Ухвала суду № 129750436, 26.08.2025, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13149/25

1-кс/357/1806/25

У Х В А Л А

26 серпня 2025 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42023112030000186 від 08.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України

У С Т А Н О В И В:

22.08.2025 до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220487200:01:003:0043 площею 0,4000 га, яка відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належать ТОВ «МСК ОІЛ», код ЄДРПОУ: 44964646 із забороною державним органам, реєстраторам та/або нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що слідчими слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області за процесуального керівництва Білоцерківської окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42023112030000186 від 08.05.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше 03 жовтня 2019 року у ОСОБА_4 , який обіймав посаду першого заступника голови Білоцерківської районної державної адміністрації та у період з 13.02.2019 по 20.08.2020 виконував обов`язки голови РДА, виник умисел на використання наданої влади та службового становища всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи.

Реалізуючи цей умисел, ОСОБА_5 , діючи як виконувач обов`язків голови РДА, у порушення вимог земельного законодавства щодо обов`язковості продажу земель державної власності на конкурентних засадах, 03.10.2019 видав розпорядження № 458 «Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку і продаж земельної ділянки БЦ РТ ЛВО в адміністративних межах Томилівської сільської ради», яким затвердив звіт та прийняв рішення про продаж земельної ділянки державної власності (кадастровий номер 3220487200:01:003:0043, площа 0,4000 га) за 240 680 грн без проведення земельних торгів.

09.10.2019 Савчук, виконуючи обов`язки голови, діючи від імені РДА, на підставі зазначеного розпорядження уклав із директором БЦ РТ «ЛВО» ОСОБА_6 договір купівлі-продажу (реєстровий № 2970) на ту саму ділянку, незважаючи на те, що її частина перебувала у постійному користуванні іншого суб`єкта, що вимагало окремої згоди такого користувача. Унаслідок державної реєстрації права 09.10.2019 земельна ділянка незаконно, без проведення торгів, вибула з державної власності та перейшла у приватну власність БЦ РТ «ЛВО» (ЄДРПОУ 19414046).

Вищевикладене повністю підтверджується зібраними доказами, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження № 42023112030000186.

Постановою слідчого земельну ділянку з кадастровим номером 3220487200:01:003:0043 площею 0,4000 га визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42023112030000186.

Відповідно до Інформації з державного реєстру прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 3220487200:01:003:0043 площею 0,4000 га знаходиться на даний час у приватній власності ТОВ «МСК ОІЛ», код ЄДРПОУ: 44964646.

Враховуючи викладені обставини, у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 3220487200:01:003:0043 площею 0,4000 га являється об`єктом кримінально-протиправних дій, має ознаки речового доказу та відповідає вимогам ч. 1 ст. 98 КПК України, для збереження якої необхідно накласти арешт в порядку, передбаченому ст.ст. 170-172 КПК України.

Крім того, майно, на яке буде накладено арешт, має суттєве значення для встановлення важливих обставин вчинення кримінального правопорушення після проведення відповідних експертиз та являється доказом протиправного посягання у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи той факт, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220487200:01:003:0043 площею 0,4000 га набута кримінально протиправним шляхом, на цей час існують всі правові підстави для її арешту з метою забезпечення інтересів держави.

Посилаючись на положення ч. 2 ст. 172 КПК України, прокурор просить розглянути клопотання про накладення арешту без повідомлення власника майна з метою забезпечення арешту майна.

Клопотання прокурором про накладення арешту на майно подано з метою збереження речового доказу.

Як на правове обґрунтування накладення арешту прокурор посилається на положення ст. ст. 98, 131, 168, 170, 172 КПК України

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує та просить задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна клопотання прокурора про накладення арешту розглядається без повідомлення власника майна.

При вирішенні клопотання про застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя, діючи у відповідності до вимог КПК України та виходячи із завдання кримінально провадження, має судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Проаналізувавши вищенаведені обставини, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду клопотання є достатньо підстав вважати, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Обставини викладені у клопотанні, дають слідчому судді підстави для висновку, що дане клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів .

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор, звертаючись до слідчого судді із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.

Аналізуючи наведені правові норми та враховуючи, що до клопотання додані документи та матеріали, якими ініціатор клопотання обґрунтовує доводи клопотання, враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора з метою забезпечення збереження речових доказів.

З огляду на вищевказані обставини, наявність даних, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а тому положення п.1 ч. 3 ст. 132 КПК України допускають у цьому випадку застосування такого заходу як арешт майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42023112030000186 від 08.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України - задовольнити.

Накласти на земельну ділянку з кадастровим номером 3220487200:01:003:0043 площею 0,4000 га, яка відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належать ТОВ «МСК ОІЛ», код ЄДРПОУ: 44964646 із забороною державним органам, реєстраторам та/або нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників.

Ухвала про арешт майна виконується негайно прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддяОСОБА_7