Ухвала суду № 129752882, 25.08.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20503/20

Провадження № 6/761/761/2025

УХВАЛА

25 серпня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П.,

за участю секретаря Біловус Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН", Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року представник боржника ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва із заявою про визнання виконавчого листа, виданого за рішенням суду в цивільній справі № 2-7760/10 за позовом ВАТ КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24.09.2010 року у цивільній справі № 2-7760/10 позовну заяву ВАТ КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. На підставі рішення 20.03.2013 року було видано виконавчий лист. Посилаючись на те, що станом на 09 липня 2025 року заборгованість та зобов`язання за кредитним договором №95/03-2008 від 28.03.2008 року відсутні, заявник вважає, що виконавчий лист є таким, що не підлягає виконанню, а тому звернувся до суду з даною заявою.

У судове засідання заявник не з`явився, натомість від представника заявника через систему "Електронний суд" надійша заява про розгляд справи за їх відсутності, у якій зазначив, що подану заяву підтримують та просять задовольнити. .

Від представник заінтересованої особи1 через систему "Електронний суд" надійша заява про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення заяви не заперечує.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили, а тому відповідно до ч.3 ст. 432 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню за відсутності вказаних осіб.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24.09.2010 року №2-7760/10 позов ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості було задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість у розмірі 548 501,48 грн. та судові витрати в розмірі 1 820,00 грн., а всього 550321,48 грн.

На підставі вказаного рішення, яке набрало законної сили, представнику ВАТ «КБ «Надра» 08.04.2013 року Шевченківським районним судом м.Києва було видано виконавчий лист, за яким з метою його примусового виконання державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Романом В.Я. 15.03.2016 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.

15.03.2016 року головним державним виконавцем Ужгородського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Романом Владиславом Яношевичем винесено постанову про арешт майна боржника НОМЕР_1.

23.03.2016 року головним державним виконавцем Ужгородського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Романом Владиславом Яношевичем винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні НОМЕР_1.

02.08.2016 року головним державним виконавцем Ужгородського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Романом Владиславом Яношевичем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_2.

22.11.2016 року головним державним виконавцем Ужгородського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Романом Владиславом Яношевичем винесено постанову про арешт коштів боржника НОМЕР_2.

22.02.2017 року головним державним виконавцем Ужгородського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Романом Владиславом Яношевичем винесено постанову про стягнення виконавчого збору НОМЕР_2.

11.01.2020 року головним державним виконавцем відділу ДВС у місті ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, Закарпатська області Романом Владиславом Яношевичем винесено постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_2.

21.01.2020 року головним державним виконавцем відділу ДВС у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, Закарпатська обл. Романом Владиславом Яношевичем винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження НОМЕР_2.

22.10.2020 року головним державним виконавцем відділу ДВС у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, Закарпатська обл. Романом Владиславом Яношевичем винесено постанову про арешт коштів боржника НОМЕР_2.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва №761/20503/20 від 18.09.2020 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміум Лігал Колекшн".

08.02.2021 року головним державним виконавцем відділу ДВС у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, Закарпатська обл. Романом Владиславом Яношевичем винесено постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження НОМЕР_2.

11.10.2021 року головним державним виконавцем відділу ДВС у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, Закарпатська обл. Романом Владиславом Яношевичем винесено постанову про арешт коштів боржника НОМЕР_2.

29.07.2022 року заступником начальника відділу ДВС у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, Закарпатська обл. Венжега Максимом Ростиславовичем винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних НОМЕР_2.

23.01.2023 року головним державним виконавцем відділу ДВС у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, Закарпатська обл. Романом Владиславом Яношевичем винесено постанову про арешт коштів боржника НОМЕР_2.

21.03.2025 року головним державним виконавцем відділу ДВС у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, Закарпатська обл. Романом Владиславом Яношевичем винесено постанову про розшук майна боржника НОМЕР_2.

Відповідно до довідки виданої Т.в.о директора ТОВ"ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН" від 09.07.2025 року про відсутність заборгованості вбачається, що у зв?язку із задоволенням вимог Іпотекодержателя на підставі статей 36-38 Закону України «Про іпотеку», за Договором іпотеки, посвідченим 28.03.2008 року Парамоновим О.В., приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №1812 укладеного між банком та ОСОБА_1 , за рахунок предмету іпотеки: нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , РПВН квартири - 22339004, загальною площею 72.7 (сімдесят дві цілих сім десятих) кв.м., житловою площею 51,3 (п?ятдесят одна ціла три десятих) кв.м., ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» задовольнило в повному обсязі свої вимоги щодо погашення заборгованості за Кредитним договором №95/03-2008 від 28.03.2008 року.

Звертаючись до суду з даною заявою, заявник, як на підставу для її задоволення посилається на те, що боржником повністю виконано обов`язок за рішенням суду в добровільному порядку, шляхом погашення заборгованості, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості, а тому вважає, що виконавчий лист є таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

За змістом ч.ч.1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Зі змісту вказаних норм Закону слідує, що особа може виконати рішення суду добровільно до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження. Отже, добровільне виконання рішення має місце лише поза межами виконавчого провадження.

При цьому, Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає надання боржнику строку на добровільне виконання рішення суду з моменту відкриття виконавчого провадження, а тому добровільне виконання виконавчого документа можливе лише до моменту відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій.

Відповідно до ч. 2 статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Аналіз змісту вищезазначеної правової норми свідчить про те, що можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню передбачена, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11.

Згідно частини 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст. 599-601, 603-606 ЦК України).

Отже, матеріально-правовою підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є сплата боргу поза межами виконавчого провадження, у зв`язку з чим, у боржника відсутній обов`язок з виконання виконавчого листа, виданого на підставі судового рішення.

У разі, якщо виконання зобов`язання за судовим рішенням відбулося в межах виконавчого провадження, стягувач має право подати до виконавця письмову заяву про повернення виконавчого документа, на підставі якої виконавець виносить постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак, сплата боржником боргу, яка відбулась вже у відкритому виконавчому провадженні, не може бути підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

З урахуванням вищезазначеного, суд не приймає до уваги наведені заявником у заяві доводи про те, що припинення обов`язку боржника за виконавчим документом у зв`язку зі сплатою боргу є достатньою підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки погашення заборгованості відбулось під час здійснення виконавчих дій з примусового виконання судового рішення, що може слугувати підставою для повернення виконавчого документу у разі надходження відповідної заяви стягувача, закінчення виконавчого провадження на підставі повного фактичного виконання судового рішення у разі наявності відповідних доказів, проте не може бути підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Жодних інших, визначених ст. 432 ЦПК України підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню заявником не зазначено.

Водночас, суд зауважує, що безпідставне визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, призведе до ненадходження до бюджету суми виконавчого збору у розмірі 10% від стягуваної суми відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, оскільки судом не встановлено передбачених ч.2 ст. 432 ЦПК України підстав, за наявності яких виконавчий лист може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст. 259-261, 352-355, 432 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН", Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА