Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 729/1195/25 2/729/621/25
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
заочне
27 серпня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Булиги Н. О.
при секретарі Романченко С. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобровиця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС», через свого представникаадвоката Пархомчука С. В., звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «ФК АЙКОНС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 4938 гривень, а також просить стягнути судові витрати.
Позов обґрунтовано тим, що 27 жовтня 2019 року між ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та відповідачкою укладено кредитний договір № 3324112109/413315 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписавши договір, відповідачка підтвердила, що вона ознайомилася з усіма його умовами та повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.Відповідно до п. 1.1 кредитного договору Товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором на наступних умовах: сума виданого кредиту3000 грн, дата надання кредиту27.10.2019, строк кредиту30 днів, стандартна процентна ставка1,90 % в день. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.
У подальшому, 20.08.2021 року між ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ТОВ «ФК СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-20/08/2021 відповідно до умов якого ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» відступило до ТОВ «ФК СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за кредитним договором 3324112109/413315 від 27.10.2019 укладеним з ОСОБА_1
25.08.2021 року ТОВ «ФК СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору про відступлення права вимоги №1-25/08/2021, відступив право вимоги за кредитним договором 3324112109/413315 від 27.10.2019 укладеним з ОСОБА_1 до ТОВ «ФК АЙКОНС» у зв`язку з чим останній набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Станом на 28.03.2025 загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить 4938 грн, яка складається з: 3000 грн.- прострочена заборгованість по тілу кредиту та 1938 грн.- прострочена заборгованість за процентами. Відповідачка не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом. Станом на день звернення із даним позовом до суду заборгованість за кредитним договором не погашена.
Ухвалою від 29.07.2025 року було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та прийнято рішення про розгляд справи з повідомленням сторін.
Сторони в судове засідання не з`явилися, представник позивача у позовній заяві просить проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
25.08.2025 через систему «Електронний суд» від позивача до суду надійшла заява про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в якій позивач просить стягнути з відповідачки 10500 гривень витрат на професійну правову допомогу. До заяви додано докази, які стосуються витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги. У заяві позивач не заперечує проти винесення заочного рішення та просить розгляд заяви про розподіл судових витрат здійснювати без виклику сторін.
Оскільки заява про розподіл судових витрат позивачем подана з урахуванням процесуальних строків та в порядку, передбаченому вимогами ЦПК України, а тому вона прийнята судом до розгляду і спір вирішується з її урахуванням.
Відповідачка вважається належним чином та своєчасно повідомленою про дату, час і місце слухання справи за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання у відповідності до ч.8 ст.128 ЦПК України, проте у судове засідання не з`явилася, про причини неприбуття не повідомила, будь-яких заяв від неї не надходило, відзив на позов не подавала. Тому, за таких обставин, суд доходить висновку про можливість проведення судового засідання без її участі та ухвалення заочного рішення в порядку передбаченому статтями 280, 281 ЦПК України. З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст.280 ЦПК України.
У відповідності до ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено, що 27.10.2019 між ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 3324112109/413315 (а.с.18-21). Відповідно до умов договору Товариство надає Клієнту кредит у розмірі 3000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. (п.1.1 Договору). Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 25.11.2019. Строк дії договору 30 днів, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов`язань за цим Договором. (п.1.2 Договору). За користування кредитом клієнт сплачує Товариству 693,5 % річних від суми кредиту в розрахунку 1,9 % на добу. Тип процентної ставкифіксована (п.1.3 Договору). Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом (п.1.4 Договору). Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом (а.с.2.3). У разі якщо клієнт не повернув кредит в строк, визначений п.1.2 цього Договору, клієнт зобов`язаний виплатити товариству пеню в розмірі 5 % суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього договору, починаючи з першого дня прострочення. При цьому пеня нараховується до дня повного погашення заборгованості за договором включно, але в будь якому випадку не більше 100 (ста) календарних днів (п.4.3).
Пунктами 6.1., 6.4. договору визначено, що цей договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписанням цього договору Клієнт дає свою згоду на те, щоб Графік платежів розміщувався в електронному вигляді в Особистому кабінеті Клієнта, зареєстрованого на веб-сторінці Товариства http://www.eurogroshi.com.ua.
Договір підписаний ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором R36928, який направлявся останній 27.10.2019 шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_1 , зазначений в кредитному договорі та довідці про ідентифікацію (а.с.13).
20 серпня 2021 року між ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ТОВ «ФК СІТІ ФІНАНС ГРУП» було укладено договір факторингу № 1-20/08/21. За цим договором клієнт передає (відступає) Фактору права вимоги до боржників, які виникли у Клієнта внаслідок невиконання боржниками умов Кредитних договорів та які входять до портфелю заборгованості (а.с.22-25).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 1-20/08/2021 від 20 серпня 2021 року ТОВ «ФК СІТІ ФІНАНС ГРУП» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3324112109/413315 від 27.10.2019 (а.с.12).
25 серпня 2021 року між ТОВ «ФК СІТІ ФІНАНС ГРУП» та ТОВ «ФК АЙКОНС»було укладено договір № 1-25/08/2021 про відступлення права вимоги. В поряку та на умовах, визначених цим Договором, кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитом заміняє кредитора як сторону-кредитора у кредитному договорі та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором (а.с.14-15).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 1-25/08/2021 від 25 серпня 2021 року ТОВ «ФК АЙКОНС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3324112109/413315 від 27.10.2019 (а.с.11).
Відповідачка не виконала свої зобов`язання за договором, що призвело до порушення прав позивача.
Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором № 3324112109/413315 заборгованість ОСОБА_1 становить 4938 грн та складається з: 3000 грн.прострочене тіло кредиту, 1938 грн.- прострочені відсотки (а.с.10).
ТОВ «ФК АЙКОНС» на адресу відповідачки направлялась вимога про виконання зобов`язань за кредитним договором в сумі 4938 грн. у строк до 30 днів з дати отримання цієї вимоги. Вимога відповідачем не виконана, борг не погашено (а.с.9).
Отже, позивач як правонаступник має право вимоги до відповідача щодо стягнення нарахованої заборгованості.
Згідно ст.ст.526,527,530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1ст. 599 ЦК Українипередбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1ст. 625 ЦК Українивстановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно ч. 1ст. 612 цього Кодексу,боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 1054ЦК України визначено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1ст.1048 ЦК України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно із ч. 1ст. 1048 Цивільного Кодексу Українирозмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстраціїу його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про платіжні послуги», платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки, платіжний інструмент це персоналізований засіб, пристрій та/або набір процедур, що відповідають вимогам законодавства та погоджені користувачем і надавачем платіжних послуг для надання платіжної інструкції; Держателем такого платіжного інструменту є фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції з відповідного рахунку для виконання платіжних операцій або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного інструменту.
Частини 1 та 2статті 1077 ЦК Українивказують, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно дост. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.
Відповідно до статей12,81 ЦПКкожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані позивачем докази, суд вважає належними, допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості.
У свою чергу відповідачкою не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості перед позивачем.
Враховуючи, що відповідачка у добровільному порядку не виконала взяті на себе зобов`язання, що свідчить про порушення прав позивача, а позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачкою умов кредитного договору та існування заборгованості, суд задовольняє заявлений позов у повному обсязі та вважає, що з відповідачки слід стягнути заборгованість в загальному розмірі 4938 гривень.
Задовольнивши позов, суд вирішує питання розподілу судових витрат, понесених позивачем.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно дост.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.
Щодо вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає на таке.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано Договір про надання правової допомоги №16/06/2025 від 16 червня 2025 року укладений між ТОВ «ФК АЙКОНС» та адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем (а. с.16-17), свідоцтво про право на зайняття Пархомчуком С. В. адвокатською діяльністю серії КС № 8096/10 від 18.07.2019 (а.с.30), Акт про отримання правової допомоги від 20.08.2025 та платіжну інструкцію № 11951 від 20.08.2025.
Як вбачається з Акту про отримання правової допомоги адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 3324112109/413315 від 27.10.2019, згідно наведеного розрахунком обсягу та вартості послуг з правової допомоги адвокатом, а саме: 1. Зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК АЙКОНС» та ОСОБА_1 в рамках кредитного договору №3324112109/413315 від 27.10.2019, кількість годин1 година, вартість однієї години2000,00 гривень (п. 3.1 договору про надання правової допомоги), загальна сума2000,00 гривень; 2. складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг, аналіз судової практики, кількість годин2,5 годин, вартість однієї години2000,00 гривень, загальна сума5000,00 гривень; 3. Інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи, кількість годин1,5 годин, вартість однієї години2000,00 гривень, загальна сума3000,00 гривень; 4. Канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштою кореспонденції, загальна сума500,00 гривень. Всього 10500 гривень.
Відповідно до платіжної інструкції № 11951 від 20.08.2025, платник ТОВ «ФК АЙКОНС», отримувач ОСОБА_2 , призначення платежу: оплата за правничу допомогу згідно договору про надання правової допомоги від 16.06.2025, сума 10500 гривень.
Статтею 137ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.
Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних адвокатом робіт.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Враховуючи викладене та те, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвокатом та складністю справи, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, підлягає зменшенню та відшкодуванню у сумі 5000 гривень.
Керуючись 4, 12, 13, 76- 81,89, 95, 141, 258,259, 263-265, 279, 280-282, 354, 355ЦПК України, статтями 526, 527, 530, 599, 1050, 1048, 1054, 1056ЦК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» заборгованість за кредитним договором №3324112109/413315 від 27.10.2019 року в загальній сумі 4938 (чотири тисячі дев`ятсот тридцять вісім) гривень, яка складається із: 3000 гривень - заборгованість по кредиту; 1938 гривень - заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» судові витрати по справі в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦПК України.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» (адреса: вул. Саперне Поле, 12, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 44334170).
Відповідачка ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя Бобровицького районного суду Н. О. Булига
Судове рішення № 129779466, Бобровицький районний суд Чернігівської області було прийнято 27.08.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 729/1195/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: