Рішення № 129772744, 27.08.2025, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2025 року Справа № 915/1462/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого судді Мавродієвої М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом: Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК",

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Левенець Володимира Михайловича,

про: стягнення заборгованості у розмірі 84249,86 грн, -

в с т а н о в и в:

25.11.2024 Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 22.11.2024 (вх.№14714/24) в електронному вигляді, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Левенець Володимира Михайловича заборгованість за Кредитним договором №ID8190786 від 11.06.2020 у загальному розмірі 84249,86 грн, з якої: 70587,52 грн (82976,25 - 12388,73) - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 10149,53 грн - аборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) з 11.06.2021 та 3512,81 грн - пеня на суму простроченої заборгованості за період з 11.06.2021.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024, - справу №915/1462/24 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 02.12.2024 таку позовну заяву було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №915/1462/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Так, копію ухвали було надіслано позивачу в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 03.12.2024 о 16:01, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною довідкою. За змістом ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Враховуючи наведене, слід вважати, що копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 02.12.2024 у справі №915/1462/24 позивач отримав 03.12.2024.

Копія ухвали від 02.12.2024, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, встановлену судом за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та 30.12.2024 була повернута поштовим відділенням за зворотною адресою з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0610214672734).

Судом взято до уваги висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 18.01.2023 у справі № 947/15524/20, відповідно до яких повернення повістки про виклик до суду з відміткою про причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не є доказом належного інформування учасника справи про час і місце розгляду справи.

Таким чином, оскільки поштове відправлення, яким відповідачу скеровувалася копія ухвали суду від 02.12.2024 було повернуто відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання", та оскільки приписами ч. 6 ст. 242 ГПК України день проставлення такої відмітки не вважається днем вручення судового рішення, станом на даний час у суду не має підстав вважати, що відповідача належним чином поінформовано про розгляд даної справи.

З урахуванням наведеного, суд ухвалою від 10.02.2025 постановив повторно направити на адресу відповідача копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 02.12.2024 про відкриття провадження у справі № 915/1462/24, із проставлянням на ній відмітки "Судова повістка".

Також суд ухвалив провести розгляд даної справи поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлена запровадженням в Україні воєнного стану.

Відповідача додатково було повідомлено про розгляд даної справи оголошенням про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме від 10.02.2025 на офіційному веб-сайті судової влади України.

Копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2025 була повторно направлена на адресу місцезнаходження відповідача у поштовому відправленні із проставлянням відмітки "Судова повістка" та 21.02.2025 була повернута поштовим відділенням за зворотною адресою з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0610230728979), яка до суду надійшла 24.02.2025.

Статтею 93 ЦК України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, ч.7 ст.120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на таку особу - учасника процесу.

Згідно зі ст.11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону).

Відповідно до приписів п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою Вручити особисто, рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п.п. 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (п. 99 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Відповідно до п.п.116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

За таких обставин можна дійти висновку, що повернення ухвали суду про відкриття провадження у справі відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю юридичною адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомити суду про зміну свого місцезнаходження.

Отже, з урахуванням приписів ст.11, п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, слід вважати, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі та розгляд судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Щодо тривалості судового провадження, суд, з урахуванням критеріїв розумності, які вироблені Європейським судом з прав людини вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. У частині 1 статті 6 Конвенції закріплено елементи права на судовий захист, серед яких є розумний строк розгляду справи, який вважається окремим елементом доступності правосуддя.

Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), правовою основою функціонування та діяльності якого є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, опрацював критерії, які дозволяють зробити висновки про розумність розгляду конкретної справи. Зокрема, у п.47 рішення у справі "Бараона проти Португалії" 1987 року Суд відзначив: "Розумність тривалості розгляду повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформульованих у практиці Суду, зокрема, комплексності справи, поведінки заявника і відповідних державних органів". Критерій комплексності справи означає оцінювання складності справи з урахуванням обставин і фактів, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Вона може бути пов`язана як із питаннями факту, так і з правовими аспектами: характером фактів, які необхідно встановити; кількістю питань, які розглядаються в межах справи; віддаленістю, з точки зору простору та часу, між подіями та фактами, що розглядаються, та процесом судочинства; кількістю свідків та інших проблем, пов`язаних зі збором доказів; міжнародними факторами; приєднанням справи до інших, а також вступом у процес нових осіб. Крім того, складність справи, а відтак й строк її розгляду, залежать, від складності предмету доказування у справі, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми матеріального права; від обсягу фактів предмета доказування, який може змінюватися у зв`язку зі зміною підстав позову, збільшенням чи зменшенням позовних вимог; від кількості доказів, наданих сторонами".

Також ЄСПЛ зазначає, що тривалість строку розгляду справи може бути пов`язана з перевантаженням судової системи, що, в свою чергу, може бути викликано певними надзвичайними ситуаціями. Приймаючи до уваги, що з початку військової агресії Російської Федерації проти України бойові дії ведуться, у тому числі, на території Миколаївської області, Господарський суд Миколаївської області, через оголошення повітряних тривог, перебої з постачанням електричної енергії тощо, працював з певними обмеженнями у здійсненні правосуддя та не мав об`єктивної можливості для повноцінного розгляду справи в межах строку, передбаченого ГПК України.

Відповідно, розгляд даної справи відбувся у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, та продовженого відповідними указами Президента України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України, а також необхідністю належного повідомлення відповідача про розгляд справи задля дотримання засад змагальності сторін та прийняття законного рішення.

Відповідач не скористався наданим йому ст.ст.161, 165 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачем не подавалось до суду заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

12.09.2018 між Акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" (банк) та Фізичною-особою підприємцем Левенцем В.М. (позичальник) укладено заяву-договір про приєднання до публічної пропозиції АТ "ТАСКОМБАНК" на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та Правил обслуговування корпоративних клієнтів.

Відповідно до якої, Левенець В.М. підписавши заяву-договір погоджується з тим, що Публічна пропозиція АТ "ТАСКОМБАНК" на укладання Договору про комплексе банківське обслуговування фізичних осіб (розміщенні на сайті www.tascombank.com.ua), Умови підключення до клієнт-банку «ТАС24», Правил обслуговування корпоративних клієнтів та Тарифи банку разом з цією Заявою-договором становлять Договір банкіського обслуговування, та є його невід`ємними частинами.

11.06.2020 між Акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" (надалі - банк, позивач у справі) та Фізичною-особою підприємцем Левенцем В.М. (надалі - позичальник, відповідач у справі) укладено заяву-договір № ID8190786 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") (надалі - Кредитний договір).

До договору між сторонами складено додаток №1 "Графік погашення кредиту".

Договором сторони передбачили наступне:

Відповідно до п.1.1. договору за умови наявності вільних коштів Банк зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.

Пунктом 1.2. договору визначено, що кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у АТ "ТАСКОМБАНК" з цільовим використанням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів позичальника, та на придбання основних засобів та інших інвестиції в бізнес.

Згідно п. 2.1-2.2 договору, розмір кредиту: 89000,00 грн. Валюта кредиту: гривня.

2.3.1 розмір процентної ставки за користування кредитом 34% річних;

2.3.2 розмір комісійної винагороди за видачу кредиту: не передбачається.

Пунктом 2.4 договору передбачено терміни і порядок погашення кредиту:

Пунктом 2.4.1. передбачено, що погашення основного боргу за кредитом, сплата процентів - щомісяця, починаючи з місяця наступного за місяцем укладення договору, числа в яке було укладено договір.

Погашення ануїтетного платежу здійснюється в день згідно Графіку погашення Кредиту (календарного числа дати укладання Договору).

У разі внесення платежу в розмірі, що перевищує плановий платіж, сума грошових коштів сплачених позичальником, зараховується банком в рахунок погашення наступного платежу та погашається в день згідно графіку, сума яка лишилася після сплати планового платежу перераховується на погашення заборгованості (тіла кредиту) позичальника за кредитом шляхом коригування останнього ануїтетного платежу.

Розмір останнього ануїтетного платежу (останніх платежів) може відрізнятися від розміру ануїтетного платежу встановленого згідно умов договору (графіку погашення кредиту) і буде становити суму фактичної заборгованості за кредитом, що залишилася після сплати позичальником всіх попередніх ануїтетних платежів.

Згідно п.2.4.4. договору зазначено, що графік погашення кредиту надається у додатку 1 до цього договору та доступний клієнту у системі "ТАС24 Бізнес".

Відповідно до п.2.5 заяви-договору, починаючи з наступного повного календарного місяця від дати укладення кредитного договору забезпечити чисті обороти (грошові надходження на рахунок Позичальника від основної діяльності - реалізації продукції та товарів, виконання робіт, надання послуг) за своїм поточним рахунком, відкритим у банку, в сумі не менше 7400,00 грн. (сім тисяч чотириста гривень 00 коп.) в місяць. Моніторинг стану відповідності оборотів по поточному рахунку проводиться банком щомісячно.

У випадку невиконання або неналежного виконання даних умов, банк має право нарахувати, вимагати сплати та стягнути, а позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 2% від суми виданого кредиту (мінімум 200 грн.), за кожен місяць в якому не було виконано зобов`язання, що є підставою для застосування неустойки (невиконання або неналежного виконання умов, встановлених в цьому пункті) до припинення цих обставин.

Згідно п.2.7. договору, строк кредиту: 36 місяців з дати укладення договору.

Відповідно до п.3.1-3.3. заяви-договору передбачено, що позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідній для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення кредиту. Остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше терміну згідно п. 2.7. цього договору. У випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права Банку Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Положенням п.4.1 заяви-договору, цей договір, правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" та цінові параметри продукту є кредитним договором.

Пунктом 4.2 договору, цей договір є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим:

4.2.1 умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http://www.tascombank.ua та укладаються лише шляхом приєднання до договору в цілому.

Відповідно до п.4.5 Договору, дата підписання заяви-договору шляхом накладення електронних підписів обох сторін вважається датою укладання договору.

Заява-договір про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") № ID8190786 та додаток №1 до заяви-договору ID8190786 підписані 11.06.2020 за допомогою електронних цифрових підписів сторін.

11.06.2020 відповідачем із використанням електронного цифрового підпису підписано Анкету-заяву про надання кредиту фізичній особі-підприємця.

Позивач перерахував 11.06.2020 відповідачу кредитні кошти у розмірі 89000,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи відповідною банківською випискою по особовому рахунку за період з 11.06.2020 по 11.06.2021.

Позивач стверджує, що підписавши Договір, Позичальник погодився із запропонованими йому умовами кредитування та порядком обслуговування; вважає, що відповідач мав вільний доступ до Правил обслуговування корпоративних клієнтів, які передбачають нарахування пені та штрафу за неналежне виконання умов кредитного Договору.

У матеріалах справи містяться витяг з Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "ТАСКОМБАНК" (далі - Правила).

Згідно з п.18.1.1.3 Правил при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до цих Правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк ТАС24/БІЗНЕС, або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через веріфікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угоду письмовій формі.

Пунктом 18.2.1.5 Правил передбачено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку, передбаченого п.18.2.1.2., Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Згідно п.18.2.1.6 Правил, Клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у АТ "ТАСКОМБАНК", на погашення заборгованості за Кредитом у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному Договорі.

Відповідно до п. 18.2.2.2.5 Правил, Клієнт доручає Банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті Кредиту для виконання зобов`язань з погашення Кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов`язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з Заявою (здійснювати договірне списання). У разі відсутності на поточних рахунках Клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за Кредитом, Клієнт доручає Банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані Банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1 цих Правил.

Пунктом 18.2.2.3.2. При настанні таких подій:

- порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим розділом Правил, в т.ч. у разі порушення цільового використання Кредиту;

Банк, на свій розсуд, має право змінити умови видачі та надання Кредиту-вимагати від Клієнту дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за користування, комісії за управління Кредитом, виконання інших зобов`язань за Кредитом у повному обсязі шляхом надсилання повідомлення.

Банк, незалежно від настання строків виконання зобов`язань Клієнтом за цим Договором, має право вимагати дострокового повернення суми Кредиту, сплати процентів та винагород, право Банку на отримання яких передбачено цим Договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього Договору, або порушення Клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів (п. 18.2.2.3.8. Правил).

Відповідно до Графіку погашення кредиту (додаток 1) до заяви-договору позичальник зобов`язаний здійснювати повернення кредитних коштів до 11 числа кожного місяця, починаючи з 11.07.2020 по 11.05.2023 рівними частинами по 4004,00 грн. (основна заборгованість за кредитом та проценти), а останній платіж 11.06.2023 в сумі 3981,25 грн. Крім того, у зазначеному додатку встановлено такий самий строк для сплати процентів за користування кредитними коштами.

Відповідачем частково повернуто кредитні кошти в розмірі 6023,75 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи відповідною банківською випискою по особовому рахунку.

Так, як вбачається з банківської виписки по особовому рахунку за період з 11.06.2020 по 11.06.2021, починаючи з 12.11.2020 року банком щомісячно сума (основна заборгованість за кредитом та проценти), яка повинна була погашатись позичальником щомісячно до 11 числа, виносилась на прострочену заборгованість.

За твердженням позивача, станом на 11.06.2021 у позичальника перед банком існувала: заборгованість по тілу кредиту в сумі 82976,25 грн.

А тому, Позивач АТ "ТАСКОМБАНК" був вимушений звертатися до суду з позовом до відповідача ФОП Левенець В.М. про стягнення заборгованості за вищевказаним кредитним договором (заборгованість у розмірі 97965,05 грн., з яких: 82976,25 грн. - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 14015,43 грн. - заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені), 973,37 грн. - пеня на суму простроченої заборгованості за період з 10.12.2020 по 10.06.2021, а також судові витрати).

Рішенням Господарського суду Миколаївської від 09.11.2021 р. у справі №915/1190/21 позовні вимоги АТ "ТАСКОМБАНК" до ФОП Левенець В.М. було задоволено. Вирішено стягнути з ФОП Левенець В.М. на користь АТ "ТАСКОМБАНК" заборгованість у розмірі 97965,05 грн., з яких 82976,25 грн. - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 14015,43 - заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені), 973,37 - пеня на суму простроченої заборгованості, а також 2270,00 грн. - судовий збір.

Але, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2022р. було задоволено частково апеляційну скаргу ФОП Левенець В.М. та рішення Господарського суду Миколаївської від 09.11.2021 р. у справі № 915/1190/21 скасувати в частині стягнення з ФОП Левенця Володимира Михайловича 82976,25 грн. заборгованості по тілу кредиту.

«Прийняти в цій частині нове рішенням, яким позовні вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» до ФОП Левенця В.М. про стягнення 82976,25 грн. заборгованості по тілу кредиту задовольнити частково.

В іншій частині рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.11.2021 по справі №915/1190/21 залишити без змін.

У зв`язку з цим, пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.11.2021 по справі №915/1190/21 викласти у такій редакції:

Стягнути з ФОП Левенця В.М. на користь АТ "ТАСКОМБАНК" заборгованості у розмір 27377,53 грн., з яких: 12388,73 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 14 015,43 грн. заборгованість по відсоткам, 973,37 грн. пеня на суму простроченої заборгованості.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Левенця В.М на користь АТ "ТАСКОМБАНК" 634,46 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Стягнути з АТ "ТАСКОМБАНК" на користь ФОП Левенця В. М. 2453,30 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги».

Отже, суд частково задовольнив позов Банку (стягнувши лише заборгованість за період з 10.12.2020 по 10.06.2021).

Як вбачається з банківської виписки по особовому рахунку за період з 11.06.2020 по 14.11.2024, починаючи з 11.06.2021 року банком щомісячно сума (основна заборгованість за кредитом та проценти), яка повинна була погашатись позичальником щомісячно до 11 числа, виносилась на прострочену заборгованість.

Згідно розрахунку позивача, який відповідачем не заперечений та не спростований, станом на 14.11.2024 заборгованість Фізичної особи-підприємця Левенця В.М за Кредитним договором №ID8190786 від 11.06.2020 становить 84249,84 грн, а саме: 70587,52 грн (82976,25 - 12388,73) заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 10149,53 грн заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена), 3512,81 грн пені на суму простроченої заборгованості.

Розгорнутий розрахунок заборгованості та виписка по особовому рахунку відповідача наявні в матеріалах справи. Відповідачем розрахунок не заперечений та не спростований.

Оскільки зобов`язання за Кредитним договором № ID8190786 від 11.06.2020 позичальником належним чином не виконуються, позивач був вимушений повторно звертатися до суду для захисту прав, свобод та законних інтересів для стягнення іншої частини заборгованості з 11.06.2021 р.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки аргументам позивача, суд дійшов наступних висновків.

На підставі ст.ст.11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У відповідності до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У відповідності до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою та порукою (ч.1 ст.546 ЦК України).

Згідно ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником; порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

У відповідності з ч.ч.1, 2 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до ст.610, ч.1 ст.612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.3) ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч.1 ст.231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За прострочення виконання грошових зобов`язань по оплаті кредиту, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 84249,84 грн, яка складається: 70587,52 грн заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена); 10149,53 грн заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена), 3512,81 грн пені на суму простроченої заборгованості (1665,36 грн пеня, нарахована на суму простроченої заборгованості по відсотках за період з 11.06.2021 по 14.12.2021 та 1847,45 грн пеня, нарахована на суму простроченої заборгованості по тілу кредиту за період з 11.06.2021 по 14.12.2021).

Розрахунок позовних вимог судом перевірено, відповідачем не заперечено.

Згідно ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання за кредитним договором, відповідач, у порушення приписів ст.ст.73,74 ГПК України, суду не надали, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 238, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Левенець Володимира Михайловича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за кредитним договором №ID8190786 від 11.06.2020 р. у розмірі 84249,84 грн, а саме: 70587,52 грн заборгованість по тілу кредиту, 10149,53 грн заборгованість по відсоткам, 3512,81 грн пені на суму простроченої заборгованості, а також 2422,40 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.В.Мавродієва