Рішення № 129719985, 19.08.2025, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10143/25

Провадження № 2/161/3788/25

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 серпня 2025 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Смоковича М.В.,

при секретарі судового засідання - Хилько О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

26.05.2025 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, ТОВ «Інкам Фінанс» про захист прав споживачів.

Свої вимоги мотивує тим, що 04.04.2022 року між ним та ТОВ «Інкакм Фінанс» укладено угоду, яка є публічним договором купівлі-продажу в розумінні ст. 633 ЦК України, встановив відповідний додаток «Jet» на свій телефон та здійснив перший платіж. Відповідно до п. 4.1 Угоди, за Договором продавець зобов`язується передати у власність покупця товар (нафтопродукти), визначений у замовленні покупця, розміщеному за допомогою Мобільного додатку та/або Веб-сайту, з використанням віртуальної та/або фізичної (пластикової) паливної картки, на якій воно враховується, а покупець зобов`язується оплатити і прийняти товар, відповідно до умов цього Договору. Згідно з п. 4.2 Угоди, покупець самостійно та на власний розсуд обирає розміщений у Мобільному додатку та/або Веб-сайті Товар: вид, кількість нафтопродукту, адресу АЗС, паливо-роздавальну колонку. Відповідальність за дані зазначені у замовлені покладається на покупця. Фізична передача товару покупцеві проводиться через АЗС, що зазначені у розділі «Карта» мобільного додатку, шляхом заправки автотранспортного засобу. Кількість товару, що відпускається на АЗС, вибирається покупцем самостійно, в межах попередньо оплаченої кількості. Право власності у покупця виникає з моменту передачі Товару на АЗС (п. 5.4 Угоди). Він сповна виконував умови угоди та періодично здійснював платежі відповідачу, за що отримував пальне на заправках АЗС. Позивачу було відкрито дві віртуальні паливні карти: одну на бензин А-92, де залишок пального становить 30 л, а іншу на ДП Євро5, де залишок пального становить 255 л. З грудня 2024 року у мережах АЗС, які мають здійснювати постачання товару, вказаний товар відсутній і до цього часу не з`явився. Кошти відповідач не повертає, мобільний додаток не працює, на жодний контакт відповідач не йде, паливною карткою неможливо розрахуватись.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить суд: розірвати угоду з користувачем у формі публічного договору купівлі-продажу, укладену 04.04.2022 року між ним та ТОВ «Інкам Фінанс»; стягнути з ТОВ «Інкам Фінанс» на його користь грошові кошти в сумі 15244,35 грн.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.05.2025 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст.279ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження. Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 06.06.2025 року, про що свідчить повідомлення трекінг Укрпошти.

При цьому, відзив на позов відповідачем, у визначений в ухвалі суду термін, не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, так як розгляд справи, відповідно до вимогст. 279 ЦПК України, здійснювався судом за відсутності учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.

04.04.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інкам Фінанс» укладено Угоду, яка є публічним Договором купівлі-продажу.

Відповідно п.4.1 Угоди за Договором Продавець зобов`язується передати у власність Покупця Товар (нафтопродукти), визначений у замовленні Покупця, розміщеному за допомогою Мобільного додатку та/або Веб-сайту, з використанням віртуальної та/або фізичної (пластикової) Паливної картки, на якій воно враховується, а Покупець зобов`язується оплатити і прийняти Товар, відповідно до умов цього Договору.

Згідно п.4.2 Угоди Покупець самостійно та на власний розсуд обирає розміщений у Мобільному додатку та/або Веб-сайті Товар: вид, кількість нафтопродукту, адресу АЗС, паливо-роздавальну колонку. Відповідальність за дані зазначені у замовлені покладається на Покупця.

Відповідно до п.4.4 Угоди Договір вважається укладеним, а пропозиція Продавця щодо його укладення повністю прийнятою (акцептованою) Покупцем, з моменту підтвердження Покупцем замовлення.

З огляду на положення п. 4.2, 4.4 Угоди, між ОСОБА_1 та ТОВ «Інкам Фінанс» укладено Угоду у формі публічного договору 04.04.2022 року, так як саме в цей день позивач встановив відповідний додаток «Jet» на свій телефон та здійснив перший платіж.

Пунктом 5.1 Угоди визначено, що ціна Товару зазначена у Мобільному додатку та/або Веб-сайті на момент розміщення замовлення і дійсна тільки в день оплати Товару з використанням віртуальної та/або фізичної (пластикової) Паливної картки, або при заправці через Мобільний додаток. Продавець має право в односторонньому порядку змінювати (встановлювати) ціну на Товар. Ціни, що у розділі «Карти» Мобільного додатку - є інформативними.

Згідно п.5.2 Угоди оплата Товару проводиться Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Продавця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок Продавця. Продавець звільняється від своїх обов`язків щодо Товару, оплата за який проведена на інші платіжні реквізити.

Відповідно п.5.3 Угоди Покупець самостійно оформляє замовлення і оплачує (100% передоплати) в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Продавця. При оплаті платіжною карткою, Покупець підтверджує, що є власником платіжної картки.

Згідно п.5.4 Угоди фізична передача Товару Покупцеві проводиться через АЗС, що зазначені у розділі «Карта» мобільного додатку, шляхом заправки автотранспортного засобу. Кількість Товару, що відпускається на АЗС, вибирається Покупцем самостійно, в межах попередньо оплаченої кількості. Право власності у Покупця виникає з моменту передачі Товару на АЗС.

Згідно з випискою з рахунку позивача в АТ «Універсал Банк», ОСОБА_1 було перераховано відповідачу за пальне 41299,70 грн., у тому числі: 03 квітня 2023 року 4700 грн., 10 травня 2023 року 731 грн., 03 червня 2023 року 4400 грн., 2420 грн., 21 червня 2023 року 2200 грн., 26 червня 2023 року 4180 грн., 25 липня 2023 року 4400 грн., 27 липня 2023 року 817 грн., 02 серпня 2024 року 7098,75 грн., 27 серпня 2024 року 6058,8 грн., 31 серпня 2024 року 4294,15 грн.

Залишок невитраченого та неотриманого позивачем дизельного палива складає 255 літрів, бензину 30 літрів, що підтверджується фотокопією з мобільного додатку «Jet!» розділу «мої активи».

Статтею 15ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно частин 1, 2 пункту 1 статті 11ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно статті 634ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 639ЦК України встановлено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Пунктами 5, 6 частини 1 статті 3Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно частини 1 статті 509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У статті 599ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно статті 611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно частини 2 статті 651ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін уразі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно статті 655ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 статті 656ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Згідно частиною 1 статті 662ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно статті 663ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 665ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно частини 1статті 670 ЦК Україниякщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Судом встановлено, що між сторонами за допомогою інформаційно-комунікаційних систем укладено публічний договір приєднання, який за своїм змістом є договором купівлі-продажу товару, у електронній формі, яка прирівнюється до письмової.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу кошти в рахунок оплати предмета договору пального, яке обліковується у мобільному додатку «Jet!» на Віртуальній паливній картці.

Відповідач частково виконав свої зобов`язання за договором, однак починаючи з грудня 2024 року не забезпечив наявність пального на заправних станціях мережі «Авіас», що унеможливило отримання позивачем придбаного товару.

Кошти за недоотриманий позивачем товар відповідач також не повернув, залишок неотриманого позивачем дизельного палива складає 255 літрів на суму 13685,85 грн., бензину 30 літрів на суму 1558,50 грн.

Таким чином суд встановив, що відповідач допустив істотне порушення умов договору, так як позивач, як покупець, значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, що є підставою для розірвання договору за рішенням суду на вимогу покупця.

Крім цього, відповідач, незважаючи на відсутність придбаного позивачем товару, що є предметом договору купівлі-продажу, сплачені позивачем кошти за товар не повернув, що дає підстави позивачу вимагати повернення коштів, що були сплачені за фактично неотриманий товар.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, а саме угоду, укладену між сторонами, необхідно розірвати та стягнути з відповідача на користь позивача кошти, що були ним фактично сплачені за недоотриманий товар.

Відповідно частини 1 статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В свою чергу, однією з засад судочинства, регламентованих пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно частини 1статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно статті 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПКУкраїни передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини 1 статті 76, частини 1 статті 77 та статті 80ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частин 1, 5 та 6 статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу вимог статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно підходу, зазначеного в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Таким чином, суд вважає, що наявні матеріали справи свідчать про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно статті 264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно частини 1 статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так як позов задоволено в повному обсязі, а позивач звільнений від сплати судового збору згідно ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», то суд покладає на відповідача сплату судового збору в сумі 2 422,40 грн. (1211,20*2) за дві заявлені позовні вимоги (про розірвання договору та про стягнення грошових коштів) та стягує його з відповідача в дохід держави.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 259, 263-268, 280, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» про захист прав споживачів задовольнити.

Розірвати Угоду у формі публічного договору, укладену 04.04.2022 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкам Фінанс".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 15244,35 (п`ятнадцять тисяч двісті сорок чотири) грн. 35 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» в дохід держави судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс», місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11а, каб. 8; ЄДРПОУ 40308189.

Повний текст рішення складений 25 серпня 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області М.В. Смокович