Рішення № 129732593, 25.08.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16072/25

Провадження № 2-о/127/270/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2025 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Антонюка В. В.,

за участі: секретаря судового засідання Бойчук Я. П.,

заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці - адвоката Вересюка М. В.,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_2 , про встановлення факту батьківства, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту батьківства, в якій просить суд встановити, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заява мотивована тим, що заявниця народилась 14.11.1982 року та згідно Свідоцтва про народження її батьками вказано ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_4 батько заявниці помер та отримавши на руки його паспорт громадянина України і Свідоцтво про смерть, їй стало відомо, що фактично прізвищем її батька є ОСОБА_5 , а не ОСОБА_6 , як зазначено в свідоцтві про народження.

Від матері ОСОБА_1 стало відомо, що оскільки матір з батьком не перебували в офіційно зареєстрованому шлюбі, то при реєстрації народження заявниці в органах ДРАЦС, в якості прізвища батька було зазначено дівоче прізвище матері « ОСОБА_6 », а ім`я та по-батькові батька, за вказівкою матері, було зазначено вірно ОСОБА_7 . Тобто, відомості про батька були внесені до актового запису про народження ОСОБА_1 , відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України за вказівкою матері.

Заявниця зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Вільнопілля Ружинського району Житомирської області, а ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Соболівка Липовецького району Вінницької області відбулись весілля між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , але до шлюбу батьки заявниці вступили без офіційної його реєстрації, а лише шляхом проведення урочистостей за місцями проживання.

Після весілля батьки заявниці проживали в гуртожитку заводу «Термінал», оскільки мати працювала на даному заводі. Батько на той час працював у « ОСОБА_8 ».

На момент проведення весілля мати вже була вагітна ОСОБА_1 . В подальшому після її народження, вони продовжили проживати у вказаному гуртожитку та ІНФОРМАЦІЯ_7 у батьків народився син - ОСОБА_9 , в свідоцтві про його народження, відомості про батька також були зазначені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України та його батьком зазначено ОСОБА_4 .

В подальшому заявниця з батьками та братом переїхали проживати в квартиру в будинку АДРЕСА_1 , яку надали для проживання матері. Під час проживання разом, батько постійно супроводжував їх з братом до садочку, а в подальшому до школи.

Через деякий час після переїзду на проживання в квартиру, ОСОБА_3 звільнився з « ОСОБА_8 » та переїхав проживати до своєї матері в с. Соболівка Липовецького району Вінницької області. Незважаючи на окреме проживання ОСОБА_3 періодично приїжджав до дітей та проводив час з ними, вітав їх на дні народження та свята, супроводжував заявницю до шлюбу.

Також заявниця зазначає, що все своє життя вона знала і усвідомлювала, що її батьком є ОСОБА_3 , її батьки перебували, хоч не в офіційному, але в шлюбі. З народження ОСОБА_3 постійно піклувався про неї та займався її вихованням.

Після смерті батька, заявниця з метою оформлення своїх прав на спадкове майно, звернулась до органів нотаріату, де їй було роз`яснено, що вона не є спадкоємицею ОСОБА_3 , оскільки згідно свідоцтва про народження він не є її батьком, що й стало підставою дляя звернення нею до суду із даною заявою.

Встановлення даного факту необхідно заявниці для оформлення спадкових прав, як спадкоємцю після смерті батька, і крім судового рішення вона не має іншої можливості офіційно підтвердити факт батьківства.

Ухзвалою суду від 26.05.2025 року матеріали заяви залишено без руху та заявниці визначено строк для усунення виявлених недоліків.

05.06.2025 року на адресу суду надійшла заява про виправлення недоліків.

Ухвалою суду від 09.06.2025 року заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 12.08.2025 року до участі у справі, в якості заінтересованої особи, залучено матір заявниці ОСОБА_2 .

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник - адвокат Вересюк М. В., заяву підтримали в повному обсязі за обставин, викладених у заяві та просили суд її задоволити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила суду, що дійсно відомості про батька були внесені до актового запису про народження її доньки - ОСОБА_1 за її вказівкою, оскільки шлюб між нею та ОСОБА_3 офіційно зареєстровано не було, хоча проживали вони разом як одна сім`я, мали спільний побут та витрати. Після народження доньки, вони разом з ОСОБА_3 спільно виховували її, займались її навчанням та розвитком. ІНФОРМАЦІЯ_7 у них народився син - ОСОБА_9 , та відомості про батька були внесені до актового запису про його народження також за вказівкою ОСОБА_2 . Через декілька років відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як між чоловіком і дружиною, припинились та вони почали проживати окремо, хоча після цього ОСОБА_3 не припинив виконувати свій батьківський обов`язок по вихованню та утриманню дітей, був присутнім на весіллі доньки ОСОБА_1 . Про те, що в свідоцтві про народження доньки, в якості прізвища батька, було зазначено « ОСОБА_6 », заінтересована особа з часом забула та не надавала цьому значення, оскільки всі і так знали, що батьком ОСОБА_1 є ОСОБА_3 . Лише після смерті батька, донька дізналась про вказані обставини та зіштовхнулась з проблемами під час оформлення своїх спадкових прав на майно батька.

Представники заінтересованих осіб: Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області у судове засідання не з`явились,надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, при ухвалені рішення у даній справі поклались на розсуд суду.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що з ОСОБА_2 вона товаришує ще з студентських років, вони разом проживали в одній кімнаті в гуртожитку. Свідок була присутня на весіллі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які проживали разом як чоловік та дружина та в них народилась донька ОСОБА_1 і свідок є її хрещеною мамою. Також свідок зазначила, що батьком ОСОБА_1 є ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що знає ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з молодості, адже вони проживали в гуртожитку в сусідніх кімнатах. У ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народилось двоє дітей: донька - ОСОБА_1 та син - ОСОБА_9 , і вона є його хресною мамою. Як ОСОБА_1 так і ОСОБА_9 називали ОСОБА_3 батьком та будь-яких інших чоловіків у ОСОБА_2 не було.

Свідок ОСОБА_12 зазначив, що товаришував з ОСОБА_3 ще до його одруження з ОСОБА_2 . Після одруження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почали проживати разом в гуртожитку та згодом в них народилась донька ОСОБА_13 і син ОСОБА_14 . Також свідок вказав, що він є хресним батьком ОСОБА_9 . Про те, що в свідоцтвах про народження дітей батьком було вказано не ОСОБА_3 , він навіть не уявляв, адже знає, що батьком ОСОБА_1 є ОСОБА_3 .

Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Так, відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 5 ЦПК України визначено, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12.03.1983 року, батьками ОСОБА_15 є: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , актовий запис № 1078.

03.06.2007 року між ОСОБА_15 та ОСОБА_16 зареєстровано шлюб, після чого ОСОБА_15 змінила своє дошлюбне прізвище на « ОСОБА_17 », що відображено в Свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_2 від 03.06.2007 року.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України № 00050744165 від 19.04.2025 року - відомості про батька ОСОБА_1 були внесені до актового запису про народження № 1078 відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, про що 06.03.2024 року Турбівською селищною радою Вінницького району Вінницької області було зроблено відповідний актовий запис № 63.

Отримавши на руки паспорт громадянина України ОСОБА_3 та Свідоцтво про його смерть, заявниця дізналась, що прізвищем її батька є ОСОБА_5 , а не ОСОБА_6 , як зазначено в свідоцтві про її народження.

Згідно Довідки № 03-09/3/18, виданої 28.01.2025 року старостою Сиваковецького старостинського округу Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, на день своєї смерті ОСОБА_3 був зареєстрований та постійно проживав по АДРЕСА_2 .

Статтею 125СК України передбачено, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Стаття 130 СК України, регламентує, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій ст.128цього Кодексу (матірю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, як досягла повноліття. Таким чином, заява може бути подана певним колом осіб, зазвичай встановлення факту батьківства проводитися в порядку окремого провадження, а не позовного, проте, якщо встановлення факту батьківства зачіпає інтереси спадкоємців померлого, справа має бути розглянута в порядку позовного провадження.

Пленум Верховного Суду України абз. 3 п.15 постанови №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч.2 ст.55 Кодексу про шлюб та сім`ю запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

В третьому абзаці п.13 вказаної постанови, Пленум Верховного Суду України вказав, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Частиною третьою статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

У постанові Верховного Суду від 02 червня 2022 року у справі № 522/26382/15 колегія суддів наголосила, що виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом принципу верховенства права.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19) зроблено висновок щодо застосування статті 130 СК України та вказано, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

З пояснень заінтересованої особи ОСОБА_2 , яка є матірю ОСОБА_1 , вбачається, що вона проживала спільно з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу. Одруження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відбувалось шляхом провдення урочистостей за місцями проживання кожного з них. Від спільного проживання у них народилась донька ОСОБА_18 , але в звязку із тим, що вони не перебували у офіційно зареєстрованому шлюбі, відомості про батька дитини були внесені до актового запису за заявою ОСОБА_2 . Окрім доньки ОСОБА_2 також народила сина ОСОБА_9 , батьком якого є ОСОБА_3 , але відомості про батька до актового запису про народження сина, також були внесені за заявою матері.

Допитані в ході судового розгяду свідки надали суду показання, в яких підтвердили, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_1 . Свідки були присутні на урочистому святкуванні весілля між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в подальшому приймали участь у таїнстві «Хрещення» ОСОБА_1 та під час її одруження, де заявницю завжди супроводжував батько ОСОБА_3 . Також свідки підтвердили факт спільного проживання ОСОБА_15 та ОСОБА_3 разом з дітьми, як однієї сім?ї.

З наявних в матеріалах справи фотознімків та копії паспорта громадянина України ОСОБА_3 , вбачається, що на фотознімках дійсно зображено ОСОБА_3 під час одруження з ОСОБА_2 , також разом з донькою ОСОБА_1 та сином, під час одруження ОСОБА_1 .

Встановивши, що на момент народження ОСОБА_1 , її батьки не перебували у зареєстрованому шлюбі між собою, відомості про батька зазначені відповідно до статті 135 СК України за вказівкою матері, дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, суд зробив висновок про те, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком заявниці ОСОБА_1 та обґрунтовано наявні підстави для задоволення її вимог щодо встановлення факту батьківства.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України: «Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.»

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України: «Суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.»

Згідно з роз`ясненнями Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від31.03.1995року №5«Про судовупрактику всправах провстановлення фактів,що маютьюридичне значення» суд може встановлювати факти, що породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або виникнення особистих чи майнових прав громадян.

Всебічно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що доводи заявника знайшли своє підтвердження і заява підлягає задоволенню.

За клопотанням заявниці, понесені нею судові витрати підлягають залишенню за нею.

На підставі викладеного вище та керуючись ст. ст. 13, 81, 264, 265, 268, 293, 315, 319 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_2 , про встановлення факту батьківства - задовольнити.

Встановити факт батьківства, а саме що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судові витрати залишити за заявницею.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення через Вінницький міський суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 25.08.2025 року.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ЄДРПОУ 25497415, місцезнаходження: вул. Замостянська, 26а, м. Вінниця.

Заінтересована особа: Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області, ЄДРПОУ 04326230, місце знаходження: вул. Миру, 44, селище Турбів, Вінницький район, Вінницька область.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Суддя: