Рішення № 129725136, 25.08.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2025 року Справа № 280/6059/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді БатракІ.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо застосування з 01.03.2025 обмеження максимальної пенсії за віком при нарахуванні та виплаті пенсії за віком позивачу;

зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії за віком з 01.03.2025 без застосування обмеження виплати максимального розміру з урахуванням раніше проведених виплат;

стягнути з відповідача перерахувати та виплатити пенсію на користь позивача різницю нарахованої, але невиплаченої суми пенсії за віком за період з 05.08.2024 по червень 2025 року в розмірі 62496,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 05.08.2024 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком. Вказує, що відповідач неправомірно виплачує пенсію за віком з обмеженням її максимального розміру в сумі десяти прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність відповідно до положень ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Ухвалою судді від 21.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 31.07.2025 через систему «Електронний суд» надав до суду відзив на позовну заяву (вх. №38533), у якому вказує, що органом Пенсійного фонду призначено та обчислено позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV з 05.08.2024. Зазначає, що згідно з ч.3 ст.27 Закону №1058 установлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. За таких обставин у діях відповідача не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, пенсія обчислена у відповідності до норм чинного законодавства України. З урахуванням зазначеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV з 05.08.2024.

Згідно з протоколом/розпорядженням щодо призначення/перерахунку пенсії позивач продовжує працювати.

На запит позивача, листом від 02.06.2025 №9215-8884/П-02/8-0800/25 відповідач із посиланням на приписи ч. 3 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" повідомив, що розмір її пенсії до виплати обмежений максимальним розміром з часу призначення (з 05.08.2024) та станом на теперішній час становить 23610,00 грн.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обмеження з 01.03.2025 розміру виплати нарахованої суми пенсії, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV ).

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною 3 статті 27 Закону №1058-IV визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що особа має право на отримання пенсії, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, при цьому, максимальний розмір такої пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до Закону України «Про Державний Бюджет України на 2024 рік» №3460-ІХ від 09.11.2023 розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить з 01.01.2024 - 2361 гривні.

Відповідно до Закону України «Про Державний Бюджет України на 2024 рік» №4059-ІХ від 19.11.2024 розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить з 01.01.2025 - 2361 гривні.

Водночас, надаючи оцінку зазначеним правовідносинам суд бере до уваги, що положеннями частини 3 статті 27 Закону №1058-IV встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10-ти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

У подальшому, відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII, дія встановленого статтею 2 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VІ та частини 3 статті 27 Закону №1058-IV обмеження розміру максимального розміру пенсії продовжена до 31.12.2017.

При цьому, суд зазначає, що обмеження максимального розміру пенсії, як передбачено частиною 3 статті 27 Закону №1058-IV , наразі не має визначеного терміну дії.

На даний час відсутні будь-які конкретні дані про його скасування або продовження.

Оскільки з 01.01.2018 (по даний час) законодавець не продовжив дію обмеження пенсії максимальним розміром, тому є підстави для висновку, що тимчасова дія обмеження пенсії, що встановлена частиною 3 статті 27 Закону №1058-IV втратила свою силу.

Суд також бере до уваги, що частина 3 статті 27 Закону №1058-IV в редакції Закону №107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону № 3668-VI від 08.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 911-VIII від 24.12.2015, № 1774-VIII від 06.12.2016.

Проте, матеріалами справи підтверджується, що відповідач, здійснивши перерахунок пенсії, обмежив максимальний розмір пенсії позивача.

Разом з цим суд зазначає, що позивач має право на виплату перерахованої пенсії без обмеження максимальним розміром.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

Згідно з частинами 1-2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За таких обставин, дії відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивача з 01.03.2025 є протиправними.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права стаття 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.03.2025 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум.

При цьому, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача перерахувати та виплатити пенсію на користь позивача різницю нарахованої, але невиплаченої суми пенсії за віком за період з 05.08.2024 по червень 2025 року в розмірі 62496,56 грн, оскільки в межах даної справи позивачем оскаржувались дії відповідача щодо застосування обмеження максимальної пенсії за віком при нарахуванні та виплаті її пенсії за віком, починаючи з 01.03.2025.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Запорізькій області, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо обмеження з 01.03.2025 максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити нарахування та виплату (з урахуванням проведених виплат) пенсії ОСОБА_1 за віком без обмежень максимальним розміром такої пенсії, починаючи з 01.03.2025.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак