Рішення № 129767174, 19.08.2025, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/1139/25

2/154/744/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2025 рокуВолодимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Лутая А.М.

за участю секретаря судових засідань - Жолоб К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог виконавчий комітет Зимнівської сільської ради Володимирського району Волинської області

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 24.03.2025 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини. Позов обґрунтовує тим, що із відповідачем вона перебувала у шлюбі, який зареєстрований 10.05.2017 року Луцьким міським Відділом Державної Реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Волинській області, про що зроблено актовий запис №531. Від спільного подружнього життя у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одруження з відповідачем виявилось невдалим, через непорозуміння, різні погляди на життя. Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 06 жовтня 2021 року шлюб між сторонами було розірвано, при цьому місце проживання малолітнього сина судом не визначалося, син почав проживати з матір`ю.

Вказує, що на даний час син проживає з позивачкою, та перебуває на її утриманні, що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади та довідкою про склад сім`ї , що додаються. Невизначеність місця проживання дитини, при її фактичному проживанні з позивачем, є перешкодою у здійснені неї своїх прав та обов`язків щодо сина, зокрема в частині вибору місця проживання (реєстрації) медичного обслуговування, здобуття освіти, переміщення як в Україні, так і за кордон.

Після розірвання шлюбу відповідач фактично не спілкується з сином, не цікавиться його навчанням, здоров`ям, не сплачує аліменти, і матеріальної допомоги не надає.

Позивач зазначає, що вироком Луцького міськрайонного суд Волинської області від 02 липня 2024 року відповідача було засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з конфіскацією майна. Вирок суду на даний час виконується.

Вважає, що проживання сина разом з нею відповідає вимогам Сімейного кодексу України, Конвенції про права дитини, відповідає інтересам дитини, та забезпечить якнайкращі умови розвитку, проживання та навчання сина.

Зважаючи на викладене позивач просить визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з нею - ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 03.04.2025 на підставі вказаної позовної заяви відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 23.07.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач подала заяву в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд проводити розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, подав заяву, в якій позовні вимоги визнав, розгляд справи просив проводити за його відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за відсутності представника на підставі наявних доказів.

Враховуючи те, що в судове засіданні сторони не з`явились, тому згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється без фіксування технічними засобами.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам Сімейного кодексу України, відповідає інтересам сторін по справі та не суперечить правам та інтересам інших осіб.

Оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що сторони в період з 19.05.2017 по 14.07.2022 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішення Володимир-Волинського міського суду від 07.06.2022 року.

Згідно наданої суду копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №1500, сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який відповідно до довідки про склад сім`ї від 15.01.2025 року зареєстрований та проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 .

З наданих суду актів обстеження умов проживання від 03.03.2025 №10 сім`я позивача проживає у приватному будинку, санітарно-гігієнічні умови задовільні, чисто, тепло, забезпечені продуктами харчування, утримують підсобне господарство.

Позивач працює у ФОП ОСОБА_4 та позитивно характеризується за місцем роботи.

Згідно наданої суду характеристики директора ліцею №5 імені А.Кореневського ОСОБА_3 , позитивно характеризується, як старанний, здібний учень, ввічливий, врівноважений, працелюбний, його навчанням цікавиться мама, регулярно відвідує ліцей. Батько, ОСОБА_2 , контакту зі школою не підтримує, жодного разу не поцікавився успіхами сина, батьківськи збору не відвідує, з учителями не спілкується.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»наголошує, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей, однак предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Із системного тлумачення статей 3, 9 та 18 Конвенції про права дитини, частин другої та третьоїстатті 11 Закону України «Про охорону дитинства», слідує, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини.

Устатті 141 СК Українивстановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятоюстатті 157 цього Кодексу.

Відповідно достатті 150 СК Українибатьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (стаття 155 СК України).

Відповідно до частини третьоїстатті 157 СК України, той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо спілкуватись з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Отже, батьки дитини не тільки мають право на виховання дитини та й обов`язок виховувати дитину у атмосфері поваги до її прав, її людської гідності, в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї родини, сім`ї, свого народу та Батьківщини.

Відповідно достатті 160 СК Українимісце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Згіднозчастинамипершою,другоюстатті161цьогоКодексуякщоматита батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що син ОСОБА_3 проживає з позивачем, яка створила належні умови для його виховання та розвитку, забезпечує належним доглядом та опікою, у повній та достатній мірі приділяє час сину, задовольняє гармонійний розвиток його особистості в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, а також визнання позову відповідачем, суд прийшов до висновку, що неповнолітній син ОСОБА_5 має більшу прив`язаність до матері, а отже проживання і збереження сімейних зв`язків сина ОСОБА_5 саме з позивачем, яка самостійно вирішує усі питання, що стосуються здоров`я, навчання, виховання, побуту сина, буде відповідати найкращим інтересам дитини.

Керуючись статтями4,7,8,11,12,13,76,77,81,83,141,200,206,247,258,259,263-265,273 ЦПК України, на підставі статей19,141,150,155,157,160-161 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо всудовому засіданнібуло проголошеноскорочене (вступнута резолютивнучастини)судове рішенняабо якщорозгляд справи(вирішенняпитання)здійснювався безповідомлення (виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 26.08.2025.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , утримується: Державна установа «Полицька виправна колонія №76» Рівненська область, Вараський район, с.Іванчі, вул.Лісова, 10.

Третя особа: виконавчий комітет Зимнівської сільської ради Волинської області, ЄДРПОУ 04334815, місцезнаходження: Волинська область, Володимирський район, с.Зимне, вул.Миру, 2.

Суддя Андрій ЛУТАЙ