Ухвала суду № 129725576, 25.08.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

25 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5548/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши матеріали позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (надалі відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати наступні рішення винесені ГУ ДПС у Кіровоградській області, а саме: податкове повідомлення рішення від 17.04.2025 №000043132404, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 680,00грн. за платежем податок на додану вартість; податкове повідомлення-рішення від 17.04.2025 року №000043162404, яким застосовано штрафні фінансові санкції у сумі 340,00грн., за платежем податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності; податкове повідомлення-рішення від 17.04.2025 року №000043182404, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 3493217 грн. 90 коп.; податкове повідомлення-рішення від 17.04.2025 року №000043202404, яким застосовано штраф у сумі 17000,00грн. за платежем податок на додану вартість; податкове повідомлення-рішення від 17.04.2025 року №000043102404, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір від здійснення підприємницької діяльності на суму 291101,50 грн.; податкове повідомлення-рішення від 17.04.2025 року №000043142404, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 4991095.00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 17.04.2025 року №000043192404, яким застосовано штрафні фінансові санкції у сумі 1020,00грн., за платежем податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності; податкове повідомлення-рішення від 17.04.2025 року №000043112404, яким застосовано штрафні фінансові санкції у сумі 8160,00грн., за платежем екологічний податок; податкове повідомлення-рішення від 17 04 2025 року №000043122404, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем екологічний податок на суму 1497,98 грн.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.04.2025 року №Ф-000043092404, якою донараховано єдиний внесок в сумі 1 158 752,76 грн.; рішення №000087152404 від 01.07.2025р, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 337200,07 грн.

Ухвалою суду від 15.08.2025 позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: доказів сплати судового збору у розмірі 15140,00 грн в межах даної справи.

20.08.2025 позивачем на виконання ухвали суду подано докази сплати судового збору у розмірі 15140,00 грн (квитанція №671 від 15.08.2025) в межах даної справи.

Предметом спору в даній справі є, законність податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Кіровоградській області від 17.04.2025, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.04.2025 року №Ф-000043092404 та рішення №000087152404 від 01.07.2025. Позивач скористався процедурою досудового вирішення спору та звернувся зі скаргами на ці рішення та вимогу до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 25.06.2025 №18325/6/99-00-06-01-02-06 за результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 17.04.2025 №00004312204 у частині збільшення податкового зобов`язання з екологічного податку в сумі 838,02 та застосування штрафної санкції у розмірі 98,01 скасовано, а в іншій частині залишене без змін. Залишені без змін і податкові повідомлення-рішення від 17.04.2025 №000043112404, №000043132404, №000043162404, №000043182404, №000043202404, №000043102404, №000043142404 та №000043192404.

Також, рішенням від 26.06.2025 №18476/6/99-00-06-02-01-06 за результатами розгляду скарги позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.04.2025 №Ф-000043092404 залишено без змін, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 17.04.2025 №000043212404 ГУ ДПС у Кіровоградській області скасовано. Вказано ГУ ДПС у Кіровоградській області винести та направити нове рішення згідно з вимогами чинного законодавства.

Звернувшись до суду з цим позовом 12.08.2024, позивач пропустив місячний строк, встановлений пунктом 56.19 статті 56 ПК України, який розпочався 26.06.2025 та 27.06.2025 і закінчився 25.07.2025 та 26.07.2025 відповідно.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем разом з позовною заявою подана заява про поновлення строку звернення до суду.

Вирішуючи питання щодо пропуску строку звернення до суду позивачем з вказаним позовом, суд враховує наступне.

Згідно частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У постанові від 29.08.2024 у справі №560/17663/23 Верховний Суд звернув увагу, що питання строків звернення до суду як і з попереднім використанням платником податків досудового порядку вирішення спору, так і без застосування зазначеної процедури було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом і станом на сьогодні практика Верховного Суду з цього питання є сформованою і усталеною.

Так, 26.11.2020 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі №500/2486/19, у якій зазначив, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України.

Виходячи з наведених вище мотивів, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас, норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті».

Таким чином, незважаючи на те, що правовий висновок, викладений у вищевказаній постанові, безпосередньо стосується застосування пункту 56.19 статті 56 ПК України при вирішенні питання дотримання строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження, Верховний Суд у складі судової палати також більш широко виклав і новий підхід у тлумаченні пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 ПК України як норм, які не визначають процесуального строку звернення до суду в податкових правовідносинах, що мало бути враховано у подальшому правозастосуванні при вирішенні аналогічних питань. Цей висновок фактично мав універсальний характер.

У розвиток зазначеного правового підходу у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, відповідно до якого процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021), досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка має об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Дослідивши письмові матеріали справи судом встановлено, що позивачем було оскаржено податкові-повідомлення рішення та вимогу в адміністративному порядку до Державної податкової служби України. За результатами оскарження винесені рішення від 25.06.2025 №18325/6/99-00-06-01-02-06 та від 26.06.2025 №18476/6/99-00-06-02-01-06.

17.07.2025 позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі №340/4950/25 позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій повернуто позивачу разом із усіма доданими до неї документами.

Позивач отримав позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами 06.08.2025, що підтверджується штриховим ідентифікатором №0610271977851, який міститься в матеріалах справи.

З даним позовом позивач звернувся повторно до Кіровоградського окружного адміністративного суду 12.08.2025.

Верховний Суд у постанові від 28.04.2020 № 460/2864/18 вказав, що самий лише факт повернення позовної заяви через недоліки в її оформленні не є поважною причиною пропуску цього строку. Однак, вирішуючи питання про поважність наведених позивачем причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої позовної заяви, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.

Як випливає з матеріалів цієї справи, первинна позовна заява подана позивачем в межах місячного строку звернення до суду з урахуванням використання процедури досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).

Отримавши 06.08.2025 ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі №340/4950/25 про повернення позовної заяви із матеріалами позовної заяви, позивач уже 12.08.2025, без невиправданих затримок та зайвих зволікань, скористався своїм правом на повторне подання до суду належним чином оформленої позовної заяви.

Указане на переконання суду свідчить про вжиття позивачем послідовних дій, направлених на звернення до суду першої інстанції та невідкладних заходів щодо повторного подання належним чином оформленої позовної заяви після її повернення, тобто про добросовісну поведінку останнього.

З урахуванням наведеного, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку звернення до адміністративного суду поважною та поновити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду.

За результатами перевірки матеріалів позову в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено:

1) позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність (частина друга статті 43 КАС України);

2) позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу;

3) позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (статті 19, 20, 21 КАС України);

4) позовну заяву подано з дотриманням правил підсудності (статті 25, 26 КАС України);

5) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 КАС України), повернення позовної заяви (частина четверта статті 169 КАС України) або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (стаття 170 КАС України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом 4 частини другої статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес.

Суд вважає, що з огляду на категорію, предмет спору та складність справи за цим позовом, її слід розглядати за правилами загального позовного провадження.

В зв`язку з чим, у відповідності до статті 180 КАС України необхідно провести підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи.

Призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження зумовлює необхідність встановлення судом порядку та строків для подання учасниками справи заяв по суті справи, передбачених чинним КАС України.

Керуючись статтями 12, 77, 80, 147, 171, 248, 256, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду та поновити його.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43995486, вулиця Велика Перспективна, 55, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги.

Розгляд справи здійснюватиметься суддею Савонюком М.Я. одноособово за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання у справі призначити на 23 вересня 2025 року о 10 год. 00 хв. в залі судових засідань №7 Кіровоградського окружного адміністративного суду (м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 40).

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Викликати учасників справи у судове засідання.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання (вручення) відзиву для подання до суду відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (вручена) іншим учасникам у справі.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання (вручення) відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (вручена) іншим учасникам у справі.

Повідомити учасників справи про наявність у суді технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud1170/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК