приміщенням коридору та приміщенням кухні, який поміщено в паперовий конверт та опечатано;

- дві полімерні пляшки без етикеток та порожні, які знаходилися біля смітника та скляна пляшка із етикеткою «Хлібний Дар» ємністю 0,5 із залишками прозорої речовини, які було поміщено до картонної коробки та опечатано;

- кухонна губка світло зеленого кольору з слідами РБК, яку було поміщено у паперовий конверт;

- пляшка полімерна без етикетки з зеленим корком та полімерна пляшка із білим корком, без наповненої ємності, які було поміщено до картонної коробки;

- мобільний телефон у силіконовому чохлі чорного кольору марки «Redmi», який поміщено у паперовий конверт;

- змив РБК з полімерної пляшки «Моршинська» ємністю 6 л., який поміщено в паперовий конверт;

- фіскальний чек, який упаковано у спецпакет WAR1115985;

- грошові кошти, а саме сім купюр номіналом 500 гривень, одна купюра номіналом 200 гривень, дві купюри номіналом 20 гривень, одна купюра номіналом 10 гривень, які опечатано в спецпакет WAR1116017;

- чорний ремінь із слідами РБК та пряшка, які поміщено в паперовий конверт;

- змив РБК з підлоги біля трупа, який поміщено в паперовий згорток та опечатано в паперовий конверт;

- два полімерні одноразові стакани та пляшка з етикеткою «Zibert 2,25 л», які поміщено в картонну коробку;

- спортивні штани темно-синього кольору «FILA» на яких в нижній частині наявні сліди РБК, та поміщено до картонної коробки - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Трускавецького міського суду Львівської області від 04 червня 2024 року на мобільний телефон марки «Redmi12c» чорного кольору імеі1 НОМЕР_1 , імеі2 НОМЕР_2 з чохлом типу книжечка чорного кольору, який поміщено у спецпакет PSP1145138, який був виданий ОСОБА_4 03 червня 2024 року - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Трускавецького міського суду Львівської області від 04 червня 2024 року на кофту худі чорного кольору з капюшоном та взуття типу «крокс» темносинього кольору, які поміщено у картонну коробку, що вилучені під час затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - скасувати.

Речові докази футболку оранжевого кольору, на якій виявлено плями РБК на передній поверхні, яку поміщено в паперовий конверт та опечатано; змив РБК з поверхні дерев`яного порогу між приміщенням коридору та приміщенням кухні, який поміщено в паперовий конверт та опечатано; дві полімерні пляшки без етикеток та порожні, які знаходилися біля смітника та скляна пляшка із етикеткою «Хлібний Дар» ємністю 0,5 із залишками прозорої речовини, які було поміщено до картонної коробки та опечатано; кухонна губка світло зеленого кольору з слідами РБК, яку було поміщено у паперовий конверт; пляшка полімерна без етикетки з зеленим корком та полімерна пляшка із білим корком, без наповненої ємності, які було поміщено до картонної коробки; мобільний телефон у силіконовому чохлі чорного кольору марки «Redmi», який поміщено у паперовий конверт; змив РБК з полімерної пляшки «Моршинська» ємністю 6 л., який поміщено в паперовий конверт; фіскальний чек, який упаковано у спецпакет WAR1115985; чорний ремінь із слідами РБК та пряшка, які поміщено в паперовий конверт; змив РБК з підлоги біля трупа, який поміщено в паперовий згорток та опечатано в паперовий конверт; два полімерні одноразові стакани та пляшка з етикеткою «Zibert 2,25 л», які поміщено в картонну коробку; спортивні штани темно-синього кольору «FILA» на яких в нижній частині наявні сліди РБК, та поміщено до картонної коробки; шорти джинсовісвітло-синьогокольору ізплямами РБК;светр світло-сірогокольору зплямами РБК;труси сірііз плямамиРБК,які булопоміщено докартонної коробки;кофту худічорного кольоруз капюшономта взуттятипу «крокс»темносинього кольору,які поміщеноу картоннукоробку,зразки крові відібрані у трупа ОСОБА_10 , засудженого ОСОБА_49 ; змиви відібрані з обох рук у: трупа ОСОБА_10 , засудженого ОСОБА_49 ; зразок букального епітелію відібраний у засудженого ОСОБА_49 ; відтиски пальців обох рук відібрані у: трупа ОСОБА_10 , засудженого ОСОБА_49 , що знаходяться у камері зберігання речових доказів ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області - знищити.

Речові докази грошові кошти, а саме сім купюр номіналом 500 гривень, одна купюра номіналом 200 гривень, дві купюри номіналом 20 гривень, одна купюра номіналом 10 гривень, які опечатано в спецпакет WAR1116017 конфіскувати в дохід держави.

Речові докази мобільний телефон марки «Redmi12c» чорного кольору імеі1 НОМЕР_1 , імеі2 НОМЕР_2 з чохлом типу книжечка чорного кольору, який поміщено у спецпакет PSP1145138, який був виданий ОСОБА_4 03 червня 2024 року повернути засудженому ОСОБА_4 .

Речові докази диск ізвідеозаписом збоді-камерпрацівників ВП№2Дрогобицького РВП що зберігається з матеріалами кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Речові докази DVD-Rдиск зцифровим зображеннямслідів папілярнихліній (додатокдо висновкуексперта № CE-19/114-24/12898-Двід 20червня 2024року),який опечатанийв спец.пакеті експертноїслужби №2438584;флеш носій(картапам?яті)«Goodram32Gb»,яка опечатанав паперовомуконверті іна якійзафіксовано відеозаписпроведеного 03червня 2024рокуогляду місцяподії заадресою: АДРЕСА_2 ;флеш носій(картапам?яті) «Goodram 32 Gb», яка опечатана в паперовому конверті і на якій зафіксовано вілеозапис проведеного 04 червня 2024 року слідчого експерименту за участю ОСОБА_49 ; флеш носій«Арасег» заудіозаписом,наданий 11 вересня 2024 рокупотерпілою ОСОБА_8 , який опечатаний в паперовому конверті, що зберігаються з матеріалами кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 6058 (шість тисяч п`ятдесять вісім) гривень 24 копійки в користь держави за проведення судової дактилоскопічної експертизи від 20 червня 2024 року № CE-19/114-24/12898-Д.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Трускавецький міський суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1