Рішення № 129758380, 26.08.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2025 року Чернігів Справа № 640/15582/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді В. В. Падій, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасування припису,

У С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасування припису, в якій просить суд:

-визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 05.07.2019 № 632.Позов обґрунтованим тим, що позапланова перевірка проведена з порушенням норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», без присутності директора підприємства; за результатами позапланової перевірки складені два акти перевірки, які суперечать один одному, оскільки в одному акті вказані виявлені, під час проведення перевірки, порушення підприємством норм законодавства, а другий акт перевірки не містить висновків про порушення підприємством норм законодавства. Крім того посилаються, що станом на момент звернення гр. ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві із заявою, законодавчих термінів послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води не існувало, оскільки законодавчо вони були введені в дію лише з 01.05.2019, у зв`язку набуттям чинності Закону України від 09.11.2017 «Про житлово-комунальні послуги».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.08.2019 відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач, не погоджуючись із доводам позивача, надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позов необґрунтованим, оскільки при винесенні оскаржуваного припису відповідач керувався чинним законодавством, діяв в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Позивачем подана відповідь на відзив на позов, в якій додатково викладені обґрунтування позовних вимог.

Відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив на позов, зміст яких аналогічний відзиву на позов.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 13.12.2022 №2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу № 640/1432/19 скеровано до Чернігівського окружного адміністративного суду для розгляду по суті.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 02.05.2025 прийнято адміністративну справу № 640/15582/19 до провадження.

Позивачем подані додаткові пояснення по справі.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що у період з 19.06.2019 по 01.07.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві, на підставі заяви громадянина ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , наказу Головного управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві від 13.06.2019 №2864, погодження Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.05.2019 та направлення на перевірку від 13.06.2019 №2321 була здійснена позапланова перевірка дотримання Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін в частині порядку застосування тарифу на послуги з централізованого опалення з питань, викладених у зверненні гр. ОСОБА_1 .

За результатами перевірки 01.07.2019 складено акт №2864-10, в якому зафіксовані порушення Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» пункту 3 статті 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а саме, у разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, до відновлення його роботи або заміни комерційний облік здійснюється розрахунково відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, з урахуванням середнього споживання. Таким чином споживачам здійснено надлишкове нарахування за послуги з централізованого опалення за період січень 2019 року.

У зв`язку з відсутністю директора Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»» Лопатіна К. О. один примірник акту надісланий засобом поштового зв`язку.

Головним управлінням Держпродспоживслужби винесено припис №632 від 05.07.2019, в якому зазначено про виявлені під час перевірки порушення та вимогу в 30 денний термін усунути порушення, що полягає у обчисленні додатково отриманої суми надлишкового нарахування та здійсненні перерахунку коштів за адресою: АДРЕСА_1 за послугу централізованого опалення; в 30 денний термін усунути порушення, що полягає у здійсненні перерахунку по житловому прос. Повітрофлотський проспект, буд.33/2 за послугу централізованого опалення, в цілому по будинку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 №209, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.05.2017 за № 604/30472 затверджено Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві (далі Положення, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві (далі - Головне управління) є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане. Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держпродспоживслужби на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (пункт 1, 3 Положення).

Згідно з підпунктом 11 пункту 4 Положення Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, зокрема у сфері здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін:

-здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

- здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

- приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

- надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення» уповноважені органи мають право надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закон №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частиною 1 статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно частини 3 статті 6 Закону №877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частинами 1, 2 та 5 статті 7 Закону№877-V встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Частиною 6 статті 7 Закону №877-V встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно частин 7 та 8 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Позивач зазначає, що оскаржуваний припис видано за результатами здійснення відповідачем заходу державного нагляду на підставі акту перевірки від 01.07.2019 року № 2964-10, який складено з порушенням частин 11, 12 статті 4, частини 1 статті 6, частини 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Суд, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, не погоджується із даними твердженнями позивача з огляду на наступне.

Відповідно до частин 11 та 12 статті 4 Закону №877-V плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання).

Відповідно до частини 5 статті 7 Закону №877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Позапланова перевірка позивача тривала з 19.06.2019 по 01.07.2019.

Під час проведення позапланової перевірки директор Лопатін К. О. був присутній, що підтверджується записом в акті перевірки.

При цьому суд зазначає, що відсутність підпису директора підприємства в Акті перевірки від 01.07.2019 №2864-10 не може спростовувати порушення законодавства, виявлених під час проведення позапланової перевірки фахівцями Головного управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві, оскільки перевірка тривала з 19.06.2019 по 01.07.2019 та акт перевірки складався в останній день перевірки, а отже директор Лопатін К. О. міг бути відсутній у цей час, а тому відповідач правомірно направив акт перевірки засобом поштового зв`язку.

Посилання позивача на відсутність запису в журналі реєстрації перевірок про проведення позапланового заходу за зверненням гр. ОСОБА_1 згідно направлення №2321 суд відхиляє, оскільки такий запис робиться в разі надання позивачем такого журналу посадовій особі контролюючого органу.

Суд під час розгляду даної справи враховує обізнаність позивача про проведення позапланової перевірки, що підтверджується письмовими поясненнями позивача від 27.06.2019 №30/1/11673 Головному управлінню Держпродспоживслужби в м. Києві стосовно звернення ОСОБА_1 щодо нарахувань за послугу з централізованого опалення за адресою: просп. Повітрофлотський, 33/2, наявних в матеріалах справи.

Крім того суд зауважує, що позивач допустив посадових осіб відповідача до перевірки, а тому допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки.

За таких обставин суд дійшов висновку, що посадові особи підприємства були обізнані про проведення контролюючим органом вказаної перевірки.

Суд відхиляє посилання позивача на факт складання Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві двох актів перевірки, висновки яких суперечать один одному, оскільки в одному акті є порушення норм законодавства, а в іншому порушення норм законодавства відсутні з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи акт перевірки від 01.07.2019 за №2864-10, складений та підписаний головними спеціалістами Головного управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві Ю. П. Кривендою та В. В. Ведяшкіним, та перевірка здійснювалась ними стосовно дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та саме на підставі цього акту був прийнятий Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві оскаржуваний припис.

Натомість згідно акту перевірки від 27.06.2019 за №2864-1-2321, складеного та підписаного головним спеціалістом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві В. В. Блаженко перевірка здійснювалась ним стосовно додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів та стосувалася іншого переліку питань, що підлягають перевірці.

За таких обставин суд не вбачає порушення вимог Закону №877-V під час здійснення посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві позапланової перевірки позивача.

Щодо висновку Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві в акті перевірки про порушення позивачем пункту 3 статті 9 Закону України від 22.06.2017 № 2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі Закон № 2119-VIII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) суд зазначає наступне.

Так матеріалами перевірки встановлено, що позивачем при застосуванні тарифу були допущені порушення при нарахуванні плати за централізоване опалення, що згідно статтею 9 Закону № 2119-VIII, призвело до надлишкового нарахування мешканцям будинку за адресою: АДРЕСА_2 за послуги з централізованого опалення.

Відповідно до статті 1 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон № 2189-VIII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин): гаряча вода - вода, призначена для задоволення санітарно-гігієнічних та господарсько-побутових потреб споживачів, якісні та температурні характеристики якої відповідають нормативним вимогам; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 5 Закону № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає в себе: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Позивач стверджує, що поняття - послуга з постачання теплової енергії, постачання гарячої води введено в дію лише з 01.05.2019, у зв`язку введенням в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Суд не погоджується із таким висновком позивача, тому що відповідно до Прикінцевих положень Закону № 2189-VIII, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 травня 2019 року, крім:

статті 1, частини першої статті 2, статей 3-7, 9, 11, 12, частини другої статті 26, статей 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), частини другої статті 2, частин третьої та четвертої статті 8, частин другої та третьої статті 10, статті 15, частин першої, третьої та п`ятої статті 16, статті 18, частини п`ятої статті 28, пунктів 2, 3-1, 6, підпункту 1, підпункту "б" підпункту 2, підпунктів 5 та 11 пункту 8 цього розділу, які вводяться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом; частини третьої статті 11, абзаців першого та другого частини п`ятої статті 18, які вводяться в дію з 1 січня 2019 року.

Закон №2189-VIII набув чинності 10.12.2017, отже відповідно до Прикінцевих положень Закону №2189-VIII статті 1 та 5 були введені в дію через 6 місяців із дня набрання чинності цього Закону, тобто з 10.06.2018.

Як вбачається з матеріалів справи заява громадянина ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві стосовно протиправних дій Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» зареєстрована 18.03.2019 за вх №К-1835, отже, на дату звернення споживача до відповідача, а саме 18.03.2019, вже застосовувались такі поняття, як «послуги з постачання теплової енергії» та «постачання гарячої води» відповідно до Закону № 2189- VIII.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 6 Закону № 2119-VIII обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором.

Виконавець комунальної послуги або інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг, забезпечує функціональну перевірку приладів - розподілювачів теплової енергії. Порядок, періодичність такої перевірки визначаються договором між споживачем та виконавцем послуги або іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг.

Періодична повірка засобів вимірювальної техніки вузлів розподільного обліку здійснюється згідно з міжповірочним інтервалом, зазначеним у технічному паспорті на цей засіб, але не менш як один раз на шість років для засобів механічного типу та не менш як один раз на дев`ять років для засобів інших типів.

Забороняється демонтаж вузла обліку, в тому числі комерційного, для обслуговування без його заміни на вузол обліку, укомплектований засобами вимірювальної техніки такого самого або вищого класу точності, крім випадків, коли такий демонтаж здійснюється у зв`язку з відмовою споживача в установленому законом порядку від надання відповідної комунальної послуги або проведення повірки (ремонту).

У разі виходу з ладу вузла обліку він підлягає заміні на справний та прийняттю на абонентський облік протягом п`яти робочих днів з дня виявлення факту виходу з ладу.

З матеріалів справи слідує, що з лютого 2018 року засіб обліку теплової енергії адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 33/2 перебуває у неробочому стані, підтвердженням чого є Акти перевірки стану вузла обліку теплової енергії споживача від 22.02.2018 №7358 та від 20.06.2019 №20-06/300 та включений у перелік на першочерговий ремонт, що також не заперечується і позивачем у позовній заяві.

Відповідно до частин 1-3 статті 9 Закону № 2119-VIII комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до вимог частини другої статті 3 цього Закону:

1) обсяг споживання теплової енергії визначається за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря;

2) обсяги споживання гарячої чи питної води визначаються за показаннями вузлів розподільного обліку, а у разі їх відсутності - за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування. Загальний обсяг споживання гарячої або питної води у такій будівлі визначається як сума обсягу, визначеного за допомогою вузлів розподільного обліку та розрахункового обсягу, визначеного за нормою споживання для споживачів, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.

У разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, зазначеного в частині першій цієї статті, до відновлення його роботи або заміни комерційний облік здійснюється розрахунково відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, з урахуванням середнього споживання: теплової енергії - протягом попереднього опалювального періоду; гарячої та питної води - протягом попередніх 12 місяців.

Отже споживачі, що мешкають за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 33/2 були позбавлені можливості оплачувати послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку теплової енергії.

При цьому оскільки сам позивач наполягає на тому, що вузол обліку не був демонтований, суд зазначає, що позивач тим більше мав забезпечити оплату послуг споживачами за показаннями приладу обліку з теплопостачання відповідно до фактично спожитої теплової енергії.

З системного аналізу норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що припис Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 05.07.2019 № 632 винесено в межах чинного законодавства.

Стосовно інших доводів позивача, які викладені у позовній заяві, то суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Беручи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Правові підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки в позові відмовлено повністю.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (пл. Франка, буд. 5, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ - 40538421).

Відповідач: Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві (вул. Волинська, буд. 12, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ - 40414833).

Суддя В.В. Падій