Постанова № 129803352, 28.08.2025, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1643/25

Провадження № 3/396/663/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2025 року м. Новоукраїнка

Суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Русіна Алла Анатоліївна, розглянувши матеріали, які надійшли від Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , непрацююча, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області надійшли за підсудністю матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП, відповідно до постанови Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 03.07.2025 р..

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 685359 від 24.06.2025 р., ОСОБА_1 24.06.2025 р. о 11.00 год., яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 не в повній мірі виконує свої батьківські обов`язки відносно своїх дітей, а саме згідно акту обстеження Служби в справах дітей Соколівської сільської ради, а саме під час перевірки 05.06.2025 р. за вищевказаною адресою в будинку був безлад, брудно, розкидані речі, відсутня приготовлена їжа, відсутня постільна білизна, меблі в аварійному стані, в результаті чого Служба у справах дітей звернулась з клопотанням до правоохоронних органів.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП України.

У судове засідання правопорушник ОСОБА_1 не прибула, повістка про виклик до суду не направлялась через відсутність належного фінансового забезпечення канцелярії суду марками та конвертами для направлення вихідної кореспонденції. Проте, остання викликалась на розгляд справи шляхом розміщення офіційного оголошення на веб-сайті Судова влада.

За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності, не з`явилась в судове засідання при тому, що вона обізнана про наявність протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить підпис правопорушниці в ньому, визнано можливим провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до переконання про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 184 КУпАП на ч. 1 ст. 184 КУпАП з огляду на наступне.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення (ст. 8 КУпАП).

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Частиною 2 ст. 184 КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення. Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідльність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Таким чином, допустимими та належними доказами у справі має бути підтверджено факт повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою статті 184 КУпАП, за яке на особу накладено адмінстягнення.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 685359 від 24.06.2025 р. складено за ч. 2 ст. 184 КУпАП, до протоколу додано копію постанови Новоукраїнського районного Кіровоградської області від 29.03.2024 р. (справа №396/390/24) щодо вчинення нею повторно протягом року вказаного адмінпорушення після накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, однак строк повторності сплив.

Отже, у цій справі факт вчинення дій ОСОБА_1 станом 24.06.2025 р. (момент вчинення правопорушення) у статусі особи, яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 184 КпАП, не встановлено.

Разом з тим, у КУпАП відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Відповідно до ст. 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».

У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У даній справі констатовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, за який відповідальність регламентована ч. 1 ст. 184 КУпАП, відповідно й особа, яка вчинила це адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

При цьому, враховуючи, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 1 КУпАП, крім іншого, є і запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, слід дійти висновку, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого винувачення, зазначеного в протоколі, однак лише в частині зміни правової кваліфікації правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження.

З позиції Верховного Суду в постанові від 19 жовтня 2021 року в справі №552/2540/20 вбачається, що межі повноважень суду щодо перекваліфікації/зміни кваліфікації допускаються лише в бік покращення становища особи, зокрема шляхом застосування закону про менш тяжке діяння. Закриття судом провадження у тих випадках, коли існують підстави для перекваліфікації дій не узгоджується із завданнями судочинства. Відмова від переслідування особи за наявності у її діях ознак іншого караного діяння (менш тяжкого, ніж те, у якому їй пред`явлено звинувачення) суперечитиме таким засадам як верховенство права, законність та диспозитивність, що призведе до безкарності винного і створить умови для повторної віктимізації.

Наведене (щодо закриття провадження у тих випадках, коли існують підстави для перекваліфікації дій) також узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 03 липня 2019 (справа №288/1158/16-к).

Оскільки відсутні відомості, що ОСОБА_1 піддавалась стягненнню за ч. 1 ст. 184 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення, протягом року до часу вчинення інкримінованого правопорушення, тому її дії не можна кваліфікувати за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

За наведених обставин, враховуючи, що перекваліфікація інкримінованого особі правопорушення призводить до пом`якшення відповідальності, приходжу до висновку про необхідність такої перекваліфікації та вважаю доведеним, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП. При цьому перекваліфікація дій не порушує прав ОСОБА_1 та не змінює обставин правопорушення, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 685359 від 24.06.2025 р., рапортом, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , клопотанням в.о. начальника служби у справах дітей О.Малихіної про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , актами обстежння умов проживання від 05.06.2025 р., характеристикою, а також довідкою про склад сім`ї, копією свідоцтва про нарожження.

Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Застосовуючи вид адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи наведені обставини та особу правопорушника, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП, що буде необхідним та достатнім для попередження вчинення ним нових правопорушень.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір на користь держави, оскільки даних щодо звільнення його від сплати судового збору матеріали не містять

Керуючись ст.ст. 40-1, ч. 1 ст. 184, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С ТА Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, кодкласифікації доходів бюджету- 22030106, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

Роз`яснити особі до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення їй копії постанови про накладення штрафу.

Відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців.

Суддя: А. А. Русіна