Ухвала суду № 129785009, 27.08.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

27 серпня 2025 року Справа № 280/7401/25 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166 ЄДРПОУ 44118663) представник Вертегел Єлизавета Павлівна (м. Запоріжжя РНОКПП 3735302383) до Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦІНДУСТРІЯ-ІНВЕСТ» (69096, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські пороги, буд. 15, кв.3 ЄДРПОУ 40423612), Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРУПА КОМПАНІЙ «СВІТОЧ» (а 08134, Київська обл., м. Вишневе, Бучанський район, вул. Лесі Українки, буд. 62 Б ЄДРПОУ 38530617) про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі позивач) до Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦІНДУСТРІЯ-ІНВЕСТ» (далі відповідач 1), Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРУПА КОМПАНІЙ «СВІТОЧ» (далі відповідач 2) про визнання договору недійсним, відповідно до якої позивач просить суд:

визнати Договір постачання № 0201 від 02.01.2024 року укладений між ТОВ «ГК «СВІТОЧ» (код ЄДРПОУ 38530617) та ТОВ «УКРСПЕЦІНДУСТРІЯ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40423612) недійсним.

За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим ч. 2 ст. 122 КАС Українидля звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до абзацу 2 ч.2ст.122 КАС Українидля звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Отже,КАС Українипередбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду суб`єкту владних повноважень, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Даний позов поданий податковим органом на реалізацію наданих цьому органу державних функцій податкового контролюувідповідності до владних повноважень, наданих цьому органу підпунктом20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України,яким передбачено,що контролюючі органи, визначені підпунктом41.1.1 пункту 41.1 статті 41цьогоКодексу, мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Такі повноваження податкового органу узгоджуються з положеннями частини 4статті 5 КАС України, відповідно до якої суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначенихКонституцієюта законами України.

Разом з тим,Податковий кодекс Українине визначає строків, протягом яких податковий орган може звернутися до суду з позовом на підставі підпункту20.1.30 пункту 20.1 статті 20цьогокодексу.

Виходячи з цього, спеціальною нормою до спірних правовідносин в частині дотримання податковим органом строку звернення до суду за даним позовом є положення абзацу 2 частини 2статі 122 КАС України, яка передбачає тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Вирішуючи питання про те, з якого часу слід відраховувати тримісячний строк на подачу цього позову, тобто з якого часу у позивача виникли підстави для його подання, колегія суддів враховує, що Податковий кодекс України також не визначає спеціального порядку обчислення такого строку, а при вирішення цього питання слід виходить з наведених вище положень абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України,згідно якого такий строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

ГУ ДПС у Запорізькій області вважає, що Договір постачання № 0201 від 02.01.2024 укладений між ТОВ «ГК «СВІТОЧ» та ТОВ «УКРСПЕЦІНДУСТРІЯІНВЕСТ» з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток підприємствам реального сектору економіки; легалізації коштів отриманих злочинних шляхом, минаючи при цьому систему оподаткування, шляхом документального оформлення, безтоварних операцій з купівлі-продажу, придбано та організовано діяльність низки підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб). Вбачається відсутність об`єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «ГК «СВІТОЧ» (код ЄДРПОУ 38530617) господарських операцій за перевіряємий період по ланцюгу постачання. Виходячи з викладеного ТОВ «ГК «СВІТОЧ» (код ЄДРПОУ 38530617) здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту та податкових зобов`язань.

При цьому, суд зазначає, що в своїх доводах Головне управління ДПС у Запорізькій області посилається на лист Головного управління ДПС у Харківській області від 25.06.2025 вих. № 2692/7/20-40-0713-10 щодо узагальненої податкової інформації від 01.11.2024 № 34/20-40-07-13-06/38530617.

Водночас, на переконання суду зміст узагальненої податкової інформації від 01.11.2024 № 34/20-40-07-13-06/38530617 свідчить про виникнення у позивача підстав право на пред`явлення визначених законом вимог про визнання недійсним договорів стороною яких є порушник, ще в листопаді 2024 року. Тобто, на переконання суду, позивач повинен був дізнатися про виникнення у нього підстав право на пред`явлення визначених законом вимог про визнання недійсним договорів в листопаді 2024 року.

Посилання позивача на листи АТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ГЛОБУС» від 15.07.2025 №1637 та АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» від 17.07.2025 №16-9853 які містять відмову у наданні інформації, що становить банківську таємницю, не змінює дати з якої у позивача виникло право на пред`явлення визначених законом вимог про визнання недійсним договорів стороною яких є порушник, оскільки вони жодним чином не призвели до зміни наявної у податкового органу інформації про платника податків.

Позовну ж заяву до суду подано засобами системи «Електронний суд» лише 22.08.2025.

Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Оскільки КАС України не наводить конкретизованого чи вичерпного переліку обставин, які обумовлюють право суду відновити пропущений процесуальний строк, тому у кожному випадку суд, з урахуванням установлених на підставі доказів конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17.

Верховний Суд в постанові від 31.10.2023 по справі № 400/5692/22 зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Верховний Суд в постанові від 20.12.2023 по справі № 420/4212/23 вказав, що особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2024 по справі № 990/12/24.

Виходячи зі змісту наведених норм закону, заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити обґрунтування поважності пропуску цього строку і до неї мають бути додані докази поважності причин його пропуску.

При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Відтак, викладені позивачем доводи не доводять підстав поважності пропуску строку звернення до суду.

Суд зауважує, що учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

У відповідності до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно із статтею 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 КАС України.

Таким чином, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин.

Згідно частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Доказів звільнення позивача від сплати судового збору до позовної заяви не додано.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначається Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються, зокрема, у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено на 2025 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в місячному розмірі з 01.01.2024 3 028,00 грн.

Водночас, згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Тобто, ставка судового збору за подання юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру з однією вимогою в електронному вигляді становить 3028,00 грн.*0,8= 2 422,40 грн.

Однак позивачем не надано до позовної заяви доказів сплати судового збору.

Виходячи з наведеного вище, позивачу слід надати документ, що підтверджує сплату судового збору за подачу даного адміністративного позову у сумі 2 422,40 грн.

Наведені обставини свідчать про невідповідність поданої позовної заяви вимогам, встановленимст. 161 КАС України, та перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.

Згідно частини третьої статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166 ЄДРПОУ 44118663) представник Вертегел Єлизавета Павлівна (м. Запоріжжя РНОКПП 3735302383) до Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦІНДУСТРІЯ-ІНВЕСТ» (69096, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські пороги, буд. 15, кв.3 ЄДРПОУ 40423612), Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРУПА КОМПАНІЙ «СВІТОЧ» (а 08134, Київська обл., м. Вишневе, Бучанський район, вул. Лесі Українки, буд. 62 Б ЄДРПОУ 38530617) про визнання договору недійсним - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 (десять) днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин, доказів сплати судового збору на суму 2 422,40 грн.

Зазначені документи надіслати до суду супровідним листом з посиланням на номер справи.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала виготовлена та підписана 27 серпня 2025 року.

СуддяО.О. Артоуз