Рішення № 129725968, 25.08.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2025 р. № 400/3175/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005, до відповідачаФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 простягнення податкового боргу у сумі 18207,58 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач) з позовними вимогами: стягнути заборгованість у розмірі сумі 18207,58 грн з єдиного податку з фізичних осіб.

Позивач стверджує, що у відповідача наявний податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб, яке йому було нараховано відповідно податкової декларації від 06.04.2022 № 9045171706 у сумі 17 795 грн. строк сплати 20.05.2022, часткова сплата 82,14 грн., залишок несплаченого зобов`язання 17 712,86 грн., за І кв. 2022 року. Нараховано згідно з податковою декларацією на період воєнного, надзвичайного стану в Україні від 17.05.2022 № 9053006420 у сумі 452 грн. - строк сплати 30.05.2022, за період 4 місяць 2022 року. Нараховано згідно з податковою декларацією на період воєнного, надзвичайного стану в Україні від 06.07.2022 № 9112189363 у сумі 42,72 грн. строк сплати 01.08.2022, за період 6 місяць 2022 року. З огляду на викладене позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості з єдиного податку на загальну суму 18207,58 грн.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ФОП- ОСОБА_1 , відповідно до приписів Податкового кодексу України (далі - ПК України) є платником податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.

У зв`язку з наявністю податкової заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб, відповідачу було виставлено податкову вимогу форми "Ф" від 20.04.2023 року № 0001949-1302-1429.

Крім того, заборгованість відповідача по єдиному податку підтверджується: історією виникнення податкового боргу, розрахунком заборгованості, інтегрованою карткою платника податку, відповідно до яких відповідачем обліковується заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 18207,58 грн

Оскільки відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу не сплатив, Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до суду з цим позовом.

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Податкові зобов`язання, самостійно визначені платником податків, не підлягають оскарженню згідно із п. 56.1.1 ст. 56 ПК України.

Відповідно до пп.16.1.3, 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України на Боржника, як на платника податків, покладено обов`язки подавати до державних податкових органів декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів; сплачувати податки та збори в розмірах та у встановлені законами строки.

Відповідно до п.293.1 ст.293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу) (п.294.1 ст.294 ПК України).

Пунктом 295.3 ст.295 ПК України визначено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 Підрозділу 8 Розділу ХІХ «Прикінцеві положення», дорівнює календарному місяцю (пп. 9.6). Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 9.7 цього пункту для подання податкової декларації.

Податкові зобов`язання, самостійно визначені платником податків, не підлягают оскарженню згідно із п. 56.1.1 ст. 56 ПК України.

Згідно пп. 49.4 ст. 49 ПК України платники податків подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до положень ПК України позивачем здійснено ряд заходів, спрямованих на стягнення податкового боргу.

Спеціальний порядок стягнення податкового боргу з платників податків регулюється, зокрема, статтями 87, 95-99 Податкового кодексу України.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 статті 87 ПК України).

Відповідно до п.95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Відповідно до статті статей 100, 101 ПК України зазначений податковий борг Відповідача не підлягає списанню або розстроченню (заява на розстрочення боргу не подавалася).

Згідно із пп. 20.1.34. п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Як зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, на адресу відповідача направлено податкову вимогу від 20.04.23 за № 0001949-1302-1429.

Відповідно до п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 87.11 ст. 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем обліковується узгоджена заборгованість на загальну суму 18207,58 грн.

Станом на день розгляду даної справи в суді вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена, докази зворотного в матеріалах справи відсутні, а тому наявні підстави для її стягнення за рішенням суду.

Згідно із п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, враховуючи ненадання відповідачем доказів відсутності або погашення ним заборгованості, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Згідно ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень пов`язаних з залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність витрат позивача - суб`єкта владних повноважень пов`язаних з залученням свідків та проведенням експертиз, то суд не вирішує питання про їх стягнення з відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв, 54005 код ЄДРПОУ 44104027) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету Миколаївської ТГ податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 18 207,58 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Мельник