Рішення № 129725911, 25.08.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2025 рокусправа № 380/3164/25Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090), в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 30547/6/13-01-24-11 від 15.10.2024 про виключення з реєстру платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 01.10.2024;

- зобов`язати Головне управління ДПС України у Львівській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в Реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку з 01.10.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновки контролюючого органу, та прийняте на їх основі спірне рішення про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку не ґрунтуються на жодних нормах законодавства та є такими, що порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки останній не здійснює діяльності за видами, перелік яких наведено у пункті 8 підпункті 291.5.1 пункті 291.5 статті 291 Податкового кодексу України.

Крім цього, вважає, що єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій в частині виключення позивача з реєстру платника єдиного податку є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Повідомляє, що замість документальної перевірки відповідач провів камеральну, що не допустимо в даному випадку.

З огляду на вищевикладене, позивач вважає спірне рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 24.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Вказує, що з набранням чинності 01.01.2022 Закону №1089 платники єдиного податку юридичні особи при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Зазначає, що заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб`єктів господарювання, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж. Позивач не надав жодних доказів, які підтверджують, що такий не здійснює технічне обслуговування і експлуатацію власних електронних та комунікаційних мереж, не зазначено, хто виконує такі функції, зокрема не надано договорів із контрагентами, які зазначені у позовній заяві. Зазначає, що норми Закону №1089 не визначають окремого суб`єкта господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері електронних комунікаційних послуг без права на технічне обслуговування та експлуатацію мереж, а тому юридичнi особи, якi є платниками єдиного податку третьої групи та здiйснюють дiяльнiсть за видами економiчноi дiяльностi класу 61.l0 «Дiяльнiсть у сферi проводового електрозв`язку» та класу 61.90 «Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв`язку», не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Також зазначає, що в порушення підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платником не подано заяву про перехід на сплату інших податків та зборів.

Щодо проведення камеральної перевірки, а не документальної, зауважив, що камеральна перевірка дозволяє перевірити дані з податкових декларацій на правильність, своєчасність сплати податкових зобов`язань та дотримання вимог перебування на спрощеній системі. Оскільки основними підставами для виключення з реєстру платників податку є порушення строків сплати єдиного податку, перевищення доходу та порушення вимог ведення діяльності, то ці підстави можуть бути виявлені безпосередньо в деклараціях і податкових звітах платника. Відповідно, камеральна перевірка здатна надати усі необхідні докази для прийняття рішення про виключення з реєстру.

Враховуючи вищенаведене, просить відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій підтримала позовні вимоги.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з 01.04.2023 перебуває на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку третьої групи з обраною ставкою 5%, що підтверджується Витягом №1813053402554 з реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до реєстраційних даних, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), зареєстрованими видами економічної діяльності позивача є: 47.99 Iншi види роздрібної торгівлі поза магазинами; 61.10 Діяльність у сферi проводового електрозв`язку; 61.90 Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв`язку; 62.09 Iнша дiяльнiсть у сферi інформаційних технологій i комп`ютерних систем; 82.99 Надання iнших допоміжних комерційних послуг, н.в.i.у.; 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.i.у.

01.10.2024 ГУ ДПС у Львівській області проведена камеральна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо порушення умов застосування платником єдиного податку спрощеної системи оподаткування.

Перевіркою встановлено, що платником податків порушено умови застосування спрощеної системи оподаткування, а саме абз. 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу (у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання), а саме 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв`язку», 61.90 «Iнша діяльність у сферi електрозв`язку».

Відповідальність за порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування передбачена пунктами 299.10 та 299.11 статті 299 Податкового кодексу України.

За результатами камеральної перевірки відповідачем складений Акт про результатами камеральної перевірки щодо порушення позивачем умов застосування спрощеної системи оподаткування від 01.10.2024 № 41010/13-01-24-11/ НОМЕР_1 .

На підставі Акта перевірки, ГУ ДПС у Львівській області прийняло рішення про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платника єдиного податку від 15.10.2024 №30547/6/13-01-24-11. Зазначено, що датою виключення з реєстру платника єдиного податку є 01.10.2024.

Не погоджуючись з вказаним вище рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Положеннями пункту 291.2 статті 291 ПК України передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Застосування спрощеної системи оподаткування фактично є одним із видів пільгового оподаткування господарської діяльності.

ПК України встановлено коло осіб, на яких розповсюджується вказана норма.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі у випадках, визначених пп.298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України.

Так, зазначеним положенням встановлено вичерпний перелік випадків, у разі яких платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПК України:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого пп. 3 п. 291.4 ст. 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 цього Кодексу, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у п.п. 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПК України відповідно, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

За правилами п. 299.11 ст. 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акту перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Статтею 299 ПК України зазначено, що підставою для винесення рішення про скасування реєстрації платника єдиного податку є акти перевірок податкового органу, у яких зафіксовані порушення податкового законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Акта про результатами камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов спрощеної системи від 01.10.2024 № 41010/13-01-24-11/2189917051, ГУ ДПС у Львівській області прийняло рішення про виключення позивача з реєстру платника єдиного податку від 15.10.2024 №30547/6/13-01-24-11.

При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної саме документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 26.02.2019 року у справі № 805/1396/17-а, від 06.05.2020 року у справі № 812/1137/16, від 10.11.2021 року у справі №200/697/20-а.

Надалі вказаний висновок неодноразово підтверджувався, зокрема постановою Верховного Суду від 04.05.2023 року у справі № 320/1040/19, в якій зазначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, установлених законом; при цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

В постанові від 18.03.2025 у справі № 160/21398/24, правовідносини у якій є аналогічними, що і у цій справі Верховний Суд констатував, що єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки позивача, тому враховуючи те, що контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, відтак прийняте відповідачем рішення на підставі висновків камеральної перевірки порушує встановлену процедуру та права платника податків, а тому не може вважатися правомірним.

Так, в акті перевірки зазначено, що згідно інформаційних баз даних ДПС України, у реєстраційних даних Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зазначено наступні види діяльності такі як «Діяльність у сфері проводового електрозв`язку» (61.10) та «Інша діяльність у сфері електрозв`язку» (61.90).

В подальшому в акті перевірки цитуються норми Податкового кодексу України.

За результатами цитування вказаних вище актів, податковий орган дійшов до висновку, що позивач немає підстав для перебування в реєстрі платників єдиного податку третьої групи та за рішенням контролюючого органу підлягає виключенню з Реєстру платників єдиного податку третьої групи.

Суд звертає увагу на те, що акт перевірки на підставі якого прийнято спірне рішення, взагалі не відображає зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень. З описової частини акта перевірки не зрозуміло в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення.

Зміст акту від 01.10.2024 свідчить, що податковим органом не наведено жодної доводу, який би підтверджував здійснення позивачем господарської діяльності, яка не може здійснюватися платниками єдиного податку першої - третьої груп.

В свою чергу, неповнота висновків акта перевірки, виключає можливість стверджувати про здійснення позивачем господарської діяльності, яка не може здійснюватися платниками єдиного податку першої - третьої груп.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у вже згаданій постанові від 18.03.2025 у справі №160/21398/24, зазначивши, що неповнота висновків акта перевірки, фактично унеможливлює здійснити аналіз правових норм в межах конкретних правовідносин. При цьому, Суд наголосив, що установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити

Надаючи ж оцінку доводам відповідача, наведеним у відзиві на позовну заяву, суд також звертає увагу на те, що з 01.01.2022 набрав чинності Закон України «Про електронні комунікації» від 16 грудня 2020 року № 1089-IX (далі - Закон № 1089-IX), яким визначено правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов`язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.

Відповідно до Закону №1089-IX, будь-який оператор електронних комунікацій може бути постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, але не кожен постачальник електронних комунікаційних послуг є оператором електронних комунікацій.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про електронні комунікації» суб`єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій.

У відповідності до частини першої статті 17 Закону України «Про електронні комунікації» реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг ведеться регуляторним органом (його уповноваженими особами) в електронному вигляді за встановленими ним порядком та формою.

Постановою НКЕК від 20 квітня 2022 року №30 «Питання ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 травня 2022 року за № 502/37838 (зі змінами), затверджено Порядок ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та його форму, а також Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг.

Суд зазначає, що відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одними із видів економічної діяльності позивача є 61.10 діяльність у сфері проводового електрозв`язку, 61.90 інша дiяльнiсть у сферi електрозв`язку.

Як вже йшлося вище, зі змісту акту перевірки видно, що висновок про здійснення позивачем діяльності у сфері провідного електрозв`язку зроблено на підставі реєстраційних даних платника, а саме визначення КВЕД 61.10 діяльність у сфері проводового електрозв`язку та КВЕД 61.90 інша дiяльнiсть у сферi електрозв`язку.

При цьому, суд зазначає, що даний КВЕД властивий як для операторів телекомунікаційних мереж, так і для провайдерів телекомунікацій. Тобто наявності у видах діяльності КВЕД 61.10 та КВЕД 61.20 недостатньо, щоб визначити, яку саме діяльність здійснює суб`єкт господарювання.

Згідно з пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здiйснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, облiку та звiтностi, а саме: не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої групи суб`єкти господарювання, зокрема, фiзичнi особи - пiдприємцi, якi здiйснюють, дiяльнiсть з надання послуг (крiм кур`єрської дiяльностi), дiяльнiсть з надання послуг фiксованого телефонного зв`язку з правом технiчного обслуговування та експлуатації телекомунiкацiйних мереж i надання в користування каналiв електрозв`язку (мiсцевого, мiжмiського, мiжнародного), дiяльнiсть з надання послуг фiксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунiкацiйної мережi з правом технiчного обслуговування i надання в користування каналiв електрозв`язку (мiсцевого, мiжмiського, мiжнародного), дiяльнiсть з надання послуг рухомого (мобiльного) телефонного зв`язку з правом технiчного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, дiяльнiсть з надання послуг з технiчного обслуговування та експлуатації телекомунiкацiйних мереж, мереж ефiрного теле- i радiомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази того, що ФОП ОСОБА_1 здійснює діяльність за видами, перелік яких визначений підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України, відтак підстави для анулювання реєстрації його як платника єдиного податку - відсутні.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 30547/6/13-01-24-11 від 15.10.2024 про виключення з реєстру платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог зобов`язального характеру, то суд вважає, що є підстави для їх задоволення з огляду на таке.

Відповідно до пункту 299.13 статті 299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності (за наявності відповідних даних); дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

У випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб`єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру.

Встановлення судом факту протиправності спірного рішення суб`єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього або іншого суб`єкта обов`язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податку у первинне правове становище, яке існувало до моменту прийняття протиправного рішення.

Суд звертає увагу, що позивача виключено з реєстру платника єдиного податку з 01.10.2024.

Відтак, з метою повного відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку з 01.10.2024.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, відповідно до ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В матеріалах справи наявні Договір про надання правничої допомоги від 13.02.2025 №13/02/01, акт наданих послуг від до Договору №13/02/01 від 23.04.2025, рахунок №23/04 від 23.04.2025, відповідно до яких сума до оплати за виконану адвокатом роботу становить 10000 грн. Вказану суму представник позивача просить стягнути з відповідача.

Відповідач у заяві щодо зменшення витрат на правничу допомогу зазначає про завищення позивачем витрат на правничу допомогу.

Суд звертає увагу, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від попередньо заявленої суми.

Беручи до уваги складність справи, час, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом даної справи у розмірі 3000 грн 00 коп.

Щодо сплаченого позивачем судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір відшкодовується позивачу в повному обсязі.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір, який в силу ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 30547/6/13-01-24-11 від 15.10.2024 про виключення з реєстру платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) як платника єдиного податку з 01.10.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна