Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №344/7647/25
26 серпня 2025 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Куценка О.О., секретаря судового засідання Двібородчин І.В розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку спрощеного позовного провадження в залі суду селища Богородчани цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначило, що 18 травня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 336748439 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV35DA9, ввівши ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснувши кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.Відповідно до п.2.1. договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 25000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику.
18 травня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 25000 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 - 74 xx-xxxx-4497, що є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року та в подальшому строк дії цього Договору продовжувався Додатковими угодами до 31 грудня 2024 року.
Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, що діяла протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024 року.
18 липня 2023 року відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №240 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 50 045,00 грн.
27 травня 2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», укладено Договір факторингу № 27/0524-01. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 до Договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 115605,00 грн.
На підтвердження переходу права вимоги за Реєстром прав вимоги № 1 від 27.05.2024 до Договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024, Позивач долучив платіжну інструкцію, що свідчить про сплату ціни продажу за вищезазначеним Реєстром та виконання Фактором своїх обов`язків за Договором факторингу.
14.03.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 140325-У, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 140325-У від 14.03.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 115605,00 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 140325-У від 14.03.2025 року.
Також, на підтвердження переходу права вимоги за Реєстром боржників до Договору факторингу № 140325-У від 14.03.2025 року, Позивач долучив платіжну інструкцію, що свідчить про сплату ціни продажу за вищезазначеним Реєстром та виконання Фактором своїх обов`язків за Договором факторингу .
Таким чином на момент подання позовної заяви заборгованість за кредитним договором № 336748439 від 18 травня 2023 року, становить 115605,00 грн., яка складається з 25000,00 грн - заборгованість за кредитом та 90605,00 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 336748439 від 18 травня 2023 року в розмірі 115605,00 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн..
Відповідно до ухвали Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 29 травня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання з повідомленням без виклику сторін.
Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені в порядку ст.ст.128,130 ЦПК України.
Представником позивача у позові зазначено клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ «Юніт Капітал», у випадку неявки відповідача проти ухвалення заочного рішення заперечень не мають.
Відповідач ОСОБА_1 про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином - судовою повісткою із рекомендованим повідомленням, яка направлялася за зареєстрованим місцем його проживання. Про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив до суду не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до положень ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 18 травня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 336748439 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV35DA9, ввівши ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснувши кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.Відповідно до п.2.1. договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 25000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику.
18 травня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 25000 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 - 74 xx-xxxx-4497, що є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.
Щодо переходу права вимоги.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року та в подальшому строк дії цього Договору продовжувався Додатковими угодами до 31 грудня 2024 року.
Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, що діяла протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024 року.
18 липня 2023 року відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №240 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 50 045,00 грн.
27 травня 2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», укладено Договір факторингу № 27/0524-01. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 до Договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 115605,00 грн.
На підтвердження переходу права вимоги за Реєстром прав вимоги № 1 від 27.05.2024 до Договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024, Позивач долучив платіжну інструкцію, що свідчить про сплату ціни продажу за вищезазначеним Реєстром та виконання Фактором своїх обов`язків за Договором факторингу.
14.03.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 140325-У, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 140325-У від 14.03.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 115605,00 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 140325-У від 14.03.2025 року.
Також, на підтвердження переходу права вимоги за Реєстром боржників до Договору факторингу № 140325-У від 14.03.2025 року, Позивач долучив платіжну інструкцію, що свідчить про сплату ціни продажу за вищезазначеним Реєстром та виконання Фактором своїх обов`язків за Договором факторингу .
Таким чином, право вимоги по кредитному договору № 336748439 від 18 травня 2023 року передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «Онлайн фінанс», а в подальшому позивачу ТОВ «Юніт Капітал» на підставі відповідних Договорів, додаткових угоди до них та відповідних реєстрів, які оформлені належним чином.
Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У частині першій статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтями 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Положення частини першої статті 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, можна дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, в порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.
Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов`язання, які випливають з кредитного договору, ними дотримано письмову форму укладення кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог ст.ст. 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.
Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Будь-яких конкретних правових доказів про повне або часткове спростування позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал», стороною відповідача суду не надано.
Визначений стороною ТОВ «Юніт Капітал», математичний розрахунок кредитної заборгованості про яку йдеться в позові, стороною відповідача не спростовувався.
Частиною 4 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості за кредитом у розмірі - 115605,00 грн., яка складається з 25000,00 грн - заборгованість за кредитом та 90605,00 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, за подання позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Враховуючи, що судом задоволено позовні вимоги та вимоги з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2422,40 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.
Згідно з положеннями частин першої-п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
Із наданих та досліджених доказів на підтвердження витрат, понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги встановлено, що звертаючись до суду представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» Тараненко А.І. просив суд стягнути із відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» витрати на професійну допомогу у розмірі 7 000 грн.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу сторона апелянта надала копію договору про надання правової допомоги № 17/03/25 від 17 березня 2025 року, що підписано сторонами АО «Тараненко і партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» та Додаткової угоди №3, а також акт прийому-передачі наданих послуг від 17 березня 2025 року .
Актом прийому-передачі наданих послуг від 17 березня 2025 року, який є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 17/03/25 від 17 березня 2025 року, АБ «Тараненко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» засвідчили, що виконавець надав, а клієнт отримав такі послуги: складання позовної заяви - 5 000 грн (2 год), вивчення матеріалів справи - 1000 грн (2 год), підготовка адвокатського запиту (1 год) 500 грн., підготовка та подача клопотання (1 год) 500 грн. Всього надано послуг на загальну суму 7000 грн.
Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено впостановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі N 362/3912/18(провадження N 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі N 301/2534/16-ц (провадження N 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі N 201/14495/16-ц (провадження N 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі N 724/318/21 (провадження N 61-19599св21).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі N 904/4507/18(провадження N 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі N 922/1964/21 (провадження N 12-14гс22)).
Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковійпостанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц(провадження N 14-382цс19).
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу, та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Так,суд враховуєті обставини,що адвокатєкваліфікованим фахівцем,аданасправа засвоїмправовимзмістом неможебутивіднесена доскладних,томурозмірвитрат заскладаннявідповіднихпроцесуальних документівєзавищенимта невідповідаєобсягута складностівиконаноїроботи.Крімтого,справа розглядаласьупорядкуспрощеного позовногопровадженнябезвиклику сторінатому зурахуваннямобсягу таскладностінаданихпозивачу послугзправничоїдопомоги,принципів співмірностітарозумностісудових витрат,критеріюреальностіадвокатських витрат,судвважає,щозвідповідача на користьпозивача підлягають відшкодуваннювитратинаправову допомогупонесеніпозивачемв судіпершоїінстанції у розмірі 3000,00 грн.
Керуючись ст.ст.12,13,81,141,206,247,258,259,263,264,265,274 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», заборгованість за кредитним договором № 336748439 від 18 травня 2023 року у розмірі 115605 (сто п`ятнадцять тисяч шістсот п`ять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», судові витрати у розмірі 2422,40 грн за сплату судового збору та 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування, ім`я сторін та інших учасників справи :
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера «А», офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення складено 27 серпня 2025 року.
Суддя :
Судове рішення № 129796218, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 26.08.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 344/7647/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: