Ухвала суду № 129750454, 22.08.2025, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/8986/21

1-кп/357/330/25

У Х В А Л А

22.08.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання №6 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в режимі відеоконференцзв`язку у судовому провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого,

В С Т А Н О В И В :

у провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.07.2025 обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено застосований раніше запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів по 29.08.2025 у зв`язку з існуванням ризику, вчинення дій, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України,а саме переховуватись від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення нових кримінальних правопорушень.

У межах строків, застосованого запобіжного заходу справа не може бути розглянута по суті з об`єктивних незалежних від суду обставин, зокрема припиненням повноважень головуючого судді у справі та передання справи до провадження іншого судді, що обумовило необхідність проведення ряду обов`язкових процесуальних дій, необхідністю дослідження значного об`єму доказів у справі з огляду на правову позицію учасників кримінального провадження, неналежною процесуальною поведінкою сторони захисту, зокрема численні неявки в судові засідання захисника обвинуваченого, заміною захисника у справі у зв`язку з припиненням повноважень попереднього захисника внаслідок притягнення його до дисциплінарної відповідальності, процесуальних наслідків у вигляді неможливості розгляду справи по суті у зв`язку із залученням нових захисників, задоволенням клопотання сторони захисту щодо подання доказів захисту, а також вчинення дій, які вказують на зловживання правом у поданні доказів, що обумовлювало постановлення судом ухвали про встановлення процесуального строку для подання доказів, неявкою 18.08.2025 захисника в судове засідання без поважної причини, що потягнуло відкладення судового розгляду.

З огляду на викладене прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки продовжують мати місце ризики, передбачені п. 1, 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора ризики вчинення дій, передбачених п. 1, 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України були і продовжують залишатися високими, обставин, які б свідчили про їх зменшення не виникло, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу обвинуваченим не забезпечить дотримання покладених на них обов`язків. Вказуючи на існування ризику вчинення нових кримінальних правопорушень, прокурор продовжує посилатись на ту обставину, що наразі Шевченківським районним судом м. Києва розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 4 ст. 189 КК України. Відповідно до висунутого обвинувачення ОСОБА_4 перебуваючи під вартою виступив організатором вчинення указаних злочинів, що свідчить, що навіть такий виключний запобіжний захід як тримання під вартою не зміг запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Підтримуючи своє клопотання зазначила, що на високий ризик переховування обвинуваченого від суду свідчить та обставина, що під час досудового розслідування обвинувачений 6 років переховувався від органів досудового розслідування за підробленими документами на особу « ОСОБА_6 », шляхом виїзду за кордон на територію рф, що вже досліджувалося судом раніше при вирішенні питання продовження запобіжного заходу. Крім того прокурор посилається на постійні спроби затягування судового розгляду з боку захисту, зокрема на неявку захисника в судове засідання 18.08.2025 без поважної причини. Також, посилаючись на лист начальника філії ДУ «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України в м. Києві та Київській області (Філія ЦОЗ ДКВС України в м. Києві та Київській області) від 14.08.2025 №699-КИ-25 прокурор зазначає, що стан здоров`я ОСОБА_4 не перешкоджає його утриманню в умовах СІЗО.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання та вважає, що у суду наявні підстави для зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому вчергове посилається на відсутність доказів винуватості у інкримінованих йому злочинах. Стверджує, що ніколи не переховувався від органів досудового розслідування. Крім того, як на підставу для зміни запобіжного заходу посилається на незадовільний стан здоров`я та відсутність можливості отримання відповідної медичної допомоги. Водночас повідомив, що його переховування було обумовлене хвилюванням за безпеку власного життя, а не ухиленням від слідства.

Захисник обвинуваченого підтримав позицію обвинуваченого та заперечував проти клопотання прокурора, посилаючись на недоведеність заявлених прокурором ризиків.

Вирішуючи клопотання суд звертає увагу на наступне.

Відповідно доч.1, 2 ст.331КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно доч.1ст.332КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Твердження обвинуваченого та його захисника про стрімке погіршення стану здоров`я обвинуваченого постійно перевірялося судом шляхом постановлення ухвал про забезпечення медичного обстеження обвинуваченого та надання йому за необхідності медичної допомоги. В ході виконання ухвал суду заяви обвинуваченого не знайшли свого підтвердження, Зокрема з листа начальника філії ДУ «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області» № 1357-КИ-24 від 04.11.2024 отриманого судом на виконання ухвали суду від 26.09.2024 про забезпечення ОСОБА_4 права на отримання належної медичної допомоги видно, що ОСОБА_4 дійсно має ряд хронічних захворювань. Водночас у період з 15.05.2024 по 27.10.2024 ОСОБА_4 за медичною допомогою до лікарів Київської медичної частини не звертався взагалі. 29.10.2024 обстежений лабораторно «(ЗАК) та консультований лікарем терапевтом. Діагноз: гострої патології не виявлено. На даний час стан здоров`я ОСОБА_4 , розцінюється як стабільний, задовільний та відповідає перебігу наявного хронічного захворювання. Термінового стаціонарного лікування як в умовах Київської медичної частини так і в лікарняних закладах МОЗ України він не потребує.

Як видно з наданого прокурором листа начальника філії ДУ «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України в м. Києві та Київській області (Філія ЦОЗ ДКВС України в м. Києві та Київській області) від 14.08.2025 №699-КИ-25 стан здоров`я ОСОБА_4 не перешкоджає його утриманню в умовах СІЗО.

На час вирішення клопотання захисту будь яких інших підтверджуючих твердження сторони захисту документів суду не надано.

Суд констатує, що прокурором в судовому засіданні доведено існування обставин, які вказують на наявність ризику, вчинення дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду. Існування вказаного ризику, виходячи з процесуальної поведінки обвинуваченого під час досудового розслідування, було встановлено попередніми ухвалами Білоцерківського міськрайсуду, які набрали законної сили та не скасовані і не змінені, а наведені прокурором обставини свідчать, що вказаний ризик не зменшився та з огляду на використані обвинуваченим засоби продовжує існувати, та наразі залишається високим. Прокурором надавалися докази того , що ОСОБА_4 упродовж шести років переховувався від органів досудового розслідування, в тому числі під вигаданим прізвищем, оголошувався у міжнародний розшук, що свідчить про високу ймовірність та стійкість ризику у подальшому переховуватись від суду. За таких обставин суд критично оцінює та відхиляє твердження обвинуваченого, що він ніколи не переховувався та не має намір у переховування від суду.

Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення, що наразі має місце ризик вчинення дій передбачених п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджання кримінальному провадженню, з огляду на процесуальну поведінку сторони захисту, направлену на безпідставне затягування розгляду справи з приводу чого суд був вимушений постановити окрему ухвалу від 02.04.2024, за результатами якої захисник притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Крім того перебуваючи на стадії дослідження доказів сторони захисту, зокрема показань свідків, суд виходячи з процесуальної поведінки сторони захисту дійшов висновку, що стороною захисту не вчинювалися дії, які б сприяли дотриманню розумних строків судового розгляду даного кримінального провадження, зокрема перед судом не ініціювалися питання про застосування передбачених законом процесуальних заходів, які б забезпечували швидкий, повний та неупереджений судовий розгляд, в результаті чого судові засідання тричі поспіль відкладалися .

Як наслідок з метою дотримання положень ст. 28 КПК України суд вимушений був постановити ухвалу від 10.06.2025 та встановити процесуальний строк, необхідний та достатній для подання суду доказів у кримінальному провадженні, а саме показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Незважаючи на попереднє узгодженням судом дат наступних судових засідань, через неявку захисника 18.08. без поважної причини, потягнуло чергове відкладення судового розгляду.

Суд погоджуєтьсяз твердженнямсторони обвинувачення,що вході судовогорозгляду виникта маємісце стійкийризик вчиненнядій,передбачених п.5ч.1ст.177КПК України,а самевчинення новихкримінальних правопорушень,що підтверджуєтьсянаданою ранішепрокурором копієюповідомлення пропідозру ОСОБА_9 увчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1 , ч. 4 ст. 189 КК України, у іншому кримінальному провадженні. За наявною у суду інформацією Шевченківським районним судом м. Києва продовжується розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1 , ч. 4 ст. 189 КК України.

Суд у сукупності із вказаними обставинами враховує також тяжкість та характер вчинених злочинів, у яких обвинувачується ОСОБА_4 . При цьому суд зважає на усталену практику Європейського суду з прав людини щодо оцінки наявності чи відсутності ризиків: переховування від суду - втечі особи від суду, (справи: Панченко проти Росії, Бекчієв проти Молдови, Ілійков проти Болгарії) та враховує як елементи оцінки зазначеного ризику: особу обвинуваченого його моральність, незначний вплив існуючих соціальних зав`язків та роду занять в Україні на добросовісність його процесуальної поведінки, його сімейний стан, наявність зв`язків з іншими особами, зв`язок з Україною, суворість покарання за злочини, у яких він згідно з обвинувальним актом обвинувачується, що не може не усвідомлюватися обвинуваченим та можливості його уникнути.

Суд не має можливості врахувати вагомість доказів та правову позицію обвинуваченого щодо вказаних злочинів, оскільки докази суду у повному обсязі не надані та не досліджені.

Суд повністю погоджується, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Саме тому вирішуючи питання щодо наявності підстав для продовження строку тримання під вартою, суд виходить з конкретних обставин даного кримінального провадження.

Незважаючи на відносно тривале перебування обвинуваченого під вартою, враховуючи тяжкість та характер вчинених злочинів, у яких обвинувачується ОСОБА_4 , які є насильницькими проти здоров`я особи, інтереси правосуддя переважають обмеження в правах, які несе обвинувачений, у зв`язку з утриманням під вартою у даній справі, що у свою чергу, не дає підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Керуючись ст. ст. 201, 331, 371, 372 КПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання прокурора та продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , на 60 днів по 20 жовтня 2025 року включно та утримувати в ДУ «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.

Обвинуваченого доставитиконвоєм доБілоцерківського міськрайонного суду в судове засідання на 10.09.2025 на 14 годину 00 хв.

Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України, начальнику ІТТ №1 ГУ НП в Київській області.

Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку у порядку та строки встановленому КПК України.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 26 серпня 2025 року о 08 год. 30 хв.

СуддяОСОБА_10