Ухвала суду № 129787454, 27.08.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

27 серпня 2025 р. справа № 520/18999/25 Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши питання прийняття до розгляду у межах справи за позовом Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі за текстом - позивач, заявник) до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) суми податкового боргу в загальному розмірі - 352.820,11грн. зустрічного позову ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Харківській області про: скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області: №236062-2405-2031-UA63120270000028556 від 12.08.2024 року у сумі 168702,23 гривень; №236063-2405-2031-UA63120270000028556 від 12.08.2024 року у сумі 996,00 гривень; №236064-2405-2031-UA63120270000028556 від 12.08.2024 року у сумі 21312,00 гривень; №236065-2405-2031-UA63120270000028558 від 12.08.2024 року у сумі 28716,00 гривень; №236067-2405-2031-UA63120270000028559 від 12.08.2024 року у сумі 36592,50 гривень; №236068-2405-2031-UA63120270000028556 від 12.08.2024 року у сумі 157218,00 гривень; №236069-2405-2031-UA63120270000028556 від 12.08.2024 року у сумі 3576,00 гривень,

встановив:

Зустрічний позов надійшов до суду 08.08.2025р. з використанням функціоналу Електронного кабінету підсистеми "Електронний суд", і ухвалою суду від 12.08.2025р. був залишений без руху у зв`язку з недоліками в оформленні у вигляді відсутності доказів сплати судового збору та юридично умотивованої та документально доведеної заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із долученням належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів настання цього наслідку через дію поважної причини.

Дану ухвалу позивач отримав 12.08.2025р. в Електронному кабінеті та 13.08.2025р. подав до суду докази сплати судового збору у розмірі 2.125,70 грн.

Також 20.08.2025р. заявник подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зустрічним позовом, обґрунтовуючи яку зазначив, що заявник не був присутнім у м. Харкові у період з 22.08.2024 року по 18.09.2024 року, оскільки перебував: з 22.08.2024 року по 02.09.2024 року у відряджені у м Львові; з 02.09.2024 року по 05.06.2024 року перебував за кордоном; з 05.09.2024 року по 18.09.2024 року у відрядженні у м. Києві. Заявник зазначив, що не користується електронним кабінетом платника податків для отримання документів, про що є відповідний напис в кабінеті а саме «Відсутня інформація про бажання отримувати документи через Електронний кабінет».

Суд, розглянувши подану заяву, зазначає, що згідно з ч.1 ст.177 КАС України відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Частиною 1 ст.178 КАС України визначено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.

Суд зважає, як на те, що відповідно до ч.3 ст.122 КАС України іншими законами можуть встановлюватись інші строки звернення до адміністративного суду, так і на те, що відповідно до абз.1 ст.4 ст.122 КАС України у разі використання особою досудового порядку вирішення спору - для звернення до суду установлюється 3-місячний строк, який обчислюється від дати вручення рішення за наслідками розгляду адміністративної скарги.

Разом із тим, відповідно до п.п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Відтак, суд належить визначитись стосовно поширення на спірні правовідносини дії абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, ч.3 ст.122 КАС України у кореспонденції з п.п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України, абз.1 ч.4 ст.122 КАС України.

З цього приводу суд зазначає, що Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 27.01.2022 по справі №160/11673/20, з метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та сформулювала такий правовий висновок.

Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судова палата у постанові від 27.01.2022р. по справі №160/11673/20 зауважила, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №1640/2885/18 (провадження № К/9901/20715/19) пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Такий висновок також сформований в постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №300/2318/21 (провадження №К/9901/43263/21).

Окрім того, у постанові від 26.11.2020р. у справі №500/2486/19 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Суд зважає, що усі оскаржені у зустрічному позові податкові повідомлення-рішення суб"єкта владних повноважень датовані - 12.08.2024р. і згідно з приєднаними до первісного позову копіями письмових документів за правилами ст.ст.42, 45 Податкового кодексу України вважаються врученими платнику податків - 13.09.2024р.

Оскільки, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач у зустрічному позові не скористався правом оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному порядку, то строк на звернення до суду з таким позовом становить шість місяців.

За змістом ст.ст.42, 45 Податкового кодексу України цей строк слід обчислювати від проставленої на відбитку штемпеля установи поштового зв"язку календарної дати повернення поштового відправлення контролюючого органу (направленого за належною податковою адресою згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) без вручення у зв"язку із закінченням терміну зберігання.

Відтак, відповідач пропустив строк звернення до суду на оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області: №236062-2405-2031-UA63120270000028556 від 12.08.2024 року у сумі 168702,23 гривень; №236063-2405-2031-UA63120270000028556 від 12.08.2024 року у сумі 996,00 гривень; №236064-2405-2031-UA63120270000028556 від 12.08.2024 року у сумі 21312,00 гривень; №236065-2405-2031-UA63120270000028558 від 12.08.2024 року у сумі 28716,00 гривень; №236067-2405-2031-UA63120270000028559 від 12.08.2024 року у сумі 36592,50 гривень; №236068-2405-2031-UA63120270000028556 від 12.08.2024 року у сумі 157218,00 гривень; №236069-2405-2031-UA63120270000028556 від 12.08.2024 року у сумі 3576,00 гривень, оскільки повинен був звернутись до суду до - 13.02.2025р., а фактично звернувся із зустрічним позовом до суду - 05.08.2025р.

Водночас, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення.

Суд звертає увагу, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суд наголошує, що реалізація права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від заявника, а не від дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Заявник, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Крім того, суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що обов`язок кожного громадянина знати законодавство закріплений в частині першій статті 68 Конституції України, за змістом якої кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Разом з тим, обов`язок додержання законів передбачає і обов`язок їх знання. Тобто, закони повинен знати кожний. З цього положення і випливає загальновідомий принцип права: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, який міститься в частині другій статті 68 Конституції України.

Тому, на переконання суду, якщо позивач у зустрічному позові вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушенні його права чи законні інтереси, то враховуючи презумпцію знання законодавства, він повинен знати, що згідно з приписами КАС України може оскаржити такі рішення, дії чи бездіяльність до суду в межах строку звернення, визначеного цим Кодексом.

Стосовно дати обізнаності учасника суспільних відносин - платника податків з існуванням рішення суб"єкта владних повноважень - контролюючого органу системи Державної податкової служби України суд повторно зазначає, що відповідно до п.42.2 ст.42 та п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України як спеціальних норм матеріального права документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику); У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

З наведеного слідує, що у силу спеціального застереження закону шестимісячний строк звернення позивач у зустрічному позові до суду із вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень слід обчислювати з - 13.09.2024р.

Позов до суду було подано ОСОБА_1 - 05.08.2025р., тобто поза межами строку звернення до суду згідно з п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України із суттєвим та істотним пропуском строку.

Стосовно доводу позивача у зустрічному позові про настання події обізнаності із існуванням оскаржених податкових повідомлень-рішень суб"єкта владних повноважень лише 21.07.2025р. в електронному кабінеті системи "Електронний суд" суд зазначає, що причиною необізнаності заявника є стан виконання заявником як учасником суспільних відносин власного обов`язку з належного та своєчасного отримання кореспонденції органів державної влади України за місцезнаходженням згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (тобто за податковою адресою платника податків - юридичної особи приватного права).

Дана причина не може бути кваліфікована судом у якості поважної причини пропуску строку звернення до суду.

Стосовно доводу заявника про неможливість отримання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за адресою реєстрації у м.Харкові, вул. Гідропаркова, буд. 23, оскільки заявник з 22.08.2024р. по 18.09.2024р. не перебував у м. Харкові суд зазначає, що під можливістю довідатись про порушення права (інтересу) слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини або існування у особи певних зобов"язань як міри належної поведінки, у результаті виконання яких вона б мала змогу дізнатись про протиправні дії та того, хто їх вчинив.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.02.2021р. у справі №910/5349/18 та від 10.11.2022р. у справі №916/1294/21.

Згідно з п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Відповідно до пп. 42.1-42.3 ст. 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Отже, позивач у зустрічному позові зобов`язаний був відповідно до п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України визначити свою податкову адресу та повідомити контролюючий орган про зміну податкової адреси.

Доказів виконання цього обов`язку згідно з п.66.5 ст.66 Податкового кодексу України матеріали справи не містять.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність платника податків за зареєстрованою адресою не може визнаватися поважною причиною пропуску строків для звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючого органу.

Тимчасове перебування за кордоном або у відрядженнях у межах України не звільняють платника податків від обов`язку дотримуватися встановлених законодавством строків звернення до суду. Для забезпечення реалізації свого права на оскарження платник податків повинен заздалегідь повідомити контролюючий орган про зміну місця перебування, а також створити умови для отримання документів: через електронний кабінет платника або через уповноваженого представника.

Таким чином, перебування платника податків у відрядженні чи за межами зареєстрованої адреси саме по собі не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 21.08.2025р. у справі №380/20996/24 зазначив, що "Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності."

Окремо суд зазначає, що обрання чи відмова від способу електронної комунікації є суб`єктивним волевиявленням заявника і не може вважатися поважною причиною пропуску строку. Наявність у кабінеті позначки «Відсутня інформація про бажання отримувати документи через Електронний кабінет» не звільняє особу від обов`язку належним чином захищати свої права та контролювати отримання кореспонденції.

Наведені ОСОБА_1 у виправдання пропуску строку звернення до суду обставини мають виключно суб"єктивний характер, зумовлені власним ставленням до з"ясування дійсного та достовірного стану власних права та обов`язків як учасника суспільних відносин - платника податків, а не дією непереборних та нездоланних чинників.

Отже, вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2025р. у справі №520/18999/25 в частині подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду разом із доказами поважних причин пропуску строку звернення до суду слід визнати невиконаними.

Як то указано у ч.2 ст.178 КАС України, до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.178 КАС України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Керуючись ст.ст.8, 18, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4-12, 121-123, 169, 177-178, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суд

ухвалив:

1. Викладені в заяві від 20.08.2025р. доводи визнати недостатніми підставами для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду. Заяву про поновлення строку звернення до суду від 120.08.2025р. - залишити без задоволення.

Вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2025р. у справі №520/18999/25 - визнати невиконаними.

2. Зустрічний позов - повернути.

3. Копію ухвали надіслати сторонам у справі.

4. Роз`яснити, що судове рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.

Суддя А.В. Сліденко