Ухвала суду № 129783854, 21.08.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16948/25

Провадження № 2-зз/761/49/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,

за участю:

представника відповідача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа - Дев`ята київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа - Дев`ята київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою Шевченківського районного суду від 02 червня 2025 року у справі №761/16948/25 застосовано заходи забезпечення позову, а саме накладено арешт арешт на квартиру АДРЕСА_1 та машиномісце (гаражний бокс) АДРЕСА_2 .

Представник зауважує, що в оскаржуваній ухвалі Шевченківський районний суд м. Києва зазначено: «Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо визнання права власності на майно, а саме: АДРЕСА_1 та на машиномісце (гаражний бокс) N? АДРЕСА_2 , який знаходиться в багатобоксовому гаражі по АДРЕСА_2»

Вважає, що між Позивачем та Відповідачем щодо обставин, про які зазначив суд не має. Позивач не звертався до Відповідача з пропозицією досудового врегулювання даної ситуації (спором її назвати не можна).

Відповідач не відмовлялась і зараз виступає виключно за мирне врегулювання ситуації, що виникла в межах даної справи. Відповідач не вчиняла порушення, невизнання або опарення прав Позивача. Жодних доказів такого порушення, невизнання або оспорення матеріали даної справи не містять.

З огляду на таке вважає висновку суду про наявність між сторонами спору передчасними

Також суд в ухвалі від 02 червня 2025 року суд доходить наступного висновку: «І3 вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.»

Вважає, що смерті представник Позивача зазначає, що: « ОСОБА_3 не визнає права ОСОБА_4 на частку у спадщині та відмовляється врегулювати даний спір в позасудовому порядку. У зв`язку з чим ОСОБА_4 змушений у судовому порядку захищати свої майнові права на спадкове майно, яке залишилось після смерті його батька - ОСОБА_5 . При цьому, ОСОБА_3 неодноразово заявляла ОСОБА_4 про свої плани продати квартиру та гараж, які залишились після ОСОБА_5 , що може унеможливити реалізацію майнових прав ОСОБА_4 у випадку задоволення його позовних вимог.»

Щодо заяв ОСОБА_3 про наміри продати квартиру та гараж - дані твердження сторони Позивача не підтверджені доказами, а по-друге є неправдивою інформацію. Відповідач ніколи не виявляла, не виявляє бажання продавати квартиру та машиномісце, і не планує такий продаж у майбутньому, оскільки вищевказана квартира є її єдиним житлом, у якому вона проживає досить тривалий час. Змінювати місце свого проживання Відповідач не планує.

Заявник вважає, що судом помилково задоволено заяву представника Позивача і дана ухвала про забезпечення позову по справі №761/16948/25 має бути скасована, оскільки вона спричиняє порушення прав та законних інтересів Відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні щодо задоволення вказаної заяви заперечував, просив відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги заяви підтримав та просив скасувати заходи забезпечення позову.

Суд, заслухавши пояснення представників, дослідивши письмові матеріали справи вважає, дійшов до наступних висновків.

Відповідно ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року передбачено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Вказаним пунктом також роз`яснено, що підставою для скасування заходів забезпечення позову також є випадки, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа - Дев`ята київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року у справі №761/16948/25заяву про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та машиномісце (гаражний бокс) АДРЕСА_2 .

На думку ОСОБА_3 підставою для скасування заходів забезпечення позову є те, що судовими рішеннями в інших справах, а саме:

в оскаржуваній ухвалі Шевченківський районний суд м. Києва зазначено: «Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо визнання права власності на майно, а саме: АДРЕСА_1 та на машиномісце (гаражний бокс) N? АДРЕСА_2 , який знаходиться в багатобоксовому гаражі по АДРЕСА_2»

Вважає, що між Позивачем та Відповідачем щодо обставин, про які зазначив суд не має. Позивач не звертався до Відповідача з пропозицією досудового врегулювання даної ситуації (спором її назвати не можна).

Відповідач не відмовлялась і зараз виступає виключно за мирне врегулювання ситуації, що виникла в межах даної справи. Відповідач не вчиняла порушення, невизнання або опарення прав Позивача. Жодних доказів такого порушення, невизнання або оспорення матеріали даної справи не містять.

З огляду на таке вважає висновку суду про наявність між сторонами спору передчасними

Також суд в ухвалі від 02 червня 2025 року суд доходить наступного висновку: «І3 вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.»

Вважає, що смерті представник Позивача зазначає, що: « ОСОБА_3 не визнає права ОСОБА_4 на частку у спадщині та відмовляється врегулювати даний спір в позасудовому порядку. У зв`язку з чим ОСОБА_4 змушений у судовому порядку захищати свої майнові права на спадкове майно, яке залишилось після смерті його батька - ОСОБА_5 . При цьому, ОСОБА_3 неодноразово заявляла ОСОБА_4 про свої плани продати квартиру та гараж, які залишились після ОСОБА_5 , що може унеможливити реалізацію майнових прав ОСОБА_4 у випадку задоволення його позовних вимог.»

Щодо заяв ОСОБА_3 про наміри продати квартиру та гараж - дані твердження сторони Позивача не підтверджені доказами, а по-друге є неправдивою інформацію. Відповідач ніколи не виявляла, не виявляє бажання продавати квартиру та машиномісце, і не планує такий продаж у майбутньому, оскільки вищевказана квартира є її єдиним житлом, у якому вона проживає досить тривалий час. Змінювати місце свого проживання Відповідач не планує.

Заявник вважає, що судом помилково задоволено заяву представника Позивача і дана ухвала про забезпечення позову по справі №761/16948/25 має бути скасована, оскільки вона спричиняє порушення прав та законних інтересів Відповідача.

Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 у справі № 308/1493/23 вказував:"Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду".

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 у справі № 727/5718/21 зробив висновок: "Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову".

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 910/9855/20, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20, від 17.12.2018 у справі № 914/970/18.

При цьому, відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19). Отже, встановлення наявності чи відсутності порушеного права здійснюється в межах розгляду судом спору по суті, а не в межах розгляду питання про вжиття та/ або скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, усі "підстави для скасування заходів забезпечення", на які посилається представник Відповідача у Клопотанні, можуть розглядатися виключно як аргументи на користь відмови у позові. Їх правомірність та обґрунтованість може бути встановлена лише після надання судом відповідної оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуватиметься на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, оскільки висвітлені в Клопотанні обставини стосуються наявного між Сторонами спору та підлягають встановленню судом на етапі розгляду спору по суті, то вказані вище питання мають бути розглянуті лише через призму того чи підлягає позов задоволенню.

З урахувнням цього, суд зауважує, що вищенаведене вказує на передчасність вимог про скасування заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви заяву ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа - Дев`ята київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 18 серпня 2025 року.

Суддя: