Ухвала суду № 129799707, 26.06.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 1-кс/760/8387/25

В справі 760/16384/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

26 червня 2025 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянув скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача Солом`янського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим в кримінальному провадженні № 12024105090000951 від 21.09.2024.

ІІ. Мотивувальна частина

12 червня 2025 року до слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову дізнавача Солом`янського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 09 квітня 2025 року про часткову відмову у задоволенні клопотання щодо визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 12024105090000951 від 21.09.2024.

На обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначає, що 04 квітня 2025 року ним було подано клопотання до дізнавача ОСОБА_4 про визнання його потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, а також про надання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань та пам`ятки про процесуальні права й обов`язки потерпілого.

За твердженням скаржника, дізнавач винесла постанову про часткове задоволення клопотання лише 09 квітня 2025 року, задовольнивши його в частині надання витягу з ЄРДР, але відмовивши у визнанні потерпілим.

Однак, як стверджує ОСОБА_3 , він не отримував жодного повідомлення про прийняте рішення аж до 03 червня 2025 року, коли особисто звернувся до відділу дізнання та наполіг на видачі копії постанови.

Скаржник вважає, що дізнавач порушила вимоги статей 55, 56, 60 КПК України, оскільки він є заявником у справі про вчинення злочину саме проти нього, а постанова ґрунтується виключно на показаннях адвоката ОСОБА_5 та її чоловіка ОСОБА_6 , які є зацікавленими особами і чиї свідчення не можуть вважатися об`єктивними чи допустимими доказами. ОСОБА_3 підкреслює, що адвокат ОСОБА_5 не має права розголошувати конфіденційну інформацію відповідно до статей 22 та 28 Правил адвокатської етики, а показання її чоловіка базуються на таких відомостях, що робить їх недопустимими згідно зі статтею 94 КПК України. Крім того, дізнавач повністю проігнорувала надані скаржником письмові пояснення на 71 аркуші з додатками на 85 аркушах, а також свідчення адвоката ОСОБА_7 , журналістки ОСОБА_8 та громадянина ОСОБА_9 , які могли б надати неупереджену інформацію.

У постанові, на думку скаржника, відсутній аналіз доказів у їх сукупності, що порушує частину 1 статті 94 КПК України, яка вимагає оцінки за критеріями належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку.

Скаржник також посилається на порушення етичних стандартів адвокатом ОСОБА_5 , підтверджене рішенням дисциплінарної палати КДКА Житомирської області №42/1 від 13 грудня 2024 року та рішенням ВКДКА № IV-025/2025 від 24 квітня 2025 року, а також на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 червня 2025 року, якою було скасовано відмову слідчого судді у відкритті провадження щодо бездіяльності дізнавача ОСОБА_4 . ОСОБА_3 додає до скарги значний обсяг документів, включаючи пакети з копіями звернень до прокуратури, НПУ, ДБР, ОГП та їх відповіді, а також копії ухвал суду, і просить скасувати постанову, визнати його потерпілим та долучити матеріали до справи.

У судове засідання скаржник ОСОБА_3 з`явився, підтримав подану скаргу в повному обсязі, надав додаткові пояснення щодо обставин справи, зокрема щодо ігнорування його доказів дізнавачем та упередженості постанови, а також просив задовольнити скаргу.

Дізнавач ОСОБА_4 до судового засідання не з`явилася з невідомих причин, хоча була належним чином повідомлена про дату та час розгляду. Жодних клопотань чи заперечень від сторони органу досудового розслідування до суду не надходило.

Дослідивши матеріали скарги, додані до неї документи, вислухавши пояснення Скаржника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як встановлено, Відділом дізнання Солом`янського управління поліції ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024105090000951 від 21 вересня 2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 190 КК України, зареєстрованого на підставі заяви ОСОБА_3 про вчинення щодо нього шахрайських дій.

04 квітня 2025 року скаржник подав клопотання про визнання його потерпілим, надання витягу з ЄРДР та пам`ятки про права потерпілого.

Постановою дізнавача ОСОБА_4 від 09 квітня 2025 року клопотання було задоволено частково - лише в частині надання витягу з ЄРДР, тоді як у визнанні потерпілим відмовлено з посиланням на відсутність достатніх даних про завдання моральної, фізичної чи майнової шкоди ОСОБА_3 . У постанові дізнавач посилається на показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які вказують на невиконання ОСОБА_3 зобов`язань за договором про надання адвокатських послуг від 10 червня 2021 року, і робить висновок про відсутність підстав для визнання потерпілим відповідно до статті 55 КПК України.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності дізнавача, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 статті 303 КПК України. Зокрема, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення дізнавача про відмову у визнанні потерпілим.

Відповідно до статті 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають з моменту подання заяви про вчинення щодо нього кримінального правопорушення або заяви про залучення до провадження як потерпілого. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди, дізнавач виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді (частина 5 статті 55 КПК України).

Як вбачається з матеріалів, кримінальне провадження зареєстроване саме за заявою ОСОБА_3 , який стверджує про завдання йому шкоди внаслідок дій, що мають ознаки шахрайства. Скаржник надав значний обсяг матеріалів, включаючи письмові пояснення з хронологією подій, юридичним обґрунтуванням, свідченнями незалежних осіб та рішеннями дисциплінарних органів щодо адвоката ОСОБА_5 , які вказують на можливе порушення етичних норм та упередженість її показань.

Однак у постанові дізнавача ці доводи залишені поза увагою: не наведено аналізу доказів у сукупності, не оцінено їх за критеріями належності, допустимості та достовірності відповідно до статті 94 КПК України, а мотивування зводиться до переказу показань зацікавлених свідків без врахування протилежних матеріалів.

Зокрема, дізнавач не пояснила, чому показання ОСОБА_6 , як родича адвоката, можуть вважатися допустимими, попри потенційне порушення конфіденційності згідно з Правилами адвокатської етики, і чому ігноруються свідчення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Такий підхід суперечить вимогам статті 110 КПК України, яка передбачає, що постанова повинна містити зміст обставин, мотиви, їх обґрунтування та посилання на норми Кодексу. Крім того, посилання скаржника на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 червня 2025 року, яка визнала обґрунтованою попередню скаргу на бездіяльність дізнавача, свідчить про системні проблеми в розслідуванні, але й це не враховано в постанові.

Слідчий суддя звертає увагу, що виключення заявника з провадження шляхом відмови у статусі потерпілого може суперечити практиці Європейського суду з прав людини, зокрема в рішеннях у справах "Шевченко проти України" від 04 квітня 2006 року (пункт 74) та "Трубніков проти Росії" від 05 липня 2005 року (пункт 93), де наголошується на необхідності забезпечення участі потерпілих у розслідуванні для захисту їх прав.

Таким чином, постанова від 09 квітня 2025 року є необґрунтованою та протиправною, оскільки не містить достатньої аргументації для відмови та ігнорує надані скаржником матеріали, що робить її такою, що підлягає скасуванню.

Враховуючи, що питання визнання особи потерпілою належить до дискреційних повноважень дізнавача, слідчий суддя не може безпосередньо зобов`язати задовольнити клопотання, але скасування постанови тягне за собою обов`язок повторного розгляду заяви з урахуванням викладеного в цій ухвалі, аби забезпечити всебічне, повне та неупереджене дослідження обставин відповідно до статей 9, 55, 94 КПК України.

ІІІ. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 55, 303, 307 КПК України, слідчий суддя ухвалив :

1.Скаргу адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову дізнавача Солом`янського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 09 квітня 2025 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим в кримінальному провадженні № 12024105090000951 від 21.09.2024.

Зобов`язати уповноваженого дізнавача Солом`янського управління поліції ГУНП у м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про залучення його як потерпілого у кримінальному провадженні № 12024105090000951 від 21.09.2024.

2.Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: