Постанова № 129781485, 27.08.2025, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1279/25 Провадження № 3/358/585/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2025 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С., розглянув справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділення поліції №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП невідомий, мешкає: АДРЕСА_1 ,-

за ч. 1ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

20.07.2025 року о 10:53 ОСОБА_1 в м.Богуслав вул.Шевченка біля фабрики Темп керував транспортним засобом автомобілем Chery Tiggo д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає дійсності). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозв`язку, а саме на нагрудний персональний відеореєстратор Motorola VB400 844576, 844634. Від керування ТЗ відсторонений, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином; надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності; заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначив, що його фактично було позбавлено можливості реалізувати право на захист та користуватися правовою допомогою; в протоколі відсутні свідки правопорушення, відеозаписом не зафіксовано його стану, який беззаперечно підтверджував перебування у стані сп`яніння; відсутні докази, що запис є автентичним і не піддавався зміні чи монтажу.

Крім того, ОСОБА_1 надав суду клопотання про визнання доказів недопустимими, в якому зазначив, що матеріали (протокол, пояснення, інші документи) не можуть бути використані у справі, оскільки зібрані з порушенням вимог процесуального закону права на захист згідно ст.268 КУпАП; відсутня належна доказова база, що підтверджує склад адміністративного правопорушення. Просить визнати недопустимими, додані до протоколу ЕПР1 №397171 від 20.07.2025 докази.

З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, він не визнає. Зазначає, що під час складання протоколу не були залучені свідки; було порушено право на захист, оскільки його адвокат довго їхав, а безоплатного адвоката йому не пропонували; наданий відеозапис не підтверджує дотримання процедури огляду та не відображає його реального стану. Просить провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 з урахуванням приписів ст.268 КУпАП та з урахуванням поданої ним заяви про розгляд справи без його участі.

Суд, вивчив доводи ОСОБА_1 , які викладені у письмових поясненнях та клопотанні, дослідив матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно доч.1та ч.2ст.7Кодексу Українипро адміністративніправопорушення,ніхто неможе бутипідданий заходувпливу взв`язкуз адміністративнимправопорушенням інакшеяк напідставах ів порядку,встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частиною 1 ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктом 11 частини першоїстатті 23 Закону України «Про Національну поліцію»визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(із змінами та доповненнями, далі -ПДРУкраїни).

Пунктами1.3. та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Правилами дорожнього рухурегламентовано, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, та передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного сп`яніння, під впливом наркотичних чи токсичних речовин, у хворобливому стані, у стані стомлення або під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу. Водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Статтею 266 КУпАПвизначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Аналогічні положення щодо порядку проведення огляду водіїв транспортних засобів про визначення стану сп`яніння закріплені у п.п. 3, 6, 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, та п.п. 6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ за № 1452/735 від 09.11.2015 року №1413/27858.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Статтями251,280 КУпАПвизначено фактичні дані, обставини, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, ОСОБА_1 зазначених вище вимог наведених Правил не дотримався, оскільки його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, у розумінніст. 251 того ж Кодексу, належними та допустимими доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення, який складений у максимальній відповідності з вимогамист. 256 КУпАПта містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушенняПДРУкраїни; - відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників поліції, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченогост. 130 КпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм указаних правилПДР;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому містяться відомості, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляну на стан сп`яніння у КНП Миронівська обласна лікарня.

Суд вважає, що дії працівників поліції, у цій ситуації, є вірними, оскільки ОСОБА_1 інкримінується відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що є окремим складом правопорушення та є закінченим з моменту такої відмови.

Так, як зазначено уПДРводій транспортного засобу, як учасник дорожнього руху, відповідно до вимогп. 1.3 Правил дорожнього рухуУкраїни зобов`язаний знати й неухильно виконувати вимоги цим Правил, зокрема, й тих, які зобов`язують водіїв виконувати вимоги поліцейських. Пунктомп. 2.5 ПДРУкраїни передбачено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відеозапис є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксована подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом, свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме, відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що не зафіксовано стану, який би беззаперечено підтверджував його перебування у стані сп`яніння, суд зазначає, що виявлення ознак сп`яніння відноситься до дискреції співробітників поліції, оскільки відповідно дост. 6 КУпАПпрацівники поліції здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню. Крім того, відповідно доЗакону України «Про поліцію»Національна поліція - орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Таким чином, саме на співробітників поліції покладено обов`язок, при виявленні в водія ознак сп`яніння, пропонувати та проводити відповідний огляд із використанням спеціальних технічних засобів.

В свою чергу, вказаним обов`язкам співробітників поліції респондується обов`язок водіїв, згідно п.2.5 ПДР України, на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Крім того, вказані положення кореспондуються із пунктом 11 частини першоїстатті 23 Закону України «Про Національну поліцію», згідно якого - поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(із змінами та доповненнями, далі -ПДРУкраїни).

Пунктами1.3. та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Правилами дорожнього рухурегламентовано, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, та передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного сп`яніння, під впливом наркотичних чи токсичних речовин, у хворобливому стані, у стані стомлення або під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу. Водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про відповідність дій співробітників поліції вказаним вимогам нормативно-правових актів.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що відеозаписом не зафіксовано процедури проходження огляду та відсутні докази, що вказаний відеозапис є автентичним і не піддавався зміні чи монтажу, суд зазначає наступне. За результатами оцінки як доказу, наданого суду відеозапису події 20.07.2025 із участю ОСОБА_1 суддею встановлено, що досліджений відеозапис фіксує реальні дані, щодо дати, часу та обставин події, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому суд приймає його як належний доказ у справі. Тобто вказаний відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення, у зв`язку із чим суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 у частині неналежності такого доказу.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що було порушено його право на захист, оскільки він намагався зв`язатися із адвокатом, адвокат довго їхав та йому не було запропоновано залучити безоплатного захисника, суд зазначає наступне. Так, долученим відеозаписом підтверджено, що ОСОБА_1 надавався час на залучення захисника, однак жодних договорів на правничу допомогу співробітниками поліції він не надав, на відеозаписі ОСОБА_2 зазначає, що не може зв`язатися із своїм адвокатом. Наданий відеозапис спростовує доводи ОСОБА_1 щодо порушення його права на захист. Крім того, Закон України «Про безоплатну вторинну правову допомогу» не регулює відносини щодо правничої допомоги у справах про адміністративне правопорушення та не зобов`язує співробітників поліції залучати захисника у справах про адміністративні правопорушення. В даній категорії справ залучення захисника здійснюється лише за рахунок та за ініціативою, зокрема, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Щодо доводів ОСОБА_1 про порушення права на захист, оскільки не дочекалися його захисника та повезли до лікарні, суд зазначає, що як підтверджено відеозаписом ОСОБА_1 повідомляв, що не може зв`язатися із захисником. Разом із тим, згідно п.7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затв.постановою КМУ №1103 від 17.12.2008, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Вказані вимоги поліцейськими дотримані, тому суд не вбачає порушення прав ОСОБА_1 .

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що відсутня його категорична відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, суд зазначає, що відеозаписом підтверджено, що на питання співробітника поліції, щодо проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 відповідає «чекаю адвоката». Разом із тим, питання було йому поставлено неодноразово, чітко та в доступній формі, тому таку відповідь суд розцінює, як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місця зупинки транспортного засобу. Крім того, наявне в матеріалах справи направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я із підписом ОСОБА_1 про відмову від проходження огляду, підтверджує відповідність дій співробітників поліції під час оформлення адміністративних матеріалів у відношенні ОСОБА_1 вимогам діючого законодавства.

Також суд зазначає, що Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та КУпАП не вимагають під співробітників поліції зазначати в протоколі про адміністративне правопорушення всі ознаки алкогольного сп`яніння, тому суд не вбачає порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 .

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що його в лікарні вмовили написати відмову від проходження огляну на стан сп`яніння, суд зазначає, що відмова від огляду зазначена ОСОБА_1 власноруч на направленні, відеозапис не містить відомостей щодо застосування у відношенні нього заходів примусу. Зі скаргами на дії співробітників поліції ОСОБА_1 не звертався.

Щодо доводів ОСОБА_1 про не залучення свідків, суд зазначає, що згідно ст.266 КУпАП, свідки залучаються поліцейським під час проведення огляду осіб в разі неможливості застосувати технічні засоби відеозапису. Оскільки до матеріалів справи долучені відеозаписи із фіксацією обставин події, співробітники поліції не мали підстав для залучення свідків.

Таким чином, суд не має сумнівів у об`єктивності та допустимості вищевказаних матеріалів, які досліджені судом.

Доводи ОСОБА_1 не спростовують висновку суду про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно дост. 10 КпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. The United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02 ECHR 29.06.2007 постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд, у відповідності до положень ст.251та ст.252 КУпАП, вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1ст. 130 КУпАП, оскільки останній керуючи транспортним засобом відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимогип. 2.5 ПДРУкраїни.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідност. 17 КУпАП України, у справі не встановлено.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Так, суд враховує обставини, визначеніст. 33 КУпАП, і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкціїстатті 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню її вини, необхідним і достатнім для її виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положеньст. 40-1 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, ч.1 ст.130,251,252,283-285,307-308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про визнання доказів недопустимими відмовити.

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення - відмовити.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/21081300, код тримувача (код за ЄДРПОУ):37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Кода банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UА 488999980313030149000010001, Кодкласифікації доходів бюджету: 21081300 ) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь Державної судової адміністрації України у сумі 605,60 грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Кодкласифікації доходів бюджету: 22030106).

Згідно ч. 1 ст.307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттею 300-1цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставіст. 308 КУпАПу разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду.

Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінніЗакону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець