Ухвала суду № 129747237, 26.08.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/31741/25

Провадження № 1-кс/947/13023/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2025 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 погодженого з начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Бобрик другий, Любашівського району, Одеської області, громадянину України, ІПН № НОМЕР_1 , із середньою освітою, неодруженому, офіційно не працевлаштованому, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовцю, військової служби за контрактом, на посаді старшого стрільця-оператора 3 штурмового спеціалізованого відділення 3 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «старший солдат», раніше судимий,

якому повідомленопро підозруу вчиненнізлочину,передбаченого ч.4ст.185 КК України

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

26 вересня 2025 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 242240 гривень.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділенням ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025163480000486 від 25.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.185 КК України.

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Підозрюваний просив застосувати запобіжний захід, що не пов`язаний із триманням під вартою.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

23.08.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.4 ст.185 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , підозрюється в тому, що він, будучи військовослужбовцем ЗСУ, у військовому званні «старший солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 37, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, також був обізнаний із положеннями Розділу VI Кримінального кодексу України, яким передбачено кримінальну відповідальність за злочини проти власності, 22.07.2025, приблизно о 14 годин 10 хвилин, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, зайшов до приміщення магазину «Аврора», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Євгена Чикаленка, буд. 67 та впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, діючи умисно, в умовах воєнного стану, введеного у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами) строком на 30 діб, строк дії якого продовжено і який діє на теперішній час, викрав майно, яке належить ТОВ «Вигідна покупка», а саме: шампунь для волосся HS цитрус «43628» у кількості 2 одиниць вартістю без врахування ПДВ 448,33 гривень, воду туалетну, чоловічу «115076» вартістю без врахування ПДВ 332,50 гривень, воду туалетну, чоловічу «115075» вартістю без врахування ПДВ 332,50 гривень, прожектор LED «102000» вартістю без врахування ПДВ 1332,50 гривень, антиперспірант жіночий Rexona «114165» у кількості 2 одиниць вартістю без врахування ПДВ 315,00 гривень, антиперспірант жіночий Rexona «114164» вартістю без врахування ПДВ 157,50 гривень, антиперспірант жіночий Rexona «114163» вартістю без врахування ПДВ 157,50 гривень

Після чого безперешкодно покинув приміщення магазину «Аврора» не розрахувавшись за вищевказаний товар. Тим самим наніс ТОВ «Вигідна покупка» матеріального збитку на загальну суму 3300,00 гривень.

Крім того, ОСОБА_4 , підозрюється в тому, що він, будучи військовослужбовцем ЗСУ, у військовому званні «старший солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 37, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, також був обізнаний із положеннями Розділу VI Кримінального кодексу України, яким передбачено кримінальну відповідальність за злочини проти власності, 17.07.2025, приблизно о 20 годин 20 хвилин, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, зайшов до приміщення магазину «Аврора» розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Євгена Чикаленка, буд. 67 та впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, діючи умисно, в умовах воєнного стану, введеного у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами) строком на 30 діб, строк дії якого продовжено і який діє на теперішній час, викрав майно, яке належить ТОВ «Вигідна покупка», а саме: електробритву для гоління чоловічу, акумуляторну «ENCHEN BlackStone», «115347» вартістю без врахування ПДВ 1040,83 гривень; тример для стрижки волосся та бороди акумуляторний «105106» вартістю без врахування ПДВ 874,17 гривень; дезодорант чоловічий «Aхе Black» аерозоль 150 мл. «110774» вартістю без врахування ПДВ 165,83 гривень; антиперспірант жіночий «NIVEA DEO» Ефект пудри стік 50 мл. «102026» у кількості 2 одиниць вартістю без врахування ПДВ 315,00 гривень; антиперспірант жіночий «Rexona» Активний захист та свіжість стік 50 мл. «114163» у кількості 2 одиниць вартістю без врахування ПДВ 315,00 гривень; шампунь для волосся проти лупи «H&S» Свіжість ментолу 400 мл. «61959» вартістю без врахування ПДВ 224,17 гривень; шампунь для волосся проти лупи «Head & Shoulders» Глибоке зволоження 400 мл. «69035» вартістю без врахування ПДВ 224,17 гривень

Після чого безперешкодно покинув приміщення магазин «Аврора» не розрахувавшись за вищевказаний товар. Тим самим наніс ТОВ «Вигідна покупка» матеріального збитку на загальну суму 3283,33 гривень.

Крім того ОСОБА_4 , підозрюється в тому, що він, будучи військовослужбовцем ЗСУ, у військовому званні «старший солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 37, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, також був обізнаний із положеннями Розділу VI Кримінального кодексу України, яким передбачено кримінальну відповідальність за злочини проти власності, 12.07.2025, приблизно о 16 годин 30 хвилин, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, зайшов до приміщення магазину «Аврора», який розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Євгена Чикаленка, буд. 67 та впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, діючи умисно, в умовах воєнного стану, введеного у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами) строком на 30 діб, строк дії якого продовжено і який діє на теперішній час, викрав майно, яке належить ТОВ «Вигідна покупка», а саме: електробритву для гоління чоловічу, акумуляторну, роторну «105446» вартістю без врахування ПДВ 957, 50 гривень; електробритву для гоління чоловічу, акумуляторну «ENCHEN BlackStone», «115347» вартістю без врахування ПДВ 957, 50 гривень; шампунь для волосся проти лупи «H&S Свіжість ментолу» 400 мл. «61959» вартістю без врахування ПДВ 224,17 гривень; шампунь для волосся «Head&Shoulders» Основний догляд 400 мл. «43631» вартістю без врахування ПДВ 224,17 гривень; антиперспірант чоловічий «Old Spice Captain» твердий 50 мл. «51126» у кількості 2 одиниць вартістю без врахування ПДВ 331,67 гривень, дезодорант чоловічий «Aхе Black» аерозоль150 мл. «110774» вартістю без врахування ПДВ 165,83 гривень; антиперспірант жіночий «NIVEA DEO» Ефект пудри стік 50 мл. «102026» у кількості 2 одиниць вартістю без врахування ПДВ 315,00 гривень; воду туалетну, чоловічу «Lovit Earthy Essence» 100 мл. «115078» вартістю без врахування ПДВ 299,17 гривень.

Після чого безперешкодно покинув приміщення магазину «Аврора» не розрахувавшись за вищевказаний товар. Тим самим наніс ТОВ «Вигідна покупка» матеріального збитку на загальну суму 3475,00 гривень.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованістьпідозри увчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 підозри підтверджуєтьсянаданими слідчимматеріалами,зокрема:

- заявами інспектора з охорони ОСОБА_6 , про вчинення кримінальних правопорушень, а саме викрадення майна, яке є влансністю ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА»;

- допитами представника потерпілого ОСОБА_7 , який пояснив, що від працівників магазину «Аврора» йому стало відомо, що 24.07.2025 під час проведення інвентаризації виявлено недостачу товарів магазину «Аврора» за адресою: м. Одеса, вул. Євгена Чикаленка, буд. 67. В подальшому під час перегляду відеозаписів з камер спостереження, які розташовані в приміщенні магазину встановлено, що до вчинення даних крадіжок була причетна одна і та сама невідома особа чоловічої статі;

- допитом свідка адміністратора магазину «Аврора» ОСОБА_8 , яка повідомила, що під час проведення інвентаризації в магазині виявила недостачу товарів, про що повідомлено інспектора з охорони ОСОБА_6 , під час перегляду відеозаписів з камер спостереження виявлено особу яка вчинили крадіжки 22.07.2025, 17.07.2025 та 12.07.2025 в магазині «Аврора» за адресою: м.Одеса, вул. Євгена Чикаленка, буд. 67;

- протоколами впізнання за знімками за участю свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 під час складання, яких останні вказали на фото ОСОБА_4 та надали пояснення, що на фото зображена особа, яка викрала товари магазину «Аврора» за адресою: м.Одеса, вул. Євгена Чикаленка, буд. 67 та в подальшому обмінювала їх на продукти харчування з невстановленими особами;

- протоколами огляду відеозаписів від 22.07.2025, 17.07.2025 та 12.07.2025 в приміщення магазину «Аврора» за адресою: м.Одеса,вул.Євгена Чикаленка,буд.67,на яких зафіксовано факти викрадення майна ОСОБА_4 .

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч. 4 ст. 185 КК України.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв`язків, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

3.7. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.8. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється

ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний ніде офіційно не працевлаштований, законних джерел доходу немає, у зв`язку з чим для забезпечення свого існування може вчинити інше кримінальне правопорушення, крім цього підозрюваний двічі вчинив крадіжку за короткий проміжок часу. Також за місцем мешкання характеризується негативно.

3.9. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого кримінального злочину, а також високий ступінь встановлених ризиків, то слідчий суддя приходить до висновку, що лише застава в розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 211 960 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3.10. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

прибувати до слідчого або прокурора, суду за першою вимогою;

не відлучатися з м. Одеса, Одеської області, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації, контактних номерів мобільного телефону;

утримуватися від спілкування з потерпілими.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню частково.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 погодженого з начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23 жовтня 2025 року включно.

Визначити розмір застави 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 211 960 (двісті одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 , слід негайно звільнити з - під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваному ОСОБА_4 обов`язки строком до 23жовтня 2025 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

-прибувати до слідчого або прокурора, суду за першою вимогою;

-не відлучатисяз м. Одеса, Одеської області, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації, контактних номерів мобільного телефону;

-утримуватися відспілкування зпотерпілими.

Роз`яснитипідозрюваному ОСОБА_4 що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1