Рішення № 129726614, 13.08.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 640/23045/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Гаврильєва С.С.,

представника відповідача Прутенського К.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОБУДПРОЕКТ" до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хеппі Будторг" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКОБУДПРОЕКТ" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.03.2020 року № 0009400504.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про безпідставність висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки № 127/26-15-05-04-04/35837840 від 03.02.2020 року, з огляду на обставини реальності господарських операцій з отримання позивачем послуг від ТОВ "Хеппі Будторг". Зазначав, що виконання укладеної позивачем угоди з його контрагентом підтверджена належним чином оформленою первинною документацією, а висновки податкового органу про фіктивність операцій носять характер припущень, які ґрунтуються лише на непідтвердженій належними доказами інформації.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2020 прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі №640/23045/20. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Хеппі Будторг" (61001, місто Харків, Майдан Героїв Небесної Сотні, будинок 40/1, код ЄДР: 41176214).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 року адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Нікобудпроект до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хеппі Будторг" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення прийнято до провадження. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Допущено заміну відповідача Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267) його правонаступником Головним управлінням ДПС у м. Києві як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011).

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування відзиву зазначав, що ТОВ "НІКОБУДПРОЕКТ" сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з контрагентом - постачальником ТОВ "Хеппі Будторг" на суму 100 000,00 грн. Перевіркою повноти декларування ТОВ "НІКОБУДПРОЕКТ" показників податкової звітності з податку на додану вартість встановлено завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за квітень 2018 року на загальну суму 100 000, 00 грн. Вказане порушення встановлені податковим органом на підставі висновків про оформлення операцій з придбання ТОВ "НІКОБУДПРОЕКТ" будівельно - монтажних робіт у ТОВ "Хеппі Будторг", яке здійснене, на думку відповідача, з метою отримання податкової вигоди у вигляді мінімізації сплати податкових зобов`язань, та не входить до меж господарської діяльності позивача. У наданих до перевірки актах здачі - приймання виконаних робіт до договору субпідряду від 01.03.2018 року №НБ-01/0318 не зазначено показник "Витрати праці робітників на обсяг робіт, люд-год.", у зв`язку з чим неможливо встановити кількість задіяних працівників та часу витраченого на виконання зазначених робіт. До перевірки надано додаток № 1 до договору субпідряду від 01.03.2018 року №НБ-01/0318 кошторисна документація про виконання будівельно - монтажних робіт (монтаж металевих конструкцій) за березень 2018 року примірна форма (КБ-2в) на загальну суму 973 118 грн., в тому числі ПДВ 162 286 грн. Згідно вказаного документу витрати труда робітників - будівельників на обсяг робіт людино - годин не визначені додатком №1. Податковий орган вважає, що неможливо визначити виконання будівельно - монтажних робіт, в якій кількості людино - години робітниками - будівельниками та якими наявним трудовим ресурсом, основними засобами ТОВ "Хеппі Будторг" було виконано дані роботи, так як директор, що значиться в звітності, на момент здійснення фінансово - господарської діяльності надав пояснення щодо своєї непричетності. Звертав увагу, що ТОВ "НІКОБУДПРОЕКТ" до перевірки не надано документів, які б свідчили про наявність обладнання, яке було використано при виконанні будівельно - монтажних робіт, а також залучення субпідрядників для виконання даних робіт. Вважає, що під час здійснення перевірки, встановлені обставини, які в сукупності свідчать про наявність в первинних документах недостовірних відомостей про надання послуг, фактичну неможливість виконання цих послуг саме задекларованим контрагентом. З урахуванням того, що директор ТОВ "ХЕППІ БУДТОРГ" Берковський Михайло Олександрович не ставив підпис на договорах, додатках до них, актах виконаних робіт/послуг, податкових накладних, вони не можуть бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 року закрито підготовче провадження у справі; призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у заявах по суті справи.

Заслухавши вступне слово представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКОБУДПРОЕКТ" зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість.

З 21.01.2020 року по 28.01.2020 року Головним управлінням ДПС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОБУДПРОЕКТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої складений № 127/26-15-05-04-04/35837840 від 03.02.2020 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "НІКОБУДПРОЕКТ" вимог:

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за квітень 2018 року на загальну суму 100 000, 00 грн.

26.03.2020 року на підставі акту перевірки № 127/26-15-05-04-04/35837840 від 03.02.2020 року Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення - рішення № 0009400504, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 100 000,00 грн.

Позивач не погодився із податковим повідомленням - рішенням від 26.03.2020 року №0009400504 та оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; г) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу)

Відповідно до пп. 198.6 ст.198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій. Відповідно, оформлені належним чином податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку є документами, які є підставою для формування податкового кредиту та витрат підприємства у податковому обліку.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Зі змісту акту перевірки слідує, що відповідачем встановлено завищення ТОВ "НІКОБУДПРОЕКТ" суми від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за квітень 2018 року на загальну суму 100 000, 00 грн.

Вказані порушення встановлені податковим органом на підставі висновків про оформлення операцій з придбання ТОВ "НІКОБУДПРОЕКТ" будівельно - монтажних робіт у ТОВ "Хеппі Будторг" з метою отримання податкової вигоди у вигляді мінімізації сплати податкових зобов`язань, та які не входять до меж господарської діяльності позивача.

Із матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ "НІКОБУДПРОЕКТ" (Замовник) та ТОВ "Хеппі Будторг" (Підрядник) укладений договір субпідряду №НБ-1/0318 від 01.03.2018 року, за умовами якого підрядник на свій ризик власними та/або залученими силами та засобами зобов`язується виконати роботи, обсяг і вартість яких визначені в кошторисі (додаток №1), який є невід`ємною частиною договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити вищевказані роботи.

Терміни, які використовується в договорі:

1.1.Об`єкт - реконструкція корпусу 105, розташованого за адресою: вул. Бориспільська, 9, в Дарницькому районі м. Києва.

На підтвердження виконання умов договору субпідряду №НБ-1/0318 від 01.03.2018 року позивач надав суду копії: - кошторисної документації додаток № 1 до договору субпідряду №НБ-1/0318 від 01.03.2018 року; - актів здачі - прийняття робіт № ОУ-0000001, № ОУ-0000002.

Надаючи оцінку вказаним документам суд виходить того, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. Водночас норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Суд зазначає, що з урахуванням приписів ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", акт надання послуг повинен мати всі обов`язкові реквізити первинних документів, а саме: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. В актах мають бути зазначені конкретний перелік наданих послуг, місце і дата їх надання, а також зазначено, в чому виражено їх результат.

В підготовчому засіданні судом було запропоновано позивачу надати докази використання придбаних у ТОВ "Хеппі Будторг" будівельно - монтажних робіт в своїй господарській діяльності.

Проте, позивачем не надано суду доказів та пояснень: як вказані роботи були використані в господарській діяльності ТОВ "НІКОБУДПРОЕКТ".

В матеріалах справи відсутні докази та пояснення: яке має відношення корпус 105 по вул.Бориспільська, 9, в Дарницькому районі м. Києва до діяльності позивача.

Надані суду копії актів здачі - прийняття робіт № ОУ-0000001, № ОУ-0000002 також не розкривають суть отриманих позивачем робіт та їх пов`язаність з господарською діяльністю позивача.

Суд зазначає, що господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

В той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Проте, із визначеного в ПК України поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку.

З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.

Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.

При цьому варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб`єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.

Позивачем не надано будь - яких документів, які б підтверджували необхідність придбання вищевказаних робіт та економічний ефект від таких робіт.

Таким чином, у розглядуваній ситуації платником не представлено жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що будівельно - монтажні роботи, щодо яких виник спір, були спрямовані на використання в господарській діяльності позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що податковий орган дійшов правомірних висновків про порушення ТОВ "НІКОБУДПРОЕКТ" вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за квітень 2018 року на загальну суму 100 000, 00 грн.

Таким чином, Головне управління ДПС у м. Києві, діючи відповідно до приписів чинного законодавства України, правомірно сформувало податкове повідомлення - рішення від 26.03.2020 року №0009400504, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ПК України.

Отже, позовні вимоги ТОВ "НІКОБУДПРОЕКТ" необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОБУДПРОЕКТ" (вул. Ідейна, 5, Пегетина гора, територіальна громада Золочівська, Бориспілький район, Київська область, 08340; код ЄДРПОУ 35837840) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 44116011), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хеппі Будторг" (Майдан Героїв Небесної Сотні, 40/1, м. Харків, 61001; код ЄДРПОУ 41176214) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25 серпня 2025 року.

Головуючий суддя А.Б. Головко