Рішення № 129755570, 26.08.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2025 рокусправа №380/9774/25Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Старт» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості, -

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший Старт» (79020, Львівська обл., м. Львів, вул. Під Голоском, буд. 6, ЄДРПОУ 44431386) з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка,1 ЄДРПОУ 43971343) в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2025/700030/2 від 24.03.2025;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2025/700035/2 від 28.03.2025;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA209000/2025/700036/2 від 31.03.2025;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Водночас, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного органу додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за методом 2ґ). З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити повністю. Відзив обґрунтований тим, що під час митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у товаросупровідних документах, та за всіма поставками встановлено такі порушення: «відповідно до заявлених декларантом умов поставки (DAP-UA Городок), витрати на перевезення (фрахт) сплачує продавець, однак, насправді вони сплачуються покупцем, оскільки вартість перевезення (фрахт) включається в загальну ціну товару. У зв`язку із зазначеним, митницею здійснено аналіз задекларованих умов поставки та встановлено, що відсутні відомості які підтверджують дані умови поставки». Також одному з рішень наводить застереження щодо можливості наявності іншого посередника, що може призвести до додаткових витрат (посередницьких, комісійних послуг), які на думку відповідача мали б бути включені до митної вартості.

Представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю. Зазначає, що відповідач допускає вільне трактування статті 54 МК України, а саме частково цитує положення пункту 2 частини 5 вказаної статті, залишаючи поза увагою те, що митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 вказаного Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості лише у випадках, встановлених МК України. Також представник позивача звертає увагу на те, що судова практика Верховного Суду у 2018-2024 роках базується на позиції про безпідставність коригування митної вартості при ввезенні товарів на митну територію України, у разі відсутності визначених у частині 3 статті 53 МК України випадків, під час здійснення контролю документів щодо імпортованих товарів. Крім того, зазначає про безпідставність застосування митним органом Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 01.07.2021 №476, які не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, оскільки не пройшли реєстрацію в Міністерстві юстиції України, а відтак не є джерелом права відповідно до частини 2 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший Старт» зареєстроване як юридична особа з 17.01.2022 року; основний вид діяльності згідно КВЕД 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.

02.01.2024 року між ТОВ «Перший Старт», Україна (позивач) та компанією «D&M AUTO Sp. z o.o.», Польща (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №1, відповідно до якого Продавець зобов`язаний поставити і передати у власність: транспортні засоби, та їх складові частини, далі «Товар», а Покупець прийняти та розрахуватись за Товар.

За даним Контрактом №1 від 02.01.2024, згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №006/02/2025 від 27.02.2025 року покупець придбав у Продавця товар, загальною вартістю 4350.00 EUR (євро).

З метою митного оформлення вказаного товару 13.03.2025 до митного оформлення Львівській митниці було подано електронну митну декларацію №25UA209180017489U8 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: Зовнішньоекономічний контракт №1 від 02.01.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) №006/02/2025 від 27.02.2025; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №671.063.661 від 08.03.2023; Довідка орг. серт. №2025-06755 від 13.03.2025; Фото від 13.03.2025.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України декларанту було надіслано повідомлення про надання додаткових документів.

На вимогу митного органу декларантом було надано наступні додаткові документи: додаткова цінова інформація від 14.03.2025 р.

Однак, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 24.03.2025 №UA209000/2025/700030/2.

В обґрунтування прийнятого рішення про коригування митної вартості від 24.03.2025 №UA209000/2025/700030/2 відповідач зазначив наступне. «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

Під час здійснення митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено:

- відповідно до заявлених декларантом умов поставки (DAP-UA Городок), витрати на перевезення (фрахт) сплачує продавець, однак, насправді вони сплачуються покупцем, оскільки вартість перевезення (фрахт) включається в загальну ціну товару. У зв`язку із зазначеним, митницею здійснено аналіз задекларованих умов поставки та встановлено, що відсутні відомості які підтверджують дані умови поставки, а саме: відсутні в фактурі від 27.02.2025 № 006/02/2025 вартість товару та виокремлена вартість перевезення. Також, відповідно до приписів ч.2 ст.53 МК України, транспортні (перевізні) документи, для підтвердження всіх числових значень митної вартості, подаються у будь-якому разі, незалежно від умов поставки. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. "Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення", для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, але до митного контролю жодного із перерахованих документів для підтвердження заявлених відомостей щодо вартості перевезення митниці не надано. Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості.

Тому, враховуючи зазначені невідповідності, відповідно до ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару , а саме:

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі продажу);

- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - копію митної декларації країни відправлення.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На що декларантом не надано відомостей які підтверджують заявлений рівень митної вартості.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД №UA204130/2025/4661 від 17.03.2025 де митна вартість визнана митним органом на рівні 8650,00 ЄВРО. Коригування не здійснювалось».

З метою випущення товару у вільний обіг 27.03.2025 декларант подав митну декларацію №25UA209180020961U9, в якій вказав вартість товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товару.

15.08.2023 року між ТОВ «Перший Старт», Україна (позивач) та компанією «Global Trust Project Sp. z o.o.», Польща (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №1, відповідно до якого Продавець зобов`язується продавати, а Покупець зобов`язується купувати на умовах Даного Контракту товар нові та/або бувші у вжитку транспорті засоби («Товар»).

За даним Контрактом №1 від 15.08.2023 року, згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №24D/03/2025 від 09.03.2025 року покупець придбав у Продавця товар, загальною вартістю 5250.00 EUR (євро).

З метою митного оформлення вказаного товару 18.03.2025 до митного оформлення Львівській митниці було подано електронну митну декларацію №25UA209180018607U1 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: Зовнішньоекономічний контракт №1 від 15.08.2023; Рахунок-фактура (iнвойс) №24D/03/2025 від 09.03.2025; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 29.11.2024; Довідка про транспортні витрати від 18.03.2025; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №1972/25 від 18.03.2025; Додаткова цінова інформація від 18.03.2025; Довідка орг. серт. №18/03/2025 від 18.03.2025.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України декларанту було надіслано повідомлення про надання додаткових документів.

У свою чергу декларант позивача просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, усі наявні у позивача документи по вказаній поставці декларантом подавалися до митного контролю разом з митною декларацією.

Однак, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 28.03.2025 р. №UA209000/2025/700035/2.

В обґрунтування прийнятого рішення про коригування митної вартості від 28.03.2025 р. №UA209000/2025/700035/2 відповідач зазначив наступне. «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:

- відповідно до заявлених декларантом умов поставки (DAP-UA Городок), витрати на перевезення (фрахт) сплачує продавець, однак, насправді вони сплачуються покупцем, оскільки вартість перевезення (фрахт) включається в загальну ціну товару. У зв`язку із зазначеним, митницею здійснено аналіз задекларованих умов поставки та встановлено, що відсутні відомості які підтверджують дані умови поставки, а саме: відсутні в фактурі від 09.03.2025 № 24D/03/2025 вартість товару та виокремлена вартість перевезення. Також, відповідно до приписів ч.2 ст.53 МК України, транспортні (перевізні) документи, для підтвердження всіх числових значень митної вартості, подаються у будь-якому разі, незалежно від умов поставки. Разом з тим, до митного контролю надана довідка «Про транспортні витрати» № б/н від 18.03.2025 видана ТзОВ Перший Старт яка митним органом до уваги не взята тому, що відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р "Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення", для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, але до митного контролю жодного із перерахованих документів для підтвердження заявлених відомостей щодо вартості перевезення митниці не надано.

Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних відомостей в документа, що підтверджують всі складові митної вартості. Тому, враховуючи зазначені невідповідності, відповідно до ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі продажу); - якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - копію митної декларації країни відправлення.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На що декларантом не надано відомостей які підтверджують заявлений рівень митної вартості.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UA209180/2025/10699 від 17.02.2025 де митна вартість визнана митним органом на рівні 9810,00 ЄВРО. Коригування не здійснювалось».

З метою випущення товару у вільний обіг 31.03.2025 декларант подав митну декларацію № 25UA209180021939U1, в якій вказав вартість товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товару.

15.08.2023 року між ТОВ «Перший Старт», Україна (позивач) та компанією «Global Trust Project Sp. z o.o.», Польща (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №2, відповідно до якого Продавець зобов`язується продавати, а Покупець зобов`язується купувати на умовах Даного Контракту товар нові та/або бувші у вжитку транспорті засоби («Товар»).

Згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №27D/03/2025 від 10.03.2025 року покупець придбав у Продавця товар, загальною вартістю 25850.00 дол. США.

З метою митного оформлення вказаного товару 19.03.2025 до митного оформлення Львівській митниці було подано електронну митну декларацію №25UA209180019007U1 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: Зовнішньоекономічний контракт №2 від 15.08.2023; Рахунок-фактура (iнвойс) №27D/03/2025 від 10.03.2025; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 19.05.2020; Висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №1981/25 від 18.03.2025; Додаткова цінова інформація від 19.03.2025; Довідка орг. серт.№19/03/202 від 19.03.2025; Фото від 19.03.2025.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України декларанту було надіслано повідомлення про надання додаткових документів.

У свою чергу декларант позивача просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, усі наявні у позивача документи по вказаній поставці декларантом подавалися до митного контролю разом з митною декларацією.

Однак, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 31.03.2025 №UA209000/2025/700036/2.

В обґрунтування прийнятого рішення про коригування митної вартості від 31.03.2025 №UA209000/2025/700036/2 відповідач зазначив наступне. «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:

- відповідно до поданих документів «Додаткова цінова інформація» а саме інвойсу з аукціону №85300554 покупцем є DOBROVAN ALEXANDER, а в рахунку № 27D/03/2025 від 10.03.2025 продавцем є Global Trust Project, з цього випливає те, що можливо наявний інший посередник, наявність якого може призвести до додаткових витрат: (посередницькі, комісійні), які мали б бути включені до митної вартості;

- відповідно до заявлених декларантом умов поставки (DAP-UA Львів), витрати на перевезення (фрахт) сплачує продавець, однак, насправді вони сплачуються покупцем, оскільки вартість перевезення (фрахт) включається в загальну ціну товару. У зв`язку із зазначеним, митницею здійснено аналіз задекларованих умов поставки та встановлено, що відсутні відомості які відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. "Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення", надаються для підтвердження витрат на транспортування, а саме: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Також, відповідно до приписів ч.2 ст.53 МК України, транспортні (перевізні) документи, для підтвердження всіх числових значень митної вартості, подаються у будь-якому разі, незалежно від умов поставки але до митного контролю жодного із вище перерахованих документів для підтвердження заявлених відомостей щодо вартості перевезення митниці не надано. Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних відомостей в документа, що підтверджують всі складові митної вартості.

Тому, враховуючи зазначені невідповідності, відповідно до ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі продажу);

- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - копію митної декларації країни відправлення.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На що декларантом не надано відомостей які підтверджують заявлений рівень митної вартості.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом для коригування митної вартості товару слугувала інформація щодо продажу даного транспортного засобу з інтернет ресурсу:

https://www.instagram.com/caromoto.md/p/DE7sFJHvXgp/?img_index=1

Де вказана ціна задекларованого транспортного засобу 27500.00 USD + 580.00 USD (комісія з аукціону). Митна вартість визнана митним органом 28080.00 USD +1600 USD транспортних витрат заявлених декларантом. Коригування не здійснювалось».

З метою випущення товару у вільний обіг 31.03.2025 декларант подав митну декларацію №25UA209180021969U5, в якій вказав вартість товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товару.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування оскаржуваних рішень.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані: Конституцією України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР, Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI, Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631 (далі - Порядок №631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року №3018-VI (далі - Конвенція).

Згідно зі ст. 49 Митного кодексу України (надалі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митим органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу ч. 1, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний , перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митним органом мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

За змістом ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

За змістом ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного орану документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митний орган у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно зі ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Частина 2 ст. 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

У свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладені у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 року по справі №826/10733/15 та від 19.02.2019 року по справі №826/2312/16 від 05 грудня 2019 року по справі №826/3102/16 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Відтак, надаючи правову оцінку застосуванню контролюючим органу резервного методу коригування митної вартості, суд повинен дослідити те, чи було дотримано умов, за яких митний орган повинен застосовувати методи визначення митної вартості під час коригування вартості, оскільки саме дотримання таких умов в поєднанні з належним обґрунтуванням необхідності їх застосування і є підтвердженням правомірності рішенням. Поряд з цим, порушення будь-якої умови, під час прийняття рішення, є підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування.

Зокрема, аналізуючи наведені у оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару №UA209000/2025/700030/2 від 24.03.2025 року, №UA209000/2025/700035/2 від 31.03.2025 та №UA209000/2025/700036/2 від 31.03.2025 обставини, котрі слугували підставою для його винесення, а також доводи, аргументи учасників справи, у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно інвойсів №006/02/2025 від 27.02.2025 року, №24D/03/2025 від 09.03.2025 року та №27D/03/2025 від 10.03.2025 року сторонами узгоджено умови поставки DAP Львів. Умови Incoterms 2010 "Delivered at Place" ("Постачання в місці призначення") означають, що продавець здійснює поставку, коли товар надано в розпорядження покупця на транспортному засобі, що прибув, готовим до розвантаження, в узгодженому місці призначення. Продавець несе всі ризики, пов`язані з доставкою товару в місце. Тобто всі витрати на перевезення оплачуються продавцем до узгодженого пункту призначення.

Таким чином, суд вважає, що витрати на транспортування товару включені у вартість товару та не потребували окремого підтвердження.

Окрім того, жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язку при умовах поставки DAP розбивати в інвойсі ціну товару на вартість самого товару та вартість транспортування. Сама суть даної умови поставки згідно Інкотермс і полягає, що продавець за єдину суму, яку бажає отримати за товар, доставляє його покупцю, у визначене сторонами місце. Таким чином, витрати на транспортування товару включені у вартість товару та не потребували окремого підтвердження. При цьому чинним законодавством не передбачено вимоги ні щодо форми інвойсу, ні щодо того, щоб умови поставки товарів дублювались у інвойсі.

Відповідно до ст.19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Отже вимога митниці про виокремлення вартості перевезення є безпідставною.

Більш того згідно з пп.6 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів зокрема є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Таким чином оскільки витрати на транспортування зважаючи на умови поставки включаються у вартість товару, то й подання відповідних транспортних (перевізних) документів, що їх підтверджують є необов`язковим.

Окрім того з оскаржуваного рішення не зрозуміло чи обираючи в якості джерела інформації відповідну митну декларацію відповідач враховував той факт, що імпортовані позивачем транспортні засоби FORD KUGA та PEUGEOT EXPERT мали пошкодження після ДТП, що підтверджувалось як товаро-супровідними документами, так і під час митного огляду транспортного засобу.

Також суд зазначає, що зовнішньоекономічним договором №1 від 02.01.2024 року між позивачем та продавцем передбачено, що оплата за товар по даному контракту здійснюється по передоплаті або післяоплата протягом 120 днів. Відповідно позивач здійснив розрахунки з продавцем за вказаний автомобіль (FORD, модель: KUGA) та інші транспортні засоби придбані відповідно до умов цього ж контракту згідно платіжної інструкції №328 від 27.02.2025.

Зовнішньоекономічним договором № 1 від 15.08.2023 між позивачем та продавцем передбачено, що оплата за товар по даному контракту здійснюється по передоплаті або післяоплата протягом 120 днів. Відповідно позивач здійснив розрахунки з продавцем за вказаний автомобіль (PEUGEOT, модель: EXPERT) та інші транспортні засоби придбані відповідно до умов цього ж контракту згідно платіжної інструкції №375 від 30.04.2025.

Суд бере до уваги як належні та допустимі докази, платіжну інструкцію №328 від 27.02.2025 та рахунки згідно яких була здійснена відповідна проплата; платіжну інструкцію №375 від 30.04.2025 та митні декларації, реквізити яких вказано у даній платіжній інструкції.

У рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2025/700036/2 від 31.03.2025 відповідач також наводить застереження стосовно посередницьких, комісійних витрат.

З даного приводу судом встановлено, що Dobrovan Alexander є переможцем аукціону та першим покупцем вказаного автомобілю, вказане підтверджується інвойсом № 85300554 від 22.01.2025. «CFG CARS FROM GERMANY UG.», купили даний автомобіль у Dobrovan Alexander, Global Trust Project Sp. z o.o. придбало його в «CFG CARS FROM GERMANY UG.», а позивач відповідно придбав цей автомобіль у «Global Trust Project Sp. z o.o.», що підтверджується рахунком №27D/03/2025 від 10.03.2025.

Суд бере до уваги посередницький інвойс №24/01/2025/4 від 21.01.2025 між «CFG СARS FROM GERMANY UG» (представником яких є Dobrovan Alexander) та «Global Trust Project Sp. z o.o.».

Також суд зазначає, що відповідач, визначаючи у рішенні №UA209000/2025/700036/2 від 31.03.2025 вартість вказаного автомобіля, в якості джерела інформації вказав посилання на інтернет-ресурс: https://www.instagram.com/caromoto.md/p/DE7sFJHvXgp/?img_index=1.

Однак, суд бере до уваги доводи позивача, що молдавська компанія «CAROMOTO MOLDOVA» не є переможцем аукціону, і в вказаному дописі наводить лише теоретичний прорахунок вартості вказаного автомобіля. Більш того будь-яка особа в інтернеті може розмістити дані щодо вартості того чи іншого транспортного засобу, однак така інформація не може вважатись об`єктивною та належним чином обґрунтованою про реальну вартість транспортного засобу. При цьому відповідач не обґрунтовує чому ним не використовувались дані аукціону про купівлю вказаного автомобіля в США для перевірки заявленої позивачем вартості.

Зовнішньоекономічним договором № 2 від 15.08.2023 між позивачем та продавцем передбачено, що оплата за товар по даному контракту здійснюється по передоплаті або післяоплата протягом 120 днів. Відповідно позивач здійснив розрахунки з продавцем за вказаний автомобіль (BMW, модель: X5) та інші транспортні засоби придбані відповідно до умов цього ж контракту згідно платіжної інструкції №298 від 28.01.2025.

Судом враховано, долучені до позовної заяви наступні документи: платіжну інструкцію №298 від 28.01.2025 та проформи, реквізити яких вказано у даній платіжній інструкції.

Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.

Верховний Суд у постанові від 05 лютого 2019 року у справі №816/1199/15 висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

Відповідач жодним способом не спростовує твердження позивача про виявлені розбіжності у митних деклараціях на які відповідач посилався як джерела інформації для коригування митної вартості товарів.

Щодо вимоги відповідача надати йому додаткові документи, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 51 Митного Кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із приписами ч. ч. 1, 2 ст. 53 Митного Кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 1 та ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України визначено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Припис закону кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Вказане також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства: митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, зазначене узгоджується із ст. 8 Митного Кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі: заохочення доброчесності.

У свою чергу, при здійсненні митного оформлення позивачем для підтвердження митної вартості окремої поставки товари та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), було надано усі документи, передбачені чинним законодавством, зокрема, ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України.

Частиною 3 ст. 53 Митного Кодексу України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимог митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) документи за переліком, визначеним у цій нормі права.

Відповідачем у жодному документі не зазначено та не надано доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності або ознаки підробки. Відповідач не надав підтверджень того, що декларант у декларації митної вартості зазначив не усі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок.

Згідно з ч. 2 ст. 54 Митного Кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Жодних зазначених в ч. 1 ст. 58 Митного Кодексу України обмежень щодо товарів, які ввезені на митну територію України за відповідними митними деклараціями, немає. Отже, відсутні підстави для незастосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту).

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.

Таким чином, зазначені митницею у повідомленнях та рішеннях про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують.

Отже, суд дійшов висновку, що, прийнявши рішення про коригування митної вартості, відповідач діяв неправомірно. Оскільки митна вартість є базою для визначення розміру належних до сплати позивачем митних платежів: мита та податку на додану вартість, наслідком коригування митної вартості товарів є збільшення розміру цих платежів.

З огляду на те вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваних рішень Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/700030/2 від 24.03.2025, №UA209000/2025/700035/2 від 28.03.2025, №UA209000/2025/700036/2 від 31.03.2025 та необхідність їх скасування.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав до суду достатні, беззаперечні докази в обґрунтування прийняття спірних рішень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Старт» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA209000/2025/700030/2 від 24.03.2025.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA209000/2025/700035/2 від 28.03.2025.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA209000/2025/700036/2 від 31.03.2025.

Стягнути з Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Т. Костюшка, 1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Старт» (79020, Львівська обл., м. Львів, вул. Під Голоском, буд. 6) сплачений судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКухар Наталія Андріївна