Рішення № 129787234, 26.08.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2025 р. № 520/12571/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Світлана Чудних, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КИСЕТ до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, припису,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 170 від 11.03.2025 р., яким на Товариство з обмеженою відповідальністю КИСЕТ (ідентифікаційний код: 33561090) накладено штраф у розмірі 1700 грн;

-визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 171 від 11.03.2025 р., яким на Товариство з обмеженою відповідальністю КИСЕТ (ідентифікаційний код: 33561090) накладено штраф у розмірі 1700 грн;

- визнати протиправним та скасувати Припис Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 92 від 11.03.2025 р. про усунення порушень.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що у рамках проведення державного контролю за дотриманням законодавства про рекламу на переконання позивача, відповідачем допущено процедурні порушення під час прийняття оскаржуваних рішень, відтак останні є незаконними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Справу розглянуто з урахуванням того, що суддя Світлана Чудних в період з 27.06.2025 по 30.07.2025 суддя перебувала у відпустці та в період з 11.08.2025 по 19.08.2025 на лікарняному.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КИСЕТ» отримало Вимогу у відповідності до ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу» від 31.01.2025 Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області щодо надання копій наступних документів:

- свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «КИСЕТ» (Виписка з Єдиного державного реєстру ТОВ «КИСЕТ»);

- письмові пояснення;

- документів щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами;

- документів що підтверджують факт оплати за виготовлену рекламу (макетів реклами тощо);

- акти виконаних робіт;

- дозвіл на розміщення зовнішньої реклами (за наявності), іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення (а.с.27).

В обґрунтуванні вказаної вимоги зазначено, що: «виявлено розміщення зовнішньої реклами на фасаді з зображенням тютюнових виробів нікотинові паучі (подушечки) замінники тютюну з інформаційним полем: «нікотин у подушечках VELO…» за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 132, з ознаками порушення вимог ч.1 ст.7, п.6 ч.1 ст. 22 Закону України «Про рекламу».

У відповідь на вказану вимогу позивач повідомив, що на період дії воєнного стану Держпродспоживслужби та її територіальним органам заборонено проводити планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю); ТОВ «КИСЕТ» не порушено ч. 1 статті 22 Закону України «Про рекламу», оскільки остання не поширюється на виріб «VELO»; ТОВ «КИСЕТ» не є належним суб`єктом відповідальності за порушення рекламного законодавства.

13.05.2025 ТОВ «КИСЕТ» отримало лист Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 11.03.2025 № 5.4-057/2/4112-25, до якого додано наступні рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу: № 170 від 11.03.2025 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким накладено на ТОВ «КИСЕТ» штраф в розмірі 1 700 грн., а саме: за недотримання встановлених Законом вимог щодо змісту реклами: ч.1 ст.7, п.6 ч.1 ст.22 Закону України «Про рекламу».

В обґрунтуванні вказаного рішення зазначено: «на підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 11 березня 2025 року № 179 встановлено рекламодавцем ТОВ «КИСЕТ» розміщувалась зовнішня реклама на фасаді з зображенням тютюнових виробів нікотинові паучі (подушечки) замінники тютюну з інформаційним полем: нікотин у подушечках VELO за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 132, з ознаками порушення вимог ч.1 ст.7, п.6 ч.1 ст.22 Закону України Про рекламу № 171 від 11.03.2025 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким накладено на ТОВ «КИСЕТ» штраф в розмірі 1 700 грн., а саме: «за недотримання встановлених Законом вимог щодо змісту реклами: за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених Законом повноважень, у відповідності до ч.6 ст. 27 Закону України «Про рекламу».

В обґрунтуванні вказаного рішення зазначено, що на підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 11 березня 2025 року № 180 встановлено рекламодавцем ТОВ «КИСЕТ» не було надано документів, пояснень, необхідних для здійснення повноважень щодо контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу, а саме: щодо розміщення зовнішньої реклами на фасаді з зображенням тютюнових виробів нікотинові паучі (подушечки) замінники тютюну з інформаційним полем: нікотин у подушечках VELO за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 132, що є порушенням абз. 1 ч.2 ст. 26 Закону України від 03.07.1996 № 270/96-ВР «Про рекламу» із змінами та доповненнями.

Крім того, ТОВ «КИСЕТ» отримало припис № 92 від 11.03.2025 про усунення порушень від Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, в якому вказано: з метою контролю за дотримання рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами вимог Закону України «Про рекламу» вимагаю усунути порушення: розміщення зовнішньої реклами на фасаді з зображенням тютюнових виробів нікотинові паучі (подушечки) замінники тютюну з інформаційним полем: нікотин у подушечках VELO... за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 132, Закону України «Про рекламу», привести у відповідність до вимог ч.1 ст.7, п.6 ч.1 ст.22 Закону України Про рекламу.

Однак, вважаючи вказані рішення та припис незаконними та необґрунтованими, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 (далі по тексту - Положення), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарськ

Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України Про рекламу від 03.07.1996 № 270/96-ВР (далі по тексту - Закон України № 270/96-ВР), який також регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Питання здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу врегульоване статтею 26 Закону України № 270/96-ВР, відповідно до частини першої якої контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку), а також щодо виконання вимог частини десятої статті 8 цього Закону, крім випадків, якщо зазначена реклама є рекламою азартних ігор та організаторів азартних ігор.

Згідно з частиною 2 статті 26 Закону України № 270/96-ВР на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, за фактом виявлення такими органами порушення або в ході розгляду повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) третіх осіб про порушення вимог законодавства про рекламу рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього та необхідні для здійснення такими органами повноважень щодо державного контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.

Положеннями частини 3 статті 26 Закону України № 270/96-ВР передбачено, що рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду.

При цьому, Законом України № 270/96-ВР не встановлено спосіб, порядок та форми здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу.

Механізм накладення Держпродспоживслужбою та її територіальними органами на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами (далі - суб`єкт реклами) штрафів за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету, КРАІЛ, Національного банку) визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (далі по тексту - Порядок № 693).

При цьому, суд зазначає, що Порядок № 693 є підзаконним нормативно-правовим актом та не може встановлювати порядок, спосіб та форму здійснення заходів державного нагляду (контролю), санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі по тексту - Закон України № 877-V).

Сфера дії Закону України № 877-V визначена у статті 2 цього закону, за приписами частини першої якої дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Також, статтею 2 Закону України № 877-V визначені сфери, на які дія цього Закону не поширюється.

Суд зазначає, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу не входить до сфер, на які не поширюється дія Закону України № 877-V.

Відтак, суд звертає увагу, що контроль за дотриманням законодавства про рекламу має здійснюватися в порядку, визначеному Законом України № 877-V.

Верховним Судом у постановах від 23.09.2021 у справі № 826/24133/15, від 22.06.2022 у справі № 810/3148/17 та від 17.01.2023 у справі № 826/9936/17 зроблено висновок, що на правовідносини у сфері контролю реклами та накладення штрафу за порушення статті 22 Закону України Про рекламу поширюється, зокрема, Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності № 877-V.

Верховним Судом у зазначених постановах звернуто увагу, що норми вказаного Закону не містять обмежень щодо поширення його дії на перевірки у сфері контролю за додержанням законодавства про рекламу. Водночас, Закон України Про рекламу не містить правових норм, що встановлюють спосіб, порядок та форми здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу.

Також, за висновками Верховного Суду діяльність з контролю за додержанням законодавства про рекламу є видом державного нагляду (контролю), а отже відповідач зобов`язаний дотримуватися вимог Закону України № 877-V.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, враховуючи положення Закону України № 877-V, суд зазначає, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу відповідач, як суб`єкт владних повноважень, має дотримуватись вимог до проведення таких заходів і порядку, встановлених Законом України №877-V, а саме:

- видати наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (частина перша статті 7 Закону України № 877-V);

- на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформити посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке має бути підписане керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчене печаткою; посвідчення (направлення) повинно містити передбачену Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності інформацію, в тому числі, підстави для здійснення заходу (частина друга, третя статті 7 Закону України № 877-V);

- перед початком здійснення заходу пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (частина п`ята статті 7 Закону України № 877-V).

Відповідно до вимог частини одинадцятої статті 4 Закону України № 877-V як плановий, так і позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Частиною шостою статті 7 Закону України № 877-V встановлено, що за результатами здійснення заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Згідно з частиною п`ятнадцятою статті 4 Закону України № 877-V при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів; підписати акт в останній день перевірки у двох примірниках та вручити один примірник акта керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання (частина шоста статті 7 Закону України №877-V); якщо в ході проведення заходу було виявлено порушення вимог законодавства про рекламу - скласти припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частина сьома статті 7 Закону України № 877-V).

Верховним Судом у постанові від 04.10.2022 у справі № 420/1842/21 зроблено наступний висновок щодо застосування норм статей 4, 7 та 10 Закону України № 877-V.

Положення частини одинадцятої статті 4 Закону України №877-V визначено, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або уповноваженої особи суб`єкта господарювання слід розуміти так, що посадові особи контролюючого органу повинні вжити усі можливі заходи для встановлення особи керівника суб`єкта господарювання або його уповноваженої особи, повідомлення його про проведення перевірки будь-яким доступним способом, зокрема, письмово, телефонограмою, через електронну пошту тощо, та вжити інших заходів, необхідних для забезпечення присутності керівника або іншої уповноваженої особи суб`єкта господарювання під час проведення перевірки та їх поінформованості про час та місце проведення перевірки, коло питань, що виносяться на перевірку.

При цьому, посадові особи контролюючого органу можуть у межах, визначених законодавством, здійснювати фіксацію вчинених власних дій, що спрямовані на забезпечення безумовного виконання, зокрема, положень статей 4, 7 та 10 Закону України №877-V щодо вручення направлення на проведення перевірки, службового посвідчення суб`єкта перевірки, вчинення інших дій, спрямованих на забезпечення присутності керівника або уповноваженої особи суб`єкта господарювання під час проведення перевірки, а перешкоджання з боку посадових осіб суб`єкта господарювання у реалізації цих обов`язків, які унеможливлюють проведення планового або позапланового заходу із дотриманням встановленого порядку, можуть кваліфікуватися як недопуск до проведення перевірки.

Суд зазначає, що діяльність відповідача з контролю за додержанням законодавства про рекламу є видом державного нагляду (контролю), а отже відповідач зобов`язаний дотримуватися вимог Закону України № 877-V.

Однак, під час розгляду справи судом не встановлено дотримання відповідачем зазначених вимог Закону України № 877-V. Відповідачем зазначених обставин не спростовано.

Крім цього, суд зауважує, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації. У подальшому воєнний стан в Україні продовжувався та триває на даний час.

Постановою Кабінету Міністрів України Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану(далі за текстом - Постанова Кабінету Міністрів України № 303) від 13.03.2022 № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64 (пункт 1).

За наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах (пункт 2).

Відтак, Постановою Кабінету Міністрів України № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану. Можливість проведення таких заходів передбачена лише за наявності рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, чого в даному випадку відповідачем не дотримано.

Відповідачем не надано до суду доказів наявності рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, про дозвіл на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) позивача.

Поряд із тим судом встановлено, що ТОВ «КИСЕТ» також не зверталося до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області для проведення планового чи позапланового державного контролю за дотримання законодавства про рекламу, що також свідчить про протиправність підстав проведення перевірки.

Водночас, слід теж звернути увагу на те, що вимога відповідача від 31.01.2025 не містить відомостей про наказ та посвідчення (направлення) на проведення заходу державного контролю (їхні реквізити), про підставу проведення державного контролю, початок і строк здійснення такого державного контролю.

Вказане свідчить про те, що Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області допустило процедурні порушення під час здійснення заходу державного контролю, які за своєю суттю не можна вважати формальними.

Законодавчо закріплена процедура прийняття рішень суб`єктами публічного права має на меті створення гарантій для суб`єкта приватного права та встановлення меж реалізації повноважень органами публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження до суду таких рішень (дій) особою, чиї інтереси вони зачіпають. Установлена законом процедура є важливою гарантією недопущення зловживань з боку суб`єктів владних повноважень під час прийняття рішень та вчинення дій, яка повинна забезпечувати, передусім, справедливе ставлення до особи, а також дотримання загального принципу юридичної визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань.

Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.10.2018 у справі №826/14749/16, від 25.03.2020 у справі № 805/4508/16-а, від 19.05.2021 у справі № 210/5129/17, від 20.05.2022 у справі № 340/370/21 та від 05.07.2022 у справі № 522/3740/20.

Суд наголошує, що встановлення протиправності дій контролюючого органу при призначенні та проведенні заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання позивачем вимог законодавства про рекламу з суттєвими порушеннями Закону України № 877-V, призводить до протиправності висновків та рішень прийнятих внаслідок такого заходу, що є самостійною підставою для скасування спірних рішень.

Стосовно доводів позивача щодо того, що частина 1 ст. 22 Закону України «Про рекламу» не поширюється на розміщення виробу «VELO», суд зазначає наступне.

Щодо законодавства, яке регулює відносини реклами тютюнових виробів та, зокрема, заборону реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 ЗУ «Про рекламу» розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою. Аналогічні положення містяться і в ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», де зазначено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Отже, законодавством прямо передбачено, що розміщення товару у місцях, де цей товар реалізується, оформлення місць торгівлі, не вважається рекламою.

Таким чином, ТОВ «КИСЕТ» не порушило вимоги частини 1 статті 22 Закону України «Про рекламу», оскільки розміщення продукції, оформлення місць торгівлі, не вважається розміщенням реклами.

Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» визначає основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров`я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров`ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» тютюнові вироби - вироби, які можуть бути використані для вживання та до складу яких, навіть частково, входить тютюн, незалежно від того, чи є він генетично модифікований, чи ні.

Таким чином, Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», як спеціальним Законом, конкретно передбачено, що тютюновим виробом є виріб, до складу якого, навіть частково, входить тютюн, незалежно від того, чи є він генетично модифікований, чи ні.

Однак, виріб «VELO» не є тютюновим виробом, оскільки не містить тютюну, навіть частково, в своєму складі.

Разом з тим, Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» містить визначення «реклама і стимулювання продажу тютюну», «реклама і стимулювання продажу пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», а також передбачає заборону реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Закон України «Про рекламу» визначає засади рекламної діяльності в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про рекламу» забороняється будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, предмети, пов`язані з їх вживанням, трав`яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, у тому числі: 1) у будь-яких аудіовізуальних медіа незалежно від технології їх розповсюдження, а також в онлайн-медіа, на перших і останніх сторінках друкованих медіа, в усіх друкованих медіа для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих медіа; 2) у наукових, науково-популярних, навчальних, громадсько-політичних, довідкових, літературно-художніх виданнях, виданнях для дітей та юнацтва, виданнях для організації дозвілля та відпочинку, спорту та інших виданнях, у тому числі в усіх друкованих медіа; 3) засобами внутрішньої реклами; 4) на транспорті, у тому числі на транспортних засобах та обладнанні; 5) за допомогою заходів рекламного характеру; 6) засобами зовнішньої реклами; 7) у місцях проведення масових заходів політичного, освітнього, релігійного характеру, спортивних заходів та спортивних змагань, розважальних заходів; 8) у мережі Інтернет, у тому числі на платформах спільного доступу до відео та на платформах спільного доступу до інформації; 9) використання тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням з метою отримання товарів, робіт, послуг; 10) пропонування або надання будь-якого прямого чи непрямого відшкодування на придбання або використання тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням; 11) проведення заходів з безоплатної роздачі, у тому числі для маркетингових досліджень та дегустації, обміну одних тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням на інші тютюнові вироби, предмети, пов`язані з їх вживанням, трав`яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням; 12) шляхом розміщення зображення або згадування тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, торгових марок, під якими випускаються тютюнові вироби, предмети, пов`язані з їх вживанням, трав`яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, на будь-яких інших товарах, крім розміщення на товарах (предметах), пов`язаних із вживанням тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, запальничках, сірниках, попільничках.

Таким чином, спеціальним законодавством щодо регулювання відносин у сфері реклами тютюнових виробів і відповідних заборон реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів є Закон України «Про рекламу» та Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Зокрема, частиною 1 ст. 22 Закону України «Про рекламу» встановлено виключний перелік виробів, щодо яких встановлена заборона будь-якої реклами та стимулювання продажу.

Однак, виріб «VELO» не входить до виключного переліку виробів, який наведений у вищезазначеній частині 1 ст. 22 Закону України «Про рекламу».

Як наслідок, ТОВ «КИСЕТ» не порушено вимоги ч. 1 статті 22 Закону України «Про рекламу», оскільки остання не поширюється на виріб «VELO». А тому, твердження Відповідача про зазначене порушення вимог п.6 ч.1 ст.22 Закону України «Про рекламу» є необґрунтованим та таким, що не містить будь-яких правових підстав.

Разом з тим, слід зазначити, що імпортування безтютюнового нікотиновмісного виробу VELO здійснюється за кодом товару згідно з УКТЗЕД 2404 91 90 00, митна декларація 24UA100340613624U2 наявна в матеріалах справи.

Як наслідок, вказаний виріб не відноситься до категорії тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Крім того, у матеріалах справи наявний сертифікат відповідності, зареєстрований в реєстрі органу сертифікації за № UA.CH 0000160-23, в якому зазначено, що виріб VELO є безтютюновим нікотиновмісним паучем, що підтверджує також безпідставність та неправомірність спірних рішень та припису.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, з правових підстав, наведених у даному судовому рішенні, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю КИСЕТ до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, припису задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 170 від 11.03.2025 р., яким на Товариство з обмеженою відповідальністю КИСЕТ (ідентифікаційний код: 33561090) накладено штраф у розмірі 1700 грн.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 171 від 11.03.2025 р., яким на Товариство з обмеженою відповідальністю КИСЕТ (ідентифікаційний код: 33561090) накладено штраф у розмірі 1700 грн.

Визнати протиправним та скасувати Припис Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 92 від 11.03.2025 р. про усунення порушень.

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КИСЕТ по сплаті судового збору у розмірі 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривені 80 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяСвітлана ЧУДНИХ