Рішення № 129755479, 26.08.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4384/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009, ЄДРПОУ 20632802)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, через уповноваженого представника, звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

1) Визнати протиправним та скасувати рішення 26.05.2025 №932160146290 Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника;

2) Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській перевести ОСОБА_1 з 17.05.2025 на пенсію у зв`язку втратою годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 50 % від пенсії за віком її померлого чоловіка - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), обчисливши розмір його заробітку для обчислення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, визначений відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у спосіб збільшення його на коефіцієнти 1,27549; 1,36730; 1,29184; 1,29732; 1,33696; 1,05507; 1,17489; 1,17590; 1,14909; 1,07919; 1,06584; 1,20527; 1,23555; 1,3707; 1,24787; 1,18413; 1,10425; 1,20905; 1,05944; 1,17474.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії у разі втрати годувальника посилаючись на те, що розмір пенсії у разі її призначення буде нижчим ніж отримуваний заявником.

Ухвалою від 04.07.2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.27).

Від представника відповідача надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та отримує пенсію за віком у розмірі більшому, за можливий у разі призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 30-95).

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

17.05.2025 позивач звернулась через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про переведення на пенсію по втраті годувальника (а.с.85), яку за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та прийнято рішення № 93216014690 від 26.05.2025 (а.с. 91) про відмову в переведенні на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки відповідно до законодавства не передбачено призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника за померлого чоловіка, який отримував пенсію як працівник льотного складу. Вказано, що у разі переведення ОСОБА_1 на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розмір пенсійної виплати буде нижчим, ніж основний розмір пенсії за віком, який отримує заявниця. Надано запитувану адвокатом інформацію стосовно пенсії годувальника (а.с. 9, 15, 21).

Позивач не погодився з прийнятим рішенням у зв`язку з чим звернувся до суду для захисту порушеного права.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі по тексту - Закон № 1788-ХІІ) передбачено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Статтею 54 Закону № 1788-ХІІ встановлено, що Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 418 від 26.07.1992 затверджено Порядок обчислення вислуги років для призначення пенсії працівникам льотного складу (далі по тексту - Порядок № 418).

Підпунктом «б» пункту 1 Порядку № 418 визначено, що при обчисленні строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу рахуються кожні 12 годин нальоту на вертольотах, в авіації спеціального застосування (санітарні польоти, авіахімічні роботи, аерофотозйомка, патрулювання, зондування атмосфери й інші види робіт), на посадах льотного складу груп супроводження іноземних повітряних суден (лідирувальники), на посадах командно-льотного та льотно-інструкторського складу, в тому числі у навчальних закладах по підготовці й підвищенню кваліфікації кадрів льотного складу авіації, - за один місяць вислуги.

Таким чином, пенсія за вислугою років відповідно до статті 54 Закону № 1788-ХІІ призначається винятково окремим категоріям осіб, які мають відповідний спеціальний стаж.

На дату виникнення спірних правовідносин питання пенсійного забезпечення регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі по тексту - Закон № 1058-IV).

Частиною першою статті 4 Закону № 1058-IV передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат (частина друга статті 5 Закону № 1058-IV).

Водночас, стаття 9 Закону № 1058-IV встановлює вичерпний перелік видів пенсійних виплат, які можуть бути призначені відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі, а саме: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із частиною 1 статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Частиною першою статті 36 вказаного Закону визначено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Як встановлено частиною першою статті 37 Закону № 1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Тобто, базовою величиною для визначення розміру пенсії, призначеної у зв`язку з втратою годувальника на підставі правових норм Закону № 1058-IV, є саме розмір пенсії за віком померлого годувальника.

Аналогічні позиції викладені в постановах Верховного Суду від 08.07.2019 у справі № 676/6529/15-а, від 21.02.2020 у справі №523/13150/16-а, від 06.04.2021 у справі №617/724/16-а, від 20.04.2022 у справі №380/7531/2, від 01.06.2022 у справі № 620/3519/18, від 14.11.2023 у справі № 620/5200/22.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Тобто, саме нормами вказаного Закону, а не будь-якими іншими Законами регламентується питання призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Як свідчать матеріали справи, позивачем 17.05.2025 була подана заява про переведення її на пенсію по втраті годувальника. При цьому, зі змісту заяви не вбачається, за яким саме Законом позивач просить нарахувати пенсію та вважає, що розмір її пенсії повинен обчислюватись, виходячи із розміру 50 % від пенсії за віком її померлого чоловіка - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), обчисленому з розміру його заробітку відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у спосіб збільшення його на коефіцієнти 1,27549; 1,36730; 1,29184; 1,29732; 1,33696; 1,05507; 1,17489; 1,17590; 1,14909; 1,07919; 1,06584; 1,20527; 1,23555; 1,3707; 1,24787; 1,18413; 1,10425; 1,20905; 1,05944; 1,17474.

Оцінюючи вказані доводи позивача, суд зазначає, що вихідними критеріями для визначення розміру пенсії по втраті годувальника є розмір заробітної плати та страхового стажу померлого годувальника, який повинен бути розрахований відповідно до норм Закону № 1058-IV при умовному обчисленні пенсії за віком.

Отже, враховуючи вимоги Закону № 1058-IV та втрату чинності певних положень Закону України «Про пенсійне забезпечення», при призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника спочатку необхідно визначити розмір пенсії годувальника за нормами цього Закону, якщо вона призначалась за іншими нормативними актами, з якої в подальшому обраховується пенсія по його втраті.

Як встановлено судом, пенсія померлого годувальника призначена за вислугою років як працівнику льотного складу екіпажу, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, і розмір її визначено відповідно до норм чинного на той момент законодавства, виходячи із спеціального стажу та заробітної плати, отриманої за період роботи на спеціальних посадах (а.с. 32). На день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) розмір нарахованої пенсії становив 43604,05 грн. та виплачувався з врахуванням обмеження максимальним розміром у розмірі 23610,00 грн.

Після набрання чинності Законом №1058-IV саме за його нормами повинні призначатись пенсії, в тому числі і пенсії у зв`язку з втратою годувальника. При цьому, Законом визначено, що саме повинно бути враховано при її призначенні, зокрема, страховий стаж, розмір заробітної плати годувальника.

Суд враховує, що відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Враховуючи вищевказане, суд зазначає, що розрахунок пенсії у зв`язку із втратою годувальника може бути здійснений позивачу виключно виходячи із пенсії за віком померлого годувальника, обчисленого відповідно до вимог Закону № 1058-IV.

Так, відповідач під час розгляду заяви позивача від 17.05.2025 року провів розрахунок пенсії годувальника ОСОБА_2 за нормами Закону №1058-IV.

За результатами попереднього розрахунку пенсії за нормами Закону №1058-IV, страховий стаж годувальника становить 25 років 2 місяці 6 днів, коефіцієнт страхового стажу 0,25167.

Заробітна плата взята за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 30.09.2002 і обчислена згідно зі ст. 40 Закону № 1058-IV, становить 8484,36 грн (8913,83 грн х 0,95182, де 8913,83 грн - проіндексована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки; 0,95182 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).

Розмір пенсії за віком померлого годувальника, з якого обчислено пенсію у зв`язку з втратою годувальника станом на 17.05.2025 складає 2135,26 грн, де:

2135,26 грн - основний розмір пенсії за віком годувальника (8484,36 грн х 0,25167);

Розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника складає 3613,00 грн, де:

1067,63 грн - розмір пенсії по втраті годувальника (2135,26 х 50 %);

56,94 грн - додаткова пенсія особам, віднесеним до 4 категорії ЧАЕС згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 № 112 пункту 5;

1236,43 грн - компенсаційна виплата 70-ти річним відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 963;

1252,00 грн - компенсаційна виплата 70-ти річним відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 963.

Водночас розмір отримуваної пенсії позивачки становить 4931,45 грн. та є більшим за розмір пенсії у разі втрати годувальника.

Предметом спору у цій справі є правомірність винесеного рішення від 26.05.2025 року про відмову у переведенні позивачки на пенсію у разі втрати годувальника.

Суд відхиляє доводи представника позивача про те, що для належного захисту порушеного права позивачки, розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника повинен бути нарахований в розмірі 50 % від пенсії за віком померлого чоловіка - ОСОБА_2 , обчисливши розмір його заробітку для розрахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника, визначений відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у спосіб збільшення його на коефіцієнти 1,27549; 1,36730; 1,29184; 1,29732; 1,33696; 1,05507; 1,17489; 1,17590; 1,14909; 1,07919; 1,06584; 1,20527; 1,23555; 1,3707; 1,24787; 1,18413; 1,10425; 1,20905; 1,05944; 1,17474.

Так, єдиною базовою величиною для обчислення пенсії у зв`язку з втратою годувальника станом на дату звернення позивача до пенсійного органу є пенсія за віком померлого годувальника, обчислена відповідно до Закону № 1058-IV, а питання застосування коефіцієнтів зростання середньої заробітної плати при розрахунку пенсії за віком годувальника не розглядалось позивачем відповідно до поданої заяви позивачки від 17.05.2025 року та відповідно не було підставою для відмови у переведенні на пенсію у разі втрати годувальника.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 26.05.2025 № 932160146290 про відмову у переведені позивача з 17.05.2025 з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 .

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно частини 1 статті 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку що адміністративний позов є необґрунтованими і задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 77, 139, 246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО