Рішення № 129784384, 26.08.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2025 рокуСправа №160/17379/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що виразилися у відмові поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за вислугою років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, з часу призупинення її виплати, у відповідь на надане звернення від 10 листопада 2024 року та після проведення 23 травня 2025 року фізичної ідентифікації шляхом проведення ідентифікації та верифікації особи за допомогою відеоконференцзв`язку із дотриманням законодавства у сфері електронних довірчих послуг у відповідності до положень Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за вислугою років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, з часу призупинення її виплати, на підставі наданого звернення від 10 листопада 2024 року та проведеної 23 травня 2025 року фізичної ідентифікації шляхом проведення ідентифікації та верифікації особи за допомогою відеоконференцзв`язку із дотриманням законодавства у сфері електронних довірчих послуг у відповідності до положень Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач є військовим пенсіонером, якому з 2014 року призначена пенсія за вислугою років. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року у справі № 160/4187/22, яке набрало законної сили 22 травня 2022 року, позовні вимоги ОСОБА_1 про перерахунок пенсії були задоволені частково. Згідно з позовною заявою, Головне управління призупинило виплату пенсії позивачу, посилаючись на норми пункту 16 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (далі Порядок № 1596), у зв`язку з тим, що він не отримував кошти з поточного рахунку більш як один рік.

Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки, на його думку, в даному випадку застосуванню підлягає пункт 17 Порядку № 1596, який регулює ситуації, коли пенсія отримується за допомогою платіжної картки, строк дії якої перевищує один рік, і не проводились видаткові операції протягом шести місяців. При цьому, позивач зазначає, що пройшов необхідну ідентифікацію особи: спочатку шляхом авторизації в особистому електронному кабінеті, а потім через відеоконференцзв`язок 23.05.2025 року. Незважаючи на це, виплата пенсії не була поновлена.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач у строк, наданий судом, відзив на адміністративний позов або заяву про визнання позову не надав.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 звільнений у 2014 році з військової служби в Збройних Силах України в запас, з цього року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській.

Позивачу призначене пенсійне забезпечення за вислугою років на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року у справі № 160/4187/22, яке набрало законної сили 22 травня 2022 року відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, позов ОСОБА_1 до Головного управління про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволений частково. Визнані протиправними дії Головного управління щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 05 серпня 2021 року № ФД112286. Зобов`язано Головне управління провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 05 серпня 2021 року № ФД112286, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням фактично виплачених коштів. Зобов`язано Головне управління провести виплату ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Як зазначив позивач, 02.04.2024 року у зв`язку із відсутністю у нього інформації про виконання Головним управлінням Рішення у справі № 160/4187/22, ним рекомендованим поштовим відправленням було направлене звернення до Головного управління щодо виконання зазначеного судового рішення.

Листом Головного управління від 08.05.2024 № 28267-17933/Г-01/8-0400/24, яке було отримано позивачем звичайним поштовим відправленням 25.05.2024 року у відповідь на надане звернення від 02.04.2024, позивачу було повідомлено про порядок виконання Головним управлінням Рішення у справі № 160/4187/22. Відповідно до інформації, викладеної Головним управлінням у листі від 08.05.2024, позивач дізнався, що його пенсію було призупинено, в зв`язку з чим його було повідомлено листом від 27.02.2023 за № 0400-010508-8/25829.

В обґрунтування призупинення позивачу пенсії Головне управління в листі від 08.05.2024 посилалося на положення Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (далі Порядок, затверджений Постановою № 1596), пунктом 16 якого визначено, що якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов`язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач подати нову заяву до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку.

Також, як зазначив позивач, лист від 27.02.2023, на який Головне управління посилалося в листі від 08.05.2024, будь-яким чином (в паперовій чи електронній формі), в тому числі поштовим відправленням за вказаною позивачем поштовою адресою для листування, йому не надходив.

Після додаткової авторизації в особистому електронному кабінеті на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (далі Особистий кабінет), 10.11.2024 року позивачем подане звернення до Головного управління через Особистий кабінет щодо законності підстав призупинення йому пенсії, надання на його адресу копії листа від 27.02.2023 та клопотанням щодо поновлення виплати йому призначеної пенсії з відповідними обґрунтуваннями.

На звернення від 10.11.2024 року Листом Головного управління від 10.12.2024 № 66092-48134/Г-01/8-0400/24 в електронній формі через Особистий кабінет 11.12.2024 року Головне управління послалось на положення пункту 16 Порядку, затвердженого Постановою № 1596, та необхідність подання позивачем нової заяви до органу Пенсійного фонду України. Також в листі від 10.12.2024 Головним управлінням позивачу було запропоновано для продовження виплати пенсій (починаючи з місяця припинення) пройти фізичну ідентифікацію в один із визначених способів: через особисте звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України; через ідентифікацію одержувачів пенсій в установах АТ Ощадбанк; через звернення до закордонної дипломатичної установи України для отримання посвідчення, що фізична особа є живою, та подальше подання заяви про проходження ідентифікації до територіального органу Пенсійного фонду України.

Отже, виплата позивачу пенсії після розгляду Головним управлінням звернення від 10.11.2024 не була поновлена.

12.05.2025 року позивачем через Особистий кабінет на підставі відповідних положень Порядку, затвердженого Постановою № 1596, з питань проведення органами Пенсійного фонду України фізичної ідентифікації особи було подано відповідне звернення щодо проведення ідентифікації та верифікації особи за допомогою відеоконференцзв`язку із дотриманням законодавства у сфері електронних довірчих послуг.

За результатами проведеного 23.05.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відеоконференцзвя`язку та опрацювання наданих одержувачем документів, відповідей на поставлені запитання в ході відеоконференції з позивачем, особу було встановлено, про що позивача було повідомлено в електронній формі рішенням про встановлення особи від 27.05.2025 № 742085.

Згідно з даними Особистого кабінету позивача, після винесення ГУ ПФУ в Чернівецькій області Рішення від 27.05.2025 року, 27.05.2025 року було сформовано окреме звернення вже до Головного управління про перерахунок військової пенсії.

Також, згідно з даними Особистого кабінету, Головним управлінням звернення від 27.05.2025 рахується виконаним з рішенням відмовлено 30.05.2025 року.

Як зазначив позивач, будь-які документи щодо відмови Головного управління на звернення від 27.05.2025, як і будь-які дані щодо наявності таких документів або такого рішення, в Особистому кабінеті відсутні. Інформація щодо відмови Головного управління на звернення від 27.05.2025 після проведеної 23.05.2025 року ідентифікації та верифікації особи за допомогою відеоконференцзв`язку в паперовій, в електронній формі позивачу на час подання позову не надходила. Поновлення виплати пенсії після фізичної ідентифікації особи не відбулось.

Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули до Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», цей Закон, розроблений відповідно доКонституції Українита Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цьогоЗакону.

Частиною 4статті 4 Закону від 09 липня 2003 року № 1058-IVпередбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно достатті 5 вказаного Законувстановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов`язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом, про що зазначено в частині 1статті 7 Закону від 09 липня 2003 року № 1058-IV.

За визначенням, наведеним устатті 1 Закону № 1058, пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 27 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР передбачено, що виплати та надання соціальних послуг, на які має право застрахована особа за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, може бути припинено:а) якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості; б) якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність; в) якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи; г) внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов`язків щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування; д) в інших випадках, передбачених законами.

Згідно з частиною 1статті 47 Закону від 09 липня 2003 року № 1058-IV, пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Приписами ч.1 ст.49 Закону від 09 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном; 3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку; 3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно доЗакону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 2 статті 49 вказаного Закону, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону. Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду України є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.

Відповідно до поположень п.17 Порядку, виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках,затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596 (в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 662) якщо суми пенсії та грошової допомоги отримуються з використанням платіжної картки, строк дії якої перевищує один рік, і протягом року за такою платіжною карткою не проводилися видаткові операції особисто одержувачем, а банком протягом року не проводилася фізична ідентифікація особи, уповноважений банк повідомляє про це відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення. У такому разі орган Пенсійного фонду України або орган соціального захисту населення забезпечує проведення ідентифікації та верифікації особи на підставі пред`явленого (в обов`язковому порядку) одержувачем особисто паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та визначеного законодавством документа, в якому зазначено відомості про місце її проживання. Органи Пенсійного фонду України можуть забезпечити проведення ідентифікації та верифікації особи за допомогою відеоконференцзв`язку із дотриманням законодавства у сфері електронних довірчих послуг. Під час сеансу такого відеоконференцзв`язку пред`являються документи, що посвідчують особу, відповідно до порядку, визначеного правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінцифри.

До фізичної ідентифікації прирівнюється:

- авторизація в особистому електронному кабінеті на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підписуДія.Підпис(Дія ID), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;

- посвідчення в установленому порядку за зверненням одержувача, який тимчасово проживає за кордоном, відповідною закордонною дипломатичною установою України факту, що особа є живою.

- якщо ідентифікація та верифікація особи не відбулася протягом року, орган Пенсійного фонду України та орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку і проводить виплату через призначеного оператора поштового зв`язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку.

Відповідно до положень пункту 10 Порядку, затвердженого Постановою № 1596, заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг і Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги.

З матеріалів справи вбачається, 10.11.2024 року позивачем до відповідача було подане звернення до Головного управління через Особистий кабінет щодо законності підстав призупинення йому пенсії з клопотанням щодо поновлення виплати йому призначеної пенсії з відповідними обґрунтуваннями.

Також, під час судового розгляду встановлено, що позивач здійснив необхідні дії для проходження фізичної ідентифікації, як це передбачено законодавством. Зокрема, він авторизувався в особистому електронному кабінеті на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою кваліфікованого електронного підпису та подав звернення. Крім того, він пройшов ідентифікацію та верифікацію за допомогою відеоконференцзв`язку 23.05.2025 року, що підтверджено відповідним рішенням головного управління ПФУ в Чернівецькій області про встановлення особи №742085 від 27.05.2025 року.

Ці дії позивача повністю відповідають вимогам Порядку № 1596 щодо відновлення виплат.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності його дій щодо непоновлення ОСОБА_1 виплати пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, з часу призупинення її виплати.

Суд звертає увагу, що право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Головне управління, як відповідач у справі, проігнорувавши чинні на час виникнення спірних правовідносин норми законодавства та нормативних правових актів, неправомірно не поновило виплату призначеної позивачу пенсії під час розгляду звернення від 10.11.2024 та проведеної ідентифікації та верифікації особи за допомогою відеоконференцзв`язку 23.05.2025 року, чим порушив право останнього на її отримання.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина 2 статті 19 Конституції України).

Верховний Суд України 06.10.2015 ухвалив постанову в справі №608/1189/14-а, де зазначив, що держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право (право на отримання пенсії) незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія.

Європейський суд з прав людини зазначив, що в контексті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття «майно» охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (п. 74 рішення від 02.03.2005 у справі «Von Maltzan and Others v. Germany»). Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність. Таким чином, ст.1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань».

Право позивача на пенсійне забезпечення є майновим правом, яке підпадає під захист статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відмова у поновленні виплати пенсії після проходження ідентифікації порушує "законні очікування" позивача та є втручанням у його право власності.

Суд звертає увагу на принцип "належного урядування", який неодноразово підкреслювався Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ). Згідно з цим принципом, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава. Відмова відповідача поновити виплату пенсії, незважаючи на виконані позивачем вимоги щодо ідентифікації, є протиправною та порушує його законні права та інтереси.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).

Відповідач не надав доказів чи пояснень, які б спростовували доводи позивача.

З урахуванням викладеного вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати під час звернення до суду із даним позовом.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що виразилися у відмові поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за вислугою років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, з часу призупинення її виплати, у відповідь на надане звернення від 10 листопада 2024 року та після проведення 23 травня 2025 року фізичної ідентифікації шляхом проведення ідентифікації та верифікації особи за допомогою відеоконференцзв`язку із дотриманням законодавства у сфері електронних довірчих послуг у відповідності до положень Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за вислугою років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, з часу призупинення її виплати, на підставі наданого звернення від 10 листопада 2024 року та проведеної 23 травня 2025 року фізичної ідентифікації шляхом проведення ідентифікації та верифікації особи за допомогою відеоконференцзв`язку із дотриманням законодавства у сфері електронних довірчих послуг у відповідності до положень Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбаченістаттею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник