Рішення № 129772719, 07.08.2025, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2025 Справа № 914/1817/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Головного управління ДПС у Львівській області

до відповідача Державного реєстратора Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи

за участю представників:

від позивача Кухар Н.М.

від відповідача не з`явився

від третьої особи не з`явився

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Головним управлінням ДПС у Львівській області до відповідача Державного реєстратора Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи. Зокрема позивач у позовній заяві просив відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи «Торговий Дім Веспрем» (код ЄДРПОУ 42647141) (запис від 27.05.2022 №1004151110008045826).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.01.2024 у справі №914/1817/23 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у задоволенні вимог апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області відмовлено, рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2024 у справі №914/1817/23 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.01.2025 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задоволено частково, постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 і рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2024 у справі №914/1817/23 скасовано, справу №914/1817/23 передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Як вказано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.01.2025 у справі №914/1817/23 питання наявності правових підстав для скасування певного реєстраційного запису не ставиться у виключну залежність від дотримання державним реєстратором визначеного Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" порядку та способу його дій і у випадку встановлення судом в межах відповідного спору незаконності підстави для вчинення такого запису, яким порушуються права та інтереси позивача, існують правові підстави для його скасування.

При цьому, як вказано судом касаційної інстанції, суди першої і апеляційної інстанцій залишили поза увагою застосування приписів пункту 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в розрізі розгляду спірних правовідносин, обмежившись виключно дослідженням питання формального дотримання державним реєстратором визначених Законом порядку та способу його дій.

Верховний Суд також звернув увагу на заборону формалізму як одну із вимог принципу пропорційності, який зобов`язує суди не допускати декларативного підходу в оцінці доказів.

Як вказано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.01.2025 у справі №914/1817/23, оскаржувані судові рішення не відповідають таким принципам процесуального закону як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність.

Суд касаційної інстанції акцентував увагу, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів, чого в даному випадку судами першої та апеляційної інстанції не дотримано.

З огляду на викладене, Верховний Суд зазначив про те, що суди попередніх інстанцій припустились про передчасність здійснених висновків у даній справі щодо відмови у задоволенні позову, з огляду на що суд касаційної інстанції вбачає правові підстави для часткового задоволення касаційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області шляхом скасування оскаржуваних рішення і постанови та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як зазначив Верховний Суд, під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене у постанові від 16.01.2025 у справі №914/1817/23, належним чином оцінити всі доводи сторін, установити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку, та вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного розгляду цієї справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.02.2025 справу прийнято до розгляду та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позові вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити.

Відповідач та третя особа явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Явка сторін та третьої особи в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив таке.

26.11.2018 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про державну реєстрацію створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Веспрем" (ідентифікаційний код 42647141). Юридична адреса (місцезнаходження): 79069, Львівська область, місто Львів, вулиця Кульпарківська, 93А.

Головним управлінням ДПС у Львівській області, за результатами документальної перевірки та на підставі актів від 14.07.2020, 14.08.2020 та 15.09.2020, було винесено ряд податкових повідомлень-рішень щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Веспрем", а саме: №00021100402 від 26.08.2020, №00021100402 від 11.08.2020 та №0030440402 від 07.10.2020.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Веспрем" не погодилось із висновками перевірки та оскаржило податкові повідомлення-рішення у судовому порядку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 у справі №380/7683/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Веспрем" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, зобов`язання вчинити дії адміністративний позов задоволено повністю та:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 26.08.2020 №0002200402;

- зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Веспрем" в розмірі 6070023,00 грн;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 11.08.2020 №0002110402;

- зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Веспрем" в розмірі 950879,00 грн;

- визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 07.10.2020 №0030440402;

- зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Веспрем" в розмірі 37611804,00 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 у справі №380/7683/20 без змін.

06.09.2021 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі №380/7683/20 здійснено відшкодування ПДВ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Веспрем".

18.02.2022 засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Веспрем" внесено рішення щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації. Термін подання кредиторських вимог визначено до 19.04.2022.

26.05.2022 державним реєстратором прийнято від ліквідатора з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Веспрем" в особі ОСОБА_1 заяву про державну реєстрацію припинення юридичної особи (форма 2) та довідку архівної установи ПАУ "Трудовий архів" №51-Р від 24.05.2022.

27.05.2022 державним реєстратором Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області Кендзьор С.О. внесено в Єдиний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис №1004151110008045826 про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Веспрем" шляхом ліквідації.

Головне управління ДПС у Львівській області не погодилось із рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі №380/7683/20 і оскаржило їх в касаційному порядку до Верховного Суду, який 11.05.2022 відкрив касаційне провадження у справі №380/7683/20.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.11.2022 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України задоволено частково, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі №380/7683/20 скасовано та закрито провадження у справі №380/7683/20.

Як вказано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.11.2022 у справі №380/7683/20, вирішуючи спір, суди повинні надати належну правову оцінку усім доказам та обставинам, що стосуються предмету доказування, в їх сукупному зв`язку один з одним та дослідити їх в тому обсязі поки не виникне повне переконання в обставинах справи. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій належним чином не перевірили фактичні дані щодо підписання накладних, повноважними особами. Суди попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не перевірили, чи розслідується у порушеному кримінальному провадженні №6219150000000937 від 26.11.2019 участь посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) позивача та надати цій обставині належну оцінку.

Як також зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.11.2022 у справі №380/7683/20, суд, задовольняючи позовні вимоги не дослідив зібрані у справі докази, копії платіжних доручень, роздрукованих з системи "Інтернет-Банк" та не перевірив докази на підтвердження фактів, не вжив заходів для виявлення та витребування доказів, не витребувано довідки про рух коштів по рахунку, не встановлено чи за платіжними дорученнями, які були надані під час розгляду справи, здійснено оплату, оскільки відповідач у справі стверджував, що до перевірки не надано платіжні доручення, які підтверджують, що суми ПДВ, заявлені до бюджетного відшкодування, є фактично сплаченими постачальникам або до державного бюджету. Невстановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, свідчить про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при розгляді справи.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Водночас, як вказав Верховний Суд у постанові від 22.11.2022 у справі №380/7683/20, позивач звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі. Позивач вказує, що внаслідок збройної агресії рф та блокування морських портів діяльність ТзОВ "Торговий Дім Веспрем" стала неможливою, а відтак було прийнято рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації без правонаступництва. До клопотання позивач додав витяг з ЄДРПОУ.

Верховним Судом у постанові від 22.11.2022 у справі №380/7683/20 встановлено, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис від 27.05.2022 №1004151110008045826 "державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Веспрем", ідентифікаційний код юридичної особи 42647141", а тому відповідно до пункту 5 частини 1 статті 238 КАС України суд дійшов висновку закрити провадження у справі №380/7683/20.

У зв`язку з тим, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.11.2022 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі №380/7683/20 скасовано, Головним управлінням ДПС у Львівській області подано заяву про поворот виконання рішення, однак ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 відмолено у задоволенні вказаної заяви у зв`язку з припиненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Веспрем".

При цьому згідно з відомостями, які відображені в електронній виписці з рахунку ГУДКСУ у Львівській області № НОМЕР_1 , а також в інтегрованій картці платника податків, свідчать про те, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 у справі №380/7683/20, яке в подальшому було скасовано Верховним судом, Державним казначейством України 06.09.2021 було здійснено відшкодування ПДВ у розмірі 44632706,00 грн на користь «Торговий Дім Веспрем».

У позовній заяві у даній справі №914/1817/23 вказано, що рішення про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Веспрем" прийнято засновниками, які знали про наявність судового процесу у Верховному Суді щодо вищезгаданих податкових повідомлень-рішень. ГУ ДПС у Львівській області вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Веспрем" з метою ухилення від сплати податкових зобов`язань, прийняло рішення про ліквідацію.

Позивач вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Веспрем" прийняло рішення про ліквідацію юридичної особи, з метою завдати шкоду кредитору (ГУ ДПС у Львівській області), оскільки правова дія боржника є вчиненою на шкоду кредитору, якщо внаслідок такої дії боржник став неплатоспроможним або більш неспроможним, ніж він був до вчинення дії.

Отже, з урахування наведеного, ГУ ДПС у Львівській області вважає, що в даному випадку його право як кредитора та матеріальні інтереси держави були порушені, з огляду на що позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи «Торговий Дім Веспрем» (код ЄДРПОУ 42647141) (запис від 27.05.2022 №1004151110008045826).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому Державний реєстратор Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області заперечує щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Зокрема відповідач вказав, що згідно з даними ЄДР на момент проведення реєстраційної дії «державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті ліквідації» в ЄДР були відсутні будь які відомості стосовно заборони проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті ліквідації, а тому при проведенні реєстраційної дії «державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті ліквідації» на підставі документів, отриманих 26.05.2022 відповідачем встановлено відсутність підстав для відмови в державній реєстрації припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Веспрем".

Як зазначено у відзиві на позовну заяву, у відповідача не було підстав для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації з огляду на те, що заявником подано належним чином оформлений повний пакет документів відповідно до частини 13 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», були відсутні відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, як зазначив відповідач, реєстраційна дія від 27.05.2022 є законною та проведена з дотриманням усіх норм та вимог законодавства, а тому позов є безпідставний і необґрунтований та не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на таке.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Згідно з частиною 1 статтею 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із частиною 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 1 статті 104 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників (пункт 1 частини 1 статті 110 ЦК України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Повноваження державного реєстратора визначені положеннями частиною 2 статті 6 наведеного Закону. Так, державний реєстратор: 1) приймає документи; 1-1) встановлює черговість розгляду поданих документів для державної реєстрації; 2) перевіряє наявність у Єдиному державному реєстрі заборони вчинення реєстраційних дій; 3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; 3-1) під час проведення реєстраційних дій у випадках, передбачених цим Законом, обов`язково використовує відомості реєстрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів; 3-2) перевіряє дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, за допомогою Єдиного реєстру довіреностей; 3-3) перевіряє використання спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладені документи, що подаються для здійснення реєстраційних дій, за допомогою Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів; 3-4) перевіряє наявність факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації; 4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 5) веде Єдиний державний реєстр; 6) веде реєстраційні справи; 6-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; 7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідних державних органів, або судового рішення про припинення юридичної особи, не пов`язаного з її банкрутством, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; 2) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню (ч.13 ст.17 Закону).

Як встановлено судом, 26.05.2022 керівником (ліквідатором) ТОВ «ТД Веспрем» ОСОБА_1 подано державному реєстратору наступні документи: заяву про державну реєстрацію припинення юридичної особи (форма 2) та довідку архівної установи ПАУ «Трудовий архів» №51-Р від 24.05.2022, відповідно до якої у зв`язку з ліквідацією ТзОВ «ТД Веспрем» (код ЄДРПОУ 422647141) у Приватну архівну установу «Трудовий архів» прийняті документи з кадрових питань (особового складу) за 2018-2022 роки, у кількості 3 (три) справи, згідно опису справ, які відповідно до закону підлягають тривалому зберіганню.

Так, судом встановлено, що перелік поданих ліквідатором ТзОВ «ТД Веспрем» документів для припинення діяльності, відповідає вимогам законодавства.

Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій визначено статтею 25 вказаного Закону. Так, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: 1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо, зокрема, зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає, зокрема, перевірку відомостей Єдиного державного реєстру на наявність заборони вчинення реєстраційних дій.

27.05.2022 державним реєстратором Кендзьор С.О. проведена реєстраційна дія про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації та вчинено запис №1004151110008045826.

Матеріали справи підтверджується, що станом на час вчинення реєстраційної дії припинення юридичної особи заборгованості зі сплати податків і зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не обліковувалось. Станом на дату прийняття рішення про припинення ТзОВ «ТД Веспрем» (27.05.2022) рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 у справі №380/7683/20 набрало законної сили 26.07.2021 та було виконане ще 06.09.2021.

Так, державним реєстратором під час внесення запису про припинення юридичної особи не могло ставитися під сумнів рішення суду, що набрало законної сили.

Однак, враховуючи обставини справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, щодо позовної вимоги про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини того, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.03.2023 у справі № 920/456/19, від 14.06.2022 у справі № 903/1173/15, від 09.11.2021 у справі № 906/1388/20, від 26.08.2021 у справі № 924/949/20, від 23.10.2018 у справі № 903/857/18, від 20.08.2019 у справі № 911/714/18, від 13.10.2020 у справі № 911/1413/19.

Статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань" визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус (стаття 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань").

Змістом статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань" передбачено повноваження державного реєстратора згідно з якими він, зокрема, проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; веде Єдиний державний реєстр; веде реєстраційні справи.

Подання документів для державної реєстрації за змістом статті 14 наведеного вище Закону здійснюється заявником (засновник (засновники) або уповноважена ними особа - у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, в розумінні абзацу 1 пункту 8 частини першої статті 1 Закону).

Водночас статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено спростовувану презумпцію відомостей, оголошених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР).

Особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

У такому випадку, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує права чи законні інтереси позивача.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі №904/5857/17.

Враховуючи вищенаведене, питання наявності правових підстав для скасування певного реєстраційного запису не ставиться у виключну залежність від дотримання державним реєстратором визначеного Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" порядку та способу його дій і у випадку встановлення судом в межах відповідного спору незаконності підстави для вчинення такого запису, яким порушуються права та інтереси позивача, існують правові підстави для його скасування.

Подібні висновки також містяться у постановах Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №910/13125/19 та від 26.11.2021 у справі №520/4005/2020.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.01.2025 у даній справі №914/1817/23, суди першої і апеляційної інстанцій залишили поза увагою наведене застосування приписів пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в розрізі розгляду спірних правовідносин, обмежившись виключно дослідженням питання формального дотримання державним реєстратором визначених Законом порядку та способу його дій.

Частиною тринадцятою статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції чинній на день внесення запису) для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідних державних органів, або судового рішення про припинення юридичної особи, не пов`язаного з її банкрутством, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; 2) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Частиною 5 статті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України припинення юридичної особи може відбуватися шляхом ліквідації. Ліквідація юридичної особи можлива на підставі рішення її учасника (пункт 1 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 статті 105 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент припинення) учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор): закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами (частина третя статті 111 Цивільного кодексу України); вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи (частина четверта статті 111 Цивільного кодексу України); складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи (частина восьма статті 111 Цивільного кодексу України); складає ліквідаційний баланс після завершення розрахунків з кредиторами (частина одинадцята статті 111 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Відповідно до частини 1 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній на момент припинення) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

При цьому, внесення запису про припинення юридичної особи унеможливлює існування у неї правоздатності, яка могла б забезпечити можливість пред`явлення безпосередньо до такої особи вимог про оскарження рішень її органів щодо внесення спірного запису чи інших дії, пов`язаних з її припиненням, а тому належним способом захисту прав та інтересів в такому випадку і є пред`явлення позову до державного реєстратора з вимогою про скасування зазначеного запису.

У постанові від 17.06.2020 у справі №826/10249/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що позовна вимога про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи відповідає належному способу захисту прав та інтересів.

Визначаючи юрисдикційну належність такого спору Великою Палатою Верховного Суду в наведеній постанові зазначено, зокрема про те, що:

- відносини щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно і державної реєстрації юридичних осіб є різними і регулюються різним матеріальним правом;

- якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, зокрема якщо її було здійснено на підставі рішення про ліквідацію, прийнятого особами, які не мали повноважень його ухвалювати, на підставі сфальшованих документів, якщо у процедурі ліквідації не було відчужено все майно юридичної особи тощо, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов`язується її припинення та припинення права власності на її майно, а є лише записом, який не тягне за собою наслідків;

- спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки) та не захищає права позивача в конкретних правовідносинах;

- спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести відповідний запис до ЄДР. Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності;

- подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України), а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Враховуючи вищевикладене, вимога про скасування запису в ЄДР про припинення юридичної особи, пред`явлена до державного реєстратора з підстав порушення порядку та процедури ліквідації такої юридичної особи, є належним способом захисту порушених прав та інтересів особи і її розгляд не обмежується виключно перевіркою дій державного реєстратора, адже суду належить дослідити підстави для вчинення такого запису на предмет їх законності та його вплив на права і інтереси позивача.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №910/13125/19 та від 26.11.2021 у справі №520/4005/2020.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, який передбачений статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.

Також слід звернути увагу на заборону формалізму як одну із вимог принципу пропорційності, який зобов`язує суди не допускати декларативного підходу в оцінці доказів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, серед іншого, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін.

За змістом статей 7, 13 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Такі принципи господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків.

Суд акцентує увагу, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право особи на обґрунтоване рішення. У справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001 ЄСПЛ зазначив, що лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя.

У Рішенні ЄСПЛ "Мала проти України" від 17.11.2014 суд погодився з доводами заявниці про наявність порушення статті 6 Конвенції у випадку ненадання судом оцінок аргументові заявниці, що мав ключове значення для результатів провадження.

Як встановлено судом, рішення щодо припинення юридичної особи шляхом ліквідації засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Веспрем" внесено 18.02.2022, а заяву про державну реєстрацію припинення юридичної особи (форма 2) та довідку архівної установи ПАУ "Трудовий архів" №51-Р від 24.05.2022 ліквідатор з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Веспрем" в особі ОСОБА_1 подав державному реєстратору 26.05.2022.

При цьому касаційне провадження у справі №380/7683/20, позивачем у якій є Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Веспрем" відкрито 11.05.2022, тобто раніше ніж ліквідатор з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Веспрем" звернувся до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Отже, з наведеного вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Веспрем" володіло інформацією про наявність судового процесу у справі №380/7683/20 у Верховному Суді щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №00021100402 від 26.08.2020, №00021100402 від 11.08.2020 та №0030440402 від 07.10.2022, однак не зважаючи на це вчинило дії для припинення юридичної особи шляхом ліквідації за рішенням власників.

Відповідно до висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №147/66/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (пункт 55 постанови). Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації їхніх прав і передбаченого договором та/або законом виконання їхніх обов`язків (пункт 60 постанови). Введення у цивільне законодавство принципу добросовісності є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб`єкта права як добросовісного або недобросовісного (пункт 61 постанови).

За змістом частини другої статті 13 Цивільного кодексу України недобросовісна поведінка однієї особи, яка полягає у вчиненні дій, що можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом. Сутність зловживання правом полягає у недобросовісному вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, зокрема всупереч меті останнього. Заборона зловживання правом по суті випливає з властивості рівнозваженості, закладеної у принципі юридичної рівності учасників цивільних правовідносин. За змістом приписів Цивільного кодексу України поняття "добросовісність" ототожнюється з поняттям "безвинність", а "недобросовісність" - з виною. За діяння, якими завдано шкоду внаслідок недобросовісної поведінки, може наступати відповідальність (наприклад, на підставі частини третьої статті 39 Цивільного кодексу України). Оскільки настання відповідальності, за загальним правилом, пов`язується з виною, то такі діяння є винними (див. висновок сформульований Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04.09.2020 у справі №311/2145/19).

У постанові від 08.05.2018 у справі N 910/1873/17 Верховний Суд вказав, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Таким чином, поведінка та дії управнених та зобов`язаних сторін (позивача та відповідача) повинні відповідати принципу добросовісності та сутності чесної ділової практики, будуватися на взаємоповазі та дотриманні інтересів усіх учасників цих відносин.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, всебічно, повно і об`єктивно розглянувши матеріали справи, беручи до уваги такі засади цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, з огляду на що його слід задовольнити та відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Веспрем" (ідентифікаційний код 42647141) (запис від 27.05.2022 №1004151110008045826).

Сплата позивачем судового збору підтверджується платіжною інструкцією від 26.05.2023 №1134 на суму 2684,00 грн, а тому враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки у позов слід задовольнити.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Веспрем" (ідентифікаційний код 42647141) (запис №1004151110008045826 від 27.05.2022).

3. Стягнути з Державного реєстратора Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області (81146, Львівська область, Львівський район, село Підберізці, вулиця Шевченка Т.Г., будинок 25, ідентифікаційний код 22372802) на користь Головного управління ДПС у Львівській області (79026, місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 35, ідентифікаційний код 43968090) 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 27.08.2025.

Суддя Петрашко М.М.