Рішення № 129767624, 27.08.2025, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/1434/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27 серпня 2025 року селище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складісуддіКірічука М.М. з участю секретаря судового засідання Грінчук-Степанюк З.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Романів заяву адвоката Якубова Яшара Елхан огли в інтересах товаристваз обмеженоювідповідальністю«ДДМ Естейт» проухвалення додатковогорішення уцивільній справіза позовом ОСОБА_1 до товаристваз обмеженоювідповідальністю «ДДМ Естейт» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 13 серпня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до товариствазобмеженоювідповідальністю «ДДМЕстейт» (даліТОВ «ДДМЕстейт»)про відшкодуваннямайнової таморальної шкоди,завданої ушкодженнямздоров`я відмовлено.

18 серпня 2025 року до суду в межах п`ятиденного строку, визначеного процесуальним законодавством, надійшла заява від представника відповідача адвоката Якубова Яшара Елхан огли про ухвалення додаткового рішення. Посилаючись на те, що судом не вирішено питання про судові витрати, представник відповідача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДДМ Естейт» 23870,00 грн судових витрат.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частина першастатті 133Цивільногопроцесуальногокодексу України (далі ЦПК України)передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаноїстатті Кодексу).

За змістомстатті 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертійстатті 62 ЦПК України.

Відповідно достатті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодувати судові витрати у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання позивача до утримання від подання необґрунтованого позову чи скарги на судове рішення, а сторін - до позасудового вирішення спору.

Частинами 1-5статті 137 ЦПК Українипередбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті137, частина восьма статті141 ЦПК України), правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді, представник відповідача надав копію договору про надання правової допомоги та представництво в суді від 15 грудня 2023 року, укладеного між ТОВ «ДДМ Естейт» та адвокатом адвокатом Якубовим Яшаром Елхан огли, відповідно до умов якого адвокат зобов`язується брати участь в усіх судових засіданнях зі складанням необхідних скарг та заяв. Сторони погодили, що юридичну допомогу, що надається адвокатом, клієнт оплачує на підставі додаткової угоди до цього договору.

Також заявником подано звіт про виконання умов договору від 17 серпня 2025 року, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 23870 грн, з яких:

ознайомленняз матеріаламисправи,які булиотримані відклієнта (на67арк.); підготовка правової позиції та надання консультації Клієнту щодо наявності гіпотетичної можливості досягнення результату, якого він бажає, а саме відмови позивачу у задоволенні його позовних вимог; підготовка правової позиції та надання консультації Клієнту, на що витрачено 120 хвилин вартістю 2000,00 грн;

складання клопотання про зупинення провадження у справі, на що витрачено 30 хвилин вартістю 500,00 грн;

участь у судових засіданнях 18 червня 2025 року та 13 серпня 2025 року вартістю 12000,00 грн;

додаткова винагорода у розмірі 10 % від суми, у стягненні якої відмовлено судом, становить 6720,00 гр;

витрати на паливно-мастильні матеріали для автомобіля для поїздки до місця проведення судового засідання, з урахуванням двох поїздок, становить 4650, 38 грн.

Згідно пункту 6 додаткової угоди до договору про надання правової допомоги та представництво в суді від 15 грудня 2023 року кожне судове засідання , в якому адвокат бере участь, оплачується в розмірі 6000,00 грн, виготовлення необхідних процесуальних документів, оплачується в залежності від часу витраченого на їх виготовлення, а саме одна година вартістю 1000,00 грн, у разі ухвалення судом рішення про повну чи часткову відмову у задоволенні позовних вимог позивача, клієнт сплачує додаткову винагороду адвокату у розмірі 10% від суми у стягнення якої відмовлено.

Суд вважає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно достатті 138 ЦПК Українивитрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Верховний Суд зауважує, що запровадження законодавцем граничного розміру (верхньої межі) компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані з прибуттям до суду, покликане насамперед запобігти завищенню розміру цих витрат та попередженню зловживання таким правом.

Таке правове регулювання порядку здійснення цивільного судочинства не може обмежувати та/або заперечувати право сторони, на користь якої ухвалене судове рішення та яка понесла витрати, пов`язані з прибуттям до суду, й підтвердила їх документально.

Граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», згідно з додатком до якої витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла, - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, її представникові, не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

У свою чергу, питання, пов`язані з відшкодуванням витрат на відрядження, унормованіпостановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів»та Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженоюнаказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59.

За змістом пунктів 7, 9постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтвердних документів відшкодовуються, окрім іншого, витрати на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).

Витрати на проїзд державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, у м`якому вагоні, суднами морського та річкового транспорту, повітряним транспортом за квитками 1 класу та бізнес-класу, фактичні витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення та на перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується працівник, відшкодовуються з дозволу керівника згідно з підтвердними документами.

Відповідно до пунктів 6, 7 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженоюнаказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59, витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов`язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.

Пунктом 14 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженоюнаказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59визначено, що підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв`язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно доЗакону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»таПодаткового кодексу України.

В абзаці сімнадцятомустатті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Водночас як пунктом 10постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98, так і пунктом 12 розділу ІІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженоюнаказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59передбачено, що у разі відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовуються з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу відповідно до затвердженого маршруту.

Таким чином, сторона, яка не є суб`єктом владних повноважень і на користь якої ухвалене судове рішення, має право на компенсацію здійснених нею та підтверджених документально витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, які не можуть перевищувати встановлені законодавством, зокрема,постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98та Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженоюнаказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59.

Водночас вищевказані нормативно-правові акти органів виконавчої влади передбачають можливість відшкодування витрат на проїзд в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі), або ж витрат на пально-мастильні матеріали, які відшкодовуються з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу відповідно до затвердженого маршруту.

Отже, вирішуючи питання про відшкодування витрат стороні, пов`язаних із прибуттям до суду, необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалась особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат. Якщо на підтвердження здійснених стороною витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, подано документи щодо проїзду транспортом загального користування, то такі витрати повинні бути відшкодовані у розмірі вартості квитка, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством. Такі витрати також можуть бути відшкодовані у розмірі витрат на пально-мастильні матеріали, з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу, якщо вони підтверджені документально.

Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті затвердженонаказом Міністерства транспорту України від 10 лютого 1998 року № 43і призначені для планування потреби підприємств, організацій та установ в паливно-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії і раціонального використання нафтопродуктів, а також можуть застосовуватись для розроблення питомих норм витрат палива.

Матеріали справи не містять документів, які підтверджують користування адвокатом автомобілем для прибуття до селища Романів та не надано документів, що засвідчують вартість понесених витрат на паливно мастильні матеріали у розмірі 4650,38 грн. Водночас заявником додано фіскальний чек від 18 червня 2025 року на суму лише 2093,64 коп.

За викладених обставин суд вважає, що вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, оскільки представник відповідача не надав доказів на підтвердження понесених транспортних витрат адвоката для прибуття до селища Романів та у зворотному напрямку.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20), від 02 червня 2021 року у справі № 379/1437/18 (провадження № 61-11751св20).

Щодо стягнення додаткової винагороди адвокату у розмірі 10% від суми у стягнення якої відмовлено, суд зазначає наступне.

Згідно заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 16 травня 2025 року, останній просив стягнути з ТОВ «ДДМ Естейт» на його користь на відшкодування майнової шкоди, завданої ушкодженням здоров`я 41012,41 грн, на відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 11912,05 грн та 3 % річних в розмірі 3266,39 грн, а всього разом 66190,85 грн. Отже розмір додаткової винагороди адвокату, який підлягає стягненню становить 66190,85 *10/100 = 6619,09 грн.

Відповідно до частини 6 статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене та те, що матеріалами справи підтверджено участь у судових засіданнях 18 червня 2025 року, 13 серпня 2025 року, суд стягує з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 21119,09 грн, оскільки вони підтвердженні документально та від позивача не надходило клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

На підставівикладеного,керуючисьстаттею270ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву адвоката Якубова Яшара Елхан огли в інтересах товаристваз обмеженоювідповідальністю «ДДМ Естейт» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адресамісця;проживання: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податківв Державномуреєстрі фізичнихосіб -платників податків: НОМЕР_1 )на користьтоваристваз обмеженоювідповідальністю «ДДМ Естейт» (адреса місця знаходження: вул. Миру, 53 смт. Калита, Броварський район, Київська область, ідентифікаційний кодюридичної особи 39455541) судові витрати в розмірі 21119 (двадцять одна тисяча сто дев`ятнадцять) гривень 09 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Суддя М.М. Кірічук