Ухвала суду № 129796458, 22.08.2025, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/9861/25

Провадження № 1-кс/361/1624/25

22.08.2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22серпня2025року м. Бровари

Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання у кримінальному провадженні за

№ 12025111130001634 від 22.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 4 ст. 186 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Бровари Київської області, українцю, громадянину України, такому, що офіційно не працює, неодруженому, дітей на утриманні не має, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не інваліду, не адвокату, не депутату, раніше несудимому,

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2025 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури у кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12025111130001634від 22.08.2025за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.186КК України,про обраннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 . Вказане клопотання обґрунтовано тим, що існують ризики, передбачені статтею п.п.1, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Прокурор вказує на достатність даних для обґрунтованої підозри причетності підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними матеріалами у межах кримінального провадження, а саме протоколами проведення слідчих дій. Прокурор зауважує про наявність ризиків, визначених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні та вчинити інші кримінальні правопорушення. У клопотанні зазначено, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку. Так, застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є недоцільним, враховуючи тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення. Особиста порука, домашній арешт та застава не гарантують належної процесуальної поведінки підозрюваного. З перелічених підстав прокурор у судовому засіданні просив задовольнити таке клопотання.

Захисник. заперечив проти заявленого клопотання прокурора, оскільки вважає його безпідставним. Захисник вказав, що підозра ОСОБА_4 у вчиненому злочині також є необґрунтованою, оскільки базуються лише на показаннях потерпілої, яка є особою похилого віку, а тому може неправильно сприймати певні обставини. Також зауважив, що потерпіла не бачила, особу яка нанесла їй удар і забрала її кошти. Тому, не можна стверджувати, що подія злочину взагалі відбулась і саме ОСОБА_4 причетний до нього. Інші докази прямо не доводять, те що підозрюваний вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення. Крім цього, захисник зауважив, що ризики заявлені прокурором є надуманими і не підтверджені жодними доказами. З цих підстав просив у задоволенні клопотання відмовити та обрати підозрюваному більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника та зазначив, що він не знав, що у потерпілої, яка є його прабабою наявні грошові кошти та його не було в момент вчинення злочину в її оселі.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового засідання, щодо заявленого клопотання, дослідивши долучені докази констатує таке.

Згідно з ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, які перелічені в цій статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з частинами 1 та 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно дос.197КПК Українистрок діїухвали слідчогосудді,суду протримання підвартою абопродовження строкутримання підвартою неможе перевищуватишістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. Строк триманняпід вартоюможе бутипродовжений слідчимсуддею вмежах строкудосудового розслідуванняв порядку,передбаченому цимКодексом.Сукупний строктримання підвартою підозрюваного,обвинуваченого підчас досудовогорозслідування неповинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Дотримуючись приписів ст. 194 КПК України слідчий суддя по аналізує зазначені вище обставини. Зокрема, щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 в інкримінованому правопорушенні суд зазначає таке.

ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він 21 серпня 2025 року, приблизно о 09 годині 00 хвилин, перебуваючи в будинку АДРЕСА_3 , звернув свою увагу на грошові кошти у розмірі 4700 гривень 00 копійок, які принесла ОСОБА_6 поштарка, та у останнього виник умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна. Того ж дня, 21 серпня 2025 року, приблизно о 10 годині 00 хвилини, ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2402-ІХ, який неодноразово продовжувався та діє на всій території України до цього часу, реалізуючи свій умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, усвідомлюючи, що його дії помітні для сторонніх осіб і розцінюються ними як викрадення, підійшов до ОСОБА_6 ззаду та, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої, наніс один удар невстановленим досудовим розслідуванням предметом в область потилиці, спричинивши тілесні ушкодження в виді струсу головного мозку та забою м`яких тканин тім`яної ділянки, чим подолав волю ОСОБА_6 до опору та всупереч бажанню останньої заволодів грошовими коштами у розмірі 4700 гривень 00 копійок, які належали ОСОБА_6 , тим самим відкрито заволодів вказаним майном. Після вчинення відкритого викрадення чужого майна, ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши своїми умисними протиправними діями майнової шкоди ОСОБА_6 на загальну суму 4700 гривень 00 копійок.

Отже, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого в умовах воєнного стану.

22серпня 2025року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Так, на стадії досудового розслідування слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів, у тому числі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Отже, суд повинен оцінити чи існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Причетність ОСОБА_4 до вчиненняінкримінованого йомукримінального правопорушення(злочину),передбаченого ч.4ст.186КК України,підтверджується зібранимипід часдосудового розслідуваннядоказами,а саме:оглядом місцяподії від21.08.2025,довідкою КНП«Броварська багатопрофільнаклінічна лікарня"від» 21.08.2025,допитом потерпілої ОСОБА_7 від 21.08.2025,допитом свідка ОСОБА_8 від 22.08.2025,допитом свідка ОСОБА_9 від 22.08.2025та допитомсвідка ОСОБА_10 від 22.08.2025. Перелічені докази є вагомими та об`єктивно пов`язують підозрюваного з інкримінованим злочином, тому слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри.

Разом з тим, суд відхиляє доводи захисника про необґрунтованість підозри у зв`язку з можливою недостовірністю доказів, зокрема показань потерпілої, яка може неправильно сприймати фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення через похилий вік , тому що ці твердження є передчасними, оскільки суд на цій стадії кримінального провадження не досліджує докази зібрані на досудовому слідстві і не може оцінювати такі обставини в межах розгляду цього клопотання.

Стосовно наявності ризику переховування підозрюваного відорганів досудовогорозслідування та/абосуду передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вказує таке.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України. Санкція цієї норми КК України встановлює покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, тобто цей злочин є тяжким згідно з ч. 5 ст. 12 КК України. Разом з тим, відповідно до ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням у разі засудження особи є неможливим. Отже, судом може бути призначене покарання за вчинення такого злочину лише у виді реального позбавлення волі. Відтак, суд вважає тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення є одним із вагомих факторів, який свідчить про потенційний ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду.

Однак, ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Слідчий суддя вважає, що у підозрюваного відсутні стійкі соціальні зв`язки, які могли б стримати його від переховування від слідства. Зокрема, ОСОБА_4 не навчається, неодружений, дітей не має. Докази працевлаштування підозрюваного у суду відсутні. З огляду на такі обставини та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, суд оцінює ризик, як цілком вірогідний. Отже, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Щодо наявності ризику передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні суд зауважує таке.

Оцінюючи можливість впливу на потерпілих і свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст.23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на основі показань, які суд безпосередньо досліджував під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Підозрюваний обізнаний з даними осіб, які є потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні та знає адреси їх проживання. Так, потерпілою є прабаба підозрюваного, свідками її сусіди. Відтак, існує значний ризик, що у разі обрання підозрюваному більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, підозрюваний зможе безперешкодно спробувати психологічно, економічно або фізично впливати на цих осіб з метою щоб ці особи змінили показання надані на стадії досудового розслідування або відмовились їх надавати суду. Отже, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризика, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Щодо існування ризику передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення суд вказує, що його наявність не доведена прокурором, тому що підозрюваний не судимий і суду не надано доказів про вчинення ним кримінальних правопорушень раніше, а також щодо притягнення його до адміністративної відповідальності. Отже ОСОБА_4 до дати вчинення інкримінованого йому тяжкого злочину був законослухняним громадянином і у суду відсутні підстави вважати, що він без обрання запобіжного заходу продовжить кримінально карану діяльність.

Стосовно можливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою слідчий суддя наголошує таке.

Особисте зобов`язання, на думку слідчого судді, не може бути застосовано до підозрюваного для запобігання наведеним вище ризикам з огляду на тяжкість інкримінованому йому правопорушення.

Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного, оскільки не має заяв від потенційних поручителів.

Щодо запобіжного заходу у вигляді застави, то на переконання слідчого судді такий захід буде недостатнім для запобігання вказаним вище ризикам, як основний, враховуючи тяжкість покарання за інкримінований злочин.

Стосовно застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то такий захід, на переконання суду, не зможу у повній мірі запобігти доведеним прокурором ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Разом з тим, суд враховує, що вік та задовільний стан здоров`я підозрюваного не перешкоджають продовження щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи конкретні обставини справи, обґрунтовану підозру ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на60діб, тобтодо 20.10.2025 включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до восьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням особи підозрюваного, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у розмірі 60 560,00 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 370, 372, 376 КПК України, слідчий суддя ,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 діб, тобто до 20.10.2025 включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок з наступними реквізитами : Одержувач: ТУ ДСА України у Київській області; Код одержувача (ЄДРПОУ): 26268119; Банк одержувача: ДКСУ м. Київ, розрахунковий рахунок: UA768201720355259001000018661; Призначення платежу: «застава за П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава, згідно з ухвалою (назва суду та дата ухвали) по справі № (вказати номер), кримінальне провадження № (вказати номер)»

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному ухвалою розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі, де особа утримується.

У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок підозрюваний звільняється з-під варти в порядку визначеному ч.4 ст.202 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:

- прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

- не залишати межі Київської області без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілою по даній справі;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього зобов`язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити до ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала суду підлягає до негайного виконання і може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 17 год. 15 хв. 27 серпня 2025 року в залі Броварського міськрайонного суду Київської області.

Слідчий суддя ОСОБА_1