Рішення № 129718989, 12.08.2025, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/1534/25

2/579/593/25

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 серпня 2025 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі головуючого судді - Придатка В.М.,

за участі секретаря - Клишкової Ю.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно набутих коштів, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно набутих коштів.

У обґрунтування позовної заяви зазначив, що 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис №15260 про стягнення з нього, ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості у розмірі 28160,00 грн.

На підставі вказаного виконавчого напису 11 червня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорко В.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №65765020 та 08 листопада 2023 року винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату.

11 липня 2025 року у виконавчому провадженні №65765020 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В. винесена постанова про арешт коштів. Станом на 16 липня 2025 року в порядку примусового виконання виконавчого напису №15260 у виконавчому провадженні №65765020 з нього стягнуто грошові кошти в сумі 15674,56 грн.

Вважає, що виконавчий напис №15260 від 12.03.2021 року вчинений з порушенням ЦК України та ЗУ «Про нотаріат», а тому є таким, що не підлягає виконанню.

Жодних кредитних договорів між ним та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» не укладалось, зобов`язань перед ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» він не мав і не має, ніякої інформації щодо наявності заборгованості перед відповідачем чи іншою банківською установою йому не надходило та не повідомлялось. Наявність оспорюваного виконавчого напису порушує його права та законні інтереси, оскільки надає можливість відповідачу у непередбачений законом спосіб здійснити стягнення грошових коштів та незаконно збагатитись за його рахунок.

Про наявність виконавчого напису йому стало відомо 14 липня 2025 року, коли відбулось списання коштів з його рахунку. До цього часу про існування оспорюваного виконавчого напису йому відомо не було.

Посилаючись на викладене, просить суд поновити строк для подання позовної заяви до суду та визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. 12 березня 2021 року №15260 про стягнення з нього, ОСОБА_1 , на користь ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» коштів в сумі 28160,00 грн.; стягнути з ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» на його, ОСОБА_1 , користь безпідставно набуті кошти (у порядку повернення), стягнуті за вказаним виконавчим написом, в сумі 15674,56 грн.

Відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» згідно поданого відзиву на позовну заяву просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. При цьому посилається на те, що позивач, підписавши кредитний договір, взяв на себе зобов`язання повернути кредитні кошти, а тому відповідач мав підстави для стягнення боргу за договором. Первісний кредитор надсилав вимогу про негайне стягнення заборгованості за кредитним договором №651417289 від 12.11.2019 року. Таким чином, боржник належним чином був проінформований про наявність заборгованості. Виконавчий напис №15260, вчинений приватним нотаріусом Головкіною Я.В., таким, що не підлягає виконанню, не визнавався. Станом на 11.08.2025 року з позивача но користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» стягнуто грошові кошти в сумі 13566,85 грн., а не 15674,56 грн., як зазначає позивач у позовній заяві. ОСОБА_1 не оскаржував кредитний договір №651417289 від 12.11.2019 року, договір нечинним не визнавався, тому підстави для стягнення безпідставно набутих коштів відсутні (а.с.28-31).

Треті особи приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович пояснень не подали.

Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 11 червня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорко В.В. було відкрито виконавче провадження №65765020 з виконання виконавчого напису №15260, виданого 12.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості в сумі 28160,00 грн., що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження (а.с.6-7).

В рамках вказаного виконавчого провадження постановою приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Закорко В.В. від 08.11.2023 року звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.8-9), а постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В. від 11.07.2025 року накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 (а.с.11-12).

Копії документів, на підставі яких був вчинений вищезазначений виконавчий напис, не були предметом дослідження судом, оскільки не надані ні сторонами, ні третіми особами, як власне і сам виконавчий напис.

Позивач зазначає, що жодних кредитних договорів між ним та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» не укладалось зобов`язань перед ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» він не мав і не має, ніякої інформації щодо наявності заборгованості перед відповідачем чи іншою банківською установою йому не надходило та не повідомлялось. Відповідач вказану обставину належними доказами не спростував.

Відповідно до п. 19 ст.34Закону України«Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст.87Закону України«Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88Закону України«Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (надалі - Перелік), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, з наступними змінами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26листопада2014року№662 до Переліку було внесено зміни, а саме, доповнено перелік після розділу Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами новим розділом такого змісту:

Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2017рокупосправі 826/20084/14буловизнанонезаконною танечинноюпостанову Кабінету Міністрів України № 662від26.11.2014року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме:

п. 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:

"Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту:

"Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості."

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2017 року по справі 826/20084/14 була залишена без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у даній справі.

Верховний Суд своєю ухвалою від 15 квітня 2020 року у справі № 554/6777/17 підтвердив незаконність вчинення виконавчих написів нотаріуса на підставі скасованих Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2017 року по справі 826/20084/14 пунктів 1, 2 постанови КМ України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у Постанові по справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо. П.п. б п. 2 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, зокрема, подається засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Таким чином, у нотаріуса були відсутні повноваження на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88Закону України«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо). Також не встановлено, що при винесені виконавчого напису нотаріусом встановлено, що заборгованість є безспірною.

Як встановлено з матеріалів справи, приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та не надав достатніх та належних доказів відповідно до п. 3.2 передбаченого Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, у зв`язку з чим оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням діючого законодавства.

Окрім того, з наданих суду документів неможливо встановити факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо повернення безпідставно набутих коштів, то суд зазначає наступне.

14 липня 2025 року з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» стягнуто грошові кошти в сумі 15674,56 грн., призначення платежу: стягнення за ВП №65765020 з виконання виконавчого напису №15260, виданого 21.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., що підтверджується відповідним дублікатом чека, наданим позивачем (а.с.13).

Відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За правовою природою конструкція зобов`язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов`язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов`язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.

Зі змісту статті 1212ЦК України можна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Про виникнення зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення або збереження майна можна говорити у тому разі, коли дії особи або події призводять до протиправного результату, що юридично не обумовлений виникненням майнових вигод на стороні однієї особи за рахунок іншої. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично безпідставних майнових вигод, що перейшли до набувача, є фактичною підставою для виникнення зобов`язань з повернення безпідставного збагачення.

Положення глави 83ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Результат аналізу статті 1212ЦК України дає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов`язання, які виникають внаслідокнабуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).

Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.

Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до ст. 1212 ЦК України, у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.09.2021 в рамках справи № 201/6498/20, провадження № 61-88св21.

Аналізуючи наведені норми, а також те, що суд прийшов до переконання про необхідність визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, сума грошових коштів в розмірі 15674,56 грн. вважається безпідставно набутою відповідачем та підлягає поверненню, оскільки правової підстави, на якій було набуто грошові кошти, на теперішній час не існує.

Судовий збір у справі, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача в сумі 3028 грн.

Що стосується клопотання позивача про поновлення строку для подання позовної заяви до суду, то суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно із ст.256ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Наслідками пропущення строку позовної давності є відмова у задоволенні позову (стаття 267 ЦК України).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 р. строком на 30 днів введений воєнний стан, який продовжено і до цього часу.

Згідно пункту 19 Розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

З матеріалів справи вбачається, що про існування виконавчого напису позивач дізнався 14 липня 2025 року, тобто з того часу, коли з його рахунку списались кошти на погашення заборгованості в рамках виконавчого провадження №65765020, оскільки до того часу не отримував будь-яких листів з виконавчої служби, зі змістом виконавчого напису його ніхто не ознайомлював. Належних доказів на підтвердження того, що позивач знав про існування виконавчого напису від 12.03.2021 року суду не надано. Крім того, згідно з нормами чинного законодавства у період дії в Україні воєнного стану перебіг позовної давності, визначений ЦК України, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, строк позовної давності позивачем не пропущено.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», місцезнаходження: 02094, м.Київ, бульвар Верховної Ради, буд.34, оф. 511, код ЄДРПОУ 42254696, треті особи приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, місцезнаходження: 49025, м.Дніпро, проспект Слобожанський, 93, офіс 3, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,та стягненнябезпідставно набутихкоштів задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районногонотаріального округуКиївської областіГоловкіною ЯноюВікторівною 12 березня 2021 року №15260, відповідно до якого стягнуто з боржника ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованість в розмірі 28160 грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти (в порядку повернення) в розмірі 15674 (п`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 56 коп., стягнуті за виконавчим написом, вчиненим приватним нотаріусом Обухівського районногонотаріального округуКиївської областіГоловкіною ЯноюВікторівною 12 березня 2021 року №15260.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати за сплату судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Суддя В. М. Придатко