Рішення № 129786329, 26.08.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9394/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2025 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач-2), в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області № 155250025036 від 21.03.2025 р. про відмову у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання ОСОБА_1 , судді у відставці, на підставі довідки № 06-27/3/2025 від 08.01.2025 р., виданої Одеським апеляційним судом на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 р. по справі № 420/26929/23;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 62 % суддівської винагороди з 05.10.2023 р. відповідно до наданої Одеським апеляційним судом довідки № 06-27/3/2025 від 08.01.2025 р. про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої ст.130 Конституції України, п.1 ч.3, п.1 ст.4 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16.10.2023 р. позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 50 % від середньомісячного заробітку. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024 р. у справі № 420/34459/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 62 % суддівської винагороди з 05.10.2023 р. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 р. у справі № 420/26929/23 Одеським апеляційним судом видано довідку № 06-27/3/2025 від 08.01.2025 р. про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2023 рік. 14.03.2025 р. позивач звернувся до відповідача-1 із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату в подальшому судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 62 % суддівської винагороди з 05.10.2023 р., а саме відповідно до наданої Одеським апеляційним судом довідки на виконання рішення суду у справі № 420/26929/23 від 08.01.2025 р. № 06-27/3/2025 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі ч.2 ст.130 Конституції України, п.1 ч.3, п.1 ст.4 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абз.4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік". Проте, рішенням Головного управлінням Пенсійного Фонду України в Черкаській області від 21.03.2025 р. № 155250025036 позивачу у здійсненні перерахунку відмовлено. Вважає вказане рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки для розрахунку суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання необхідно здійснювати, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня відповідного календарного року (станом на 01.01.2023 р. - 2684,00 грн.), на підставі ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", без застосування обмеження, встановленого абз.5 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".

Ухвалою від 01.04.2025 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

15.04.2025 р. від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що змін розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді після 18.02.2020 р. не проводилось. З прийняттям Законів № 1082-ІХ, № 1928-ІХ, № 2710-ІХ, № 3460-ІХ зміни зазнав не розмір суддівської винагороди, а розрахункова величина. Слід зауважити, що зазначені норми є прямими, чіткими, зрозумілими, такими, які не містить плутанини чи будь-якої двозначності, більш того, законодавець їх відтворював чотири рази поспіль у 2021, 2022, 2023 та 2024 роках. Зазначене вказує на те, що диференціація прожиткового мінімуму для окремих випадків, зокрема для визнання базового посадового окладу судді була не випадковістю, помилкою чи неузгодженістю законодавця, а його усвідомленим вибором. Положення статті 7 Законів № 1082-ІХ, № 1928-ІХ, № 2710-ІХ, № 3460-ІХ якими визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення розміру посадового окладу судді з 1 січня відповідного року у розмірі 2102 гривні є чинними, не конституційним не визнавались та не скасовувались, а звідси підлягали та підлягають виконанню. За вказаних обставин позивач не має право на перерахунок довічного грошового утримання суддям, тому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці № 155250025036 від 21.03.2025 р. Також вказує на порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду, оскільки позивач звернувся 31.03.2025 р., при цьому позовні вимоги стосуються зобов`язання Головне управління здійснити перерахунок та виплату грошового утримання з 05.10.2023 р., що виходить за межі строку, встановленого ст.122 КАС України.

18.04.2025 р. від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що відповідно до Закону № 1402-VIII та Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці проводиться у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Ці обставини зумовлюють обов`язок відповідних органів скласти довідки про розмір суддівської винагороди, визначивши у них розмір суддівської винагороди за відповідною посадою, з якої суддя вийшов у відставку, за нормами, чинними на день, з якого змінено розмір суддівської винагороди (її складових) працюючого судді. Визначення розміру суддівської винагороди, а також оформлення документів для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям місцевих судів здійснюють територіальні органи ДСА України. Органи Пенсійного фонду перераховують щомісячне довічне грошове утримання, обчислюючи його розмір на підставі довідок, оформлених відповідними органами. Відповідно до пунктів 3, 4 статті 85 Конституції України, прийняття законів, зокрема Державного бюджету України є виключним повноваженням Верховної Ради України. За таких обставин, визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який в свою чергу буде другим множником у формулі розрахунку суддівської винагороди, є виключним повноваженням Верховної Ради України. В Законах України "Про Державний бюджет на 2021 рік", "Про Державний бюджет на 2022 рік", "Про Державний бюджет на 2023 рік" та "Про Державний бюджет України на 2024 рік", Верховна Рада визначила, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 грн. Зазначена норма є прямою, чіткою, зрозумілою, такою, яка не містить плутанини чи будь-якої двозначності. Оскільки, законодавець чітко визначив розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн., то саме цей розмір і необхідно застосовувати під час визначення грошового утримання. З огляду на зазначене, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області є правомірними, відповідають чинному законодавству та ознаки неправомірності в його діях відсутні. Також вказує на порушення позивачем строку звернення до суду, визначеного ч.2 ст.122 КАС України.

З урахуванням вимог п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, ОСОБА_1 за рішенням Вищої ради правосуддя від 28.09.2023 р. звільнений з посади судді Одеського апеляційного суду у зв`язку із поданням заяви про відставку.

Згідно даних КП "ДСС" рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 р. у справі № 420/34459/23, визнано протиправним та скасовано рішення Центрального об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в місті Одесі № 155250025036 від 19.10.2023 р. про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , в частині призначення пенсії позивачу, вид пенсії - довічне утримання судів, загальний процент розрахунку пенсії від середнього заробітку 50 %; зобов`язано Центральне об`єднання Управління Пенсійного фонду України в місті Одесі зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, стаж роботи на посаді судді з дати призначення на посаду (04.08.2003 р.) по дату ухвалення Вищою радою правосуддя цього рішення (28.08.2023 р.) - 20 років 1 місяць 24 дні, період проходження військової служби з 1 серпня 1989 року по 25 вересня 2003 року - 12 років; що загалом становить: 32 роки 09 місяців 06 днів та призначити, перерахувати та виплатити, з врахуванням раніше сплачених сум, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 74 % заробітної плати судді починаючи з 05.10.2023 р. довічно.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 р. у справі № 420/34459/23 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено частково: рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 р. змінено у мотивувальній частині з підстав, викладених у цій постанові; резолютивну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 р. змінено, виклавши абзаци 1, 3 у наступній редакції: "Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 62 % суддівської винагороди з 05.10.2023 р. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити". В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 р. залишено без змін.

На виконання вказаної постанови, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області позивачу з 05.03.2023 р. призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 62 % суддівської винагороди

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 р. у справі № 420/26929/23, яке набрало законної сили 31.10.2024 р., визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Одеського апеляційного суду в повному обсязі бюджетними асигнуваннями на проведення видатків з нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення, оплати відпусток, вихідної допомоги у відставку за період з 01 січня 2021 року по 28 вересня 2023 року, виходячи з встановленого на 01.01.2021 р. прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 грн., встановленого на 01.01.2022 р. прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 грн., встановленого на 01.01.2023 р. прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн.; зобов`язано Державну судову адміністрацію України забезпечити Одеський апеляційний суд бюджетними асигнуваннями, необхідними для проведення видатків з нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення, оплати відпусток, вихідної допомоги у відставку за період з 01 січня 2021 року по 28 вересня 2023 року, обчисливши їх розмір, виходячи з встановленого на 01.01.2021 р. прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 грн., встановленого на 01.01.2022 р. прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 грн., встановленого на 01.01.2023 р. прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн.; визнано протиправними дії Одеського апеляційного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення, оплати відпусток, вихідної допомоги у відставку за період з 01 січня 2021 року по 28 вересня 2023 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102,00 грн.; зобов`язано Одеський апеляційний суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду, допомогу на оздоровлення, оплату відпусток, вихідну допомогу у відставку за період з 01 січня 2021 року по 28 вересня 2023 року, обчисливши їх розмір, виходячи з встановленого на 01.01.2021 р. прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 грн., встановленого на 01.01.2022 р. прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 грн., встановленого на 01.01.2023 р. прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн., врахувавши при цьому виплачені суми та із проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів. В решті позовних вимог - відмовлено.

На виконання вказаного рішення суду Одеський апеляційний суд видав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 08.01.2025 р. № 06-27/3/2025, згідно якої станом на 01.01.2023 р. суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка нараховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання суддям у відставці, складає 327112,50 грн., у тому числі: посадовий оклад - 167750 грн., доплата за вислугу років - 117425 грн.; доплата за науковий ступінь - 25162,50 грн.; доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 16775 грн.

14.03.2025 р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, в якій просив з 29.09.2023 р. перерахувати його щомісячне грошове утримання як судді у відставці на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 08.01.2025 р. № 06-27/3/2025.

За принципом екстериторіальності дана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, рішенням якого від 21.03.2025 р. № 155250025036 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку щомісячного грошового утримання. В рішенні зазначено, що відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 р. № 3-1 щомісячне довічне грошове утримання призначається з дня, наступного за днем звільнення з посади у відставку або звільнення/припинення повноважень судді Конституційного Суду України, якщо звернення за призначенням щомісячного довічного утримання відбулось не пізніше трьох місяців з дня звільнення судді з посади. ОСОБА_1 відрахований зі штату суду 05.10.2023 р., пенсію призначено з цієї ж дати (згідно рішення суду). В заяві заявник просить здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 29.09.2023 р. згідно довідки про суддівську винагороду від 08.01.2025 р. № 06-27/3/2025. Враховуючи викладене, правові підстави щодо здійснення перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці відсутні. Також вказано, що відповідно до ч.4 ст.142 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється у разі зміни складових суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді. Разом з тим, прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується при визначенні базового розміру посадового окладу судді встановлено у розмірі 2102 грн., тобто залишено на рівні 2020 року.

Вважаючи рішення відповідача-2 щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправним, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 130 Конституції України визначає, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIІІ).

Відповідно до ч.3 ст.142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (ч.4 ст.142 Закону № 1402-VIII).

Згідно із ч.1 ст.135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Частинами 2-4 статті 135 Закону № 1402-VIII визначено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 р. № 966-XIV, відповідно до ст.1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Частиною 3 статті 4 Закону № 966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" передбачено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн.; для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 гривні.

Отже, окремими приписами Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.

Виходячи з наведених положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", пенсійний орган у спірному рішенні наполягає на тому, що суддівська винагорода для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023 р. має бути визначена із урахуванням розміру прожиткового мінімуму 2102 грн.

Питання наявності підстав для застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Держбюджет станом на 1 січня календарного року, для розрахунку посадового окладу судді було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.

Так, у постанові від 24.04.2025 р. у справі № 240/9028/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне:

Безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Водночас, законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.

Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.

З метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23, і зазначила про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що незалежно від того, чи перераховані всі судові рішення, в яких викладений правовий висновок, від якого вона відступила, суди під час вирішення спорів у подібних правовідносинах мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки відповідно до ч.3 ст.142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці прямо залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, тому суд вважає, що наведені висновки Великої Палати Верховного Суду є ревалентними до даної справи.

За таких обставин, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 24.04.2025 р. у справі № 240/9028/24, з 01.01.2023 р. для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до абзацу п`ятого статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", а саме: 2102,00 грн.

Разом з тим, у довідці Одеського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 08.01.2025 р. № 06-27/3/2025 суддівська винагорода для визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023 р. обчислена із прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн.

Суд зазначає, що зі змісту вказаної довідки слідує, що вона видана на виконання рішення П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 р. по справі № 420/26929/23, яке базувалося на судовій практиці, від якої Велика Палата Верховного Суду відступила у постанові від 24.04.2025 р. у справі № 240/9028/24.

Відтак, враховуючи зміну правової позиції Великою Палатою Верховного Суду, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах відсутні підстави вважати рішення відповідача-2 протиправним, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Суд не приймає до уваги доводи відповідачів щодо пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду, оскільки спірним при розгляді справи є правомірність рішення відповідача-2 від 21.03.2025 р. № 155250025036 про не проведення перерахунку пенсії на підставі заяви позивача за довідкою Одеського апеляційного суду від 08.01.2025 р. № 06-27/3/2025, при цьому позивач звернувся до суду 31.03.2025 р., тобто в межах строку, передбаченого ст.122 КАС України.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Положеннями ч.1 ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко