Ухвала суду № 129726336, 25.08.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/38555/24

УХВАЛА

25 серпня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року скасовано.

Прийнято по справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 07.11.2024р. №211530007697 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 31.10.2024р. відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»», з урахуванням висновків суду, викладених в цій постанові.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 2664,64 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят чотири гривень 64 копійок).

23.07.2025 року видано виконавчий лист.

07.08.2025 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява в порядку ст. 383 КАС України, в якій просить суд:

- визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 04.07.2025 №211530007697, яке було прийняте на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 року в справі №420/38555/24 за позовом ОСОБА_1 , протиправним та таким, що продовжує порушення прав Позивачки, підтверджених рішенням суду по даній справі, скасувати його.

В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 року в справі №420/38555/24, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянуто її заяву від 31.10.2024 та винесено рішення про відмову у призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Разом із зазначеним листом отримано рішення про відмову в призначенні пенсії за віком від 04.07.2025 №211530007697, яке було прийняте на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 року в справі №420/38555/24 за позовом ОСОБА_1 . На даний час вказане рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перешкоджає здійсненню виконавчих дій по справі, оскільки формально резолютивну частину рішення суду Відповідачем виконано та повторно розглянуто заяву Позивачки про призначення пенсії від 31.10.2024 року. Однак фактичного і повного виконання рішення не відбулося, адже з тотожних підстав їй відмовлено в призначенні пенсії.

У зв`язку із знаходженням судді Бутенка А.В. у відпустці, заява розглянута 25.08.2025 року.

Відповідно до ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та розглянувши подану позивачем заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно зі ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Слід зазначити, що правові аспекти визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, унормовані законодавцем у ст. 383 КАС України.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За змістом ч. 6 ст. 383 КАС України у разі відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленомуст.294КАС України. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст. 249КАС України.

Суд зазначає, що предметом спору в адміністративній справі №420/38555/24 були позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 07.11.2024 р. №211530007697 про відмову у призначенні пенсії.

Як було зазначено, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 року визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 07.11.2024р. №211530007697 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 31.10.2024р. відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»», з урахуванням висновків суду, викладених в цій постанові.

Також суд встановив, що на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 31.10.2024 року та за результатами розгляду прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком від 04.07.2025 року № 211530007697.

Отже, суд доходить висновку, що відповідачем вжиті заходи, спрямовані на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 року у справі №420/38555/24.

У свою чергу, питання протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 04.07.2025 року №211530007697 не становив предмет розгляду даної адміністративної справи.

З поданої позивачем заяви вбачається, що останній не погоджується з рішенням пенсійного органу під час виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 року у справі №420/38555/24.

Суд наголошує на тому, що згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.04.2018 у справі №11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

Верховний Суд надаючи оцінку наявності підстав для застосування пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, наслідком якого є відмова у відкритті провадження у справі, неодноразово, зокрема у постановах від 24.11.2020 у справі №280/1215/20, від 03.11.2021 у справі №640/1989/20, від 27.08.2021 у справі №320/5194/20, від 11.02.2021 у справі №540/1050/20, від 12.05.2022 у справі №120/3237/20-а, від 08.02.2022 у справі №340/807/21 та інших, зазначав, що відмова у відкритті провадження у справі у цьому разі можлива за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Підстава позову це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Верховний Суд у постановах 31.01.2023 у справі № 340/3391/22, від 09.10.2018 у справі №809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

Саме із вказаних критеріїв належить виходити, визначаючи відмінність звернення з новим позовом, або звернення у порядку статті 383 КАС України.

Позивач, шляхом подання заяви фактично намагається визнати протиправним та скасувати рішення суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, прийняте на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 року у справі №420/38555/24, на виконання якої відповідачем повторно розглянуто заяву позивача про призначення пенсії за вислугу років, проте, відмовлено у призначенні такої пенсії. Докази на підтвердження того, що відповідачем не було виконано рішення суду відсутні.

Незважаючи на вказане вище, позивач фактично заявляє нові позовні вимоги щодо визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, які не були предметом розгляду у справі №420/38555/24, відтак, відсутні підстави для задоволення заяви позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 243, 248, 383 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовити.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

СуддяА.В. Бутенко