Постанова № 1297185, 20.12.2007, Рівненський окружний адміністративний суд

                                                                                   Справа №2-а-1177/07

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня2007 року                              11 год. 00 хв.                                              м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання  та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивач: представник Полюхович В.І.

відповідач:представники Харчук Р.Р.,Тарасюк Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ВАТ «Рівненська авіакомпанія «Універсал-Авіа»до відповідача – Державної податкової інспекції у Рівненському районі про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення № 0000752351/3 від 10.10.2007року про застосування штрафних санкцій, суд ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач – ВАТ «Рівненська авіакомпанія «Універсал-Авіа»-звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Рівненському районі про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення № 0000752351/3 від 10.10.2007року  про застосування штрафних санкцій на суму 25000грн.

      В судовому засіданні  представник позивача вищевказані позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав пояснення, які повністю співпадають з поясненнями, викладеними в позовній заяві та додаткових поясненнях, а зокрема він вказав, що  не погоджується  з висновками викладеними представниками податкового органу в акті документальної перевірки від 17.04.2007року, який став підставою для  винесення оспорюваного рішення. Так, на думку  податкового органу сума податкових  зобов’язань у позивача, мала виникнути в момент перерахування ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» (платіжним дорученням №883 від 12.04.2006року) коштів в розмірі 300000грн.. Позивач вважає, що по даті перерахування наведених коштів у нього не повинно виникати податкового зобов’язання, оскільки вказані кошти отримані ним по договору комісії  №15-075 від 11.04.2006року укладеному з комітентом - ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт». Відповідно до укладеного договору, вказані кошти позивачу не належать та надані йому для  виконання комісійного доручення з придбання (за рахунок комітента) реактивного палива типу ТС-1. В підтвердження своїх доводів покликається на абз. 3 пп.4.7 ст. 4 Закону «Про податок на додану вартість». Крім зазначеного, позивач  вказує, що 12.03.2007року Ухвалою господарського суду Рівненської області  (у справі 8/19) було порушено  справу про банкрутство позивача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який поширює свою дію на нарахування штрафних санкцій.

          Відповідач проти позову заперечує. В судовому засіданні представники відповідача надали пояснення, які повністю співпадають з поясненнями, викладеними в запереченнях на позовну заяву, а зокрема представники пояснили, що  посилання позивача на абз. 3 пп. 4.7 ст. 4 Закону «Про податок на додану вартість» є хибним, оскільки між позивачем та  ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» укладено договір комісії, а вказаний  абзац  та підпункт Закону регулює питання, щодо порядку оподаткування договорів доручення, а не договорів комісії. Відповідач вважає, що необхідно керуватися абз. 2 пп. 4.7 ст. 4 Закону «Про податок на додану вартість», відповідно до якого датою збільшення податкових зобов’язань комісіонера (позивача у даній справі) є дата, визначена за правилами, встановленими п.7.3 цього Закону. Крім того, відповідач вважає, що на  нараховані ним штрафні санкції (згідно до оспорюваного позивачем рішення) не поширюється дія мораторію, оскільки зобов’язання щодо сплати таких санкцій у позивача  виникло після введення в дію мораторію.

В судовому засіданні судом оглянуто та досліджено  письмові докази, залучені сторонами до матеріалів справи.

 Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін,  дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд  вважає, що позов підлягає до задоволення 

        Суд виходив з такого.

     З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Рівненському районі здійснено перевірку позивача з  питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2005року по 31.12.2006року, про що складено акт перевірки № 46/23-141/13987597 від 17.04.2007року, в якому на стор. 24 відображено, що позивачем порушено вимоги пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Порушення вимог названого Закону податковий орган вбачає в тому, що  12.04.2006року позивач отримав від ЗАТ «Авіакомпанії «Аеросвіт» (код 20048090) попередню оплату за паливо в сумі 300000грн., однак податок на додану вартість  з вказаної суми в розмірі 50000грн. позивач відніс до складу податкових зобов’язань, не в квітні 2007року як на тому наполягає відповідач, а   в травні 2006року.

       На підставі обумовленого акту перевірки та п.п.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та держаними цільовими фондами»  відповідачем винесено податкове повідомлення –рішення №0000752351/3 від 10.10.2007року про визначення податкового зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 25000,00грн. Вказане податкове повідомлення –рішення винесено за порушення позивачем пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

        Відповідно до п.п. 7.3.1. п.  7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти— дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої— дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

-або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг)— дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Позивачем залучено до матеріалів справи договір комісії № 15-075 від 11.04.2007року та платіжне доручення № 883 від 12.04.2006року відповідно до яких,  ЗАТ «Авіакомпанії «Аеросвіт» (комітент)  здійснило переказ позивачеві  грошових коштів в сумі 300000 грн. на виконання ВАТ «Рівненська авіакомпанія «Універсал –Авіа»  комісійного доручення з придбання та поставки  реактивного палива типу ТС -1 для названого вище комітента.

        Згідно до ст. 1011 Цивільного Кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Пункт  4.7. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», визначає ряд особливостей в оподаткуванні певної категорії  цивільно –правових договорів.

          Так, зокрема абзац 2 вказаного підпункту Закону передбачає, що  у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

        Таким чином, положення  вказаного підпункту (щодо особливостей оподаткування) застосовуються у випадку, якщо  комісіонер  здійснює поставку товару, наданого йому комітентом,  іншим особам від імені та за дорученням комітента.

          В даному  випадку, ЗАТ «Авіакомпанії «Аеросвіт», як комітент не  надавала позивачеві товару, та відповідно  не доручала йому  здійснення поставки  товарів іншим особам  від імені  та за дорученням комітента.

           Згідно до укладеного сторонами  договору  комісії № 15-075 від 11.04.2007року, ЗАТ «Авіакомпанії «Аеросвіт» (комітент) надала  позивачеві комісійне доручення з придбання для комітента (за його дорученням та за його рахунок)  реактивного палива типу ТС -1 та відповідно здійснила переказ позивачевігрошових коштів в сумі 300000 грн. на виконання  обумовленого комісійного  доручення.  

        З наведеного слідує, що  особливості оподаткування визначені  абз. 2пункту  4.7. ст.4 та п. 7.3 ст. 7  Закону України «Про податок на додану вартість»  не поширюються на  оподаткування  господарської операції визначеної  договором  комісії № 15-075 від 11.04.2007року укладеним позивачем із  ЗАТ «Авіакомпанії «Аеросвіт».  

       Абзац 3 пункту  4.7. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що  у разі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставка в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставка інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю.

         З  наведеного  абзацу слідує, що у разі, коли платник податку здійснює діяльність з придбання товарів за дорученням та за рахунок іншої особи, то  датою збільшення податкових зобов'язань такого платника податків (що здійснює діяльність з придбання товарів за дорученням іншої особи)  є дата передання таких товарів  особі,  яка надала йому  таке доручення на придбання цих товарів.

          А відтак, враховуючи, положення  абз. 3 п. 4.7. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» та договір комісії № 15-075 від 11.04.2007року, відповідно до якого, ЗАТ «Авіакомпанії «Аеросвіт» (комітент)  надало  позивачеві доручення з придбання для нього та за його рахунок  реактивного палива типу ТС -1 (на  виконання чого здійснено переказ позивачевігрошових коштів в сумі 300000 грн.), датою збільшення податкових зобов'язань позивача  по вказаній господарській операції  буде  дата передання таких товарів  особі (ЗАТ «Авіакомпанії «Аеросвіт»), яка надала йому  таке доручення на придбання цих товарів.

         В судовому засіданні представники сторін визнали, що в період з квітня по травень 2007року  позивач не передавав комітенту - ЗАТ «Авіакомпанії «Аеросвіт»реактивного палива типу ТС -1, а таким чином, твердження податкового органу про необхідність включення  позивачем до складу податкових зобов’язань (за квітень 2007року)  податку на додану вартість в розмірі 50000грн.,  у зв’язку з перерахуванням ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» (платіжним дорученням №883 від 12.04.2006року) коштів на рахунок позивача в розмірі  300000грн.,  не відповідає положенням діючого законодавства.  

Враховуючи вказане, покликання відповідача на порушення позивачем п.п. 7.3.1. п.  7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є  безпідставним.

        Стосовно ж необхідності застосування положення   п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до спірних правовідносин, то суд вважає, що відповідно до  ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», необхідність застосування вказаної статті може мати місце лише у випадку, якщо строк оплати по податкових зобов’язаннях у платника податків настав до дня введення в дію мораторію. 

          За таких  обставин, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов позивача підлягає до задоволення повністю. 

  Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства «Рівненська авіакомпанія «Універсал –Авіа»  задоволити повністю.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення -рішення №0000752351/3 від 11.10.2007року, винесене Державною податковою інспекцією у Рівненському районі.

3. Присудити  Відкритому акціонерному товариству «Рівненська авіакомпанія «Універсал –Авіа»  з Державного бюджету судовий збір в розмірі 3,40 грн..

4. Постанова  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

      Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. 

     Суддя                                                                                              С.М. Шевчук

Повний текс постанови складено та підписано «21» грудня 2007року.

Постанова законної сили не набрала

Суддя                                                                                                                                    С.М. Шевчук