увійти
УКР
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
| 25.12.07р. |
| Справа № 12/352-07
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чашка", м. Дніпропетровськ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ про розірвання договору оренди та визнання права власності на майно, що розташоване за адресою бульвар Слави 5М. в м. Дніпропетровську.
Суддя Жукова Л.В. при секретарі Коршуновій О.С.
Представники сторін : Від позивача Шевцов І.В. довіреність від 21.12.2007р. Від відповідача ОСОБА_2 довіреність ВЕС № 388581 від 23.10.2006р.
СУТЬ СПОРУ: Позивач просить розірвати договір оренди нерухомого майна № 4 від 27.07.2007р. укладений між позивачем та відповідачем; визнати за позивачем право власності на малу архітектурну форму - споруду підприємства громадського харчування, розташовану в м. Дніпропетровську за тимчасовою адресою: бульвар Слави, 5 М на земельній ділянці площею 0,0025 га, наданій в оренду згідно договору оренди земельної ділянки від 31.05.2001р., без додаткових актів введення в експлуатацію. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 27.07.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди зазначеного вище майна за умовами якого відповідач повинен був у строк до 10.08.2007р. сплатити вартість оренди за весь період єдиним платежем у розмірі 10 000 грн. Однак, відповідач зобов'язання за умовами договору оренди не виконав, а тому, позивач вважає, що несплата відповідачем вартості оренди майна, яка передбачена умовами договору оренди, є істотним порушенням і згідно з вимогами ст. 651 ЦК України договір оренди повинен бути розірваний. Крім того, позивач просить визнати за ним право власності на спірний об'єкт нерухомого майна без додаткових актів введення в експлуатацію та вважає, що він є власником його на підставі наданих суду документів, так як зазначене вище нерухоме майно було збудовано позивачем протягом 2002-2006р.р. на земельній ділянці, яка була надана йому в оренду на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 19.04.2001р. за № 1002 та договору оренди земельної ділянки від 31.05.2001р. виходячи з норм ч. 5 ст. 376 ЦК України. Представник відповідача у судовому засіданні та у наданому відзиві проти позову не заперечує, просить задовольнити позов згідно зі ст. 78 ГПК України посилаючись на те, що відповідач за договором оренди нерухомого майна № 1 від 27.07.2007р. повинен був на протязі 10 днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі сплатити річну вартість оренди майна на користь позивача, однак у зв'язку з відсутністю у позивача зареєстрованих прав на орендоване у нього майно та з врахуванням вимог ст. 761 ЦК України позивача було повідомлено про те, що він немає права на отримання орендної плати за передану в оренду споруду. Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд -
ВСТАНОВИВ : 27 липня 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Чашка” та Фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди нерухомого майна № 4 : малу архітектурну форму - споруду підприємства громадського харчування, розташовану в м. Дніпропетровську, в районі бульвару Слави, 5 М строком на один рік. За умовами п. 2.1 даного договору майно повинно бути повністю передано відповідачеві позивачем за актом приймання-передачі майна, протягом 5 днів з моменту підписання цього договору. Згідно п. 4.1 зазначеного вище договору оренди відповідач зобов'язувався сплатити позивачеві вартість оренди майна за весь період (один рік) протягом 10 днів з моменту виконання сторонами п.2.1 цього договору єдиним платежем Як вбачається з копії акту приймання-передачі об'єктів нерухомості до договору оренди нерухомого майна № 2 від 27 липня 2007р. від 30.07.2007р. позивач передав на виконання п.2.1 договору оренди нерухомого майна від 27.07.2007р., а відповідач прийняв в оренду нерухоме майно: споруду підприємства громадського харчування, розташовану в м. Дніпропетровську, в районі бульвару Слави, 5 М. Так, виходячи з умов договору, відповідач повинен був сплатити вартість орендованого майна на користь позивача єдиним платежем в сумі 10 000 грн. до 10.08.2007р. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Як вбачається з наданих доказів та пояснень сторін, відповідач свої зобов'язання, передбачені п. 4.1 договору щодо здійснення оплати вартості оренди майно в сумі 10 000 грн. у встановлений договором термін, тобто до 10.08.2007р. не виконав, що підтверджено самим відповідачем в судовому засіданні. Відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Згідно ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання. Як вбачається з наданих документів, у зв'язку з невиконанням відповідачем п.4.1 цього договору, позивач 26.10.2007р. звернувся до відповідача з пропозицією погасити заборгованість у розмірі 10 000 грн. за договором оренди від 27.07.2007р. на протязі тижня з моменту одержання претензії, однак відповідач листом від 30.10.2007р. відмовився виконати умови договору щодо проведення оплати вартості оренди майна посилаючись на те, що позивач не є власником орендованого майна. Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Таким чином, судом встановлено, що невиконання відповідачем умов договору щодо здійснення оплати за договором оренди у встановлені цим договором строки є істотним порушенням, а тому договір оренди від 27.07.2007р. підлягає розірванню. Також, підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на спірний об'єкт нерухомого майна без актів введення його в експлуатацію, виходячи з наступного. Відповідно до ст.ст. 177, 178 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва. Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Як встановлено в судовому засіданні та наданими документами, протягом 2002-2006р.р. мала архітектурна споруда підприємства громадського харчування, що розташована за адресою: бульвар Слави, 5 М в м. Дніпропетровську була побудована позивачем без належно дозволу та належно затвердженого проекту на земельній ділянці площею 0,0025 га, яка була надана позивачеві у довгострокову оренду для проектування та улаштування споруди підприємства громадського харчування, що підтверджується рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 19.04.2001р. за № 1004 та договором оренди земельної ділянки від 31.05.2001р., який був укладений між позивачем та Дніпропетровською міською радою. Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Порушення прав інших осіб матеріалами справи не встановлено, оскільки спірний об'єкт нерухомого майна побудований на земельній ділянці, яка була відведена позивачеві саме для цієї мети. Зі змісту договору оренди земельної ділянки від 31.05.2001р. видно, що строк оренди земельної ділянки встановлений до 19.04.2006р. Однак, у відповідності до ст. 764 ЦК України та ч. 3 ст. 33 Закону України „Про оренду землі” у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. З наданих документів вбачається, що позивач звернувся 01.06.2006р. з листом до Дніпропетровської міської ради щодо продовження договору оренди земельної ділянки від 31.05.2001р. розташованої по бульвару Слави, 5 М на п'ять років, однак доказів розгляду зазначеного клопотання позивачем не надано, також і доказів того, що позивачеві відмовлено в продовженні строку дії договору оренди земельної ділянки після спливу терміну договору оренди не надано. Таким чином, враховуючи, що дана земельна ділянка перебуває у користуванні у позивача, доказів щодо відмови продовжити строк договору оренди земельної ділянки не надано, суд дійшов висновку про те, що у відповідності до ст. 764 ЦК України, ч. 3 ст. 33 Закону України „Про оренду землі” строк договору оренди земельної ділянки від 31.05.2001р. є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. Крім того, відповідно до висновків, наданих інститутом „Дніпроагропроект” щодо обстеження і оцінки технічного стану будівельних конструкцій будівля підприємства громадського харчування по бульвару Слави, 5 М в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, встановлено, що конструкції будівлі підприємства громадського харчування по бульвару Слави, 5 М знаходяться в нормальному і задовільному стані, згідно нормативній класифікації конструкції відповідають вимогам категорій К-1 і К-2 та можлива експлуатація будівлі за функціональним призначенням. Виходячи з наведених висновків, суд вважає за можливе визнати право власності на спірний об'єкт нерухомого майна за позивачем без додаткових актів введення його в експлуатацію. Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав у відповідності до ст. 78 ГПК України. Згідно ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст.ст. 177, 178, 328, 376, 526, 611, 612, 651 Цивільного Кодексу України, ст. 33 Закону України „Про оренду землі”, ст.ст. 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ: Позовні вимоги позивача задовольнити. 1. Розірвати договір оренди нерухомого майна № 4 від 27.07.2007р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Чашка” та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1. 2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Чашка” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Столярова,1, код ЄДРПОУ 31209798, банківські реквізити р/р № 26000208130100 в АППБ „Аваль” м. Дніпропетровська, МФО 305653) право власності на малу архітектурну форму - споруду підприємства громадського харчування, розташовану в м. Дніпропетровську за тимчасовою адресою: бульвар Слави, 5 М на земельній ділянці площею 0,0025 га, наданій в оренду згідно договору оренди земельної ділянки від 31.05.2001р., без додаткових актів введення в експлуатацію. 4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Чашка” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Столярова,1, код ЄДРПОУ 31209798, банківські реквізити р/р № 26000208130100 в АППБ „Аваль” м. Дніпропетровська, МФО 305653) витрати по сплаті державного мита в сумі 170 (сто сімдесят) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
|
