Рішення № 129784377, 13.08.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2025 рокуСправа №160/16442/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Царікової О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/16439/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» (49089, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Будівельників, будинок 34; ЄДРПОУ 45589470) до Львівської митниці (79007, Львівська обл., місто Львів, вул. Костюшка Т., будинок 1; ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

04.06.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» до Львівської митниці, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці №UA209000/2025/000189/2 від 26.05.2025 р. про коригування митної вартості товарів за МД 25UA209190013001U8.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» з метою митного оформлення товарів подало до Львівської митниці електронну митну декларацію. Під час декларування товару позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимогстатті 53 Митного кодексу України. Проте, відповідач прийняв оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів. Таким чином, позивач зауважує, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

18.06.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №32344/25), в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що під час здійснення Львівською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатам розгляду поданих документів виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості. Оскільки декларант відмовився надати додаткові документи у встановлений строк, митний орган, відповідно до ст.58та п. 6 ст.54 МК України, правомірно відмовив у застосуванні першого методу та скоригував митну вартість на підставі наявної інформації (МД № 25UA100110520870U4) до рівня 3,015680 дол. США/кг.

Разом з позовною заявою, Львівською митницею було подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначив, що питання коригування митної вартості товарів, на думку відповідача, є складним та потребує спеціальних знань. Крім цього відповідач зауважив, що для з`ясування усіх обставин справи необхідно заслухати пояснення сторін.

19.06.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №32687/25), відповідно до якої останній заперечив усі доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки такі є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства. Наголошував на тому, що позивачем вірно визначено митну вартість товарів та надано всі необхідні підтверджуючі документи, на підставі яких проводився розрахунок митної варості, а саме: контракт від 26.12.2024 №TRI-2612, специфікація №2 від 21.02.2025 до контракту від 26.12.2024 №TRI-2612, інвойс від 22.03.2025 №12252000788-2, платіжні доручення №19. З огляду на викладене, позивач просив суд позовну заяву задовольнити повністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 у задоволенні клопотання Львівської митниці про розгляд адміністративної справи №160/16439/25 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, відмовлено.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальність «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» (даліТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ», позивач), ідентифікаційний код 45589470, зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа, запис №1002241020000105859, місцезнаходження: 69121, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Товариська, будинок 60, кабінет 253.

Основним видом економічної діяльності ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» згідно КВЕД є 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва.

Судом встановлено, що між ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» (покупець) та Triangle Tyre Co., Ltd (Китай) (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт No. TRI-2612 від 26.12.2024 (далі -Контракт).

У відповідності до умов до п. 1 Контракту, продавець продасть, а покупець купить на умовах FOB Qingdao, Китай (відповідно до Інкотермс 2010) шини вантажні, що надалі іменуються «Товар», в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних специфікаціях, які є невідємною частиною цього Контракту.

Кількість Товару погоджується сторонами та зазначається у відповідних специфікаціях до цього контракту (п. 2 Контракту).

Орієнтовна сума контракту становить 15000000 дол. США (п.3 Контракту).

Умови поставки узгоджуються специфікаціями на кожну партію окрему, відповідно до Інкотермс 2010. Пункт призначення товару Україна (п.4 Контракту).

Платіж за товар, проданий за цим контрактом, здійснюється у дол. США на рахунок продавця, зазначений у п.14 цього контракту. Умови оплати погоджуються сторонами на кожну партію окремо, що зазначається у відповідних специфікаціях (п.7 Контракту).

На відвантажений товар продавець надає покупцю в електронному форматі такі документи: комерційний інвойс, пакувальний аркуш, коносамент (п.8 Контракту).

Термін дії контракту до 31.12.2028 (п.13 Контракту).

26.05.2025 для здійснення митного оформлення товарів за Контрактом, а саме: товар №1: шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121: шина 185/75R16C-8PR (TR646) 104/102Q (індекс навантаження 104/102, індекс швидкості Q, посадочний діаметр - 16) 1150 шт., країна виробництва (Китайська Народна Республіка), на загальну суму 31 280,00 USD (доларів США), позивачем до митного органу подано електрону митну декларацію №25UA209190013001U8.

Разом із митною декларацією позивачем надані митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 26.12.2024 №TRI-2612 та укладені до нього специфікації від 21.02.2025 №2, рахунок (інвойс) від 22.03.2025 №12252000788-2, специфікації до інвойсу №2-10 від 22.03.2025 №12252000788-2, пакувальний лист від 22.03.2025 №12252000788-2, комерційна пропозиція від 22.03.2025 №12252000788-2, платіжні інструкції в іноземній валюті від 10.03.2025 №19, рахунок від 19.05.2025 №1756 на оплату морського фрахту та оплату транспортних послуг, договір від 19.11.2024 №Х191124-120 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів, митна декларація країни відправлення №420420250000065294, коносамент від 27.03.2025 ZH250300429, CMR №0676 від 19.05.2025, сертифікат відповідності від 01.04.2025 №UA.014.15514-25.

У митній декларації митну вартість товару визначено (за основним методом) за ціною контракту.

На виконання вимогстатті 54 МК Українипід час здійснення Львівською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №25UA209190013001U8 від 26.05.2025, митницею було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/000189/2 від 26.05.2025, а саме:

- поставка товару здійснювалась на підставі контракту №TRI-2612 від 26.12.2024. Відповідно до графи 44 ЕМД від 26.05.2025 №25UA209190013001U8 Контракт ЗЕД визначено декларантом під кодом 4104, який згідно з Класифікатором документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, є зовнішньоекономічним контрактом куплі-продажу, стороною якого є виробник товару. Однак заявлені відомості про виробника товару Triangle Tyre Co., LTD та торгівельну марку Triangle не підтверджуються товарно-супровідними документами. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування таких відомостей;

- подана до митного оформлення специфікація №2 від 21.02.2025, видана на суму 725 685,09 дол. США передбачає 100% передоплату. Специфікація №2-10-MRКU4524838 від 22.03.2025, видана на суму 31 280,00 дол. США, також передбачає 100% передоплату. Відповідно до п.3 Контракту ЗЕД, орієнтовна сума контракту становить 15 000 000 дол. США. При цьому, платіжна інструкція в іноземній валюті №19 від 10.03.2025 видана на суму 240 000 дол. США, а в графі 70 Призначення платежу міститься посилання на Специфікацію №2 від 21.02.2025. Відтак, вказане ставить під сумнів приналежність платіжного документу до конкретної поставки партії товару;

- відповідно до п.14 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затверджених постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, платіжна інструкція в іноземній валюті повинна містити такий обов`язковий реквізит як підпис власноручний/електронний відповідальної особи платника. На платіжній інструкції в іноземній валюті №19 від 10.03.2025 такий реквізит відсутній, що не дозволяє його розглядати як належний документ для підтвердження митної вартості. Зазначене не дає можливості ідентифікувати оплату за оціеювані товари;

- спеціфікація №2-10-MRКU4524838 від 22.03.2025 підписана тільки стороною продавця. Отже відповідно до п.1.2 Контракту ЗЕД наявна в Специфікації цінова інформація не може ирозглядатись як дійсна;

- відповідно до наданих документів продавець поставляє товар на умовах FOB QINGDAO. Відповідно до Incoterms 2020 термін Fob Free on Board (назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порті відвантаження. Як випливає з положень 2.1.8 та 2.2.8 Договору №Х191124-120 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 19.11.2024, таким договором передбачена наявність заявки замовника. Проте, такий документ до митного оформлення наданий не був;

- окрім цього, товар вибув з порту QINGDAO 21.03.2025. При цьому єдиними документами, що стосуються морського перевезення відповідної партії є рахунок на оплату №1756 від 19.05.2025 та довідка про транспортні витрати №19.05/25-16 від 19.05.2025. Незрозумілим є той факт, який документ конкретизував умови надання транспортно-експедиторських послуг в проміжку двох місяців, оскільки зазначені документи видані постфактум надання відповідних послуг;

- ненадання декларантом до митного оформлення акту виконаних робіт, визначеного п.2.2.12 Договору №Х191124-120 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 19.11.2024, не дає можливості упевнитись у повноті та вартості всіх наданих послуг;

- в наданій до митного оформлення накладна CMR №4838 від 19.05.2025 в графі 22 підпис та штамп відправника не проставлено жодних відміток відправника товару, тобто відсутні підпис та печатка такої особи;

- щодо митної декларації країни відправлення №420420250000087544 від 24.03.2025, слід відмітити, що відповідна декларація країни відправлення не містить відміток митних органів країни відправлення. При перевірці вказаної декларації із застосуванням технічних засобів штрих-код не перетворюється на візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту та верифікації.

На підставі ч. 3ст. 53 МК України Львівською митницею повідомлено позивачу про необхідність надання протягом 10 календарних днів додаткових документів (за наявності) для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

1)Зовнішньоекономічний контракт або документ, що його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

2)Якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, ьщо стосуються оцінюваного товару;

3)За наявності інші платіжні/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезенного товару;

4)Транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

5)Рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;

6)виписку з бухгалтерської документації;

7)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

8)копію митної декларації країни відправлення;

9)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

В матеріалах справи міститься лист ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» від 26.05.2025 вих. №26/05-2025-1 до Львівської митниці про те, що запитувані митним органом документи та відомості були надані декларантом, про що свідчить графа в електронній декларації 44МД25UА209190013001U8. Разом з тим, повідомлено митницю про відсутність можливості у наданні інших додаткових документів.

За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/000189/2 від 26.05.2025.

За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартостірезервний метод- 2 ґ (ст. 63 Митного кодексу України).

Коригування митної вартості товару проведено за рішенням про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, з використанням наявної у митного органу інформації, а саме джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна декларація від 28.01.2025 №25UA100110520870U4, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (шини) становить 3,015680 дол. США/кг.

Митну вартість товару Львівською митницею скориговано з розрахунку 3,015680 дол. США за кг).

Різниця митних платежів між митною вартістю товарів, визначеною позивачем та скоригованою митницею склала 62 767,71 грн. (сплачено збільшений розмір ввізного мита на 15 470,92 грн., та відповідно ПДВ на 47 296,79 грн.).

Правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідност. 49 Митного кодексу України(даліМКУкрвїни) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2ст. 52 МК Українизаявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

Згідно з вимогами частин 1 та 5ст. 53 МК Україниу випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 2.ст. 53 МК Українидокументами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявностіінші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Частиною 3статті 53 МК Українивстановлений обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Відповідно до ч. 1ст. 54 МК Україниконтроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено судом, рішення про коригування митної вартості товарів, яке прийнято Львівською митницею фактично обґрунтовані тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 2ст. 57 МК Україниосновним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший методза ціною договору (вартість операції).

Разом з тим, згідно ч. 2ст. 58 МК Україниметод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 2ст. 55 МК Українивстановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарівза умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарівза умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно дорозділу X цього Кодексув розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно доглави 4 цього Кодексуабо до суду.

Таким чином суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно ч. 3ст. 57 МК Україникожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.

Втім, як вбачається зі змісту спірних рішень, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарів передбачених п. 2 ч. 1ст. 57 МК Україниу зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2статті 55 МК України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі №809/278/17, у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 у справі №820/17417/14.

Як визначено у ч. 3ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченіст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа №21-591а15).

У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.

Верховним Судом при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості (у справах №815/2731/18 від 16.07.2020 року, №1140/3242/18 від 23.07.2019 року) неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються.

У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

З урахуванням правових висновків, відповідач взагалі не повинен був звертати увагу на умови оплати, оскільки незалежно від того, яка встановлена відстрочка платежу, від якого моменту рахується, або яка встановлена попередня оплата, відповідні суми повинні бути включені до митної вартості, що відповідно до матеріалів справи, було зроблено декларантом.

У постанові від 29.01.2019 року в справі №815/6827/17 Верховний Суд зазначив, що наявність інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Заявлена позивачем по ЕМД митна вартість Львівською митницею не спростована.

Щодо тверджень відповідача відносно того, що неможливо ідентифікувати платіжні доручення з даною поставкою, суд зазначає про таке.

Як встановлено ч. 2ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до приписівст. 53 МК Українинадання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов`язковим.

Отже, суд зазначає, що на момент митного оформлення товару декларант не був зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.

Крім того, враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв`язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості.

При цьому суд також звертає увагу на таке.

Як вже встановлювалося судом, поставка товарів задекларованих у митних деклараціях, здійснювалась на підставі контракту від 26.12.2024 No. TRI-2612, укладеним між ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» (покупець) та Triangle Tyre Co., Ltd (Китай).

Щодо доводів митниці про ненадання декларантом додатку (заявки) за договором з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміському та міському сполученні, суд зазначає про таке.

Матеріалами справи підтверджується, що на підтвердження транспортування задекларованих відповідно до митних декларацій товарів позивачем надано наступні документи: рахунок від 19.05.2025 №1756 на оплату морського фрахту та оплату транспортних послуг, договір від 19.11.2024 №Х191124-120 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів, митна декларація країни відправлення №420420250000065294, коносамент від 27.03.2025 ZH250300429, CMR №0676 від 19.05.2025, сертифікат відповідності від 01.04.2025 №UA.014.15514-25.

Надання вказаних документів також підтверджується відповідачем.

Суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму сплачену за транспортування товару.

Крім того, положення п. 6 ч. 2ст. 53 МК Українита Правил заповнення декларації митної вартості, затвердженихнаказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником рахунки про транспортно-експедиторські витрати є допустимими доказами розміру таких витрат.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.Митний кодекс Українине визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положеньМитного кодексу Українив редакції від 13.03.2012, затвердженої Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 та від 11.04.2022 у справі №1.380.2019.006980, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Отже, на думку суду, в даному випадку ненадання декларантом додатку (заявки) за договором з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміському та міському сполученні не впливає на змогу контролюючого органу перевірити суму сплачену за транспортування товару.

Щодо зауважень відповідача відносно того, що наданими до митного оформлення товаросупровідними документами не підтверджено ознаки поставки безпосередньо від виробника товару, суд зазначає про таке.

Як встановлено ч. 2ст. 53 МК Українидокументами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, ненадання позивачем товаросупровідних документів на підтвердження ознак поставки безпосередньо від виробника товару не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки надання такого документа не є обов`язковим.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Щодо тверджень відповідача відносно неможливості уточнення відомостей, що зазначені у митній декларації країни відправлення, суд зазначає про таке.

Суд звертає увагу, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2статті 53 МК Українимістять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв`язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про надання копії митної декларації країни відправлення.

Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

За наведених обставин, зазначені доводи митниці є безпідставними.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльностіМК Українине передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 у справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару.

Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4статті 53 МК України.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписівМК Україниє підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1ст. 139 КАС Українипередбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду не те, що позовні вимоги задоволені повністю, судовий збір, понесений позивачем за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2422,40 грн підлягає стягненню з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. ст.2,5,6,9,14,72-77,90,139,241-246,250,257,262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» (49089, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Будівельників, будинок 34; ЄДРПОУ 45589470) до Львівської митниці (79007, Львівська обл., місто Львів, вул. Костюшка Т., будинок 1; ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 26.05.2025 №UA209000/2025/000189/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79007, Львівська обл., місто Львів, вул. Костюшка Т., будинок 1; ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» (49089, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Будівельників, будинок 34; ЄДРПОУ 45589470) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 13.08.2025.

Суддя О.В. Царікова