Ухвала суду № 129752362, 16.08.2025, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/15094/25

Провадження №: 1-кс/755/2969/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 вересня 2024 року за № 12024100040003284, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 звернулися до слідчого судді з цим клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, яке умотивували дійсністю у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 177, 184 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України.

ІІ. Встановлені органом досудового розслідування обставини та наведені відомості щодо доцільності застосування заходу забезпечення кримінального провадження

СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування вказаного кримінального провадження за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 307 КК України.

У ході досудового розслідування 14 серпня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, доводиться стороною обвинувачення зібраними у кримінальному провадженні доказами, у т.ч.: протоколами оглядів грошових коштів, протоколами оглядів місця події, висновками експертів, протоколами проведення оперативних закупок, протоколами огляду купців, протоколами допитів свідків, протоколом обшуку та іншими матеріалами в їх сукупності.

Зокрема, на даний час, існують наступні ризики, передбачені ст. 177 КПК, а саме:

- підозрюваний усвідомлюючи тяжкість злочинів у вчиненні яких на цей час підозрюється, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження.

Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваному повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжких злочинів, в складі злочинної організації, за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Повідомлення про підозру підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому останній усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винним, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у тому числі на території, яка тимчасово не підконтрольна владі України, а також за межами України.

Також, враховуючи сталість злочинної організації і зв`язки її членів в кримінальному середовищі, підозрюваний перебуваючи на волі зможе вжити заходів конспірації з метою уникнення від кримінальної відповідальності;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вказаний ризик обґрунтовується тим, що у кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено всіх учасників злочинної організації, всіх епізодів вчинення злочинною організацією злочинів, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому для уникнення покарання за скоєння особливо тяжких злочинів підозрюваний, входячи до складу злочинної організації, може самостійно, або за допомогою інших учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування.

Також існує ризик іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, який може бути виражений у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій.

Зазначений ризик також може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні в подальшому з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов`язковим під час проведення досудового розслідування.

Окрім цього, перебуваючи на волі підозрюваний зможе попередити інших учасників злочинної організації, які наразі не встановлені органом досудового розслідування, надавши їм відповідні настанови та поради, щодо подальших спільних дій, а також обговорити з ними спільну версію своєї невинуватості у злочинах, таким чином перешкоджати провадженню іншим чином;

- незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема, перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами.

На теперішній час всіх членів злочинної організації не встановлено, у зв`язку з чим існують ризики вчинення такими особами за вказівкою підозрюваного протиправних дій по відношенню до учасників кримінального провадження.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них та дослідження їх судом;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, позаяк тривалість вчинення вищевказаних злочинів вказує на систематичний характер неправомірних дій підозрюваного, необхідності в отриманні джерела доходів, для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних та інших кримінальних правопорушень, оскільки незаконний збут наркотичних засобів може приносити швидкий стабільний заробіток.

Також на користь зазначених ризиків вказує і той факт, що злочини, які інкримінуються підозрюваному вчинені у складі злочинної організації, що в свою чергу свідчить про те, що усі члени цієї організації були обізнані з можливими наслідками, у випадку викриття їх злочинної діяльності правоохоронними органами, проте все одно продовжували вчиняти злочини у сфері обігу наркотичних засобів, здійснюючи їх зухвало з порушенням нормальної життєдіяльності громадського суспільства, у тому числі у денну пору доби а також порушуючи вимоги дії комендантської години запровадженої на території м. Києва з 00:00 до 05:00 год.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший більш м`який запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від досудового розслідування та суду, а також для запобігання ризикам, які зазначені в клопотанні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

У зв`язку з викладеним, сторона обвинувачення не вбачає передумов дял визначення застави.

ІІІ. Позиції сторін

Прокурор групи прокурорів - прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, з підстав викладених у його мотивувальній частині, у т.ч. з урахуванням того, що обставини визначені у п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 177, 184 КПК є дійсними.

Сторона захисту заперечувала проти застосування заходу забезпечення кримінального провадження відносно підозрюваного у розрізі не доведення, на їх переконання обставин регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК.

IV. Правове регулювання питання

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України), та останній (порядок) визначає, що

- запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України);

- застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України), відповідно останні застосовуються тільки при дійсності цих даних;

- клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу, згідно ст. 184 КПК України, повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України;

- під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зобов`язаний, згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;

- метою застосування запобіжного заходу, згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується;

- підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 передбачених цим Кодексом;

- при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний, згідно ст. 178 КПК України , оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

V. Стислий виклад з`ясованих обставин, щодо порушеного питання

Згідно повідомлення про підозру від 14 серпня 2025 року та даних клопотання вказаного у п. І ухвали слідує наступне:

1. щодо особи підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець смт. Гребінки, Київської області, громадянин України, має сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає у Полтавському районі Полтавської області.

Раніше судимий:

- 03.08.2016 вироком Печерського районного суду міста Києва за ч. 2, 3 ст. 309 КК України з призначенням остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та установленням іспитового строку, тривалістю 3 роки.

Звільнений умовно-достроково від відбування зміненого покарання відповідно до ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.04.2023;

- 24.04.2024 Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік та 3 (три) місяці, на підставі ст. 71 КК України приєднати до покарання за цим новим вироком невідбуту частину покарання за вироком Печерського районного суду міста Києва від 03.08.2016, з урахуванням ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2022, та призначити остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік та 5 (п`ять) місяців.

Повідомлений про підозру у межах інших кримінальних проваджень, у зв`язку з чим 27.02.2025 скеровано обвинувальний акт до Солом`янського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України;

2. щодо підозри:

а.) правова кваліфікація:

- ч. 2 ст. 255 КК - участь в злочинній організації;

- ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 307 КК - незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичного засобу з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичного засобу, в складі злочинної організації;

- - ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 307 КК - незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичного засобу з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичного засобу, вчиненому повторно, в складі злочинної організації;

б.) суть підозри та її обґрунтування:

Злочинна організація

У невстановлену досудовим розслідуванням дату, але не пізніше вересня 2024 року, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, володіючи якостями лідерів, організаторськими здібностями, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи та маючи на меті незаконне отримання доходів на постійній основі від незаконних операцій із наркотичними засобами, в порушення вимог Законів України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», вирішили організувати систематичне незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту, а також збут наркотичних засобів у великих та особливо великих розмірах на території м. Києва та м. Одеси.

Так, з метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та невстановлена досудовим розслідуванням особа розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров`я конкретної особи, а й для здоров`я населення в цілому, а тому її провадження потребує чітких та узгоджених дій значної кількості людей та вжиття заходів суворої конспірації, маючи намір здійснювати таку діяльність протягом тривалого періоду часу, створили стійке ієрархічне об`єднання - злочинну організацію, до складу якої ними особисто або через інших учасників злочинної організації з їх подальшим погодженням було залучено ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Вказані особи умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно небезпечних дій, за попередньою змовою зорганізувалися в стійке ієрархічне об`єднання для спільної діяльності, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, розробивши при цьому єдиний план злочинних дій, відомий усім учасникам, з розподілом функцій кожного учасника такої злочинної організації, спрямованих на реалізацію цього плану, підкорюючись під час злочинної діяльності невстановленим досудовим розслідуванням особам як керівникам злочинної організації, які забезпечували керівництво, координацію кримінально-протиправної діяльності інших осіб та забезпечували функціонування злочинної організації, свідомо виконуючи їх вказівки.

При цьому для забезпечення стабільності та безпеки функціонування вказаної злочинної організації під час підбору зазначених осіб враховувалися їх особисті якості, навички, здатність до підпорядкування та організації діяльності інших осіб, територіальну та сімейну спорідненість, схильність до вчинення правопорушень, визнання авторитету її лідера та безумовне підпорядкування.

Залежно від наявності особистих якостей, навичок, схильності до вчинення правопорушень керівниками злочинної організації було визначено чітку ієрархію серед її учасників та розподілені відповідні функції між ними.

Створена невстановленими досудовим розслідуванням особами злочинна організація характеризувалась: стабільністю і згуртованістю свого складу; розробкою та узгодженням планів і методів вчинення злочинів, пов`язаних із незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту та незаконним збутом наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів, в тому числі в особливо великих розмірах; наявністю визначених правил поведінки; домовленістю та готовністю до вчинення злочинів всіма членами злочинної організації у будь-який час, формуванням графіку прийому замовлень учасниками та подальшого збуту; «спеціалізацією» злочинної діяльності учасників злочинної організації, яка виражалась у вчиненні умисних дій, спрямованих на незаконний обіг наркотичного засобу - кокаїну, на території міста Києва та міста Одеса; стабільністю членів злочинної організації, яка виразилась у тривалості їх дій протягом часу не пізніше вересня 2024 року по серпень 2025 року та детальної організації функціонування злочинної організації; розподілом невстановленими організаторами грошових коштів, отриманих від злочинної діяльності, між всіма її учасниками; об`єднаністю злочинних дій єдиним планом з розподілом функції кожного із учасників злочинної організації, спрямованих на досягнення єдиної злочинної мети; чіткою ієрархією, що полягає у підпорядкованості учасників організації невстановленим досудовим розслідуванням організаторам.; ретельною конспірацією своїх злочинних дій, шляхом розроблення схеми реалізації наркотичного засобу кокаїну, на території міста Києва та міста Одеса, за допомогою «Telegram - каналів», отримання грошових коштів від збуту наркотичного засобу у готівковій та безготівковій формах, у гривневій та іноземних валютах, з подальшим їх переводом на заздалегідь відкриті банківські картки, тощо.

Окрім цього, було розроблено план діяльності злочинної організації, який полягав в тому, що невстановлені досудовим розслідуванням особи забезпечували контактами для отримання наркотичного засобу, приміщенням, знаряддями та засобами для зважування, фасування та пакування наркотичного засобу.

В подальшому, наркотичний засіб - кокаїн розфасовувався по пакетах та згортках, який надходив іншим учасникам злочинної організації - ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які в свою чергу діяли відповідно до заздалегідь встановленого графіку чергувань.

ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та невстановлена особа розробили план діяльності злочинної організації, який полягав в тому, що з метою забезпечення конспіративної діяльності та залучення якомога більшої кількості покупців наркотичного засобу обіг якого обмежено - кокаїн, у месенджері Telegram було створено інтернет-магазини під виглядом «Telegram-каналів», серед яких «giteei» «girttl» тощо.

З метою належного функціонування вказаного Telegram-каналу невстановленими особами було визначено графік чергувань інших учасників, яким відводилася роль кур`єрів, тобто осіб, які отримували замовлення та в подальшому перевозили їх замовникам, в тому числі з використанням транспортних засобів із рук в руки на території міста Києва та м. Одеса.

Оплата за придбання наркотичних засобів здійснювалася в готівковій формі при безпосередній передачі або шляхом перерахування коштів на визначені учасниками злочинної організації банківські картки.

Дисциплінованість учасників злочинної організації підтримувалася її ієрархічністю, тобто свідомим і беззаперечним виконанням вказівок керівників, які утворили злочинну організацію, керували нею, забезпечували її фінансування, організували вчинення кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, керували їх підготовкою чи вчиненням, а також організовували приховування зазначеної кримінально протиправної діяльності.

Відповідно до плану злочинної діяльності ОСОБА_9 ОСОБА_10 та невстановлена особа у невстановлену досудовим розслідуванням дату, але не пізніше вересня 2024 року, організували та налагодили придбання наркотичного засобу - кокаїну, визначені місця його незаконного зберігання та фасування, а також способи передачі від одних співучасників злочину іншим, підтримання постійного зв`язку між членами злочинної організації, а також способи розповсюдження та збуту наркотичного засобу-кокаїну у м. Києві та м. Одесі, з різним фасуванням в залежності від кількості замовлень, залучили до участі у злочинній організації ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , які зберігали, фасували, перевозили та в подальшому збувавали наркотичний засіб - кокаїн за грошові кошти.

Так, для забезпечення діяльності злочинної організації, функції та ролі між учасниками були розподілені наступним чином.

ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 та невстановленою особою як організатори злочинної організації виконували такі функції: здійснювали загальне керівництво та координацію дій всіх учасників злочинної організації за допомогою телефонного зв`язку та месенджерів, а також особистих зустрічей; розподіляли функції між усіма учасниками злочинної організації; визначали правила поведінки та конспірації в організації та забезпечував їх дотримання учасниками; шляхом надання вказівок та відповідної інформації про місце знаходження наркотичних засобів забезпечував їх безперервне постачання для подальшого розфасування та пакування з метою незаконного збуту іншими учасниками; особисто перевіряли надійність кожного учасника та підшукував нових учасників, враховуючи їх особисті характеристики та навички для здійснення злочинної діяльності; здійснювали контроль за надходженням коштів від збуту наркотичного засобу - кокаїну, шляхом систематичного витребування та отримання звітів від кожного учасника злочинної організації.

Для постійної діяльності злочинної організації, відповідно до визначеного злочинного плану, ОСОБА_9 разом із ОСОБА_10 та невстановленою особою відведено функції керівництва злочинною організацією на території м. Києва та м. Одеси.

Виконуючи керівництво злочинною організацією ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та невстановленою особою, здійснювали координацію дій інших членів злочинного угруповання за допомогою телефонного зв`язку та месенджерів, складали та узгоджували графіки чергувань інших членів злочинної організації, які безпосередньо здійснювали збут наркотичного засобу-кокаїну, розподіляли між виконавцями замовлення, що надходили від покупців через закритий «Telegram-канали», серед яких «giteei» «girttl», визначали хто з учасників та в який час здійснюватиме розвезення наркотичного засобу-кокаїну до покупців, враховуючи географічне розташування (м. Київ чи м. Одеса), забезпечення транспортного засобу та черговість учасників, здійснювали контроль за своєчасністю і належним виконанням завдань, способів передачі наркотичного засобу, отримання готівкових коштів, забезпечували конспірацію своєї злочинної діяльності та приховування від правоохоронних органів.

Крім того, залежно від обсягу та кількості замовлень, що надходили від покупців через закриті «Telegram-канали», серед яких «giteei» «girttl», ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , використовуючи власні транспорті засоби, самостійно здійснювали збут наркотичного засобу-кокаїну, у випадку якщо кількість замовлень перевищувала можливості інших учасників та вимагала термінового виконання.

В той же час, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , як члени злочинної організації, виконували такі функції відповідно до відведених їм ролей: брали участь в розробленні планів злочинних дій, які в подальшому виконували у відповідності до заздалегідь складеного робочого «графіку», приймали замовлення від наркозалежних споживачів за допомогою наданих невстановленими організаторами закритих «Telegram-каналів», серед яких «giteei» «girttl», наркотичного засобу - кокаїну.

Отримували інструкції від ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та невстановленої особи з дотримання правил безпеки та конспірації, а також звітували про подальший незаконний збут, після чого звітували про отримані грошові кошти, здійснювали безпосередній незаконний збут наркотичного засобу кокаїну на території м. Києва та м. Одеса з урахуванням комендантської години з використанням транспортних засобів, отримували від споживачів наркотичного засобу оплату готівковим способом. Вказані особи, відповідно до розробленого плану, працювали позмінно.

Для підвищення мобільності під час вчинення злочинів членами злочинної організації використовувалися різні типи і марки автомобілів з числа належних як їм особисто, так і іншим особам. Вказані автомобілі використовувалися для транспортування членів злочинної організації, перевезення наркотичних засобів з метою подальшого збуту.

Формування злочинної організації здійснювалося за принципом спільного проживання на певній території або за принципом тривалих особистих довірчих відносин, в тому числі у зв`язку зі спільним проживанням в одному населеному пункті, наявністю досвіду у зберіганні та збуті наркотичних засобів та підшукуванні потенційних покупців.

Таким чином, співорганізатори ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не пізніше вересня 2024 року, більш точної дати на цей час не встановлено, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів на території міста Києва та міста Одеса, здійснювали керівництво злочинною організацією, що була ними створена разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою, керували такою організацією, до складу якої залучили осіб, які добровільно вступили до складу вказаної злочинної організації та надали згоду на участь у вчинюваних нею злочинах: ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Зберігання та збут наркотиків (епізод 1)

Члени створеної ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та невстановленою досудовим розслідуванням особою злочинної організації, а також залучені до неї - ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , виконуючи відведені їм ролі та покладені на них функції, діючи всупереч вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, «Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2009 № 589, незаконно, з корисливих мотивів, в невстановлений час, але не пізніше 08.11.2024, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, за невстановлених обставин, маючи умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту, придбали у невстановленої особи наркотичний засіб - кокаїн, який розподілили між собою та зберігали лише у відомих останнім місцях.

Так, 08.11.2024 приблизно о 12 год. 20 хв. ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (анкетні дані змінено) через месенджер «Telegram», шляхом листування написав особі яка здійснює адміністрування вказаного чату із нік-неймом « ОСОБА_19 » та в ході листування домовились щодо придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено- кокаїну, за грошові кошти у розмірі 8 700 (вісім тисяч сімсот) гривень. Після чого, адміністратор вищевказаного чату із нік-неймом « ОСОБА_19 », повідомив про місце зустрічі за адресою: м. Київ, пр. Соборності, 7-Б, неподалік гастромаркету «Winetime».

Цього ж дня, приблизно о 12 год. 30 хв. ОСОБА_18 перебуваючи за адресою: м. Київ, пр. Соборності, 7-Б, та через месенджер «Telegram», шляхом листування повідомив особі із нік-неймом « ОСОБА_19 » про те, що прибув на обумовлене місце.

У свою чергу, на виконання єдиного плану вчинення кримінального правопорушення, відомого всім учасникам злочинної організації, співорганізатори ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 будучи організаторами створеної злочинної організації, та безпосередньо здійснюючи керівництво останньої, згідно з розподіленими ролями, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання перевезення наркотичного засобу, з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу-кокаїну, діючи у складі злочинної організації з ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , використовуючи автомобіль марки «Kia Optima», н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору приїхали за адресою: м. Київ, пр. Соборності, 7-Б, неподалік гастромаркету «Winetime» з метою особистого збуту наркотичних засобів визначеній особі - ОСОБА_18 .

В подальшому, ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (анкетні дані змінено) сів до вказаного автомобіля, за кермом якого знаходився ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та поруч на пасажирському сидінні ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після чого ОСОБА_18 передав грошові кошти в розмірі 8 700 (вісім тисяч сімсот) гривень ОСОБА_10 , та отримав від ОСОБА_9 , поліетиленовий пакет з пазовим замком, всередині якого порошкоподібна речовина білого кольору в якому знаходилась раніше замовлений наркотичний засіб, обіг якого обмежено-кокаїн.

Після цього 08.11.2024 в ході проведення огляду місця події в період часу з 14 години 15 хвилини до 14 години 30 хвилини, за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_18 добровільно надав для вилучення поліетиленовий пакет з пазовим замком, всередині якого порошкоподібна речовина білого кольору в якому знаходився раніше замовлений наркотичний засіб, обіг якого обмежено-кокаїн, загальною масою 0, 469 г., яку співорганізатори ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , діючи у складі злочинної організації з ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , придбали, перевозили, зберігали з метою збуту та збули, за грошові кошти в сумі 8700 гривень.

Зберігання та збут наркотиків, вчинені повторно (епізод 2, узагальнений)

26 грудня 2024 року, приблизно о 15 годині 55 хвилин, у місті Києві, проспект Соборності, 7-Б, неподалік гастромаркету «Winetime», ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , діючи у складі злочинної організації під координацією ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , виконуючи роль «кур`єра», використовуючи автомобіль марки «Hyundai Sonata», н.з. НОМЕР_2 , за грошові кошти у сумі 8 700 гривень передав громадянину ОСОБА_18 поліетиленовий пакет із кокаїном масою 0,526 г., який було добровільно вилучено під час огляду місця події.

18 квітня 2025 року, близько 19 години 42 хвилин, у місті Києві, проспект Павла Тичини, 1-В, неподалік ТЦ «Silver Breeze», ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , діючи у складі злочинної організації та виконуючи роль «кур`єра», використовуючи автомобіль «Hyundai SANTA FE», н.з. НОМЕР_3 , за грошові кошти у сумі 200 доларів США (8 276,50 грн за курсом НБУ) передала громадянину ОСОБА_20 конверт із кокаїном масою 0,557 г., який було добровільно вилучено під час огляду місця події.

22 квітня 2025 року, приблизно о 14 годині 40 хвилин, у місті Києві, проспект Соборності, 7-Б, неподалік гастромаркету «Winetime», ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у складі злочинної організації, виконуючи роль «кур`єра», використовуючи автомобіль «Toyota Camry», н.з. НОМЕР_4 , за грошові кошти у сумі 9 000 гривень передав громадянину ОСОБА_18 пакет із кокаїном масою 0,668 г., який було добровільно вилучено під час огляду місця події.

05 травня 2025 року, приблизно о 12 годині 40 хвилин, у місті Києві, проспект Соборності, 7-Б, ОСОБА_13 , діючи у складі злочинної організації, використовуючи автомобіль «Hyundai SANTA FE», н.з. НОМЕР_3 , за грошові кошти у сумі 9 000 гривень передала ОСОБА_18 поліетиленовий пакет із кокаїном масою 0,713 г., який було добровільно вилучено під час огляду місця події.

10 травня 2025 року, приблизно о 01 годині 20 хвилин, у період дії комендантської години на території міста Києва, за адресою: вул. Саксаганського, 54, ОСОБА_13 , діючи у складі злочинної організації, використовуючи автомобіль «Hyundai SANTA FE», н.з. НОМЕР_3 , без спеціальної перепустки, за грошові кошти у сумі 13 200 гривень передала ОСОБА_18 поліетиленовий пакет із кокаїном масою 0,595 г., який було добровільно вилучено під час огляду місця події.

16 травня 2025 року, близько 18 години 07 хвилин, у місті Києві, вул. Данила Щербаківського, 58, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи у складі злочинної організації, використовуючи автомобіль «Toyota Camry», н.з. НОМЕР_5 , за грошові кошти у сумі 8 800 гривень передав ОСОБА_18 пакет із кокаїном масою 0,559 г., який було добровільно вилучено під час огляду місця події.

26 червня 2025 року, близько 16 години 20 хвилин та о 20 годині 10 хвилин, у місті Одесі, вул. Генуезька, 24-Б, стоянка магазину «Le Silpo», ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , співорганізатор злочинної організації, використовуючи автомобіль «Nissan X-Trail», н.з. НОМЕР_6 , особисто збув громадянину ОСОБА_18 кокаїн масою по 0,727 г. за грошові кошти у сумі по 9 000 гривень, які були добровільно вилучені під час огляду місця події.

08 липня 2025 року, близько 16 години 04 хвилин, у місті Києві, проспект Лобановського, 4-Д, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у складі злочинної організації, використовуючи автомобіль «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_7 , за грошові кошти у сумі 9 000 гривень передав ОСОБА_18 поліетиленовий пакет із кокаїном масою 0,848 г., який було добровільно вилучено під час огляду місця події.

14 липня 2025 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, у місті Києві, вул. Велика Васильківська, 111/113, ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , діючи у складі злочинної організації, використовуючи автомобіль «Kia Forte», н.з. НОМЕР_8 , за грошові кошти у сумі 200 доларів США (8 312 грн за курсом НБУ) передав громадянину ОСОБА_21 пакет із кокаїном масою 0,486 г., який було добровільно вилучено під час огляду місця події.

17 липня 2025 року, приблизно о 14 годині 20 хвилин, у місті Одесі, Аркадіївська Алея, 1, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у складі злочинної організації, використовуючи автомобіль «Nissan X-Trail», н.з. НОМЕР_9 , за грошові кошти у сумі 200 доларів США (8 315 грн за курсом НБУ) передав громадянину ОСОБА_21 пакет із кокаїном масою 0,378 г., який було добровільно вилучено під час огляду місця події.

26 липня 2025 року, приблизно о 15 годині 20 хвилин, у місті Києві, проспект Павла Тичини, 2, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , у складі злочинної організації, використовуючи автомобіль «Toyota Camry», н.з. НОМЕР_10 , за грошові кошти у сумі 200 доларів США (8 300 грн за курсом НБУ) передав громадянину ОСОБА_20 пакет із кокаїном масою 0,475 г., який було добровільно вилучено під час огляду місця події.

Таким чином, у період з 26 грудня 2024 року по 26 липня 2025 року співорганізатори ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , разом з іншими учасниками створеної ними злочинної організації - ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , діючи за єдиним злочинним планом, неодноразово здійснювали придбання, перевезення, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу - кокаїну, обіг якого обмежено, з корисливих мотивів, у різних місцях на території міст Києва та Одеси, використовуючи заздалегідь визначені транспортні засоби та суворий розподіл ролей між учасниками.

Суть діянь вчинених прямо підозрюваних поєднана з підвозом від 16 травня 2025 року та ґрунтується на тому, що в невстановлений час, але не пізніше 16.05.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи учасником створеної злочинної організації, діючи при безпосередній координації ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , виконуючи покладені на нього функції та виконуючи відведену на нього роль «кур`єра», спільно з іншими учасниками злочинної організації ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , діючи всупереч вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, «Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2009 № 589, незаконно, з корисливих мотивів, маючи умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту, повторно придбали у невстановленої особи наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн.

Так, 16.05.2025 ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (анкетні дані змінено) через месенджер «Telegram», шляхом листування написав особі яка здійснює адміністрування вказаного чату із нік-неймом « ОСОБА_19 » та в ході листування домовились щодо придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено- кокаїну, за грошові кошти у розмірі 8 800 (вісім тисяч вісімсот) гривень.

Після чого, адміністратор вищевказаного чату із нік-неймом « ОСОБА_19 », повідомив про місце зустрічі за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, 58.

Цього ж дня, приблизно о 18 год. 07 хв. ОСОБА_18 перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, 58, та через месенджер «Telegram», шляхом листування повідомив особі із нік-неймом « ОСОБА_19 » про те, що прибув на обумовлене місце.

У свою чергу, на виконання єдиного плану вчинення кримінального правопорушення, відомого всім учасникам злочинної організації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно з розподіленими ролями, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання, перевезення наркотичного засобу, з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу-кокаїну, безпосередньо виконуючи роль «кур`єра» у відповідності до заздалегідь складеного робочого «графіку», діючи у складі співорганізаторів злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та інших учасників- ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , використовуючи автомобіль марки «Toyota Camry», н.з. НОМЕР_5 , синього кольору, приїхав за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, 58.

В подальшому, ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (анкетні дані змінено) сів на переднє пасажирське сидіння вказаного автомобіля, за кермом якого знаходився ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого ОСОБА_18 передав грошові кошти в розмірі 8 800 (вісім тисяч вісімсот) гривень ОСОБА_5 , та отримав від останнього геометрично запаяний прямокутний пакет чорного кольору в якому поліетиленовий пакет з пазовим замком, всередині якого порошкоподібна речовина білого кольору в якому знаходилась раніше замовлений наркотичний засіб, обіг якого обмежено-кокаїн.

Після цього 16.05.2025 в ході проведення огляду місця події в період часу з 18 години 47 хвилини до 19 години 15 хвилини, за адресою: АДРЕСА_3 , громадянин ОСОБА_18 добровільно надав для вилучення геометрично запаяний прямокутний пакет чорного кольору в якому поліетиленовий пакет з пазовим замком, всередині якого порошкоподібна речовина білого кольору в якому знаходився раніше замовлений наркотичний засіб, обіг якого обмежено-кокаїн, загальною масою 0, 559 г., яку ОСОБА_5 , діючи у складі співорганізаторів злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та інших учасників- ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , повторно придбали, перевозили, зберігали з метою збуту та збули, за грошові кошти в сумі 8800 гривень.

Загалом дана підозра доводиться стороною обвинувачення фактичними даними (доказами) доданими до клопотання та вказаними у п. ІІ ухвали.

VІ. Мотиви, з яких виходила слідчий суддя при постановленні ухвали

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступних висновків.

Порядок встановлений КПК України (процесуальний порядок, форма, процедура), як певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (Верховний суд України постанова від 16.03.2017 у справі № 671/463/15-к) та з порушеного питання регламентує, що застосування запобіжного заходу здійснюється у конкретному кримінальному провадженні та вимагає досить детального аналізу не тільки фактичних обставин вчинення правопорушення, але й врахування особи, яка є ймовірним суб`єктом його вчинення.

Перелік обставин, які б свідчили «за» або «проти» обрання запобіжного заходу, може бути лише приблизним і не є вичерпним. З огляду на це, у кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини з числа передбачених ст. 178 вказаного Кодексу.

В цій ситуації відносно підозрюваного установлено дані вказані у п. V ухвали тому, у розрізі наведеного, вирішуючи по суті поставлене питання, слідчий суддя має з`ясувати наявність ряду обставин, на які вказують слідчий та прокурор:

(і) обґрунтованість підозри (наявність «розумної» підозри)

Винятково законами України визначаються діяння, які є кримінальними правопорушеннями (п. 22 ст. 92 Конституції України), зокрема ним (злочином) є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину (ч. 1 ст. 11 КК України).

Таким чином, застосуванню запобіжного заходу має передувати підозра у вчиненні кримінального правопорушення, тобто діяння, яке підпадає під ознаки діянь, передбачених Особливою частиною КК, оскільки Верховний Суд України у пункті 10 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25 квітня 2003 року № 4 зауважив, що розглядаючи питання щодо запобіжного заходу, суддя з`ясовує, чи є підозра у вчиненні особою злочину обґрунтованою, тобто чи є встановлені у визначеному законом порядку достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину, вчиненого саме цією особою (ними можуть бути заяви й повідомлення про злочин, документи, складені за результатами оперативно-розшукової діяльності, протоколи слідчих дій, висновки експертиз тощо).

При цьому, саме поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК України), а відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, п. 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30 серпня 1990 року (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86, https://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-57721) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_683#Text).

Тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, § 32). Під поняттям «обґрунтованої підозри» у скоєнні кримінального правопорушення розуміється «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин» («Ilgar Mammadov v. Azerbaijan», заява № 15172/13, від 29 травня 2019 року, § 88, https://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-193543).

Вирішення питання про наявність «обґрунтованої підозри» потребує встановлення: (і) фактичної складової, що включає наявність фактичних обставин, що вказують на причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення; (іі) матеріально-правової складової, що включає наявність у діянні особи складу певного правопорушення за національним кримінальним законом.

Для дотримання фактичної складової підозри щодо причетності особи до вчинення кримінального правопорушення необхідна наявність певних об`єктивних підстав (фактів або інформації), на основі яких можна небезпідставно стверджувати, що відповідна особа могла вчинити злочин. Наявність таких «об`єктивних підстав» має підтверджуватися певними відомостями чи доказами, які повинні відповідати вимогам належності та допустимості, при цьому бути достатніми для висновку про причетність певної особи до вчинення конкретного кримінального правопорушення.

Слідчий суддя виходить з того, що:

(1) докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об`єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (див. постанову ККС ВС від 28 березня 2019 року у справі № 154/3213/16), у той час, як процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2 ст. 84 КПК України),

(2) слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу з урахуванням того, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для обґрунтування засудження чи для навіть пред`явлення обвинувачення; це досягається на наступній стадії кримінального розслідування (див. рішення «Murray v. the United Kingdom», заява № 18731/91, від 08 лютого 1996 року, §55, https://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-57980; «K.-F. v. GERMANY», заяви № 144/1996/765/962, від 27 листопада 1997 року, § 57, https://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-58119).

Згідно повідомлення про підозру в цій справі підозрювану особу повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 307 КК за обставин описаних у п. V ухвали.

Відповідно проаналізувавши долучені до клопотання документи за своїм внутрішнім переконанням, у порядку ст. 94 КПК України, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, слідчий суддя вважає, що наявні у провадженні фактичні дані, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (протоколи слідчих дій та інші документи) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких йому повідомлено про таку підозру, оскільки в своїй сукупності вказують на існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі правопорушення.

Наведене підтверджується відомостями та доказами, які є достатніми для висновку про причетність певної особи до вчинення конкретних кримінальних правопорушень, зокрема, факт причетності слідує щонайменше з даних, на котрі покликається у клопотанні прокурор, та які відображені у п. ІІ ухвали.

У зв`язку з чим, вважати підозру явно неприйнятною неможливо, оскільки стороною обвинувачення надано важливі відомості (протоколи слідчих дій, інші документи), які вказують на те, що причетність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень описаних у п. V є вірогідною.

В той час, як сама обґрунтована підозра, згадана в статті 5 § 1(c) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії (йдеться про стадію вирішення питання щодо того чи іншого запобіжного заходу). Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину і полягає мета розслідування.

Як наслідок є дійсними обставини, визначені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України.

(іі) щодо наявності ризиків

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання наявним ризикам, у той час як підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення підозрюваним зазначених дій.

Достовірність ризиків може бути встановлена шляхом перевірки відомостей про: 1) наявність документів, які дають змогу виїхати за межі країни; 2) майновий стан особи, який дає змогу існувати в умовах переховування, у тому числі за межами країни; 3) наявність громадянства іншої держави або документів, які дають право тимчасово чи постійно проживати на території іншої країни; 4) наявність членів родини, які проживають на території іншої країни та можуть надати тимчасовий чи постійний притулок підозрюваному; 5) наявність можливості (службове становище, безпосереднє знайомство, родинні зв`язки, матеріальний вплив тощо) впливу на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні; 6) інші обставини, які вказують на достовірність ризиків, - та повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин кожного кримінального провадження.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного.

З його урахуванням слідчий суддя погоджується з доводами клопотання про наявність ризиків вказаних у клопотанні та наведених у п. ІІ ухвали. Дійсність вказаних ризиків слідчим суддею оцінено у світлі факторів, пов`язаних з характером особи підозрюваного, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, та того, що вони належним чином вмотивовані прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема:

(а) щодо ризику переховування, то слід зауважити, що у рішенні ЄСПЛ «Loizidou v. Turkey» від 18 грудня 1996 року (заява № 15318/89, п. 43, 53, https://hudoc.echr.coe. int/rus?i=001-62566), у тому числі йшлося про події, що мали місце на території Республіки Кіпр під час окупації частини її території та судом було прямо зазначено, що норми Конвенції не можуть застосовуватись у відриві від реального стану справ та загального контексту проблеми.

Слідчий суддя враховує фактичну ситуацію в Україні, а саме те, що з 24 лютого 2022 року, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території нашої держави введений воєнний стан, який триває по цей час.

Введення в країні воєнного стану було обумовлено збройною агресією Російської Федерації проти України, розпочатої 20 лютого 2014 року, внаслідок чого частина території України (Автономна Республіка Крим і місто Севастополь) є анексованою, деякі райони Донецької та Луганської областей є тимчасово окупованими, а сама збройна агресія починаючи з 24 лютого 2022 року набула повномасштабного характеру (див. п. 5.1 Рішення КС України від 06 квітня 2022 року № 1-р(ІІ)/2022 у справі № 3-192/2020 (465/20), відповідно, на думку слідчого судді, положення КПК України не можуть застосовуватись у відриві від реального стану справ в України та загального контексту проблеми, викликаної збройною агресією РФ.

Підсумовуючи наведене, слідчий суддя зауважує, що до обставин ризику втечі безумовно належить військова агресія проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях (див. в т.ч. з цього питання пункт 8 рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, котрі відповідають критеріям офіційних згідно Рішення РС України № 23 від 05 серпня 2022 року).

Також, при вирішенні питання щодо запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі наявні обставини, зокрема, серед таких обставин підлягає оцінюванню «тяжкість покарання», що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України).

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» (від 26 червня 2001 року, § 80, заява № 33977/96, https://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-59613), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні по справі «Punzelt v. Czech Republic» (від 25 квітня 2000 року, § 76, заява № 31315/96, https://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-58785), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Разом з тим зазначена обставина має враховуватися крізь призму суб`єктивного сприйняття особою можливої загрози настання покарання за вчинення правопорушення, тобто фактично йдеться про ту потенційну загрозу, настання якої може спробувати уникнути підозрюваний. Саме тому, на думку слідчого судді, комплексний аналіз суворості можливого покарання має включати не тільки вид і міру санкції, передбаченої КК України, але й інші обставини негативного характеру для особи, яких вона може зазнати не тільки в результаті постановлення обвинувального вироку, але й під час самого розслідування.

Небезпеку переховування від правосуддя, на думку слідчого судді, не можна виміряти тільки залежно від тяжкості можливого покарання з точки зору самої санкції статті КК, адже її треба визначати з урахуванням низки інших релевантних чинників, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її незначною, зокрема, треба враховувати характер особи, його моральні якості, наявні кошти, зв`язки з державою, у якій його переслідували за законом, а також його контакти. В цьому ключі тяжкість є тільки релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Відповідно, забезпечуючи таку оцінку, суд враховує, що (1) підозрюваний підозрюється у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, що в поєднанні (2) з даними про його особу, зокрема, характер, моральні якості, наявні кошти, зв`язки з державою, контакти, вказують на те, що в сукупності ці обставини дають підстави вважати, що серйозність покарання, в даному випадку, є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти;

(b) щодо ризику впливу, то оцінюючи його наявність у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з встановленого КПК України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний, не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, іншим підозрюваним, яким відомі обставини вчинення злочину, у яких останній підозрюється, може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Тобто, наявність ризику впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом;

(c) ризики знищення та перешкоджання провадження, є ґрунтовними за обставин цього провадження з мотивів вказаних прокурором у клопотанні.

Позаяк, йдеться про діяння вчинені, за даними підозри, злочинною організацією (в частині кримінального правопорушення ст. 307 КК).

У силу ч. 4 ст. 28 КК кримінальне правопорушення визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об`єднанням декількох осіб (п`ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації кримінально протиправної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших кримінально протиправних груп.

Відповідно до п. 10-12 постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 13 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями» злочинна організація - це внутрішньо й зовнішньо стійке ієрархічне об`єднання метою діяльності якого є вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів чи тільки одного, що вимагає ретельної довготривалої підготовки, або керівництво чи координація злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.

Стійкість злочинної організації полягає в їх здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти факторам, що можуть їх дезорганізувати, як внутрішнім, так і зовнішнім. На здатність об`єднання протидіяти внутрішнім дезорганізуючим факторам указують, зокрема, такі ознаки: стабільний склад, тісні стосунки між його учасниками, їх централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, а також наявність плану злочинної діяльності і чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

Ознаками зовнішньої стійкості злочинної організації може бути наявність каналів обміну інформацією щодо діяльності конкурентів по злочинному середовищу, створення нелегальних (тіньових) страхових фондів та визначення порядку їх наповнення й використання тощо.

Структура злочинного об`єднання - це його внутрішня побудова, яка визначається відповідною конфігурацією і змістом стійких зв`язків учасників об`єднання та забезпечує психологічну єдність і стабільність останнього.

Ієрархічність злочинної організації полягає у підпорядкованості учасників останньої організатору і забезпечує певний порядок керування таким об`єднанням, а також сприяє збереженню функціональних зв`язків та принципів взаємозалежності його учасників або структурних частин при здійсненні спільної злочинної діяльності.

Наведене означає, що учасники можуть мати змогу координувати дії для приховування злочинної діяльності,чим власне засвідчується, як можливість знищення, так і перешкоджання;

(d) ризик вчинення іншого кримінального правопорушення є дійсним з огляду на минуле підозрюваного у т.ч. дані про попередні судимості, наявності підозри на цей час в іншому кримінальному провадженні, харкетром підозри в цьому провадженні, котре стосується, у розумінні ст. 2, 11 КК, окремих злочинів за ст. 255, 307 КК.

Відповідно є доведеними обставини, визначені п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України.

(ііі) щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів

Згідно зі ст. 194 КПК України наявність ризику є підставою для застосування запобіжного заходу, а тому визначаючись з тим, який саме запобіжний захід на даному етапі у кримінальному провадженні убезпечить від його настання, слідчий суддя ураховує таке.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена п. 1 -3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

З огляду на викладене слідчий суддя у ракурсі установлених фактичних обставин уважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є достатнім заходом забезпечення кримінального провадження, таким, потреба у застосуванні якого, на сьогодні є дійсною, та сприймає його застосування, як доречне (слушне) в цей час, адже саме він (1) буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та (2) зможе запобігти ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України, та які були встановлені судом.

У ході даного розгляду не установлено факту того, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою зможуть запобігти встановленим ризикам. При цьому, дійсно тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте санкція статті за якою особу повідомлено про підозру в цій ситуації в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а тому слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності обставин визначених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК.

За таких обставин, слідчий суддя, враховує той факт, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор довів наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України, уважає за доречне застосувати відповідний запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Визначаючи строк дії такого типу заходу забезпечення кримінального провадження слідча суддя ураховує, що відповідно до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

У цій ситуації, особу затримано 14 серпня 2024 року, а тому указаний запобіжний захід підозрюваному слід визначити, відповідно до ст. 197, 219 КПКУкраїни, у межах 60 днів з дотриманням строків розслідування, а саме до 12 жовтня 2025 року.

(iv) інші питання

Також, на виконання вимог ч. 3 ст. 183 КПКУкраїни, яка регламентує, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, у провадженні слід визначити відповідну заставу.

При визначенні її (застави) розміру слідчий суддя виходить з наступного.

Згідно ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах … 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При цьому, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК України; (8) «середовище»; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин; (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

У контексті обставин цього кримінального правопорушення Суд вважає, що застава в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, здатна буде забезпечити виконання покладених на підозрювану обов`язків та запобігти встановленим ризикам.

Така сума (застави) оцінена враховуючи дані про особу та її поведінку, активи та взаємовідносини з іншими особами. Іншими словами, розмір застави обумовлюється судом тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Виключних випадків за яких слідчий суддя міг би дійти висновку, що застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 300 прожиткових мінімуму для працездатних осіб у цій справі не установлено. Як і невстановлено підстав для не визначення застави з мотивів вказаних у клопотанні, виходячи з ролі підозрюваного та статусу в злочинній організації, за обставин описаних у підозрі.

Щодо питання доречності покладення обов`язків з числа регламентованих ч. 5 ст. 194 КПК України, то слід відмітити таке.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПКУкраїни, в ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно з урахуванням установлених обставин цього кримінального провадження на переконання слідчого судді слушним є покладення на підозрювану у разі унесення застави наступних обов`язків:прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту - Полтавського району Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження; здати при наявності на зберігання слідчому (такий алгоритм встановлюється у порядку ч. 1 ст. 534 КПК) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Позаяк, саме вони будуть пропорційними, помірними, та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваної особи, у зв`язку з чим не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та будуть здані уникнути настання у провадженні обставин визначених ст. 177 цього ж Кодексу.

VІІ. Висновок

Отже, у кримінальному провадженні у відношенні підозрюваного є дійсними та доведеними обставини передбачені п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Таким чином, вказане клопотання слід задовольнити.

При цьому, в силу ч. 7 ст. 182 КПК України, підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 309, 369-372, 376, 395, 534 Кримінального процесуального кодексу України, Суд постановив:

клопотання - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, у межах шістдесяти діб, а саме до 12 жовтня 2025 року, з утриманням в ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСА у місті Києві (одержувач - ТУДСАУ у місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувач - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, розрахунковий рахунок - р/р № UA128201720355259002001012089).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати до слідчого за першою вимогою у межах цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

? прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;

? не відлучатися із населеного пункту - Полтавського району Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження;

? здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, з урахуванням того, що у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК Українипостановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється, відповідно до висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеного у постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18, з дня оголошення резолютивної частини ухвали.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17:00 год. 21 серпня 2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1