Рішення № 129784219, 27.08.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 серпня 2025 р. Справа № 120/1707/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на те, що дії відповідача щодо зменшення основного розміру його пенсії з 60% відповідних сум грошового забезпечення до 55% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку, суперечить вимогам чинного законодавства та порушує його право на отримання пенсії в належному розмірі, оскільки застосування територіальним органом Пенсійного фону України при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ) у редакції Закону України від 04.04.2006 № 3591-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» (далі Закон № 3591-IV) нова редакція пункту «в» частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ не передбачала 5-відсоткової доплати особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 2, є протиправним, з огляду на те, що ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій. До того ж статтею 58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке визначалось при її призначенні відповідно до наявної вислуги років, є незмінним.

Ухвалою суду від 14.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечуючи проти заявлених позовних вимог, посилається, у тому числі на те, що пунктом «в» статті 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції Закону №3591-IV не передбачено збільшення пенсії за вислугу років на 5 %, тому з 01.01.2008 та по теперішній час пенсія за вислугу років виплачується у розмірі 55 % відповідних сум грошового забезпечення.

Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та з 1998 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону №2262-ХІІ, яка була йому обчислена при призначенні у розмірі 60 % відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка передбачала, що особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

З набуттям чинності 29.04.2006 Законом № 3591-IV нова редакція пункту «в» частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ не передбачала указаної 10 та 5 відсоткової доплати особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені, зокрема, до категорії 3.

Такий основний розмір пенсії у відсотковому значенні позивач отримував до перерахунку пенсії 01.01.2008 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі постанова № 1294), після вказаного перерахунку пенсії відсоткове значення розміру грошового забезпечення, який використовується відповідачем для її розрахунку склав 55% відповідних сум грошового забезпечення.

При подальших перерахунках пенсії позивача, у тому числі на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі № 120/15324/23, яке набрало законної сили, та яким ГУ ПФУ у Вінницькій області було зобов`язано провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки, з урахуванням раніше виплачених сум, розмір пенсії позивача у відсотковому значенні продовжує застосовуватись відповідачем у розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення.

На заяву позивача, зареєстровану в ГУ ПФУ у Вінницькій області 13.08.2024 щодо перерахунку його пенсії виходячи із 60 % відповідних сум грошового забезпечення, територіальний орган Пенсійного фонду України листом від відмовило позивачу у такому перерахунку та виплаті його пенсії з мотивів того, що пунктом «в» статті 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції Закону №3591-IV не передбачено збільшення пенсії за вислугу років на 5 %, тому з 01.01.2008 та по теперішній час пенсія за вислугу років виплачується у розмірі 55 % відповідних сум грошового забезпечення.

Позивач, вважаючи дії відповідача щодо зменшення основного розміру його пенсії з 60% відповідних сум грошового забезпечення до 55% відповідних сум грошового забезпечення, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262-ХІІ.

Стаття 13 Закону №2262-ХІІ у редакції, чинній на час призначення пенсії позивача, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.

Проте, при проведенні перерахунку пенсії позивача відповідно до постанови № 1294 з 01.01.2008, відповідачем зменшено відсоткове значення розміру пенсії з 60 % до 55% суми грошового забезпечення та у такому розмірі виплачується й станом на сьогодні.

Згодом, Законом № 3591-ІV пункт «в» статті 13 Закону № 2262-ХІІ викладено в такій редакції:

«в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» ( 1763-15 ) (п. «в» ст. 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43)».

Відтак, вказаними змінами виключено збільшення на 5 % відповідних сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорій 2, 3.

Разом з цим, перерахунок призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій визначено статті 63 цього Закону (у редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії позивачу), відповідно до частин першої, третьої та четвертої якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Таким чином, відсотковий розмір пенсії до відповідних сум грошового забезпечення при її призначенні установлюється статтею 13 Закону № 2262-ХІІ саме на час призначення пенсії. Натомість розміри складових грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія при її перерахунку на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ, визначаються на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Складові грошового забезпечення, з яких обчислюється та перераховується пенсія, та їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

Водночас відсоткове співвідношення раніше призначеної відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ пенсії до відповідних сум грошового забезпечення є сталим, оскільки установлюється на день призначення пенсії.

Так, на час здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2008 після якого відповідач обраховує основний розмір пенсії позивача у розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення, стаття 13 Закону № 2262-ХІІ була викладена в редакції Закону № 3591-ІV, яка вже не передбачала вказаної 5-відсоткової доплати особам, що віднесені до категорії 3.

Проте застосування відповідачем при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій. До того ж стаття 58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі.

Подібний висновок щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 200/7786/19-а.

У цій справі Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду про те, що оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV не передбачала 10-відсоткового збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, а інша норма, яка б установлювала таку доплату, у чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 10-відсоткової доплати для зазначених військовослужбовців немає, та зробив висновок про те, що при перерахунках пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами частини першої статті 13 цього Закону, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.

Суд при розгляді цього спору вказує на імперативні приписи частини п`ятої статті 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, які є застосовними до спору, який виник у цій справі, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що застосування відповідачем при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2008 положень статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV не відповідає критеріям правомірності, визначених частиною другою статті КАС України, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій.

При цьому, суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.01.2025 у справі № 580/8244/23 щодо строку звернення до суду у спорі, який виник у подібних правовідносинах.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, а також з огляду на те, що право на перерахунок пенсії позивача у цьому випадку не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, оскільки у травні 2008 року отримав пенсію у перерахованому згідно із постановою № 1294 розмірі, та із вказаного періоду повинен був дізнатися про порушення своїх прав, тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в межах шестимісячного строку звернення до суду, з 08.08.2024 шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати позивачеві пенсії, виходячи з відсоткового значення її розміру 60% відповідних сум грошового забезпечення та зобов`язання ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити з 08.08.2024 перерахунок та виплату позивачеві пенсії, виходячи з відсоткового значення її розміру 60% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку, про часткову обґрунтованість позовних вимог та наявність підставі для їх частково задоволення у визначений судом спосіб.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, а в матеріалах справи відсутні докази понесення ним інших судових витрат, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати його пенсії, виходячи з відсоткового значення її розміру 60% відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 з 08.08.2024 перерахунок та виплату пенсії, виходячи з відсоткового значення її розміру 60% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22, код ЄДРПОУ 13322403)

СуддяВільчинський Олександр Ванадійович