Ухвала суду № 129724574, 25.08.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі в частині позовних вимог

25 серпня 2025 року Справа №640/16236/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого суддіЧерникової А.О., за участю секретаря судового засідання Сафронової Ю.Л., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Компанія «Золоте руно, Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова Компанія «Золоте руно, Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 4 лютого 2022 року № 0005663/0706 ГУ ДПС у м.Києві, податкове повідомлення-рішення від 4 лютого 2022 року № 0005665/0706 ГУ ДПС у м.Києві, податкове повідомлення-рішення від 4 лютого 2022 року № 0005666/0706 ГУ ДПС у м.Києві та акт перевірки від 28 грудня 2021 року № 94487/ж5/26-15-07-06-02-10/39018350.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що господарські відносини із спірними контрагентами є реальними, підтверджені належними й достатніми первинними документами та пов`язані із господарською діяльністю позивача.

Натомість, висновки податкового органу, що господарська діяльність направлена на здійснення операцій з надання податкової вигоди без мети реального настання правових наслідків, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань по укладених угодах, у зв`язку з чим, на думку податкового органу укладені угоди є нікчемними, здійснені на припущеннях та не ґрунтуються на нормах податкового, цивільного законодавства.

Зокрема, зауважував, що посилання відповідача в акті перевірки на незначну штатну чисельність працівників, відсутність основних фондів, виробничих потужностей у контрагентів, необхідних для провадження господарської діяльності, не подання звітності контрагентами або контрагентами контрагентів - постачальників, не може слугувати доказом та підтвердженням нереальності, безоплатності господарських операцій та не може підтверджувати факт незаконної податкової вигоди та неправомірного формування податкового кредиту. Вказує, що узагальнена податкова інформація, складена щодо контрагентів жодним чином не може бути підтвердженням нереальності господарських операцій, які здійснено між позивачем та контрагентами, які вказано в акті перевірки. Узагальнена податкова інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 листопада 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати порядку загального позовного провадження.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши у відзиві, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Вказує, що висновками акту перевірки у повному обсязі підтверджуються встановлені порушення податкового законодавства.

Законом України «Про внесення зміни до п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення», Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон № 3863-ІХ) викладено в новій редакції.

Так, приписами п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16 вересня 2024 року №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 березня справу передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В.

Згідно розпорядження керівника Донецького окружного адміністративного суду№ 117 від 14 травня 2025 року відповідно до підпункту 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 зі змінами та доповненнями, керуючись ч. 9 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено повторний автоматизований розподіл справи №640/16236/22.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 травня 2025 року справу №640/16236/22 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Черникової А.О.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року прийнято адміністративну справу № 640/16236/22 до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі, про дату та час підготовчого засідання сторін буде повідомлено додатково.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року суд задовольнив клопотання представника позивача та продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів з метою належної підготовки справи для розгляду по суті.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року підготовче провадження у справі закрито. Справу призначено у судове засідання в порядку письмового провадження без виклику сторін.

Вирішуючи питання щодо закриття провадження у справі в частині вимог про визнання протиправним та скасування акту перевірки від 28 грудня 2021 року № 94487/ж5/26-15-07-06-02-10/39018350, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюютьсяПК України(далі - ПК України).

Відповідно до пункту44.1 статті 44 ПК Українидля цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом75.1 статті 75 ПК Українипередбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом86.1 статті 86 ПК Українирезультати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Оформлення посадовими особами контролюючих органів результатів документальних перевірок платників податків-юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженимнаказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727(далі - Порядок від 20 серпня 2015 року № 727), а також Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 1 червня 2017 року № 396 (далі - Методичні рекомендації від 1 червня 2017 року № 396).

Згідно з Порядком від 20 серпня 2015 року № 727 та Методичними рекомендаціями від 1 червня 2017 року № 396, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У акті перевірки зазначається детальна інформація щодо виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Одним із невід`ємних прав платника податків, відповідно до підпункту17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, є право на подання до контролюючого органу письмових заперечень до акта перевірки у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом86.7 статті 86 ПК Українипередбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом44.7 статті 44цьогоКодексу, до контролюючого органу, який проводить перевірку.

Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень.

Відповідно до пункту58.1 статті 58та пункту86.8 статті 86 ПК Українина підставі акта перевірки податковим органом приймається відповідне рішення (податкове повідомлення - рішення, рішення про анулювання ліцензії тощо).

У разі незгоди з контролюючим органом платник податків має право оскаржити прийняте рішення (підпункт17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України).

За змістом пункту86.8 статті 86 ПК Україниподаткове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

Зазначене свідчить про те, що доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають рішення за наслідками розгляду акту, яке і визначає грошові зобов`язання платникові податків або інші наслідки.

Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень.

Обов`язкові рішення суб`єкта владних повноважень мають відповідати вимогам частини другоїстатті 2 КАС України, які не можуть поширюватися на акт перевірки.

Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 червня 2023 року по справі №815/6819/14 «незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, він є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки».

За змістом частини першоїстатті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно зістаттею 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд зазначає, що предметом судового оскарження може бути виключно результат реалізації повноваження контролюючого органу (а саме - рішення контролюючого органу, припис, постанова про накладення штрафних санкцій, тощо), а не процес реалізації його повноважень.

Оформлення результатів перевірки актом з викладенням фактів порушення особою законодавства, встановлених під час здійснення такої перевірки, відноситься до повноважень органу, що проводить перевірку. Дії по складанню акта перевірки є частиною процесу реалізації перевіряючим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Крім того, обставини, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій посадових осіб контролюючого органу, вчинених в процесі перевірки.

А тому, акт перевірки сам по собі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке тягне для позивача негативні наслідки, а тому правові наслідки можуть створювати рішення прийняті за результатами проведеної перевірки.

Поряд з цим, з аналізу податкового законодавства вбачається, що висновок комісії з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірки це документ, який включає в себе як доводи та пояснення суб`єкта господарювання щодо проведеної перевірки (планової, позапланової), так і аргументи і висновки контролюючого органу щодо таких заперечень. При цьому, висновок комісії повинен містити обґрунтування позиції контролюючого органу стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях та/або додаткових документах і поясненнях, та підбиваються підсумки щодо обґрунтованості заперечень та/або можливості врахування додаткових документів і пояснень. Більш того, на підставі цього висновку податковий орган складає обґрунтовану письмову відповідь щодо результатів розгляду заперечень та/або додаткових документів і пояснень. Зазначений висновок є невід`ємною складовою частиною (додатком) матеріалів документальної перевірки, які залишаються в контролюючому органі, та в подальшому враховується керівником (його заступником або уповноваженою особою) при прийнятті податкового повідомлення-рішення (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року у справі №140/442/23).

Акт перевірки є підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, тому платник податків має право протягом 10 робочих днів із дня, наступного за днем отримання акта, подати до податкового органу, який проводив перевірку, заперечення, додаткові документи та пояснення, які підтверджують відсутність його вини або ж пом`якшують відповідальність чи звільняють від неї. Надсилання заперечення не ототожнюється із процедурою оскарження, адже сам по собі акт перевірки не створює для платника податків будь-яких правових наслідків, на відміну від податкового повідомлення-рішення, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань.

Про це вказує й Верховний Суд, наголошуючи, що акт перевірки, так само, як і відповідь за результатами розгляду заперечень на акт перевірки та інші листи контролюючого органу, направлені на адресу платника податків з приводу оскарження ним акта перевірки, є лише службовими документами контролюючого органу, пов`язаними із збирання податкової інформації, не створюють для платника податків правових наслідків у вигляді зміни (припинення) прав чи встановлення обов`язків, однак, в подальшому можуть враховуватися контролюючим органом при прийнятті актів індивідуальної дії (постанова від 31 травня 2021 року по справі № 520/10718/19).

У свою чергу до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 08.09.2021 року у справі № 816/228/17:

«Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 13 квітня 2021 року у справі № 640/19671/18, акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта. Колегія суддів зазначає, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки контролюючого органу щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, тобто такий акт та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків, не породжують, не змінюють та не звужують права особи, не встановлюють для неї додаткових обов`язків та не покладають відповідальність, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінністатті 5 КАС України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду».

Крім того, Верховний Суд зазначив, що «…При цьому, колегія суддів зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій посадових особі контролюючого органу і самі собою не породжують правових наслідків для позивача та відповідно такий акт, дії по його складанню та висновки у ньому не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача або настання негативних наслідків, не порушують його прав, свобод або інтересів, що, унеможливлює розгляд вимог про визнання протиправними та скасування таких у порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів зазначає, що «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.»

Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування акта перевірки та рішення за результатами розгляду заперечення не створює, змінює або припиняє права та обов`язки платника податків, не містить обов`язкових до виконання приписів, вимогу про його скасування не належить розглядати як за правилами адміністративного судочинства, так і в судовому порядку в цілому.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 238 КАС Українисуд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку про те, що провадження у даній справі про визнання протиправним та скасування акта перевірки від 28 грудня 2021 року № 94487/ж5/26-15-07-06-02-10/39018350слід закрити.

Відповідно до ч.2ст.238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями238,239,241-243,248,250,256,293- 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі № 640/16236/22 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акта перевірки від 28 грудня 2021 року № 94487/ж5/26-15-07-06-02-10/39018350.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної позовної вимоги не підлягає розгляду у судах та повторне звернення до адміністративного суду зі спором між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно достатті 256 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями295та297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня2022 року № 2825-IX до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.О.Черникова