Ухвала суду № 129732852, 16.11.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5240/23

Провадження №: 1-кп/755/1077/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2023 р. Дніпровського районного суду м.Києва у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого: ОСОБА_5 ,

провівши судове засідання на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2022 року за №12023100040001143 по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського районного суду м.Києва знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100040004356, по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про призначення амбулаторної судово-психіатричної експертизи щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , з метою встановлення осудності обвинуваченого ОСОБА_5 .

Мотивуючи клопотання, адвокат в судовому засіданні, посилається на те, що під час судового розгляду, обвинувачений став виявляти поведінку, яка може свідчити про наявність психічних розладів, а саме не сприймає інформацію, що стосується судової справи, відсутнє логічне сприйняття процесу, виявляє агресію та неадекватну поведінку. А тому, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, що інкримінується обвинуваченому ОСОБА_5 , а також те, що на стадії досудового розслідування відносно останнього не проводилась судово-психіатрична експертиза, просив суд задовольнити подане ним клопотання.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання захисника про призначення обвинуваченому амбулаторної судово-психіатричної експертизи, посилаючись на те, що під час проведення судового розгляду у даному кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_5 дійсно виявляє неадекватну поведінку, а тому виникають сумніви щодо його осудності, у зв`язку з чим просив суд задовольнити клопотання адвоката. Разом з тим, оскільки судове провадження у зв`язку із необхідністю призначення по справі амбулаторної судово-психіатричної експертизи за клопотанням сторони захисту, щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , може зайняти тривалий час, що унеможливлює закінчення судового розгляду кримінального провадження до завершення спливу запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , прокурор заявив письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою, виходячи з тяжкості злочину у вчиненні якого він обвинувачується та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що були враховані при обранні йому запобіжного заходу, наявність яких продовжує існувати.

Відповідно до вимог ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_5 не має наміру ухилятись від суду, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосувати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений підтримав клопотання адвоката про призначення амбулаторної судово-психіатричної експертизи та просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вислухавши прокурора, захисника та обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, статтею 242 КПК України визначено наступне: 1. Експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права. 2. Слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо: п. 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.

Відповідно до ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Так, під час проведення судових засідань у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 , виникли сумніви щодо осудності останнього, який став неадекватно поводитись, виявляти агресію, не сприймає оточуючу обстановку та інформацію по суті судового розгляду і процесу.

У зв`язку з цим адвокатом ОСОБА_4 заявлено клопотання про призначення амбулаторної судово-психіатричної експертизи щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , яка підлягає задоволенню з метою встановлення стану осудності чи обмеженої осудності обвинуваченого, а також з`ясування питання чи захворів обвинувачений ОСОБА_5 на психічну хворобу під час судового провадження та чи потребує він застосування примусових заходів медичного характеру.

Що стосується клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , то суд приходить до наступного.

Відповідно до, ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, як вбачається з положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Разом з тим, при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою та заявленого клопотання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику ЄСПЛ, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

При цьому, ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Продовження тримання особи під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України та враховано судом при вирішенні клопотань учасників судового провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, продовжити злочинну діяльність.

Крім того, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Крім того, згідно положень п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з даних обвинувального акту ОСОБА_5 , до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від 7 до 10 років.

А тому, клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то суд вважає, що прокурором доведено в клопотанні наявність обґрунтованої підозри та враховує, поряд з цим тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від 7 до 10 років, з урахуванням особи обвинуваченого, який не працює, неодружений, не має соціальних зв`язків, а тому, суд приходить до висновку, про наявність ризиків, передбачених положеннями ст.177 КПК України, які дають підстави для продовження застосованого запобіжного заходу, у зв`язку з чим з метою запобігти спробам обвинуваченого ОСОБА_5 ухилитись від суду, перешкодити встановленню істини по справі шляхом впливу на потерпілу, свідків, продовжити злочинну діяльність, а також з метою забезпечення виконання процесуальних рішень, вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто по 11.12.2023 року (включно), який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , та виконання ним, покладених на нього процесуальних обов`язків, оскільки, з урахуванням обсягу судового розгляду та у зв`язку із призначенням по справі амбулаторної судово-психіатричної експертизи судове провадження не видається можливим закінчити до закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 .

А тому, виходячи з наведеного, суд вважає, що продовження строку тримання під вартою є виправданим, оскільки цього вимагають інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Визначену в ухвалі Дніпровського районного суду м.Києва від 23.05.2023 року заставу обвинуваченому ОСОБА_5 у розмірі 214 720 гривень та покладені на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки у випадку внесення визначеної судом застави, залишити без змін.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Керуючись ст.ст.331, 242, 332 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 про призначення амбулаторної судово-психіатричної експертизи щодо обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.

Призначити амбулаторну судово-психіатричну експертизу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення якої доручити експертам ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», що розташований за адресою: 04080, м.Київ, вул. Кирилівська, 103-А.

На вирішення експертів поставити наступні питання:

-Чи страждав ОСОБА_5 яким-небудь психічним захворюванням на момент інкримінованих йому дій, якщо так, то яким і чи є воно тимчасовим?

-Чи усвідомлював ОСОБА_5 свої дії та чи міг керувати ними на момент вчинення інкримінованих йому дій?

-Чи страждає ОСОБА_5 на даний час яким-небудь психічним захворюванням, яке б позбавляло його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними?

-Чи потребує ОСОБА_5 застосування до нього примусових заходів медичного характеру, якщо він психічно хворий та неосудний, якщо так, то яких саме?

-Чи може ОСОБА_5 , виходячи з його психічного стану предстати перед судом та за своїм психічним станом правильно сприймати обставини, які ма.ть значення для кримінального провадження?

Експертів попередити про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України за відмову від виконання покладених на них обов`язків та за ст.385 КК України за дачу за відомо неправдивого висновку.

Для дослідження експертам доставити обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який утримується під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Для ознайомлення експертам направити матеріали кримінального провадження.

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 14.01.2024 року (включно).

Визначену в ухвалі Дніпровського районного суду м.Києва від 23.05.2023 року заставу обвинуваченому ОСОБА_5 у розмірі 214 720 гривень та покладені на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки у випадку внесення визначеної судом застави, залишити без змін.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м.Києва протягом п`яти днів з моменту оголошення.

Головуючий суддя: