Рішення № 129780794, 25.08.2025, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9792/25

Провадження № 2/161/3694/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2025 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Філюк Т. М.

за участю секретаря судового засідання Романюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняцивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю"УкраїнськіФінансові Операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивачаТовариства зобмеженою відповідальністю"УкраїнськіФінансові Операції" - Дідух Євген Олександрович звернувся до суду з позовною заявою, поданою через систему "електронний суд" до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свій позовобґрунтовує тим,що 25.02.2024 між ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 4419987 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі - договір). На умовах, встановлених договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. За взаємною згодою сторони погодили наступні умови договору: сума кредиту складає 10000 грн., строк кредиту 357 днів: з 25.02.2024 по 15.02.2025. Періодичність платежів зі сплати процентівкожні 17 днів. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 10000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 23.09.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі договору факторингу № 23/09/2024 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до відповідачки. Станом на дату укладання договору факторингу, строк дії договору № 4419987 від 25.02.2024 не закінчився. А тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у період з 24.09.2024 по 15.02.2025 (145 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 36250 грн.

Після укладання договору факторингу та переходу права вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості, ані на рахунки ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», ані на рахунки первісного кредитора. Таким чином, відповідачка має заборгованість перед позивачем за договором №4419987 від 25.02..2024 загальною сумою 99250 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмір 10000,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором53000,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованих ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 145 календарних днів36250,00 грн.,які просить стягнути з відповідача в користь позивача, а також відшкодувати судові витрати по сплат судового збору та витрат на правову допомогу.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 червня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

24 червня 2025 року від представника відповідача адвоката Лохмана С.О. надійшов відзив на позовну заяву. в якому вказує на безпідставність позовних вимог та просить в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій розгляд справи просить проводити без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судом встановлено, що 25.02.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 4419987 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачці надано кредитні кошти у розмірі 10000,00 грн. строком на 357 днів. Кредитний договір підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором 49053.

Згідно з п. 3.1. договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Пунктом 1.4.1. договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,5% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 договору.

Також 25.02.2024 відповідачка електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписала паспорт споживчого кредиту, яким останню до укладення договору про споживчий кредит було ознайомлено з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту.

Згідно з листом директора ТОВ «ПАЙТЕК ТУКРАЇНА» від 03.10.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було повідомлено про перерахування коштів, а саме: 25.02.2024 на суму 10000,00 грн. на карту № НОМЕР_1 .

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «Приватбанк» скерувало на адресу суду лист, в якому зазначило, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано банківську картку № НОМЕР_2 та 25.02.2024 на вказану картку було зараховано платіж у сумі 10000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 4419987 від 25.02.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 23.09.2024 у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 68000,00 гривень, з яких: 10000,00 гривень - прострочена заборгованість за кредитом, 53000,00 гривень -прострочена заборгованість за нарахованими процентамита штрафні санкції у розмірі5000,00грн.

23.09.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладено договір факторингу № 23/09/2024, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» відступило ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору .

Згідно з витягом з реєстру боржників від 23.09.2024 до договору факторингу № 23/09/2024 ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4419987 від 25.02.2024 у розмірі 68000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 4419987 від 25.02.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту за 145 календарних днів (24.09.2024- 15.02.2025) сума нарахованих процентів становить 36250,00 грн.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

За змістом статей626,628ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначеност. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимогзаконів України "Про електронні документита електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги",, за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положенняЗакону України «Про електроннукомерцію»передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно дозаконів України "Проелектронні документита електроннийдокументообіг"та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Устатті 526ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК Україниособа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зіст. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК Українипередбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1078ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з приписами ст.12, ч.ч. 1, 5-7 ст.81, ч. 1 ст.89 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що відповідач 25.02.2024 підписала договір № 4419987 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Доказів протилежного відповідач не надала.

У вказаному договорі визначені умови кредитування, про що вказано вище, де, серед іншого, обумовлений і розмір нарахованих відсотків, які нараховуються на кредит та загальна вартість кредиту, з чим відповідачка погодилася, підписавши його.

Як встановлено з розрахунків заборгованості та виписки по банківському рахунку відповідачки первісний кредитор надав останній можливість користуватися кредитними коштами, однак ОСОБА_1 не дотримувалася своїх зобов`язань щодо погашення кредиту у визначені строки, на даний час продовжує ухилятись від виконання зобов`язань, у зв`язку з чим має заборгованість за кредитом у розмірі 99250 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмір 10000,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором53000,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованих ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 145 календарних днів36250,00 грн.

Однак суд не погоджується із наведеним позивачем розрахунком заборгованості за процентами за вказаним кредитним договором.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року,доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна процентна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%.

Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися із нормами Закону.

Кредитний договір № 4419987 від 25.02.2024 строком 357 днів.Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року набрав чинності 24 грудня 2023 року. Тобто даний кредитний договір діяв після набрання чинності цим Законом. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про застосування до вказаних правовідносин зазначеного вище закону.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача за процентами згідно з кредитним договором №4419987 від 25.02.2024 становить 50000,00 грн. (58 днів (25.02.2024 - 22.04.2024) х (10000,00 грн. 2,5 %) + 120 днів (23.04.2024 - 20.08.2024) х (10000,00 грн. х 1,5 %) + 175 днів (21.08.2024 - 23.01.2025) х (10000,00 грн. х 1 %)).

А тому, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач істотно порушила умови укладеного нею договору № 4419987 від 25.02.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашала кредит та проценти за користування ним, а також, беручи до уваги правомірність набуття права вимоги позивачем за спірним кредитним договором, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 60000,00 грн., з яких: 10000,00 грн. заборгованості по тілу кредиту та 50000,00 грн. заборгованості за відсотками, а у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що нараховані проценти є несправедливими, суд до уваги не приймає, оскільки перед укладанням кредитного договору відповідач була ознайомлена з його умовами та розміром процентної ставки, та його умови не оспорювала.

Відповідно до пункту 5 частини третьоїстатті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Частина п`ята вказаної статті Закону передбачає, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Вимог про визнання кредитного договору або окремих його умов недійсними відповідач не пред`являла.

Відповідно достатті 627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мала можливість не вступати у кредитні відносини із первісним кредитором, якщо дійсно вважала розмір процентної ставки несправедливою умовою, натомість вона погодив зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень та його умови в частині нарахування відсотків не оспорювала. Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 засвідчила, що погодилась на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені кредитним договором.

Інші доводи сторони відповідача не впливають на висновки суд про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно ч. 1 ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом до суду позивачем сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Враховуючи, що часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 60,45 % - в сумі 1464, 34 грн.

Частиною другоюстатті 141 КПК Українивстановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1статті 133ЦПК Українипередбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч. 2 ст.137ЦПК Українипередбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Дослідивши надані докази, враховуючи положеннястатті 141 ЦПК України, викладені обставини та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог 6045,00 грн., як компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, ст.ст.512,514,526,626,628,639,1054,1077,1078 ЦК України, ст.ст.8,12, п. 17Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст.3,12 Закону України «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст.12,81,82,133,137,141,259,264-265,268,352,354,355 ЦПК України, суд-

Керуючись 10, 12, 28, 77, 81, 263-265, 280-284, 288, 354, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю"УкраїнськіФінансові Операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитнимдоговором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь "УкраїнськіФінансові Операції" заборгованість задоговором №4419987від 25.02.2024про наданнякоштів наумовах споживчогокредиту урозмірі 60000(шістдесяттисяч)гривень,з яких:10000гривень заборгованостіпо тілукредиту та50000гривень заборгованостіза відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь "УкраїнськіФінансові Операції" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1464 ( одна тисяча чотириста шістдесят чотири) гривні 34 копійки та 6045 (шість тисяч сорок п`ять) гривень витрат за надання професійної правничої допомоги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», адреса місцезнаходження: місто Київ, вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 40966896

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Дата складення повного тексту рішення 27 серпня 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.М. Філюк