Ухвала суду № 129726247, 25.08.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/26055/25

УХВАЛА

25 серпня 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРІСТВУД» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного Управління ДПС Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12766335/43841799 від 17.04.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРІСТВУД» №9 від 28.02.2025 року; №12885485/43841799 від 20.05.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРІСТВУД» №7 від 30.04.2025 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №9 від 28.02.2025 року та №7 від 30.04.2025 року датами їх фактичного подання.

Ухвалою судді від 13.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

21.08.2025 до суду від ГУ ДПС в Одеській області надійшло клопотання про залишення без розгляду частини позовних вимог через пропуск позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами.

В обґрунтування клопотання зазначено, що останнім днем судового оскарження рішення комісії регіонального рівня від 17.04.2025 № 12766335/43841799 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 28.02.2025 є 24.07.2025, оскільки в Єдиному реєстрі податкових накладних містяться відомості про оскарження рішення комісії регіонального рівня шляхом подання скарги до центрального органу виконавчої влади ДПС України, рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято 25.04.2025 за № 18052/43841799/2.

Позовну заяву ТОВ «ГАРІСТВУД» відповідно до штампу Одеського окружного адміністративного суду подало до суду лише 01.08.2025, що означає пропуск тримісячного строку звернення до суду, поважних причин такого пропуску не надавалось, оскільки разом із позовною заявою не було надано жодних обґрунтувань стосовно строку подання процесуальних документів та доказів, які б могли підтвердити пропуск такого строку.

16.07.2025 ТОВ «ГАРІСТВУД» через кур`єрську службу доставки «Двадцять п`ять годин» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України про визнання противоправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Як вбачається з кур`єрської накладної № 4513 від 16.07.2025, датою направлення заяви є саме 16.07.2025, тобто, позовна заява знаходилась на виконанні у кур`єрської служби впродовж 15 діб.

Також, серед документів не було надано договору на підтвердження процедури обігу поштової кореспонденції, а тому, стверджувати, що ТОВ «ГАРІСТВУД» у співпраці з кур`єрською службою ТОВ «ДВАДЦЯТЬ П`ЯТЬ ГОДИН» мало взаємозв`язки, включно з поверненням накладних з відмітками про вручення чи неможливість вручення у зв`язку з повітряними тривогами не є вірним. Платіжних відомостей щодо проведених розрахунків за ці послуги або інших доказів, які б могли підтвердити пропуск строку, також не надавалось.

Юридична адреса ТОВ «ГАРІСТВУД» - 65069, м. Одеса, вул. Марсельська, буд. 1, кв. 50, а місцезнаходження Одеського окружного адміністративного суду - 65062, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14, отже, знаходяться в межах одного населеного пункту, між якими не є велика відстань (13 км), а тому, доставка документів на протязі 15-ти діб є завеликим строком, що Позивачем не було обґрунтовано, при будь-яких обставинах в період воєнного часу існує можливість доставити кореспонденцію своєчасно. Листів щодо затримки доставки адміністративного позову за період липня-серпня 2025 року також не надавалось.

Стосовно зазначень про повітряні тривоги в країні повідомляємо, що, на превеликий жаль, дані обставини відносяться абсолютно до всіх підприємств, державних установ чи інших осіб та території України, Головне управління ДПС в Одеській області здійснює свої повноваження в умовах воєнного стану та масованих обстрілів Одеси та Одеської області, а тому, це не є належними підставами пропуску строку на подання позову до суду, а також доставки документів на протязі 15-ти діб.

Посилання на запроваджений в України воєнний стан є формальним без наведення обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану безпосередньо для заявника, що узгоджується з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22З.

Про неодноразові зловживання сторонами процесу, які додавали до процесуальних документів докази надсилання останніх кур`єрською службою доставки, зазначається в численних рішеннях Верховного Суду, зокрема в ухвалі від 15 квітня 2024 року (справа № 1522/19501/12), ухвалі від 16 травня 2024 року (справа № 521/9639/20), ухвалі від 04 травня 2023 року (справа № 521/9336/21), ухвалі від 22 січня 2020 року (справа № 815/7/18), ухвалі від 10 лютого 2022 року (справа № 420/14069/20), ухвалі від 29 липня 2021 року (справа №522/9601/19).

Подання позовної заяви з явним порушення строку та використання кур`єрської служби як інструмент введення Суду в оману, можуть свідчити про зловживання процесуальними правами або щонайменше про недобросовісне користування своїми правами, що прямо заборонено процесуальним законодавством.

Вирішуючи питання щодо пропуску позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.

За змістом частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об`єктивної можливості особи знати про такі факти.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 380/2355/20 від 28 травня 2021 року.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до Постанови Верховного суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 року №640/20468/18 (К/9901/16396/19) було надано правову оцінку щодо застосування строку звернення до суду у подібних правовідносинах. Так, Верховний Суд дійшов наступного висновку: «Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

При цьому, позивачем не наведено жодної підстави, яка б об`єктивно перешкоджала (утворювала обставини непереборної сили) йому звернутися до суду у строк із даними вимогами.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду із заявою, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, в межах кожної конкретної справи, суд повинен надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

З огляду на викладене суд вважає, що останнім днем судового оскарження рішення комісії регіонального рівня від 17.04.2025 № 12766335/43841799 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 28.02.2025 є 24.07.2025, оскільки в Єдиному реєстрі податкових накладних містяться відомості про оскарження рішення комісії регіонального рівня шляхом подання скарги до центрального органу виконавчої влади ДПС України, рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято 25.04.2025 за № 18052/43841799/2.

Обираючи стандарт доказування, який має використовуватися, слід віддати перевагу стандарту «поза розумним сумнівом» перед стандартом «баланс ймовірностей». Це означає, що в достовірності факту не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що у його достовірності взагалі немає сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.

Такий підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини. Так, у параграфі 55 рішення Європейського суду з прав людини від 15 лютого 2012 року у справі «Гриненко проти України» зазначається, що при оцінці доказів Європейський суд зазвичай застосовує стандарт доведення «поза всяким розумним сумнівом». Однак доведення повинно будуватися на сукупності досить надійних, чітких і послідовних припущень або аналогічних неспростовних презумпцій фактів.

Суд ставить під сумнів наданий до суду бланк кур`єрського відправлення ТОВ «Двадцять п`ять годин», оскільки останній не містить обов`язкових реквізитів, зокрема назви служби доставки, печатки, ПІБ кур`єра, відомостей щодо оплати послуг доставки кореспонденції. При цьому на бланку вказано дату прийняття відправлення 16.07.2025 а доставка до ООАС відбулась 01.08.2025, тобто через 15 днів. Крім того, в зазначеному бланку у графі «послуги оплачуються» проставлена відмітка «відправником» «б/нал», тобто послуги кур`єрської служби доставки оплачені позивачем у безготівковий спосіб, у зв`язку із чим для усунення сумнівів у достовірності наданого до суду доказу позивачу належить надати до суду доказ здійснення 16.07.2025 грошового переказу на користь кур`єрської служби доставки за оплату послуг кур`єрської доставки, або надати інший розрахунковий документ (квитанція, чек, платіжне доручення тощо), який би підтверджував зазначений факт.

Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

З урахуванням наведеного, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 171 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмежено відповідальністю «ГАРІСТВУД» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 17.04.2025 № 12766335/43841799 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 28.02.2025 та про зобов`язання зареєструвати цю податкову накладну - залишити без руху, надавши п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Завальнюк