Рішення № 129771840, 26.08.2025, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" серпня 2025 р.Cправа № 902/820/25

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О.Є., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Басейнового управління водними ресурсами річки Прип`ять (місцезнаходження: вул. Київська, буд. 81, м. Житомир, Житомирська область, 10001, ідентифікаційний код юридичної особи: 01038766)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМЕРІЯ ОЙЛ" (вул. Привокзальна, буд. 3Б, м. Вінниця, Вінницький р-н., Вінницька область, 21001, ідентифікаційний код юридичної особи: 44618933)

про стягнення 8 549,30 грн

УСТАНОВИВ :

19.06.2025 Басейнове управління водних ресурсів річки Прип`ять звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМЕРІЯ ОЙЛ" про стягнення 7'990,00 гривень вартості недоотриманого оплаченого товару та 559,30 гривень штрафу за прострочення поставки, всього 8'549,30 грн.

Обґрунтовуючи підстави позову позивач зазначив, що відповідач не виконав свого зобов`язання по фактичній передачі 170 л бензину А-95 на суму 7'990,00 грн з ПДВ по пред`явленим талонам (скретч-каркам) передбаченого договором № СК03/0046 від 30.01.2024.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2025 справу № 902/820/25 розподілено судді Виноградському О. Є.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 24.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу без повідомлення сторін за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено сторонам строки на подання заяв по суті справи.

25.06.2025 ухвала про відкриття провадження у справі доставлена як позивачу, так і відповідачу до Електронних кабінетів ЄСІТС, про що в матеріалах справи містяться відповідні довідки.

У визначений судом строк відзиву на позовну заяву, а також доказів про забезпечення товаром (бензином марки А-95) наданих позивачу на виконання договору № СК03/0046 від 30.01.2024 талонів (скретч-карток) на отримання 170 л бензину А-95 на суму 7'990,00 грн від відповідача до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

За результатами процедури закупівлі 30.10.2024 між Басейновим управлінням водних ресурсів річки Прип`ять (Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (Постачальник, відповідач) укладено Договір № СК03/0046 (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов`язується у 2024 року передати у власність Замовника предмет закупівлі за ДК 021:2015:09130000-9 - Нафта і дистиляти (дизельне паливо, бензин А-95, скраплений газ) в талонах у асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Додатку 1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною (надалі Товар), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити цей Товар.

Специфікацією (Додаток № 1 до Договору поставки від 30.01.2024 № СК03/0046) визначено найменування товару, одиниці виміру та кількість: Бензин марки А-95 ЄВРО 8 000 л, Дизельне паливо 8 000 л, Нафтовий газ скраплений 1 000 л, зазначена кількість Товару відповідає п. 1.2. Договору.

Термін дії талонів починається з моменту їх отримання Замовником і діє протягом 12 місяців до повного відбору обсягів закупленого Товару в талонах номіналом 10 і 20 літрів, з безоплатною заміною їх на нові, якщо така заміна необхідна (п. 2.3. Договору).

Згідно п. 3.1. ціна Договору становить 780 000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 130 000,00 грн.

Пунктом 4.2. Договору визначено, що розрахунки проводять шляхом здійснення оплати Замовником товару через органи державного казначейства після пред`явлення Постачальником рахунка на їх оплату та підписання Сторонами видаткової накладної. Замовник зобов`язується повністю оплатити вартість (ціну) переданої у власність (поставленої) партії Товару протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання Сторонами накладної (видаткової накладної) на переданий (поставлений) у власність Товару, шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок Постачальника, з урахуванням ПДВ, враховуючи положення п. 4.3 Договору.

Місце та строк поставки: талони за рахунок Постачальника на адресу вул. Київська, буд. 81 м. Житомир, Житомирська область, Україна, 10001 по 31.12.2024 року та до повного вибору придбаного Товару (п.п. 5.1. та 5.2. Договору).

Розділом 7, а саме п. 7.1. Договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором.

За порушення строків постачання з Постачальника стягується пеня в розмірі 0.1% від вартості предмету закупівлі за кожний прострочений день, а за прострочення більше ніж на 15 (п`ятнадцять) календарних днів додатково стягується штраф в розмірі 7% від зазначеної вартості. Сплата пені не звільняє Сторону від виконання прийнятих на себе зобов`язань по цьому Договору (п. 7.2. Договору).

Відповідно до п. 11.1. Договір набирає чинності з дня його підписання і діє по 31.12.2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Разом з тим, 14.03.2024 Басейнове управління водних ресурсів річки Прип`ять та Товариство з обмеженою відповідальністю "АРМЕРІЯ ОЙЛ" дійшли взаємної згоди щодо укладення Додаткової угоди № 1 про розірвання Договору № СК03/0046 від 30.01.2024 року (далі Додаткова угода).

Пунктом 1. Додаткової угоди визначено, що відповідно до пункту 8.1. Договору Сторони дійшли взаємної згоди про дострокове розірвання Договору з 14.03.2024 року.

Сторони погодили зменшення загальної суми Договору на 703'900,00 грн у т.ч. ПДВ 117'316,67 грн (п. 2. Додаткової угоди).

Загальна сума Договору становить 76'100,00 грн у т.ч. ПДВ 12683,33 грн (п. 3. Додаткової угоди).

Згідно п. 4 Додаткової угоди зміни набирають чинності з моменту її підписання Сторонами.

Внаслідок укладення Додаткової угоди Сторонами було підписано Специфікацію (Додаток № 1 до Договору від 30.01.2024 № СК03/0046), якою визначено найменування товару, одиниці виміру та кількість: Бензин марки А-95 ЄВРО 1 500 л, Нафтовий газ скраплений 200 л.

На виконання умов Договору Басейнове управління водних ресурсів річки Прип`ять отримало талони на пальне, що підтверджується видатковою накладною № 0003/0000092 від 01.02.2024 та Специфікацією № 0003/0000092-С відпущених скетч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної. Вартість талонів позивачем сплачена в повному обсязі в розмірі 76 100,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 161 та № 162 від 07.02.2024 на вказану суму.

Враховуючи припинення відвантаження Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" обумовленого пального на автозаправних станціях та наявність у позивача оплачених ним, але не отоварених відповідачем талонів (скетч-карток) на Бензин А-95 в кількості 170 літрів на загальну суму 7'990,00 грн, Басейновим управлінням водних ресурсів річки Прип`ять на адресу відповідача була направлена Вимога № 01-198/1 від 07.04.2025 про повернення суми здійсненої попередньої оплати за непоставлений товар та сплату штрафу.

Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" вищевказана Вимога отримана не була.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов`язання за Договором щодо повної і своєчасної поставки обумовленого Договором Товару на суму 7 990,00 грн Басейнове управління водних ресурсів річки Прип`ять звернулося із відповідним позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" 8'549,30 грн, з яких 7'990,00 грн вартість непоставленого Товару(попередньої оплати) та 559,30 грн штрафу за прострочення поставки.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу приписів ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений Договір № СК03/0046 від 30.01.2024.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

У відповідності зі ст. ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.

Судом встановлено, що Басейновим управлінням водних ресурсів річки Прип`ять на виконання умов Договору оплачено вартість Товару на загальну суму 76'100,00 грн.

Відповідачем за видатковою накладною №0003/0000092 від 01.02.2024 та Специфікацією № 0003/0000092-С відпущених скетч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної передано відповідні талони.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому (пункт 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємства і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008).

Отже, факт підписання Басейновим управлінням водних ресурсів річки Прип`ять видаткової накладної № 0003/0000092 від 01.02.2024 не свідчить про факт передачі Товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надають позивачу право на отримання відповідної кількості Товару у майбутньому.

Матеріали справи не містять доказів фактичної передачі позивачу Товару за Договором на суму 7'990,00 грн.

Визначаючись відносно того, чи мали місце обставини непоставки позивачу товару за Договорами, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №903/666/22, за якими: "...За загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред`являє оператору АЗС картку на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості..."

Враховуючи сукупність доказів в матеріалах справи, зокрема наявні копії невикористаних талонів (скретч-карток) на Бензин А95, суд, керуючись ст.79 ГПК України, дійшов висновку, що обставина непоставки 170 літрів пального вартістю 7 990,00 грн є доведеною.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно із ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 ЦК України).

Як уже зазначалося, відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а згідно з ч. 1 ст. 664 цього ж Кодексу - зобов`язання вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Визначаючись із правовою природою здійснених позивачем платежів за Договором відповідно до платіжних інструкцій № 161 та № 162 від 07.02.2024 на загальну суму 76'100,00 грн, суд враховує таке.

Згідно із ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За приписами ч.1 ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання.

На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку не виконання зобов`язання.

Такі ж висновки підтримав Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.10.2020 по справі №361/8331/18.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17 та підтриманий у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).

Враховуючи викладене, здійснені позивачем платежі відповідно до платіжних інструкцій № 161 від та № 162 від 07.02.2024 на загальну суму 76'100,00 грн слід вважати саме авансом, а не завдатком, позаяк такі платежі не є способом виконання зобов`язання, а лише є способом платежу.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. При цьому суд враховує позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 08.02.2019 у справі №909/524/18, що ст. 693 ЦК України наділяє особу саме правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права.

Оскільки у Договорі строк поставки товарів визначений до 31.12.2024 року та до повного вибору придбаного Товару (п. 5.2. Договору), застосуванню підлягають приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до яких боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відтак зобов`язання відповідача щодо повернення суми попередньої оплати виникло за спливом семиденного строку від дня пред`явлення Вимоги № 01-198/1 від 07.04.2025 в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 7'990,00 грн вартості непоставленого Товару (попередньої оплати).

Окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 559,30 грн штрафу за прострочення поставки згідно Договору.

Пунктом 7.2. Договору Сторони погодили, що за порушення строків постачання з Постачальника стягується пеня в розмірі 0.1% від вартості предмету закупівлі за кожний прострочений день, а за прострочення більше ніж на 15 (п`ятнадцять) календарних днів додатково стягується штраф в розмірі 7% від зазначеної вартості. Сплата пені не звільняє Сторону від виконання прийнятих на себе зобов`язань по цьому Договору.

Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу за прострочення поставки в розмірі 559,30 грн відповідно до 7'990,00 грн вартості непоставленого Товару, судом встановлено обґрунтованість такого нарахування в зазначеній сумі.

Отже, позовні вимоги у цій частині теж підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Разом з тим відповідачем не подано до суду жодних доказів в підтвердження або спростування заявлених позовних вимог.

За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при звернені до суду із цим позовом сплачено судовий збір в розмірі 4 903,65 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 847 від 01.05.2025 року.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Як встановлено судом, позивачем заявлено вимогу майнового характеру на загальну суму 8'549,30 грн, а отже мало бути сплачено судовий збір в мінімальному розмірі - 3028,00 грн, натомість сплачено - 4'903,65 грн.

Таким чином, позивачем внесено на 1'875,65 грн судового збору більше, аніж встановлено законом.

Як вказано в пункті 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Разом з тим, за відсутності клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору, таке питання судом не вирішується.

Отже, враховуючи, що позов задоволено повністю, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 3'028,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76 80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1. Позов Басейнового управління водними ресурсами річки Прип`ять до Товариства з обмеженою відповідальністю «Армерія Ойл» про стягнення 8'549,30 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Армерія Ойл» (вул. Привокзальна, буд. 3Б, місто Вінниця, Вінницькій район, Вінницька область, 21001, ідентифікаційний код юридичної особи 44618933) на користь Басейнового управління водними ресурсами річки Прип`ять (місцезнаходження: вул. Київська, буд. 81, м. Житомир, Житомирська область, 10001, ідентифікаційний код юридичної особи: 01038766) суму заборгованості в розмірі 8'549,30 (вісім тисяч п`ятсот сорок дев`ять гривень тридцять копійок) гривень, з яких сума основного боргу 7'990,00 грн та штраф в розмірі 559,30 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Армерія Ойл» (вул. Привокзальна, буд. 3Б, місто Вінниця, Вінницькій район, Вінницька область, 21001, ідентифікаційний код юридичної особи 44618933) на користь Басейнового управління водними ресурсами річки Прип`ять (місцезнаходження: вул. Київська, буд. 81, м. Житомир, Житомирська область, 10001, ідентифікаційний код юридичної особи: 01038766) суму сплаченого судового збору в розмірі 3'028,00 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне рішення складено 26 серпня 2025 р.

Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи